Рішення від 03.06.2025 по справі 620/6655/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/6655/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є

за участю секретаря Головачової Є.В.,

представника позивача Карпенка С.С.,

представника відповідача Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" (далі - ТОВ "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН") звернулось до ДПС у Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо проведення перевірки, за результатами якої був складений акт документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 28.12.2022 за №7792/07/40848765;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №747/25010700 від 19.01.2023 та №4739/ж10/25-01-07-00 від 03.05.2023, винесені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у зв'язку з тим, що термін надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити відповідача є таким, що зупинений, а тому його перебіг ще не скінчився. Тому позивач не міг порушити строк надання відповіді на запити податкового органу. Також зазначає, що невиконання вимог закону щодо наявності підстави для призначення та проведення документальної позапланової перевірки - призводить до визнання перевірки незаконною та до відсутності правових наслідків такої, а відтак є самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення такої перевірки. Вважає, що був звільнений від обов'язку надавати відповідь на запити, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у відповідача визначених підпунктом 78.1.1 Податкового кодексу України підстав для призначення документальної позапланової перевірки, що свідчить про протиправність проведення відповідачем перевірки.

Також звертає увагу, що імпортні операції по контракту № Е/021-216 від 26.08.2021 та № 1788 від 12.08.2021 не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації" від 09.04.2022 № 426, а відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018, не може бути застосованою до позивача.

Крім того зазначає, що вантажно-митні декларації типу ІМ-74 ДЕ помилково ГУ ДПС у Чернігівській області не прийняті до уваги як документи, що засвідчують отримання від нерезидентів ENERGY LINE AG товару по контракту №С22.01/06-20 від 22.06.2020 та ТОВ «Беленергомаш-БЗЕМ» (російська федерація) по контракту №Д.03/0000983 від 18.06.2021, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, обґрунтовуючи тим, що ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» не усунуто сумніви Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо наявності порушень з приводу дотримання валютного законодавства, що надало право на призначення документальної позапланової виїзної перевірки з підстави, визначеної п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або надходження валютної виручки за експортними операція), тому вважає прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають нормам законодавства та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.06.2023 в справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ТОВ "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" взято на податковий облік в ГУ ДПС у Чернігівській області 23.09.2016 та є платником податку на прибуток приватних підприємств, податку на прибуток іноземних юридичних осіб, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податку на нерухоме майно, орендної плати з юридичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами господарської діяльності є: 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (основний), 25.62 Механічне оброблення металевих виробів, 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами, 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів), 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (т. 2 а.с. 149-150).

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» з письмовим запитом від 04.11.2022 за №1765/Ж12/25-01-07-06-06 та, посилаючись на приписи підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та на отримання витягу податкової інформації від Національного банку України (лист від 25.10.2022 №25-0008/180/ДСК) просило надати пояснення щодо виконання умов контрактів №10021634 від 21.02.202, № 1788 від 12.08.2021, № Е/021-216 від 26.08.2021, № С22.01/06-20 від 22.06.2020, а також завірені копії документів відповідно до переліку (т. 1 а.с. 33-34).

Листом від 15.11.2022 № 15-1/11/23 ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» надало відповідачу витребувані копії документів на 454 аркушах: контракти, специфікації до контрактів, додаткові угоди, платіжні доручення, ГТД, пакувальні листи, товарні накладні, картки рахунків контрагентів, оборотно-сальдові відомості по рахункам 632 та 3712 (т.1 а.с. 35).

Письмовим запитом від 15.08.2022 за № 1112/Ж12/25-01-07-06-06 відповідач, посилаючись на приписи підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та на отримання витягу податкової інформації від Національного банку України (лист від 20.07.2022 № 25-0008/120/ДСК), просив позивача надати пояснення щодо виконання умов контракту № Д.03/0000983 від 18.06.2021, а також завірені копії документів відповідно до переліку, який отримано 16.08.2022 (т.2 а.с. 90, 91).

На вказаний запит ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» відповідь не надало, оскільки запит не містить печатку контролюючого органу. не оформлений на бланку органу державної податкової служби, тому платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит, також зазначає, що відповідач у запиті №1112/Ж12/25-01-07-06-06 від 15.08.2022 не зазначив жодної правової підстави для направлення запиту. Крім того, строки надання відповідей на запити контролюючих органів, встановлені приписами п. 73.3 ст. 73 та п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, не підпадають від виключення, встановлені пп. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, отже перебіг цих строків є зупиненим. Відтак, строк надання відповіді на вказаний запит становить 15 робочих днів по припиненню або скасуванню воєнного стану на території України. Тобто строк надання відповіді на запит №1112/Ж12/25-01-07-06-06 від 15.08.2022 ще не сплинув.

На підставі наказу від 14.12.2022 № 1730-п, виданого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 82, підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» з питань дотримання вимог валютного законодавства (т.1 а.с. 36).

За результатами перевірки відповідачем складено акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» від 28.12.2022 №7792/07/40848765, в якому міститься висновок про порушення позивачем, зокрема, частин 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (зі змінами), у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортним контрактам (т. 1 а.с. 37-66):

- № С22.01/06-20 від 22.06.2020 з нерезидентом «ENERGY LINE AG» (Швейцарія), у сумі 170 172,88 євро на 8 к.д., у сумі 114 639,42 євро на 3 к.д., 62 579,17 євро на 3 к.д. та у сумі 10 668,05 євро на 1 к.д.;

- № Д.03/0000983 від 18.06.2021 року з нерезидентом ТОВ «Беленергомаш-БЗЕМ» (рф), у сумі 1 392 555,00 російських рублів на 129 к.д., у сумі 1 392 555,00 російських рублів на 24 к.д.

На підставі вищезазначеного акта перевірки Головне управління ДПС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2023р. №747/25010700 за формою «С» про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 561 616,48 грн. за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства (т.1 а.с. 67).

ТОВ "ТіПіБіеС Продакшн" до ДПС України подана скарга на податкове повідомлення-рішення. Рішенням ДПС України від 21.04.2023 року №9854/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення від 19.01.2023 року №747/25010700, прийняте за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», залишено без змін та збільшено розмір нарахованої пені зазначеного податкового-повідомлення рішення на 3 584 356,13 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, подавши до ДПС України скаргу №16-1/02.2023 від 16.02.2023. За результатами розгляду скарги ДПС України винесло рішення №9854/6/99-00-06-01-02-06 від 21.04.2023, отримане позивачем 25.04.2023.

Зазначеним рішенням ДПС України залишило скаргу ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» від 16.02.2023 № 16-1/02.2023 (вх. ДПС № 4991/6 від 22.02.2023) без задоволення, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 19.01.2023 № 747/25010700 без змін та збільшило розмір нарахованої пені зазначеного податкового повідомлення-рішення на 3 584 356,13 грн.

У рішенні ДПС України про результати розгляду скарги №9854/6/99-00-06-01-02-06 від 21.04.2023 зазначені підстави збільшення грошових зобов'язань у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортним контрактам:

- №1788 від 12.08.2021 з нерезидентом ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація), у сумі 9 473 925,00 російських рублів на 45 к.д.

- № Е/021-216 від 26.08.2021 з нерезидентом ЗАТ «Завод Сибгазстройдеталь» (російська федерація) сумі 3 032 320,00 російських рублів на 107 к.д., у сумі 13 645 440,00 російських рублів на 91 к.д. (т. 1 а.с. 82-94).

За наслідками адміністративного оскарження Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення №4739/ж10/25-01-07-00 від 03.05.2023 за формою «С» про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 3 584 356,13 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства (т.1 а.с. 95-96).

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Згідно зі статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Положення статті 42 Конституції України системно пов'язані зі статтею 16 Конституції України щодо однієї із основних функцій держави - забезпечення економічної безпеки України; а також мають безпосередній, органічний зв'язок зі статтею 41 Конституції України щодо змісту та форм права власності, непорушності права приватної власності.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 92 Конституції України правові засади і гарантії підприємництва визначаються виключно Законами України.

Отже, конституційно-правова норма, яка декларує право на підприємницьку діяльність, також містить застереження, що сферою його реалізації є тільки ті види діяльності, що не заборонені законом. Законодавець вказав і на засоби обмеження - пряму заборону шляхом відсилання до поточного законодавства, в першу чергу Господарського та Цивільного кодексів України.

Так, Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) у статті 3 констатує свободу підприємницької діяльності серед загальних засад цивільного законодавства, а Господарський кодекс України (далі -ГК України) визначає її одним із загальних принципів господарювання.

Загальні принципи підприємницької діяльності, сформульовані у статті 44 ГК України, відповідно до якої підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Наведений вище принцип вільного вибору і самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, перш за все, встановлює можливість для суб'єктів підприємницької діяльності України підтримувати відносини з іноземними суб'єктами господарської діяльності з урахуванням положень Конституції та законів України, а також міжнародних норм і правил. Правове регулювання такої діяльності, а також обмеження щодо її здійснення встановлені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ, тут і далі - у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - також Закон №2473-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Закріплення принципу використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд надає право підприємцям самостійно вирішувати питання про долю належної їм частки валютної виручки, тобто прибутку, отриманого від здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності. Проте цей принцип також діє з певними обмеженнями, які, зокрема, встановлені Законом № 2473-VIII.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону №2473-VIII передбачено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

За змістом частини п'ятої статті 11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону №2473-VIII).

Відповідно до п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями (далі - Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція № 7). Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та встановлює порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків.

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними нормативними актами.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі також - Постанова НБУ №18).

Пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року, і відповідно до пункту 14-3 Постанови НБУ №18:

-не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

-застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого ч.1 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з пунктом 22 розділу II Положення №5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті .21 розділу II цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Підпунктом 7 пункту 2 розділу І Положення №5 визначено, що незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення і операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що і підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері і:запобігання та. протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 №1702 (що діяв до 28.04.2020) фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень.

Стаття 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ (чинний з 28.04.2020) вказує, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Відповідно до пункту 4 статті 13 Закону №2473- VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Водночас, надходження валютної виручки на рахунок резидента можливе лише за дійсним зобов'язанням і не очікується за припиненим.

В такому аспекті слід звернутися до загальних засад зобов'язального права та зауважити, що за своїм обсягом поняття виконання є дещо вужчим, ніж поняття припинення, оскільки останнє охоплює всі випадки ліквідації зобов'язально-правового зв'язку, незалежно від виконання раніше досягнутих домовленостей.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наведені вище норми цивільного законодавства в контексті спірних правовідносин кореспондуються із положеннями частини 4 статті 6 та частини 1 статті 14 спеціального Закону№959-ХІІ, якими передбачено, що суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України. Крім того, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

По-перше, щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки, за результатами якої був складений акт документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 28.12.2022 за №7792/07/40848765, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як убачається зі змісту наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 14.12.2022 № 1730-п, підставою для його прийняття зазначено, зокрема, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України).

Верховний Суд в постанові від 21.02.2020 по справі № 826/17123/18 сформулював правовий висновок, де у випадку, якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховним Судом від 08.10.2021 у справі №320/1684/19, від 17.06.2022 у справі №826/9184/18, від 10.03.2023 у справі №140/2022/18, від 31.10.2023 у справі № 380/1802/20, від 10.11.2023 у справі № 815/2627/18.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, а тому оскарження вказаних дій контролюючого органу, за наслідками яких складено акт, не є належним та ефективним способом захисту прав платника податків, оскільки не може призвести до відновлення порушеного права.

Також Верховний Суд постановою від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Оскаржуючи дії відповідача, ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» вказує на неправомірність проведення документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДПС у Чернігівській області, адже на переконання ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» перевірку призначено на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, який не передбачений у переліку підстав, з яких проводяться податкові перевірки під час дії воєнного, надзвичайного стану, посилаючись на п.п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в такій редакції: "69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті".

Відповідно до п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Таким чином, з Перехідних положень ПК України вбачається, що виключний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок наведено у підпункті «б» пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Однією з таких підстав є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Так, згідно наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 14.12.2022 № 1730-п перевірка ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» проводилась саме з метою дотримання вимог валютного законодавства в частині порушення граничних строків розрахунків при виконанні умов контрактів №С22.01/06-20 від 22.06.2020, №Д.03/0000983 від 18.06.2021, № Е/021-216 від 26.08.2021, № 1788 від 12.08.2021, в зв'язку з отриманням витягів податкової інформації від Національного банку України (т. 2 а.с. 72-77).

Таким чином, мета проведення перевірки відповідає переліку підстав для її призначення, які визначені в підпункті «б» п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Посилання в наказі від 14.12.2022 № 1730-п на п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, який не передбачений переліком, визначеним Перехідними положеннями ПК України, не свідчить про протиправність наказу, адже така норма визначає загальну підставу для проведення перевірки, а саме отримання податкової інформації про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства та дії контролюючого органу, платника податків, які вчиняються у разі надходження відповідної податкової інформації. Тому, приймаючи наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстави, визначеної п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або надходження валютної виручки за експортними операція) контролюючий орган має дотримуватись загального порядку призначення перевірки, який визначений п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Суд також звертає увагу, що з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України вбачається, що податковий орган надсилає на адресу платника обов'язковий письмовий запит з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження лише у разі виявлення фактів, які свідчать про порушення таким платником податкового, валютного та іншого не врегульованого ПК України законодавства, за наслідками отримання податкової інформації.

Відповідно до абз.1-3 п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Підставою для спрямування на адресу ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» запитів слугувало отримання податкової інформації від Національного банку України про виявлені факти порушення вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надіслані ДПС України. В зазначених запитах ГУ ДПС у Чернігівській області запропонувало платнику надати пояснення щодо виконання умов вищевказаних зовнішньоекономічних контрактів в частині порушення граничних строків розрахунків при здійсненні експортних та імпортних операцій, а також документи відповідно до переліку.

У відповідь на запит Головного управління ДПС у Чернігівській області №1112/Ж12/25-01-07-06-06 від 15.08.2022 ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» не надано пояснень та документів, які б свідчили про надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями в термін, без порушення граничних строків.

Верховний Суд України в постанові від 21.01.2022 по справі №813/3339/17 за позовом ТОВ «С-Компані» до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, аналіз норми підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України дає підстави для висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Таку позицію підтримано у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 620/309/20.

Таким чином, ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» не усунуто сумніви Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо наявності порушень з приводу дотримання валютного законодавства, що надало право на призначення документальної позапланової виїзної перевірки з підстави, визначеної п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або надходження валютної виручки за експортними операція), а отже перевірка проведена на законодавчо визначених підставах.

Щодо посилань позивача на те, що термін надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити відповідача є таким, що зупинений, а тому його перебіг ще не скінчився, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до пп.69.9 Перехідних положень ПК України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що отриманий позивачем запит від 15.11.2022 № 15-1/11/23 фактично не містить підстав для його направлення, тобто порядок його направлення не дотриманий, і відповідно, для отримання від платника податку копій документів законодавчі умови не виконані. Крім того, суд звертає увагу, що позивачем на такий запити надано відповідачу запитувану інформацію (т.1 а.с. 35).

Посилання позивача на те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 813/1041/18, суд вважає помилковими з огляду на нерелевантність зазначеної практики обставинам цієї справи.

Доводи позивача про те, що у наказі про проведення документальної позапланової виїзної перевірки не зазначено конкретних недоліків щодо наданих ним у відповідь на запит пояснень, обґрунтованих причин чому поданих ним документів недостатньо, суд вважає безпідставними, оскільки норми Податкового кодексу України не передбачають обов'язку контролюючого органу зазначати такі відомості.

Також суд не приймає до уваги позицію позивача про те, що у нього відсутня вина, як необхідна складова податкового правопорушення, оскільки Законом України «Про валюту і валютні операції» не передбачено встановлення вини резидента як необхідної умови притягнення особи до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України за зовнішньоекономічною операцією з імпорту/експорту товарів, а тому достатньо лише наявності факту порушення відповідних строків.

На підставі викладеного, позовна вимога про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Чернігівській області щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 28.12.2022 за №7792/07/40848765, не підлягає задоволенню.

По-друге, що стосується податкового повідомлення-рішення №747/25010700 від 19.01.2023, яким нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 561 616,48 грн, суд зазначає наступне.

1. З метою здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» (Покупець) укладено контракт №С22.01/06-20 від 22.06.2020 з нерезидентом «ENERGY LINE AG» (Швейцарія) (Продавець) на придбання труб та металоконструкції. Предмет контракту - металопродукція у відповідності зі специфікаціями. Ціни на товар зазначаються в специфікаціях до цього контракту в рос. руб., дол. США або євро. (т. 1 а.с. 97-135).

За перевіряємий період на виконання умов контракту №С22.01/06-20 від 22.06.2020 ТОВ "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" перерахувало нерезиденту «ENERGY LINE AG» (Швейцарія) грошові кошти за товар з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 (АТ «ОТП Банк») 1 018 954,07 євро, що складає за офіційним курсом НБУ 31 991 080,78 грн., згідно платіжних доручень в іноземній валюті, а саме:

- №397 від 17.08.2021 на суму 206 659,14 євро, що складає за офіційним курсом НБУ 6 481 512,61 грн. Граничний термін надходження товару - 16.08.2022;

- №398 від 17.08.2021 на суму 38 050,28 євро, що складає за офіційним курсом НБУ 1 193 382,35 грн. Граничний термін надходження товару - 16.08.2022;

- №401 від 18.08.2021 на суму 354 480,68 євро, що складає за офіційним курсом НБУ 11 124 312,70 грн. Граничний термін надходження товару - 17.08.2022;

- №449 від 17.09.2021 на суму 161 908,96 євро, що складає за офіційним курсом НБУ 5 079 084,08 грн. Граничний термін надходження товару - 16.09.2022;

- №452 від 20.09.2021 на суму 257 855,01 євро, що складає за офіційним курсом НБУ 8 112 789,04 грн. Граничний термін надходження товару - 19.09.2022.

Нерезидент «ENERGY LINE AG» (Швейцарія) за перевіряємий період на виконання умов контракту №С22.01/06-20 від 22.06.2020 року (євро) здійснив поставку товару (т. 1 а.с. 64) ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» в загальній сумі 1 042 211,61 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 33 260 661,54 грн., в тому числі поставка товару на суму 170 172,88 євро, яка відбулася на думку контролюючого органу з порушенням граничних строків розрахунків за операціями імпорту згідно наступних митних декларацій (т. 1 а.с. 111-122):

- ІМ 40 АА №UA807200/2022/002809 від 27.09.2022 на суму 55 533,46 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 1 956 860,30 грн.;

- ІМ 40 АА №UA807200/2022/002874 від 30.09.2022 на суму 52 060,25 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 1 851 319,76 грн.;

- ІМ 40 АА №UA807200/2022/002879 від 03.10.2022 на суму 51 911,12 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 1 849 909,86 грн.;

- ІМ 40 АА №UA807200/2022/002912 від 04.10.2022 на суму 10 305,38 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 367 978,33 грн.;

- ІМ 40 АА №UA807200/2022/002913 від 04.10.2022 на суму 15 198,20 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 542 688,21 грн.

Станом на 21.12.2022 розрахунки за контрактом від 22.06.2020 № С22.01/06-20 не завершені та обліковується кредиторська заборгованість на суму 23 257,54 евро.

За результатами перевірки наданих документів встановлено порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічною операцією з імпорту товарів за контрактом від 22.06.20 № С22.01/06-20 на суму 170 172,88 евро, у т. ч.:

товар на суму 55 533,46 євро (платіжне доручення від 20.09.2021 № 452 на суму 257 855,01 евро, граничний термін надходження товару - 19.09.2022) надійшов 27.09.2022 (МД від 27.09.2022 № 2809 на суму 55 533,46 євро), що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 8 днів (з 20.09.2022 до 27.09.2022);

товар на суму 52 060,25 євро (платіжне доручення від 20.09.2021 № 452 на суму 257 855,01 євро, граничний термін надходження товару - 19.09.2022) надійшов 30.09.2022 (МД від 30.09.2022 № 2874 на суму 52 060,25 євро), що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 11 днів (з 20.09.2022 до 30.09.2022);

товар на суму 51 911,12 євро (платіжне доручення від 20.09.2021 № 452 на суму 257 855,01 євро, граничний термін надходження товару - 19.09.2022) надійшов 03.10.2022 (МД від 03.10.2022 № 2879 на суму 51 911,12 євро), що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 14 днів (з 20.09.2022 до 03.10.2022);

товар на суму 10 668,05 євро (платіжне доручення від 20.09.2021 № 452 на суму 257 855,0.1 євро, граничний термін надходження товару - 19.09.2022) надійшов 04.10.2022 (МД від 04.10.2022 № 2912 на суму. 10 305,38 євро, МД від 04.10.2022 № 2913 на суму 15 198,20 євро), що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 15 днів (з 20.09.2022 до 04.10.2022).

