Справа № 753/8849/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4021/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
05 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №1202418101000091 від 23.01.2024,
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Дарницького УРГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, погоджене прокурором та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що існує достатня ймовірність ризиків, визначених ст.177 КПК України для прийняття слідчим суддею рішення про обрання щодо підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, який є єдиним, що ізолює особу від суспільства та єдиним, що зможе запобігти наявним ризикам у даному кримінальному провадженню.
Крім того, апелянт наголошує, що обрання більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 не сприятиме виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що прокурору слід поновити строк на апеляційне оскарження, натомість, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчими СВ Дарницького УРГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202418101000091 від 23.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
02.05.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
02.05.2025 слідчий СВ Дарницького УРГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , подав до суду клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
02.05.2025 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього наступних обов'язків:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місце проживання;
- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду.
Слідчий суддя виходив з того, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування відносно ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційної інстанції.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частин 1-4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до встановленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчим суддею належним чином встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, що підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами.
Разом з тим, як правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що у кримінальному провадженні існують ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_7 такого ступеня вірогідності, запобігти яким здатен лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки як під час розгляду судом першої інстанції клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і під час апеляційного розгляду, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, у тому числі вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію та майновий стан, відсутність судимостей, колегія суддів доходить висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладанням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та, за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід.
Доводи, на які посилається прокурор в обґрунтування апеляційної скарги, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, який, на думку колегії суддів, співмірний з тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, особою підозрюваного, та підстав вважати його занадто м'яким, колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Поновити прокурору Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_10
Судді:
ОСОБА_11