справа № 758/5507/25
провадження № 22-ц/824/11085/2025
11 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів :
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянув в порядку письмового провадження справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зобов'язання вчинити дії, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариства «Фідобанк», за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року в складі судді Захарчук С. С.,
встановив:
07.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду на підставі ч. 5 ст. 448 ЦПК України.
29.04.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Капустін В. В. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року та направити справу до Подільського районного суду м. Києва для вирішення питання про прийняття до розгляду скарги.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції при вирішенні питання про прийняття до розгляду скарги було допущено надмірний формалізм, що призвело до обмеження права ОСОБА_1 на звернення до суду та до неможливості відновити її право на вільне володіння майном.
ОСОБА_1 не мала можливості надати суду ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження з об'єктивних причин, а саме тому, що документи виконавчого провадження № НОМЕР_4 було знищено. Більше того, навіть у самого органу виконавчої служби відсутні документи виконавчого провадження.
За таких обставин, відсутність ідентифікатора доступу для повного доступу до інформації про виконавче провадження не може бути підставою для повернення скарги без розгляду, оскільки надмірний формалізм в даному випадку призводить до неможливості поновлення прав ОСОБА_1 .
У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 будь-яких судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості на користь ПАТ «ФІДОБАНК», у скарзі на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не було зазначено номер справи, у якій видано виконавчий документ.
Не маючи жодного рішення про стягнення боргу з ОСОБА_1 , на підставі якого Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-1154 від 05.08.2011, з об'єктивних причин неможливо зазначити номер справи, у якій його було видано. В цей же час, у скарзі зазначені реквізити виконавчого документу, за яким здійснювалось стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
В скарзі наведені всі обставини справи, підстави звернення до суду, фактичні та нормативні обґрунтування вимог заявника, тому відповідність скарги вимогам п. 9 ч.3 ст. 448 ЦПК України є очевидною і може бути встановлена ознайомленням з її змістом. Крім того, скарга містить перелік документів та інших матеріалів, що додаються до неї.
Відшукані Подільським районним судом м. Києва недоліки скарги не лише не відповідають дійсності, але і не впливають на можливість та не перешкоджають розгляду скарги по суті, так як саме Подільський районний суд м. Києва розглядав справу як суд першої інстанції і має доступ до її матеріалів.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому наявні підстави для скасування ухвали Подільського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористались.
Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у скарзі не зазначено ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження, номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа. Також скаржником не викладені обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги про визнання неправомірною бездіяльність відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 . Крім того, в скарзі не зазначено перелік документів та інших матеріалів, що додаються до неї.
Так, ч. 3 ст. 448 ЦПК України передбачено, що скарга повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;
5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;
6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;
7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Відтак, ч. 3 ст. 448 ЦПК України чітко визначено, яка за формою та змістом має бути скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
За правилами п. 2 ч. 4 ст. 448 ЦПК України до скарги додаються докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила:
- визнати неправомірною бездіяльність відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Лихошерсть У. В. про арешт майна боржника від 22.08.2012 ВП НОМЕР_2;
- зобов'язати відділ державної виконавчої служби у м. Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Лихошерсть У. В. про арешт майна боржника від 22.08.2012 ВП НОМЕР_2.
Скаргу мотивовано тим, що в серпні 2024 року ОСОБА_1 , маючи намір здійснити відчуження належної їй квартири АДРЕСА_1 , дізналась про зареєстровану заборону відчуження вказаного майна. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, вказане обтяження зареєстроване на підставі постанови про арешт майна боржника від 22.08.2012 № НОМЕР_4, винесеної державним виконавцем Міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Лихошерсть У. В.
З Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що в ній під номером НОМЕР_4 зареєстроване виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ФІДОБАНК», код ЄДРПОУ 14351016, стан виконавчого провадження «Завершено».
30.08.2018 державним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
У відповідь на адвокатський запит начальник відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іщук О. Б. повідомив, що у відділі перебувало ВП НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа № 2-1154 від 05.08.2011, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення 129 396,24 доларів США та 14 972,99 грн на користь ПАТ «ФІДОБАНК».
Копії матеріалів виконавчого провадження відсутня можливість надати, так як справа, на підставі якої державним виконавцем проводилися заходи примусового виконання та супровідні документи до неї, знищено.
Враховуючи викладене, відсутність відкритого виконавчого провадження та сплив більше 6 років після повернення виконавчого документа стягувачу свідчить про відсутність майнових претензій стягувача до ОСОБА_1 і, відповідно, відсутність правових підстав для продовження дії арешту на майно. На даний час арешт існує формально та не забезпечує ніяких вимог стягувача.
Оскільки в інший спосіб неможливо відновити порушене право ОСОБА_1 на мирне користування своїм майном, у строки, передбачені законодавством, звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Тобто, у скарзі викладено обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги та зазначено як номер судової справи, за якою було видано виконавчий документ, так і його реквізити, а відтак висновки судді першої інстанції про те, скарга не містить таких даних, не відповідають змісту скарги.
Також зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 не має можливості надати суду ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження з причини того, що документи виконавчого провадження № НОМЕР_4 було знищено, а будь-яких судових рішень щодо стягнення заборгованості на користь ПАТ «ФІДОБАНК» скаржник не отримувала.
Дослідивши матеріали скарги встановлено, що при зверненні до суду, у відповідності до вимог п. 10 ч. 3 ст. 488 ЦПК України, скаржником також зазначено перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги
Отже, враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1 відповідає вимогам ч. 3 ст. 448 ЦПК України.
Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про повернення скарги стягувачу з підстав ненадання доказів її направлення іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення скарги постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року скасувати.
Справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зобов'язання вчинити дії, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариства «Фідобанк», направити до Подільського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук