апеляційне провадження №22-ц/824/1355/2025
справа №393/1695/23
12 червня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Куропати Олексія Вікторовича, який діє в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородянка-Центр», на рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Герасименко М.М.,
у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородянка-Центр» до ОСОБА_1 про стягнення суми майнової шкоди, -
встановив:
У липні 2023 року ОСББ "Бородянка-Центр" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказує, що відповідачем порушено вимоги ОСББ «Бородянка-Центр», а саме абзац 2 пункту 2 розділу V «Права та обов'язки співвласників» Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, відповідно до якого співвласник зобов'язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах повноважень.
Порушення, вчинені відповідачем, призвели до понесення позивачем збитків у розмірі 23 184,00 грн, оскільки ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2016 року по 31 січня 2021 року не сплачував за спожиту електроенергію, а РЕС виставляв рахунки позивачу за спожиту електроенергію згідно показників загальнобудинкового лічильника.
Зазначає, що 14 лютого 2008 року створено ОСББ «Бородянка-Центр».
26 березня 2008 року між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» та ОСББ «Бородянка-Центр» укладено договір про постачання електричної енергії.
02 серпня 2012 року між ПАТ «АЕС Київобленерго» та ОСББ «Бородянка-Центр» переукладено договір про постачання електричної енергії.
30 грудня 2020 року комісією у складі членів ОСББ «Бородянка-Центр» складено акт №3 обстеження стану та показників лічильника електроенергії квартири АДРЕСА_1 житлового будинку ОСББ «Бородянка-Центр» по АДРЕСА_2 , відповідно до якого під час візуального обстеження встановлено, що лічильник № 60027648 не містить слідів фізичного втручання та не обліковує електроенергію, постійно показує значення
169 029 кВт.
Відповідно до Протоколу № 7 від 01 лютого 2021 року засідання правління ОССБ «Бородянка-Центр» прийнято рішення, яким визнано відповідача таким, що завдав збитків усім співвласникам ОСББ, оскільки у період з 01 січня 2015 року по 18 лютого 2021 року не сплачував за спожиту електроенергію, а ОСББ сплачувало рахунки РЕС за вказаний період за тарифами, дійсними для непобутових споживачів.
Крім того, вирішено зобов'язати ОСОБА_1 замінити лічильник, розрахувати об'єми споживання електроенергії відповідачем шляхом фіксації показів роботи нового лічильника, визначити суму завданих збитків.
10 лютого 2021 року ОСОБА_1 запропоновано відшкодувати завдані ним збитки в добровільному порядку, проте він відмовився.
18 лютого 2021 року комісією у складі членів правління ОСББ «Бородянка-Центр» складено акт № 4 про заміну працівниками РЕС лічильника електроенергії у квартирі АДРЕСА_3 , зроблено фото фіксацію показників старого та нового лічильників.
29 червня 2021 року голові правління ОСББ «Бородянка-Центр» надійшла відповідь від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», згідно якої 04 березня 2021 року виконано перевірку метрологічних характеристик приладу обліку ЦЭ-6807БК № 6D027648 та визнано його не придатним для використання.
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснено розрахунок обсягу недооблікованої електричної енергії шляхом визначення середньодобового споживання, помноженого на 180 днів (донарахований об'єм склав 1308 кВт*год.).
Позивач звертався до ОСОБА_1 із претензією 1/2023 від 28 травня 2023 року про повернення основного боргу за використану електроенергію, що складає 23 184,00 грн і штрафних санкцій. Відповідач надав відповідь на вказану претензію, згідно якої відмовився відшкодовувати заборгованість.
З посиланням на положення статті 625 ЦК України позивач вказує, що розмір інфляційних втрат у зв'язку із невиконанням грошового зобов'язання становить 12 468,67 гривень; 3% річних - 3 480,00 гривень.
Окрім цього, у зв'язку із зверненням до суду із позовом позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Бородянка-Центр" суму основного боргу 23 184,00 гривень, інфляційне збільшення 12 468,67 гривень, 3% річних 3480,00 гривень;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Бородянка-Центр" сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Бородянка-Центр" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 гривень.
19 жовтня 2023 року на адресу Бородянського районного суду Київської області надійшла заява про уточнення позовної заяви.