На підставі зазначеного, ГУ ДПС у Чернігівській області за порушення частин 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5 “Про затвердження Положення про. заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту №С22.01/06-20 від 22.06.2020, укладеного з нерезидентом «ENERGY LINE AG» (Швейцарія), нараховано пеню в розмірі 208 492,45 грн.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору оренди нерухомого майна №У11.01/01-22 від 11.01.2022, укладеного із ТОВ «ІНТЕР ПРЕМ'ЄР» (код ЄДРПОУ 32095347) орендує нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Гетьмана Якова Острянина, 2-А, а саме: будівлю адміністративно-побутового корпусу (з підвалом) літ. А, А1 і ганками літ. а, а1 (загальною площею - 7235,9 кв. м) (т. 2 а.с. 55-59).

Також позивач на підставі Договору оренди відкритого майданчика №У01.01/06-21 від 01.06.2021, укладеного із ТОВ «ІНТЕР ПРЕМ'ЄР» (код ЄДРПОУ 32095347), орендує відкритий майданчик, який розташований за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Гетьмана Якова Острянина, 2-Б, а саме: відкритий майданчик (Ділянка 2.1 Додатку №1 «План земельної ділянки» до Договору) площею - 925,00 кв. м та відкритий майданчик (Ділянка 2.2 Додатку №1 «План земельної ділянки» до Договору) площею - 5 400,00 кв. м (т. 2 а.с. 52-54).

Окрім цього, позивачем укладений із ТОВ «ІНТЕР ПРЕМ'ЄР» (код ЄДРПОУ 32095347) Договір зберігання під митним контролем №12/03-18 від 12.03.2018, згідно якого Зберігач (ТОВ «ІНТЕР ПРЕМ'ЄР») надає Поклажодавцю (ТОВ «ТММ-ЕНЕРГОБУД МЕНЕДЖМЕНТ», ЄДРПОУ 40848765) послуги зі зберігання товарно-матеріальних цінностей під митним контролем на митному складі, що розташований за адресою: 63525, Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Гетьмана Якова Острянина, 2 (т. 2 а.с. 48-50).

Слід відзначити, що 11.06.2020 відбулася зміна назви позивача: стара назва - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТММ-ЕНЕРГОБУД МЕНЕДЖМЕНТ"; нова назва - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН". Наведене підтверджується рішенням учасника ТОВ "ТММ-ЕНЕРГОБУД МЕНЕДЖМЕНТ" №6/2020 від 03.06.2020 (т. 2 а.с. 51).

Розміщення товару на митному ліцензійному складі, власником якого є ТОВ «Інтер Прем'єр» (код ЄДРПОУ 32095347), підтверджується митними деклараціями: ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/007638 від 15.09.2021 року; ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/008034 від 05.10.2021 року; ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/008089 від 07.10.2021 року; ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/008283 від 13.10.2021 року; ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/008397 від 19.10.2021 року, а також прибутковими накладними: №22 від 15.09.2021 року; №41 від 05.10.2021 року; №33 від 07.10.2021 року; №38 від 13.10.2021 року; №45 від 19.10.2021 (т. 1 а.с. 123-135, т. 2 60-64).

Згідно з ч.1 ст.125 Митного кодексу України підприємство має право на зберігання товарів у митному режимі митного складу протягом 1095 днів від дня поміщення товарів у цей митний режим.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст.13 Закону «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з п.21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), встановлено, що імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пп.3 п.9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 “Імпорт», IM-41 “Реімпорт», ІМ-51 “Переробка на митній території», IM-72 “Безмитна торгівля», IM-75 “Відмова на користь держави», IM-76 “Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

Наведеними вимогами встановлюється момент закінчення валютного нагляду, що не є тотожним моменту здійснення поставки в операціях резидентів з імпорту товарів.

Згідно з ч.2 ст.11 Закону «Про валюту і валютні операції», валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Отже, відповідачем вантажно-митні декларації типу ІМ 74 ДЕ не прийняті до уваги як документ, що засвідчує отримання від нерезидента «ENERGY LINE AG» (Швейцарія) товару, що призвело до нарахування пені за порушення строків розрахунків з нерезидентами та прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Твердження позивача про відсутність у його діях складу правопорушення, встановленого Законом «Про валюту і валютні операції», кореспондує приписам цього Закону, якими закріплено відповідальність, зокрема за порушення строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів (несвоєчасна поставка), а не за не ввезення товару в режимі імпорту у встановлений строк. Крім того, положеннями Митного кодексу України, у ст.ст. 121-129 якого встановлено можливість збереження поставлених резиденту України товарів на митному складі, зокрема протягом трьох років з дати їх поміщення у зазначеному режимі.

Іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання, установлених частинами першою і другою цієї статті, повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані (ч.3 ст.122 Митного кодексу України).

Митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч.1 ст.121 Митного кодексу України).

Всі вантажно-митні декларації (ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/007638 від 15.09.2021 року; ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/008034 від 05.10.2021 року; ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/008089 від 07.10.2021 року; ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/008283 від 13.10.2021 року; ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/008397 від 19.10.2021), які підтверджують поставку (отримання товарів) за зазначеним контрактом, свідчать про знаходження товарів під митним контролем.

У графі 48 «Реквізити складу» митних декларацій зазначено M/0525/V/00 МС, що відповідає митному складу: ТОВ «ІНТЕР ПРЕМ'ЄР» відкритий майданчик - 1196.25 м2, за адресою Харківська обл., Чугуївський р-н, смт.Малинівка, вул.Гетьмана Якова Острянина, б.2.

Отже, моментом, з якого товари вважаються імпортованими в Україну, є момент перетину такими товарами митного кордону України, незалежно від їх подальшого митного оформлення, а тому в діях позивача відсутні порушення законодавства, що регулює здійснення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Таким чином, строк розрахунків по імпортним операціям згідно контракту №С22.01/06-20 від 22.06.2020, укладеного ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» (Покупець) з нерезидентом «ENERGY LINE AG» (Швейцарія) (Продавець), не був порушений.

Необхідно зазначити, що при розгляді даного питання слід враховувати специфіку виробництва позивача, а саме виробництво трубопроводів під конкретне замовлення на підставі розробленої конструкторської документації. Таким чином, позивач розмістив товар по зазначеному контракту у митний режим митного складу до початку 2022 року, щоб після отримання конструкторської документації на відповідне замовлення почати розмитнювати труби під це замовлення.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними нормативними актами.

