[1]
09 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві судове провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 17 березня 2025 року,
за участі сторін провадження:
слідчого ДБР ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнеснні відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 17 березня 2025 року.
Своє рішення про відмову у задоволенні скарги слідчий суддя, посилаючись на системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, обґрунтував тим, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зазначив про те, що за своїм змістом заява не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано саме повідомлення про злочин, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст. 11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу адвоката задовольнити та зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань вчинити процесуальні дії відповідно до вимог ст. 214 КПК України, а саме: внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України, за заявою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та розпочати досудове розслідування.
Не погоджуючись з висновками слідчого судді, адвокат вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, та такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що у його заяві про вчинення посадовими особами ГСУ ДБР кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України, вказані усі складові, які утворюють склад злочину.
Зокрема, адвокатом ОСОБА_5 в ході здійснення захисту ОСОБА_6 у кримінальному провадженні в ЄРДР № 62024000000000289 від 1.04.2024 було з'ясовано, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань було допущено притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, тобто вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 372 КК України. Відповідно, з метою належного захисту, захисник звернувся із відповідною заявою до компетентного державного органу, який, як вважає захисник, проявив бездіяльність.
Відтак, на думку апелянта, слідчий суддя дійшов до хибного висновку про відсутність у заяві відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, слідчого ДБР, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як убачається з матеріалів провадження, адвокат ОСОБА_5 17 березня 2025 року подав до Державного бюро розслідувань заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України, в якій просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за фактом вчинення посадовими особами Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України.
Однак відомості до ЄРДР за заявою адвокат ОСОБА_5 не були внесені, у зв'язку з чим він звернувся із скаргою до суду, у якій просив зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань вчинити процесуальні дії відповідно до вимог ст. 214 КПК України, а саме: внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України, за заявою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , що датована 17.03.2025 і подана 18.03.2025 через скриньку для кореспонденції, та розпочати досудове розслідування.
Відмовляючи у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 , слідчий суддя виходив з того, що викладені у заяві адвоката ОСОБА_8 відомості не містять жодних фактів, які б вказували на вчинення кримінальних протиправних дій, а містить лише думку та твердження заявника про вчинення кримінального правопорушення, а тому така заява не може вважатись заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того, слідчий суддя виходив з того, що реєстрації в ЄРДР підлягають лише ті заяви чи повідомлення, що об'єктивно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Висновок, викладений в ухвалі слідчого судді про те, що заява адвоката ОСОБА_8 не містить жодних фактів, які б вказували на вчинення кримінальних протиправних дій, а містить лише думку та твердження заявника про вчинення кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам провадження, та є, на думку колегії суддів, обґрунтованим.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Оскільки у заяві адвоката ОСОБА_8 не наведено обставин, які б дійсно свідчили про ознаки злочину, то це не давало підстав для виникнення обов'язку внесення до ЄРДР відомостей за такою заявою відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що хоч кримінальний процесуальний закон і не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину, разом з тим, відомості не по будь-якій заяві про вчинене кримінальне правопорушення тягнуть за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР уповноваженою на те особою, тобто не будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення, виключно з огляду на її назву, набуває статусу цього документа і її подання, не тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР.
Будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою адвоката ОСОБА_8 та підстав для її скасування не убачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнеснні відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 17 березня 2025 року залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 761/13508/25
Провадження №11-сс/824/3581/2025
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9
Доповідач ОСОБА_1