Зазначає, що протиправні дії відповідача завдали позивачу збитків, оскільки останній вимушений був сплатити не лише вартість спожитої електроенергії на спільні потреби будинку, а й електроенергію, яку фактично було спожито відповідачем.
Зазначає, що дії відповідача призвели до завдання позивачу збитків, оскільки відповідач ухилився від фіксування фактичних показів квартирного приладу обліку електроенергії та сплати вартості спожитої електроенергії за період з 15 березня 2016 року по 17 лютого 2021 року.
Відтак, відповідачем завдано майнової шкоди позивачу в розмірі 39 132,67 грн, яка складається із: 21 984,59 грн - вартість спожитої відповідачем, але не оплаченої ним, електроенергії; 15 546,20 грн - інфляційні втрати, нараховані на всі платежі, які позивач сплатив за спожиту відповідачем електроенергію; 1 601,88 грн - витрати, які позивач поніс у зв'язку із вчиненням відповідачем дій, якими завдано шкоди позивачу.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Бородянка-Центр» шкоду в розмірі 39 132,67 гривень.
19 лютого 2024 року на адресу Бородянського районного суду Київської області надійшла заява ОСББ "Бородянка-Центр" про зменшення розміру позовних вимог.
В обґрунтування заяви вказує, що на момент подачі позовної заяви та проведення першого судового засідання позивач не мав можливості визначити об'єктивну і реальну суму збитків, які йому було завдано незаконними діями відповідача, оскільки в розпорядження позивача не було необхідних документів та інформації щодо постачання електроенергії відповідачу.
Вказує, що новий квартирний прилад обліку електричної енергії у квартирі відповідача установлено 18 лютого 2021 року. З того часу почалось здійснення обліку спожитої електроенергії, фіксування та надання фактичних показів квартирного приладу обліку електроенергії (лічильника) відповідача.
Із зібраних під час розгляду справи документів убачається, що відповідач ухилявся від фіксування фактичних показів квартирного приладу обліку електроенергії та сплати вартості спожитої електроенергії протягом періоду з 15 березня 2016 року по 17 лютого 2021 року. Саме протягом цього періоду позивач через винні умисні дії відповідача сплачував за електричну енергію, яку фактично споживав відповідач. Зазначений період включає в себе
1 801 днів.
З нових документів та листа ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" від 29 червня 2021 року №04/540/9840, який додано до позовної заяви, убачається, що на підставі фактичних показів приладу обліку СО-ЗАІОД №0643204 квартирного приладу обліку електроенергії (лічильника), який встановлено 18 лютого 2021 року у квартирі, виконано розрахунок середньодобового споживання електроенергії за 180 днів, який склав
1 308 кВт*год, тобто за 1 день 7,266 кВт*год.
Таким чином, відповідачем за період часу з 15 березня 2016 року по 17 лютого 2021 року спожито, як наслідок, сплачено позивачем вартість електроенергії 13 086,06 кВт (1 801 днів х 7,266 кВт*год).
Зазначає, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відповідачу донараховано 1 308 кВт/год як показник середньодобового споживання електроенергії за 180 днів.
Отже, розмір спожитої відповідачем електроенергії становить 11 778,186 кВт/год (1801 днів - 180 днів = 1 621 день; 1 621 день х 7,266 кВт/год).
Враховуючи наведене, позивач уважає, що відповідачем завдано позивачу майнової шкоди в розмірі 34 302, 42 грн, що складається із: 19 787,35 грн - вартість спожитої відповідачем, але не оплаченої електроенергії; 14 515,07 грн - інфляційні втрати, нараховані на всі платежі, які позивач сплатив за спожиту відповідачем електроенергію.
Відтак, просить суд зменшити розмір першої позовної вимоги, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Бородянка-Центр" суму шкоди у розмірі 34 302,42 гривень.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСББ «Бородянка-Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Куропата О.В., який діє в інтересах ОСББ "Бородянка-Центр", подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне та неправильне установлення обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що завдання відповідачем шкоди позивачу шляхом споживання необлікованої електричної енергії може бути зумовлено не лише несанкціонованим втручанням відповідача в роботу лічильника, а й іншими обставинами, які склались через винні та умисні дії та/або бездіяльність відповідача.
