1[1]
22 травня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши за участю захисника Акопян М.А., у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну захисника Мартяна О.В. на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює заступником директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, -
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.
Згідно з постановою судді адміністративне правопорушення було вчинено за таких обставин.
Адвокат Осика С.В. в межах кримінального провадження № 12025100100000106 внесеного до ЄРДР 11.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, у порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» звернувся з адвокатським запитом № 22 від 06.02.2025 року до посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому прохав надати інформацію про П.І.Б. представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який як представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, сторона у справі 200/11703/20-а отримав примірник (копію) Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/11703/20-а.
До адвокатського запиту №22 на виконання вимог ст. 24 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність» адвокатом Осика С.В. були долучені посвідченні копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.
Фондом 05.03.2025 року на адресу адвоката Осика С.В. було надіслано лист №60-1988/25 від 05.03.2025р. за підписом заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 зі змісту якого убачається неправомірна відмова в наданні інформації адвокату.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Мартян О.В. просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року та закрити адміністративне провадження за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник вважає, що суд першої інстанції формально розглянув справу та виніс незаконну постанову у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Також суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, обставинам та доводам, наведеним у клопотанні сторони захисту.
Висновок суду, на думку захисника, суперечить ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою визначено суб'єктів до яких адвокат має право направити адвокатський запит та змісту наданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповіді на адвокатський запит.
Посилаючись на ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», захисник вказує на те, що адвокат Осика С.В. не мав права адресувати свій адвокатський запит безпосередньо посадовій особі Фонду, оскільки, у адвоката відсутнє право на звернення з адвокатським запитом безпосередньо до посадової чи службової особи Фонду, відтак це виключає складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вих. №60-1324/25 від 12.02.2025 року повідомлено адвоката Осику С.В. про продовження строку розгляду адвокатського запиту Осики С.В. за вих. №22 від 06.02.2025 року.
Відповідь на адвокатський запит Осики С.В. за вих. №22 від 06.02.2025 підписана заступником директора-розпорядника Фонду ОСОБА_1 за вих. №60-1988/25 від 05.03.2025 р. з наданням інформації по суті, тому ніякого умислу на неправомірну відмову у наданні інформації немає і суб'єктивна сторона як обов'язковий елемент складу правопорушення у даному випадку відсутній.
У відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вих. №60-19885/25 від 05.03.2025 року зокрема зазначено, що законом не передбачено ведення обліку отримання представниками судових рішень, тому Фонд не є належним розпорядником такої інформації. Інформація про отримання в суді представником Фонду рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/11703/20-а відсутня.
Таким чином, адвокату Осиці С.В. була надана відповідь по суті - про відсутність запитуваної інформації та зазначено, що Фонд не є розпорядником та зберігачем даної інформації, а не відмовлено у наданні інформації.
Відповідь на адвокатський запит Осики С.В. за вих. №22 від 06.02.2025 р. підписана заступником директора-розпорядника Фонду ОСОБА_1. за вих. №60-1988/25 від 05.03.2025 р. та містить повну інформацію з роз'ясненням необґрунтованості та невідповідності вимогам законодавства адвокатського запиту Осики С.В. та віднесення запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом, а також враховуючи, що запитувана інформація відсутня у Фонді, надана відповідь по суті щодо її відсутності.
Таким чином, на думку захисника, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, оскільки, в матеріалах справи наявна відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з наданням відомостей по суті запиту - про відсутність запитуваної інформації. А отже, об'єктивна сторона правопорушення, зазначена уповноваженою особою в адміністративному протоколі №ДН-27, не відповідає дійсним обставинам по справі та в даному випадку відсутня.
Окрім того, на думку захисника, при розгляді справи Шевченківським районним судом м. Києва поза увагою суду залишились доводи ОСОБА_1 щодо порушень вимог КУпАП при складанні протоколу, а саме: протокол складено з порушенням строку, неуповноваженою особою, без участі та присутності ОСОБА_1 , у протоколі немає його підпису та не додано належних і допустимих доказів роз'яснення процесуальних прав, забезпечення права на захист та вручення другого примірника протоколу, що є порушенням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП.