Харківська митниця з початку агресії та введення військового стану призупинила свою діяльність 24.02.2022 р. і відновила її тільки у вересні 2022 року, що підтверджується листом №7.14-3/17-01/13/329 від 17.01.2023 (т. 1 а.с. 227).

Крім того, у зв'язку з військовими діями у 03.03.2022, 06.04.2022, 21.04.2022, 26.04.2022, 05.05.2022, 28.07.2022, 15.08.2022 та 24.08.2022 територія та розташовані будівлі ТОВ «Інтер Прем'єр» (код ЄДРПОУ 32095347), які орендується позивачем, за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Гетьмана Якова Острянина, 2, 2А, 2Б і 3 - стали предметом артилерійських обстрілів та РСЗВ військами російської федерації, що підтверджується оформленими Актами Малинівської ОТГ від 10.03.2022, 06.04.2022, 25.04.2022, 28.04.2022, 10.05.2022, 30.07.2022, 17.08.2022 та 26.08.2022 відповідно (т. 1 а.с. 228-238).

Крім того, слід звернути увагу, що на зазначеній території, яка стала предметом артилерійських обстрілів та РСЗВ військами агресора російської федерації також розташований митний ліцензійний склад, власником якого є ТОВ «Інтер Прем'єр» та на якому позивач розмістив товар по контракту №С22.01/06-20 від 22.06.2020 у митний режим митного складу для подальшого розмитнення у 2022 році.

На підставі викладеного суд доходить висновку про помилковість нарахування ГУ ДПС у Чернігівській області за порушення частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту №С22.01/06-20 від 22.06.2020 року, укладеного з нерезидентом «ENERGY LINE AG» (Швейцарія), пені в розмірі 208 492,45 грн.

2. З метою здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» (Покупець) укладено контракт №Д.03/0000983 від 18.06.2021 з нерезидентом ТОВ «Беленергомаш-БЗЕМ» (російська федерація) (Постачальник) на поставку деталей трубопроводів. Загальна вартість продукції згідно контракту - вартість продукції по всім специфікаціям. Валюта контракту та валюта платежу - рос. руб. (т. 1 а.с. 136-157).

На виконання умов зазначеного контракту ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» здійснило попередню оплату за товар на рахунок нерезидента ТОВ «Беленергомаш-БЗЕМ» (російська федерація) на загальну суму 2 785 110,00 російських рублів, у т. ч.:

- на суму 1 392 555,00 російських рублів (реекспорт товару, граничний термін надходження грошових коштів - 28.06.2022) надійшла 04.11.2022 (SWIFT від 04.11.2022 № FААS230603020900 на суму 45 413,92 євро), що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 129 днів (з 29.06.2022 до 04.11.2022);

- на суму 1 392 555,00 російських рублів (реекспорт товару, граничний термін надходження грошових коштів - 11.10.2022) надійшла 04.11.2022 (SWIFT від 04.11.2022 № FААS230603020900 на суму 45 413,92 євро), що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 24 дні (з 12.10.2022 до 04.11.2022).

Також, між ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» та нерезидентом ТОВ «Беленергомаш-БЗЕМ» (російська федерація) укладено додаткові угоди до контракту від 18.06.2021 № Д.03/0000983:

від 17.02.2022 № 1, якою визначено, що розрахунки за поставлений товар за специфікацією від 18.06.2021 № 1 допускаються в євро за офіційним курсом центрального банку російської федерації російського рубля по відношенню до євро станом на 17.02.2022 (вартість специфікації від 18.06.2021 № 1 на суму 2 785 110,00 російських рублів еквівалентна 32 648,47 євро);

від 01.08.2022 № 2, від 08.09.2022 № 3, якими визначено, що поставка товару за специфікацією від 18.06.21 №1 здійснюється без ввезення на митну територію України з подальшим продажем товару іншому нерезиденту AB Energo AG (Швейцарія) за експортним контрактом від 29.07.2022 № Р29.01/07-22 (кінцевий вантажоотримувач товару - «Montazhnik-EM LLP»).

На виконання умов контракту від 29.07.2022 № Р29.01/07-22 ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» здійснило поставку товару (реекспорт товару) нерезиденту AB Energo AG (Швейцарія) на суму 45 413,92 євро (МД від № ПАЇ 10130/2021/016058). У свою чергу нерезидент AB Energo AG (Швейцарія) 04.11.2022 здійснив оплату за поставлений товар на суму 45 413,92 євро.

За результатами перевірки наданих документів ГУ ДПС у Чернігівській області встановлено порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічними операціями з імпорту товарів за контрактом № Д.03/0000983 від 18.06.2021 на загальну суму 2 785 110,00 російських рублів:

оплата за поставлений товар на суму 1 392 555,00 російських рублів (реекспорт товару, граничний термін надходження грошових коштів - 28.06.2022) надійшла 04.11.2022 (SWIFT від 04.11.2022 № РАА8230603020900 на суму 45 413,92 євро), що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 129 днів (з 29.06.2022 до 04.11.2022);

оплата за поставлений товар на суму 1 392 555,00 російських рублів (реекспорт товару, граничний термін надходження грошових коштів - 11.10.2022) надійшла 04.11.2022 (SWIFT від 04.11.2022 № РАА8230603020900 на суму 45 413,92 євро), що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 24 дні (з 12.10.2022 до 04.11.2022).

На підставі зазначеного, ГУ ДПС у Чернігівській області за порушення ч. 1, 3 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту №Д.03/0000983 від 18.06.2021, укладеного з нерезидентом TOB «Беленергомаш-БЗЕМ» (російська федерація), нараховано пеню в розмірі 353 124,03 грн.

Розміщення отриманого 23.11.2021 в рамках контракту №Д.03/0000983 від 18.06.21 товару на митному ліцензійному складі, власником якого є ТОВ «Інтер Прем'єр» (код ЄДРПОУ 32095347), підтверджується митною декларацією ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/010234 від 23.11.2021 (т. 1 а.с. 156-157).

Отже, відповідачем вантажно-митні декларації типу ІМ 74 ДЕ не прийняті до уваги як документ, що засвідчує отримання від нерезидента ТОВ «Беленергомаш-БЗЕМ» (російська федерація) товару, що призвело до нарахування пені за порушення строків розрахунків з нерезидентами та прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Вантажно-митна декларація ІМ 74 ДЕ №UA807200/2021/010234 від 23.11.2021, яка підтверджує поставку (отримання товарів) за зазначеним контрактом, свідчить про знаходження товарів під митним контролем.

Таким чином, строк розрахунків по імпортним операціям згідно контракту №Д.03/0000983від 18.06.2021, укладеного ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» (Покупець) з нерезидентом ТОВ «Беленергомаш-БЗЕМ» (російська федерація) (Продавець), не був порушений.

На підставі викладеного суд доходить висновку про помилковість нарахування ГУ ДПС у Чернігівській області за порушення частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту № Д.03/0000983 від 18.06.2021, укладеного з нерезидентом ТОВ «Беленергомаш-БЗЕМ» (російська федерація), пені в розмірі 353 124,03 грн.

По-третє, що стосується податкового повідомлення-рішення №4739/ж10/25-01-07-00 від 03.05.2023, яким нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3 584 356,13 грн, суд зазначає наступне.

1. З метою здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» (Покупець) укладено імпортний контракт від 26.08.2021 № Е/021-216 з нерезидентом ЗАТ «Завод Сибгазстройдеталь» (російська федерація) (Продавець) про поставку товару. Предмет контракту - нові, що не були у вжитку, з'єднувальні деталі для трубопроводів, надалі товар, в номенклатурі, кількості і терміни, узгоджені сторонами в додатках до цього контракту, які є невід'ємною частиною цього контракту. Валюта контракту: російський рубль (т. 1 а.с. 174-207).

На виконання умов зазначеного контракту ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» здійснило попередню оплату за товар на рахунок нерезидента ЗАТ «Завод Сибгазстройдеталь» (російська федерація) на суму 17 352 094,83 російські рублі, у т. ч.:

на суму 3 032 320,00 рос. руб. (платіжне доручення від 06.09.2021 № 434 в призначенні платежу: оплата специфікації від 26.08.2021 № 1);

на суму 13 645 440,00 рос. руб. (платіжне доручення від 22.09.2021 № 455, в призначенні платежу: оплата специфікації від 26.08.2021 № 1);

на суму 40 800,00 рос. руб. (платіжне доручення від 03.11.2021 № 505, в призначенні платежу: оплата ГТД від 19.10.2021 № 068709);

на суму 408 573,45 рос. руб. (платіжне доручення від 10.11.2021 № 509, в призначенні платежу: оплата специфікації від 27.09.2021 № 3);

на суму 224 961,38 рос. руб. (платіжне доручення від 31.01.2022 № 568, в призначенні платежу: оплата ГТД від 06.12.2021 № 010999 на суму 80 300,00 рос. руб., ГТД від 16.12.2021 № 011669 на суму 144 661,38 рос. руб.).

У свою чергу нерезидент ЗАТ «Завод Сибгазстройдеталь» (російська федерація) здійснив поставку товару на загальну суму 265 761,38 рос. руб.

Також, між ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» (Первісний покупець), нерезидентом ENERGY LINE AG (Новий покупець) та нерезидентом ЗАТ «Завод Сибгазстройдеталь» (російська федерація) (Продавець), укладено договір від 23.02.2022 б/н про заміну сторони у контракті від 26.08.21 № Е/021-216, яким визначено: Первісний покупець передає, а Новий покупець приймає на себе всі права, обов'язки та відповідальність, що виникли у Первісного покупця по контракту від 26.08.2021 № Е/021-216, укладеного між Первісним покупцем і Продавцем;

Новий Покупець зобов'язується компенсувати Первісному покупцю суму в розмірі 17 086 333,45 російських рублів, що була сплачена Первісним покупцем Продавцю, як передоплата згідно умов контракту від 26.08.21 № Е/021-216 (допускається оплата в євро за офіційним курсом центрального банку російської федерації російського рубля по відношенню до євро станом на 23.02.2022).

Станом на 21.12.2022 розрахунки за контрактом від 26.08.2021 № Е/021-216 не завершені та обліковується дебіторська заборгованість на суму 17 086 333,45 російські рублі.

За результатами перевірки наданих документів ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», з урахуванням призначення платежів, встановлено порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічними операціями з імпорту товарів за контрактом від 26.08.2021 №Е/021-216 на загальну суму 16 677 760,00 російських рублів:

попередню оплату за товар на суму 3 032 320,00 російських рублів (платіжний документ від 06.09.2024 № 434 на суму 3 032 320,00 російських рублів, граничний термін надходження грошових коштів - 05.09.2022) станом 21.12.2022 не повернуто, що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 107 днів (з 06.09.2022 до 21.12.2022 );

попередню оплату за товар на суму 13 645 440,00 російських рублів (платіжний документ від 22.09.2021 № 455 на суму 13 645 440,00 російських рублів, граничний термін надходження грошових коштів - 05.09.2022) станом 21.12.2022 не повернуто, що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 91 день (з 22.09.2022 до 21.12.2022).

На підставі зазначеного, за порушення ч. 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту від 26.08.2021 № Е/021-216, укладеного з нерезидентом TOB ЗАТ «Завод Сибгазстройдеталь» (російська федерація), нараховано пеню в розмірі 2 816 725,20 гривень (сума неодержаних грошових коштів * курс іноземної валюти * кількість днів прострочення * ставка пені): 3 032 320,00 * 0,60019 * 107 * 0,3% = 584 209,77 гри.; 13 645 440,00 * 0,5993 * 91 * 0,3% = 2 232 515,43.

Суд не погоджується з позицією ГУ ДПС у Чернігівській області стосовно того, що Постанова КМУ № 426 не обмежує «Energy Line AG» (Новий покупець) у поверненні попередньої оплати за товар ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» (Первісний покупець) із врахуванням умов договору від 23.02.2022 б/н про заміну сторони у контракті від 26.08.2021 № Е/021-216, тому імпортні операції можуть бути завершені, а до спірних відносин не застосовуються вимоги пункту 13 статті 16 Закону № 2473, виходячи з наступного.

Так, контролюючим органом не враховано, що між ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» (Первісний покупець), нерезидентом «Energy Line AG» (Новий покупець) та нерезидентом ЗАТ «Завод Сибгазстройдеталь» (Продавець) (російська федерація), укладено Угоду про розірвання від 29.12.2022 до Договору про заміну сторони у Контракті №Е/021-216 від 26.08.2021у зв'язку з істотним порушенням договору другою стороною (Новим покупцем).

Відповідно до п. 2 Угоди про розірвання від 29.12.2022 сторони домовились, що угода про заміну сторони по контракту від 23.02.2022 розривається датою її укладання, тобто 23.02.2022 (т. 1 а.с. 204-207).

Таким чином, зобов'язання сторін по угоді про заміну сторони по контракту від 23.02.2022 припинилися з 23.02.2022, а зобов'язання ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» та ЗАТ «Завод Сибгазстройдеталь» (російська федерація) по контракту від 26.08.2021 № Е/021-216 про поставку товару поновлені з цієї ж дати - з 23.02.2022.

2. Також між ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» та нерезидентом ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація) укладено імпортний контракт від 12.08.2021 № 1788 про поставку товару. Предмет контракту - металопродукція, найменування, асортимент і кількість продукції уточнюються в специфікаціях. Загальна вартість продукції згідно контракту - вартість продукції за всіма специфікаціями (т. 1 а.с. 158-173).