Судом першої інстанції не взято до уваги такі обставини:
1) умисне не надання відповідачем показів лічильника відповідним організаціям, які здійснюють постачання та облік поставленої електроенергії (також далі - «Організації»);
2) умисне не повідомлення відповідачем Організації про несправність лічильника;
3) умисне фактичне споживання відповідачем електричної енергії без її обліку;
4) умисне ухилення відповідачем від оплати фактично спожитої електричної енергії.
Покази спожитої електроенергії та сума, яку позивач сплачує за спожиту електроенергію, прямо залежать від того, чи передають співвласники будинку покази своїх квартирних приладів обліку електроенергії (лічильників) та чи сплачують співвласники будинку за фактично спожиту ними електроенергію.
Вказані обставини були відомі відповідачу, однак з початку 2016 року до лютого 2021 року відповідач умисно споживав електроенергію, але облік спожитої електроенергії не здійснювався. Відповідач не передавав показники лічильника, не повідомляв відповідні організації про несправність свого лічильника, не сплачував за фактично спожиту ним електроенергію.
При цьому, чинним законодавством України прямо передбачено обов'язок саме відповідача щомісяця зчитувати фактичні показники спожитої електроенергії та надавати їх відповідній організації.
Вказує, що внаслідок умисних дій відповідача позивачу завдано шкоду, оскільки відповідним організаціям не було відомо про те, чи проживає відповідач у відповідній квартирі, чи споживає відповідач електричну енергію. Відповідні організації отримували оплату за всю поставлену на будинок електричну енергію (оплату від позивача та інших співвласників будинку, окрім відповідача), а тому в організаціях не виникало питання щодо того, що показники лічильника відповідача є незмінними з березня 2016 року.
Уважає, що у цій ситуації вина організацій відсутня, оскільки організаціям не відома причина незмінності показників лічильника відповідача, заборгованості по поставленій електроенергії на будинок не було, по будинку не було зафіксовано факту споживання необлікованої електричної енергії, показники лічильника працівниками організацій фіксувались.
Разом з цим, відповідач фактичні показники лічильника не зчитував та відповідним організаціям не надавав, не повідомляв відповідні організації про несправність лічильника, не сплачував за фактично спожиту електричну енергію в квартирі АДРЕСА_3 .
Через вказані вище винні умисні дії відповідача спожита відповідачем електроенергія зарахована організаціями до електроенергії, яку спожив позивач.
Звертає увагу на відсутність будь-яких правових механізмів повернення позивачу вартості оплаченої ним електричної енергії, яку фактично спожито відповідачем (відшкодування шкоди, яку було завдано позивачу винними умисними діями відповідача).
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що ОСББ «Бородянка-Центр» не є постачальником електричної енергії за адресою: АДРЕСА_4 . Постачальником електричної енергії за вказаною адресою є ТОВ «Київська обласна ЕК», з яким у ОСОБА_1 існують договірні відносини. У зв'язку із тим, що прилад обліку № 6D027648 визнано непридатним для використання, постачальником електричної енергії, відповідно до норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 311 від 14 березня 2018 року, здійснено розрахунок обсягу недооблікованої зазначеним приладом обліку електричної енергії та донараховано обсяг за 180 днів із розрахунку середньодобового споживання. Отже, нарахування відповідачу ОСОБА_1 обсягу недооблікованої електричної енергії здійснено постачальником електричної енергії відповідно до норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП №311 від 14 березня 2018 року. Крім цього, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» після проведення експертизи лічильника споживача ОСОБА_1 не встановило ознак зовнішнього втручання у роботу лічильника та не складало відносно відповідача акт про порушення.
Суд вказав, що матеріали справи не містять документів на підтвердження наявності заборгованості відповідача ОСОБА_1 з оплати послуг за обслуговування будинку ОСББ «Бородянка-Центр», як і відсутні документи щодо наявності заборгованості відповідача ОСОБА_1 з оплати спожитої або необлікованої електричної енергії.
Суд першої інстанції зазначив, що відсутність факту несанкціонованого втручання відповідачем в роботу приладу обліку електричної енергії, не нарахування за умов, що склалися, постачальником електричної енергії середньодобового споживання електричної енергії у період з 14 березня 2016 року по 17 лютого 2021 року, не свідчить про винні дії відповідача, що не дає підстав для висновку про спричинення саме відповідачем шкоди ОСББ «Бородянка-Центр».