Інформація викладена в протоколі недостовірна. Протокол про адміністративне правопорушення є таким, що складений без врахування всіх об'єктивних обставин та надання відповіді по суті та з порушенням визначеного КУпАП порядку його складання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року, про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 112-3 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДН № 27 від 18.03.2024 року, копією заяви Осики С.В. до Ради адвокатів Донецької області з вимогою про складення протоколу від 17.03.2025, копією адвокатського запиту Осики С.В. до посадової особи ФГВФО, копією листа ФГВФО за підписом ОСОБА_1 .
Наведені докази узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, за яких ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість вказаної постанови є безпідставними.
Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Осика В.В. 06.02.2025 року звернувся із адвокатським запитом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив посадову особу Фонду Білай О.С. надати інформацію про ПІБ представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який як представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сторона у справі 200/11703/20-а отримав примірник Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/11703/20-а.
На цей адвокатський запит заступник директора - розпорядника Фонду ОСОБА_1. 05.03.2025 року надав відповідь, в якій повідомив, що у адвоката Осики С.В. відсутнє право на звернення з адвокатським запитом безпосередньо до посадової особи чи службової особи Фонду та його органів управління, відтак правових підстав для надання запитуваної інформації не вбачається, так як даний запит адресовано не належному суб'єкту.
Запитувана адвокатським запитом інформація про те, який представник Фонду отримав рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/11703/20-а, очевидно не відноситься, як зазначено у ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до інформації, що необхідна адвокату для надання правової допомоги.
Законом не передбачено ведення обліку отримання представниками судових рішень, тому Фонд не є належним розпорядником такої інформації.
Інформація про отримання в суді представником Фонду рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/11703/20-а відсутня.
Окрім того, запитувана інформація є службовою та містить персональні дані працівника Фонду, які охороняються відповідно до Закону.
Отже, за змістом відповіді на адвокатський запит Осики С.В. було фактично відмовлено у наданні інформації, яку просив надати адвокат.
Відповідно до пунктів 1 та 3 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
На противагу апеляційним доводам захисника, аналіз згаданої норми закону свідчить про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є належним суб'єктом адвокатського запиту і на нього поширюються положення статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Таким чином, суд обґрунтовано та на законних підставах притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 5 ст. 212-3 КУпАП за те, що він неправомірно відмовив у наданні відповіді на адвокатський запит.
Цим самим спростовуються доводи апеляційної скарги захисника Мартяна О.В. про те, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та доводам, наведеним у клопотанні про закриття провадження.
Апеляційні доводи захисника про порушення вимог КУпАП під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо Осики С.В. , оскільки протокол складено не уповноваженою особою, без належного повідомлення та участі ОСОБА_1 є безпідставними.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено членом Ради адвокатів Донецької області Коником Г.В., який відповідно до протоколу № 12 засідання Ради адвокатів Донецької області від 30 листопада 2022 року призначений уповноваженою особою з числа членів Ради адвокатів Донецької області на складання протоколів про адміністративні правопорушення (ч. 5, ч. 9 ст. 212-3 КУпАП).
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 запрошувався до офісу Національної асоціації України для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, за ознаками, передбаченими ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, на 9:00 18 березня 2025 року, проте не з'явився для участі у складанні протоколу, відтак протокол від 18 березня 2025 року складено без участі особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності.
Отже, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не було допущено порушення прав особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності чи процесуальних норм закону.
За таких обставин суддя апеляційного суду не убачає підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, як про це прохав в апеляційній скарзі захисник.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Мартяна О.В. - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська
[1]Справа № 761/11653/25
Провадження № 33/824/2814/2025
Головуючий у першій інстанції Матвєєва Ю.О.
Доповідач Ковальська В.В.