На виконання умов зазначеного контракту ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» здійснило попередню оплату за товар на рахунок нерезидента ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація) на суму 9 473 925,00 російських рублів.

У зв'язку з відмовою нерезидента ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація) від виконання зобов'язань, передбачених специфікацією від 31.08.2021 № 1 до контракту від 12.08.2021 №1788, між ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» та нерезидентом ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація) укладено додаткові угоди до контракту від 12.08.2021 № 1788:

від 22.02.2022 №3, якою визначено, що ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація) зобов'язано повернути ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» авансовий платіж по специфікації від 31.08.2021 № 1 в розмірі 9 473 925,00 російських рублів (платіжне доручення від 06.09.2021 №430) на розрахунковий рахунок в євро за курсом обміну валюти (продаж євро за російські рублі) у банку постачальника (АТ «Юні кредит Банку») на дату обміну валюти для здійснення платежу за цією додатковою угодою;

від 07.10.2022 №4, якою визначено, що ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація) здійснює повернення авансу в євро у розмірі 158 083,18 євро за курсом 59.930000143 російських рублів за 1 євро, що є еквівалентом 9 473 925,00 російських рублів.

На виконання умов контракту від 12.08.2021 № 1788 та додаткових угод до нього нерезидент ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація) повернув ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» авансовий платіж за товар на суму 158 083,18 євро (платіжний документ від 20.10.2022 № 26938229).

За результатами перевірки наданих документів ГУ ДПС у Чернігівській області встановлено порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічною операцією з імпорту товарів за контрактом від 12.08.2021 № 1788 (щодо повернення попередньої оплати за товар):

попередню оплату за товар на суму 9 473 925,00 російських рублів (платіжний документ від 06.09.2021 № 430 на суму 9 473 925,00 російських рублів, граничний термін надходження грошових коштів - 05.09.2022) повернуто 20.10.2022 (платіжний документ від 20.10.2022 №26938229 на суму 158 083,18 євро), що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 45 днів (з 06.09.2022 до 20.10.2022).

На підставі зазначеного, ГУ ДПС у Чернігівській області за порушення ч. 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УШ «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (зі змінами) у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту від 12.08.2021 № 1788, укладеного з нерезидентом ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація), нараховано пеню в розмірі 767 630,93 грн (сума неодержаних грошових коштів * курс іноземної валюти * кількість днів прострочення * ставка пені): 9 473 925,00 * 0,60019 * 45 * 0,3 %.

Водночас, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжена відповідними указами Президента України, і триває на момент розгляду цієї справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» від 09.04.2022 за № 426 у зв'язку з військовою агресією російської федерації щодо України та відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації. Товари, переміщення яких територією російської федерації здійснено транзитом, та товари, ввезені з російської федерації, у тому числі товари походженням з третіх країн, можуть бути поміщені в митний режим імпорту, якщо їх ввезення в Україну здійснено до 24.02.2022 включно.

Слід зазначити, що порядок проведення безготівкових платежів в умовах дії правового режиму воєнного стану регламентує постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).

Згідно з п. 17 Постанови № 18 уповноваженим установам заборонено здійснювати будь-які валютні операції:

1) з використанням російських і білоруських рублів;

2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) у російській федерації або в республіці білорусь;

3) для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані / постійно проживають) у російській федерації або в республіці білорусь.

Водночас ці заборони не поширюються на такі операції (п. 172 Постанови № 18):

1) переказ коштів (крім російських і білоруських рублів) на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;

2) переказ коштів (крім російських і білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських / білоруських рублях за такими операціями банку дозволено обміняти ці кошти на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських / білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта;

3) переказ коштів (крім російських і білоруських рублів) на території України для здійснення соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

4) переказ коштів (крім російських і білоруських рублів) за валютними операціями фізичних осіб, зазначених у пп. 3 та 12 п. 15 Постанови № 18;

5) операції із зарахування надходжень коштів (уключаючи надходження коштів у російських / білоруських рублях) з-за кордону на кореспондентський рахунок банку, відкритий в іншому банку на території України;

6) переказ коштів на території України з рахунку юридичної / фізичної особи, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в рф або в республіці білорусь [поточного, вкладного (депозитного) рахунку, рахунку умовного зберігання (ескроу)], на інший власний поточний рахунок такої особи (крім коштів у російських / білоруських рублях);

7) операції з продажу на території України юридичною / фізичною особою, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в рф або в республіці білорусь, безготівкової іноземної валюти, крім російських і білоруських рублів;

8) переказ на території України гривні для сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій із надання банківських та інших фінансових послуг, а також гривні / іноземної валюти (крім російських і білоруських рублів) для виконання власних зобов'язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками;

9) переказ коштів у гривні на території України для здійснення оплати фізичною особою медичних послуг у закладах охорони здоров'я України;

10) операції банків та їхніх клієнтів, здійснюваних до 31 грудня 2024 року відповідно до вимог п. 18 розд. VII Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Отже, контрагент із рф та білорусі на цей момент не може розрахуватися з резидентом за договорами, укладеними навіть до 24.02.2022.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. За нормами п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товару становить 365 календарних днів.

Проте відповідно до п. 142 Постанови № 18 граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів і підлягає застосуванню до операцій, здійснених із 05 квітня 2022 року.

Водночас за нормами п. 143 Постанови № 18 граничний строк розрахунків, зазначений у п. 142 цієї Постанови:

1) не поширюється на операцію з експорту, імпорту товарів (включно з незавершеними розрахунками за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою за розмір, передбачений ст. 20 Закону № 361 (дорівнює чи перевищує 400000 грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 400000 грн) (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) підлягає застосуванню з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів і (або) галузей економіки (див. Порядок № 104, Постанову № 67 і Перелік № 76-р).

Згідно з п. 144 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів треба здійснювати не пізніше за строк, визначений у п. 142 цієї Постанови, з урахуванням вимог п. 143 цієї Постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 143 цієї Постанови щодо операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (включно з незавершеними розрахунками за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Порушення резидентами строку розрахунків, установленого згідно зі ст. 13 Закону №2473-VIII, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % від суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, установленим на день виникнення заборгованості (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473). Водночас загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаних грошових коштів за договором (вартість недопоставленого товару).

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX від 12.05.2022, який набрав чинності 27.05.2022, статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: «13. Відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб'єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» від 09.04.2022 № 426».

Наведені зміни було внесено до Закону України «Про валюту і валютні операції» з метою звільнення суб'єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляді порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 520/21174/23.

Однак згідно із ч. 13 ст. 16 Закону №2473-VIII відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII, не підлягає застосуванню до резидентів - суб'єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції неможливо завершити внаслідок дії постанови

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09.04.2022 № 426 (далі також - Постанова № 426), яка набрала чинності 11.04.2022, запроваджено заборону ввезення на митну територію України товарів з російської федерації.

Таким чином, до резидентів, які під час проведення імпортних операцій з резидентами російської федерації допустили порушення законодавчо встановлених строків розрахунків, після набрання чинності внесених змін до Закону N 2473, відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується.

Враховуючи вищезазначене, отримувати додатково сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини для зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків після 27.05.2022, не потрібно.

Таким чином, з наведеного слідує, що у зв'язку із військовою агресію російської федерації проти України та набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів російської федерації» від 09.04.2022 № 426, порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 12.08.2021 №1788, укладеним ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» та нерезидентом ТОВ «ВолгаСтальПроект» (російська федерація), та від 26.08.2021 р. № Е/021-216, укладеним ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» та нерезидентом ЗАТ «Завод Сибгазстройдеталь» (російська федерація), допущено у зв'язку з подіями, які жодним чином не залежали від позивача та не могли бути передбачені ним.

Отже, нарахування за спірним податковим повідомленням-рішенням №4739/ж10/25-01-07-00 від 03.05.2023 пені в сумі 3 584 356,13 грн відбулося за відсутності для цього підстав.

Також суд зазначає, що згідно із ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено того, що позивач мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких його притягнуто до відповідальності, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, а також діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У справі «Садоха проти України» (заява № 77508/11) ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном); Суд нагадав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається (п. 31); справді розмір відповідальності був значним для заявника, проте немає жодних доказів того, що той міг би завдати будь-якої серйозної шкоди державі: він не ухилявся від виконання своїх обов'язків і не завдав будь-яку іншу майнову шкоду державі; Суд не переконали доводи Уряду, що оцінка пропорційності була включена до рішень національних органів влади; складається враження, що міркування щодо, зокрема, неумисного характеру дій заявника, незважаючи на те, що заявник порушував ці питання під час провадження, не мали жодного значення під час ухвалення рішення (п. 33); Уряд не навів достатніх аргументів того, що менш суворе покарання у виді штрафу було недостатнім для досягнення бажаного результату - запобіганню повторному порушенню (п. 34); за цих обставин відповідальність наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною вчиненому правопорушенню, отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таку ж позицію ЄСПЛ також висловив у справі «Мякотін проти України» (заява № 29389/09), в якій також констатовано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності).

У справі «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України» (заява № 13290/11 та 2 інші) Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції; у цій справі Суд нагадав, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету; окрім того, втручання у право власності має здійснюватися з дотриманням «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав; такий «справедливий баланс» не буде дотримано у разі, якщо зацікавлена особа нестиме надмірний тягар.

У справі «Ель Озаір проти Румунії» (заява № 41845/12, п.п. 24-26) Суд зазначив, що загальні принципи, які є застосовними і до цієї справи, викладені в рішенні Grifhorst v. France (заява № 28336/02, п.п. 81-83); Суд підкреслює, що сторонами не оспорюються факт того, що накладена санкція на заявника становила втручання у його право на мирне володіння майном; Суду необхідно встановити, чи було дотримано розумного балансу між цілями, які були застосованими для досягнення цієї мети, і захистом права заявника на мирне володіння майном; розумного балансу не буде досягнуто у тому разі, якщо на заявника було накладено індивідуальний та надмірний тягар; Урядом не було наведено переконливих причин того, що лише накладення штрафу було б недостатнім для досягнення стримувального та карального ефекту, а також запобіганню майбутніх порушень вимог декларування; Суд не може не звернути увагу, що Суд Європейського Союзу нещодавно вирішив, що сукупний штраф, який складався із штрафу та інших видів відповідальності не був пропорційним (рішення Суду ЄС від 30.01.2019; об'єднані справи №o C-335/18 та C-336/18).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що приймаючи податкові повідомлення-рішення від 19.01.2023 №747/25010700 та від 03.05.2023 №4739/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування пені у загальному розмірі 4 145 972,61 грн, податковим органом не дотримано принципу пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав та розумного балансу між цілями, які були застосованими для досягнення цієї мети, і захистом права заявника на мирне володіння майном, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, слід задовольнити позовні вимоги частково з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на такі обставини.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16. 11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07. 2013 №6-рп/2013.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин 6 та 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань; безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Представник позивача просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 146 210,00 грн.

Представник відповідача в судовому засідання заперечила щодо розміру витрат на правничу допомогу, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, в тому числі і в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4007 від 07.09.2011; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 24.05.2023 серії АХ №1132335; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 27.03.2025 серії АХ №1249004, договір від 22.05.2023 №1/22, укладений між ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» та Адвокатським об'єднанням «Фортекс» про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого сторони домовились, що сума оплати виконавцю за договором (ціна послуг) розраховується виходячи з умов договору і на момент його укладення складає 146 210,00 грн; рахунок-фактуру від 22.05.2023 №СФ-0000008; платіжну інструкцію кредитового переказу від 23.05.2023 №1508, якою підтверджується сплата ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» на користь АО «Фортекс» 146210,00 грн по рахунку №8 від 22.05.2023 за юридичні послуги (т. 2 а.с. 17, 18, 19, 20, 21-23, 47).

Суд звертає увагу, що вказані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов'язаними, містять посилання на спірні правовідносини, адвокатські послуги, які віднесені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI до правничої допомоги.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа №10.12.2019).

Дослідивши документи, виходячи із конкретних обставин справи, враховуючи предмет спору та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 146 210,00 грн, що заявлений до стягнення з відповідача, є завищеним.

За таких обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, пропорційним предмету спору і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, у сумі 60 000,00грн.

Відповідно до платіжних інструкцій від 18.05.2023 №1503, від 18.05.2023 №1502 та від 23.05.2023 №1507 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 37 948,25 грн (т.1 а.с. 222-223, 224-225, 226).

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн 00 коп. відповідно до частини задоволених вимог.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області від 19.01.2023 №747/25010700 та від 03.05.2023 №4739/ж10/25-01-07-00.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" судовий збір у розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн 00 коп. відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 12 червня 2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" (вул.Тарновського Василя, буд.34-А, оф.2, м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 40848765).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО

Попередній документ

128083594

Наступний документ

128083596

Інформація про рішення:

№ рішення:	128083595
№ справи:	620/6655/23
Дата рішення:	03.06.2025
Дата публікації:	16.06.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (24.09.2025)
Дата надходження:	29.05.2023
Предмет позову:	області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

09.04.2025 10:00	Чернігівський окружний адміністративний суд
28.04.2025 13:30	Чернігівський окружний адміністративний суд
05.05.2025 13:30	Чернігівський окружний адміністративний суд
13.05.2025 13:30	Чернігівський окружний адміністративний суд
26.05.2025 13:00	Чернігівський окружний адміністративний суд
03.06.2025 10:45	Чернігівський окружний адміністративний суд