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
З даних протоколу установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень від 14 лютого 2008 року убачається, що рішенням загальних зборів для ефективного управління та утримання житлового будинку з офісними приміщеннями прибудинкової території, майна, що перебуває у спільній власності, прийнято рішення створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бородянка-Центр" (том 1 а.с. 110-115).
Відповідно до пункту 1 розділу І Статуту Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Бородянка-Центр" (далі - Статут), затвердженого протоколом №3 Загальних зборів ОСББ "Бородянка-Центр" від 22 червня 2017 року, Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Бородянка-Центр" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоповерхового будинку" та рішення установчих зборів, затвердженого протоколом №1 від 14 лютого 2008 року.
Згідно пункту 1 розділу ІІ Статуту метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
26 березня 2008 року між ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" та ОСББ "Бородянка-Центр" укладено договір на постачання електричної енергії №220026226, предметом якого є продаж електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача (том 1 а.с. 37-68).
02 серпня 2012 року між ОСББ "Бородянка-Центр" і ПАТ «АЕС Київобленерго» укладено договір про постачання електричної енергії № 220026226, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 140 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електроенергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, здійснення обліку електричної енергії та порядок розрахунків, а також відносини споживача з субспоживачами визначені розділами 5, 7 і 8 договору (том 1 а.с. 69-107, том 2 а.с. 64-85).
Згідно змісту заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01 грудня 2018 року убачається, що постачальником електричної енергії споживачу ОСББ «Бородянка-Центр» є ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на підставі договору приєднання "220026226 (том 1 а.с. 122).
Згідно даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_3 убачається, що власником вказаної квартири є ОСОБА_1 (том 1 а.с. 171-172).
30 грудня 2020 року комісією у складі членів правління ОСББ «Бородянка-Центр» складено акт № 3, згідно якого у ході обстеження лічильника електроенергії квартири АДРЕСА_3 візуально установлено, що лічильник № 6D027648 не містить слідів фізичного втручання, не обліковує електроенергію і постійно показує значення 169029. Комісія дійшла висновку про необхідність заміни лічильника та розрахунку збитків, завданих власниками квартири (том 1 а.с. 130).
Рішенням членів правління і голови ОСББ, оформленим протоколом № 7 від 01 лютого 2021 року, відповідача визнано таким, що завдав збитки всім співвласникам ОСББ, оскільки він у період з 01 січня 2015 року по 18 лютого 2021 року не сплачував за спожиту електроенергію, а ОСББ сплачувало рахунки РЕС за вказаний період за тарифами, дійсними для непобутових споживачів (том 1 а.с. 127).
Згідно даних протоколу засідання правління ОСББ "Бородянка-Центр" від 10 лютого 2021 року убачається, що на засіданні правління ОСББ "Бородянка-Центр" прийнято рішення про пропозицію ОСОБА_1 добровільно відшкодувати збитки, завдані ним ОСББ (том 1 а.с. 128).
10 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" із заявою про виконання робіт, а саме проведення діагностики та заміну лічильника за адресою АДРЕСА_4 . Згідно відомостей, вказаних у заявці, зазначена заявка виконана 02 березня 2021 року (том 1 а.с. 230 зворот).
Згідно даних акту встановлення / заміни / технічної перевірки / контрольного огляду / збереження пломб вузла обліку №282691 від 18 лютого 2021 року убачається, що за адресою АДРЕСА_4 , представником ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" здійснено заміну електролічильника. Демонтований лічильник із показниками 16 902 відправлено на експертизу (том 1 а.с. 231).
Згідно даних протоколу №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_2 , від 20 березня 2021 року прийнято рішення про підрахування розміру збитків, які були завдані відповідачем, та направити відповідний позов до суду для примусового стягнення заборгованості, оскільки власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не погодився відшкодувати завдані збитки (том 1 а.с.124).
Згідно даних листа №5091/04 від 29 березня 2021 року Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації убачається, що ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_4 , отримав субсидію за період 2016-2021 роки в сумі 84 140 гривень (том 1 а.с. 140).
26 травня 2021 року постачальником ПрАТ Київська обласна ЕК" та ОСОБА_1 складено акт звіряння рахунків за період 01 січня 2021 року по 26 травня 2021 року. Згідно даних складеного акту переплата ОСОБА_1 склала 1 012,10 гривень (том 1 а.с. 230).
Згідно листа ДТЕК Київські Регіональні Електромережі №04/540/9840 від 29 червня 2021 року убачається, що 04 березня 2021 року виконано перевірку метрологічних характеристик приладу обліку ЦЭ - 6807Бк №6D027648, демонтованого 18 лютого 2021 року за адресою АДРЕСА_4 , та визнано його непридатним для використання. Жоден з можливих та доступних методів збору інформації про обсяги споживання не спрацював. Протокол перевірки метрологічних характеристик додається. Розрахунок обсягу недооблікованої приладом обліку ЦЭ-6807Бк №6D027648 електричної енергії виконано згідно норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП №311 від 14 березня 2018 року. На підставі фактичних показів приладу обліку ЦЭ-6807Бк №6D027648, встановленого 18 лютого 2021 року за адресою АДРЕСА_4 , виконано розрахунок середньодобового споживання та донараховано обсяг за 180 днів. Донарахований обсяг склав 1 308 кВт*год (том 1 а.с. 143).
Згідно даних листа ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" від 28 грудня 2023 року №08/100/10664 убачається, що споживання електроенергії за адресою АДРЕСА_4 здійснюється з травня 2008 року. Споживання групи споживачів (юридичних та побутових), які є субспоживачами по відношенню до ОСББ "Бородянка-Центр", щомісячно віднімається від загальнобудинкового лічильника в повному обсязі. Починаючи з 01 квітня 2008 року за адресою АДРЕСА_4 до 18 лютого 2021 року установлений лічильник тип ЦЭ-6807Бк №6D027648, що зазначений у договорі про користування електричною енергією від 01 квітня 2008 року №200829118, що додається до даної відповіді, а з 18 лютого 2021 року лічильник тип СО-ЭА10Д (5-60) №_0643204 (том 2 а.с. 128-144).
Згідно даних показань приладу (лічильника) по квартирі АДРЕСА_3 , наведених у вказаному листі ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" від 28 грудня 2023 року , убачається, що за період з 14 березня 2016 року по 01 січня 2019 року показники лічильника, зчитані представником компанії, становлять незмінно 16 902.
З даних довідки про обсяги споживання електричної енергії, складеної ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", убачається, що за період з травня 2016 року по грудень 2018 року обсяг спожитої електричної енергії по квартирі АДРЕСА_3 , зазначено "0" (том 2 а.с. 152-156).
Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав ? це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини 3 статті 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про Об'єднання Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі Закон №2866-III) створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За змістом статті 10 Закону № 2866-III органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься, зокрема, визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.
Відповідно до статті 15 Закону № 2866-III співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Відповідно до статті 17 Закону № 2866-III для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю.
Відповідно до підпункту 8.6.2 пункту 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року №311, індивідуальні побутові споживачі зобов'язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об'єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД) в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД); 2) за телефоном чи іншими електронними засобами; 3) шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку; 4) через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом згідно з укладеним договором.
У справі, що переглядається колегією суддів установлено, що предметом позову є стягнення шкоди, завданої ОСББ "Бородянка-Центр" відповідачем ОСОБА_1 внаслідок не здійснення останнім обліку спожитої ним електроенергії, не оплати спожитої електроенергії, не повідомлення про несправність лічильника обсягу спожитої електричної енергії, що як наслідок призвело до зарахування спожитої ОСОБА_1 електричної енергії в рахунок ОСББ "Бородянка-Центр".
Звертаючись до суду із позовом, позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що відповідач всупереч Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про Об'єднання Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не передавав обсяги спожитої ним електричної енергії, не сплачував її та не повідомляв ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про не справність лічильника електричної енергії, встановленого на об'єкті нерухомості, що належить відповідачу.
З матеріалів справи убачається, що з березня 2016 року по лютий 2021 року за адресою АДРЕСА_4 , показники лічильника обсягу спожитої електричної енергії є незмінними.
В подальшому, за результатом проведеної експертизи установлено непридатність лічильника, встановленого у квартирі АДРЕСА_3 .
Аналіз установлених даних дозволяє зробити висновок, що відповідачем за період з березня 2016 року по лютий 2021 року здійснювалось споживання електричної енергії не облікованої засобом обліку у зв'язку із його непридатністю. При цьому, згідно матеріалів справи, споживання групи споживачів (юридичних та побутових), які є субспоживачами по відношенню до ОСББ "Бородянка-Центр", щомісячно віднімається від загальнобудинкового лічильника в повному обсязі.
Отже, у разі споживання, проте необліковування обсягу електричної енергії ОСОБА_1 , обсяг спожитої електричної енергії обліковується за ОСББ "Бородянка-Центр".
Установлено, що в період з березня 2016 року по лютий 2021 року лічильник тип ЦЭ-6807Бк №6D027648 не обліковував обсяг спожитої електричної енергії за адресою АДРЕСА_4 .
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач не надав доказів того, що лічильник за вказаний період не обліковував обсяг електричної енергії не у зв'язку із його непридатністю, а у зв'язку із не споживанням електричної енергії.
Зокрема, на спростування доводів позивача відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, що у спірний період він не проживав у квартирі АДРЕСА_3 та, відповідно, не споживав електричну енергію.
Також відповідачем не надано жодних доказів оплати вартості спожитої електричної енергії.
Згідно даних листа ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електричні мережі" убачається, що на підставі фактичних показів приладу обліку СО-ЭА10Д №0643204, встановленого 18 лютого 2021 року за адресою АДРЕСА_4 , виконано розрахунок середньодобового споживання та донараховано обсяг за 180 днів. Донарахований обсяг склав 1 308 кВт*год.
Згідно даних розрахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії, складеного позивачем убачається, що за період із 15 березня 2016 року по 17 лютого 2021 року спожито відповідачем, та сплачено позивачем замість відповідача, електроенергії у розмірі 11 778,186 кВт*год, що становить 19 787,35 гривень.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що внаслідок бездіяльності відповідача, як споживача послуг електричної енергії, нарахування спожитої ним електричної енергії здійснювалось на спільні потреби будинку.
За установлених обставин, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, внаслідок чого суд першої інстанції прийняв передчасне рішення про відмову у задоволенні позову.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався, у тому числі, на пропуск позовної давності позивачем.
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.
Оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у тому числі статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.
30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" карантин скасовано.
Таким чином, карантин на території України діяв з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року.
Отже, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки та яка мала спливти з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року - була продовжена.
Аналіз установлених даних дозволяє зробити висновок, що вимоги позивача про стягнення завданої шкоди за період до березня 2017 року пред'явлені із пропуском позовної давності.
Отже, вимоги позивача про стягнення вартості спожитої електричної енергії за період з березня 2016 року по лютий 2017 року на суму 4 284,70 гривень, та інфляційні втрати за вказаний період на суму 4 576,58 гривень є поза позовною давністю, тому в їх задоволенні слід відмовити саме з цим підстав.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що внаслідок бездіяльності відповідача, як споживача послуг електричної енергії, нарахування спожитої ним електричної енергії здійснювалось на спільні потреби будинку.
За установлених обставин, колегія суддів уважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення шкоди у розмірі 25 441,14 гривень, з яких 15 502,65 гривень вартість спожитої електричної енергії, 9 938,49 гривень інфляційні втрати, за період із березня 2017 року по серпень 2020 року.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Установлено, що 24 квітня 2024 року на адресу Бородянського районного суду Київської області надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката на суму 27 700,00 гривень.
Установлено, що 22 вересня 2023 року між адвокатським бюро "Куропати Олексія" та ОСББ "Бородянка-Центр" укладено договір про надання правничої допомоги №22/09/23, відповідно до якого адвокатське бюро зобов'язалось в порядку та на умовах, що визначені цим договором, здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги замовнику, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно пункту 4.1. договору вартість послуг за цим договором визначається Адвокатським бюро самостійно та фіксується у відповідних рахунках, який замовник зобов'язаний оплатити протягом 3 (трьох) днів з дня виставлення такого рахунку.
На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі наданих послуг та надсилається замовнику (пункт 4.4. договору)
З даних акту приймання-передачі наданих послуг №01 від 19 лютого 2024 року убачається, що адвокатським бюро надано, а замовником прийнято такі послуги:
- клопотання про відкладення засідання по справі №939/1695/23 - 700 гривень;
- адвокатський запит до ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та ТОВ "Київська області ЕК" - 1000,00 гривень;
- заява про уточнення позовної заяви - 3 000,00 гривень;
- заява про забезпечення доказів (заява про витребування доказів) - 1500,00 гривень;
- письмові пояснення щодо строків позовної давності у справі - 1500,00 гривень;
- участь у судовому засіданні - 3 500,00 гривень;
- участь у судовому засіданні 3 500,00 гривень.
Всього - 14 700,00 гривень (том 2 а.с. 218).
З даних акту приймання-передачі наданих послуг №02 від 20 лютого 2024 року убачається, що адвокатським бюро надано, а замовником прийнято такі послуги:
- участь у судовому засіданні (виїзд у судове засідання 06 грудня 2023 року, яке не відбулось) - 1 800,00 гривень;
- участь у судовому засіданні - 3 500,00 гривень;
- аналіз документів, які надані ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та ТОВ "Київська обласна ЕК"; написання і подача заяви про зменшення розміру позовних вимог - 700,00 гривень.
Всього - 6 000,00 гривень (том 2 а.с. 220)
З даних акту приймання-передачі наданих послуг №01 від 01 квітня 2024 року убачається, що адвокатським бюро надано, а замовником прийнято такі послуги:
- участь у судовому засіданні у справі №939/1695/23 - 3 500,00 гривень.
Всього 3 500,00 гривень (том 2 а.с. 222).
З даних акту приймання-передачі наданих послуг №01 від 23 квітня 2024 року убачається, що адвокатським бюро надано, а замовником прийнято такі послуги:
- участь у судовому засіданні у справі №939/1695/23 - 3 500,00 гривень.
Всього 3 500,00 гривень (том 2 а.с. 224).
На підтвердження факту оплати послуг позивачем надано виписку із рахунку АБ "Куропати Олексія", згідно даних якої убачається, що ОСББ "Бородянка-Центр" 08 листопада 2023 року сплачено 14 700,00 гривень, 20 лютого 2024 року - 6000,00 гривень, 01 квітня 2024 року - 3 500,00 гривень.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем, колегія суддів враховує таке.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 1 статті 246 ЦПК України).
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду У постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21, пославшись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21, наголосила:
- якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
- у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду врахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27.12.2022, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п'яти днів після його ухвалення (03.01.2023). Докази були датовані за період з 09.12.2021 до 03.08.2022, тобто до моменту постановлення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
У постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20 зазначено, що за загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
У справі, що переглядається колегією суддів, убачається, що на підтвердження розміру судових витрат додано: копію договору про надання правничої допомоги від 22 вересня 2023 року, копії рахунків про оплату №01 від 06 листопада 2023 року, №02 від 19 лютого 2024 року, №27 від 27 березня 2024 року, №18 від 18 квітня 2024 року, копії акту приймання-передачі №01 від 19 лютого 2024 року, №02 від 20 лютого 2024 року, №01 від 01 квітня 2024 року, №01 від 23 квітня 2024 року.
Із матеріалів справи установлено, що докази понесення витрат були наявні у позивача до моменту ухвалення у справі рішення по суті позовних вимог, проте позивач не надавав їх протягом розгляду справи.
При цьому, подавши заяву про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат, які були наявні до моменту ухвалення рішення, заявник не обґрунтовує неможливість їх подання.
Ураховуючи те, що заявником не обґрунтовано неможливість подання доказів до ухвалення по суті рішення у справі, з урахування актуальної практики Верховного Суду, яка відповідно до статті 263 ЦПК України підлягає застосуванню, колегія суддів не убачає після для стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Установлено, що за результатами розгляду справи у суді апеляційної інстанції вимоги позову та апеляційної скарги задоволено на 74%.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Бородянка-Центр" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, слід стягнути 1 986,16 гривень (2 684,00 грн * 74%).
На відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Бородянка-Центр" слід стягнути 2 979,24 гривень.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Куропати Олексія Вікторовича, який діє в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородянка-Центр», задовольнити частково.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бородянка-Центр" суму шкоди у розмірі 25 441,14 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бородянка-Центр" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 1 986,16 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бородянка-Центр" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 2 979,24 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова