12 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/3113/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача 1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; Адреса: АДРЕСА_1 ) щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 про призначення та зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 - відповідача 2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність дій відповідача 1 щодо призову його на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження служби до відповідача 2, оскільки останній є тимчасово непридатним до військової служби, а саме до 12.02.2025 з переоглядом 13.02.2025, як наслідок наказ командира військової частини НОМЕР_3 про призначення та зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду 27.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач 1 правом подачі відзиву не скористався.
Відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що для видання наказу командиром військової частини про зарахування військовозобов'язаного до списків особового складу військової частини є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу, що і були наданні представниками центру комплектування та соціальної підтримки при включенні в списки особового складу ОСОБА_1 . Жодних порушень вимог законодавства при винесенні наказу про включення в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 позивача не було, тому наказ командира військової частини НОМЕР_1 є законним та скасуванню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , 24.01.2025 був призваний до лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року "Про загальну мобілізацію".
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.12.2024 №231/1 позивач на підставі статті 56 графи ІІ Розкладу хвороб є тимчасово непридатним до військової служби до 12.02.2025, з переоглядом 13.02.2025.
При цьому, 23.01.2025 позивача було зупинено на блокпосту під час пересування на автомобілі по Чернівецькій області та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення даних.
В подальшому, згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.01.2025 №23/570 позивача на підставі 23В 55Б статті графи ІІ Розкладу хвороб було визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
В зв'язку з зазначеним, позивач був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26 січня 2025 року за № 27.
Позивач вважаючи дії щодо його призову на військову службу та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 протиправними, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII(далі - Закон № 3543-XII).
Стаття 1 цього Закону передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Крім того, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
За змістом ч. 9ст.1 Закону № 2232-ХІІ,щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п.4 ч.1ст.24 Закону № 2232-ХІІ, початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч.1ст.39 Закону № 2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
У п.2 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, належить до військової служби за призовом.
У свою чергу, громадяни, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи позивач згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.12.2024 №231/1 на підставі статті 56 графи ІІ Розкладу хвороб є тимчасово непридатним до військової служби до 12.02.2025, з переоглядом 13.02.2025.
Тобто в строк до 12.02.2025 включно позивач є тимчасово непридатним до військової служби.
При цьому, 23.01.2025 позивача було зупинено на блокпосту під час пересування на автомобілі по Чернівецькій області та незважаючи на наявність вказаної вище довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.12.2024 №231/1 про тимчасову непридатність до військової служби, позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення даних.
В подальшому, згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.01.2025 №23/570 позивача на підставі 23В 55Б статті графи ІІ Розкладу хвороб було визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Таким чином дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , незважаючи на наявність довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.12.2024 №231/1, якою на підставі статті 56 графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано тимчасово непридатним до військової служби до 12.02.2025 є протиправними, як наслідок позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме, пунктом 91 вказаного Порядку, відправлення резервістів та військовозобов'язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.
Пунктом 94 Порядку встановлено, що до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).
На склад військової (зведеної військової) команди районним, міським (обласним, Київським та ІНФОРМАЦІЯ_6 оформляється поіменний список (додаток 14) у трьох примірниках.
Старший військової (зведеної військової) команди отримує перший та другий примірники поіменного списку, військово-облікові документи, обліково-послужні картки, особові справи, довідки з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров'я на кожного резервіста та військовозобов'язаного та приймає особовий склад військової команди у своє підпорядкування.
Третій примірник поіменного списку підшивається до справи у районному, міському (обласному, Київському та ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Перший примірник поіменного списку та комплект документів на кожного резервіста та військовозобов'язаного передається військовій частині (установі) або обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Після завершення прийому особового складу військової команди другий примірник поіменного списку з відмітками про кількість прийнятих (неприйнятих) резервістів та військовозобов'язаних, скріплений гербовою печаткою військової частини або обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_7 , повертається старшому військової команди для повернення до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (пункт 97 Порядку).
Пунктом 32 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 року за № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є: 1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця; 2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту; 3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.
До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.
Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.
Таким чином, аналізуючи вказані норми законодавства суд дійшов висновку, що для видання наказу командиром військової частини про зарахування військовозобов'язаного до списків особового складу військової частини є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи позивач, відповідно до наказу від 26.01.2025 №27 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Перевіряючи правомірність вказаного наказу, суд зазначає, що за результатами ВЛК, яку було пройдено 24.01.2025 ОСОБА_1 визнаний придатним до проходження військової служби.
Таким чином, на час призову на військову службу ОСОБА_1 перебував у статусі військовозобов'язаного та був зобов'язаний виконувати вимоги нормативно-правових актів, що стосуються оборони та мобілізації.
Крім того, суд зазначає, що довідка військово-лікарської комісії від 24.01.2025 №23/570, якою позивача визнано придатним до військової служби не скасована та є чинною.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, як наслідок позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.
При цьому, суд зазначає, що підстави для звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період визначені частиною 4 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232).
Так, відповідно до пункт 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану на підставах:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я:
на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
е) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
з) у зв'язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Отже, після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Цими актами законодавства не передбачено звільнення чи виключення з військової служби шляхом скасування наказів про призов. Цей наказ вже реалізований, та позивач був зарахований до військової частини та приступив до виконання службових обов'язків за посадою, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
Відповідно до пунктів 4-7 Положення №1153 громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно ч.3 ст.24 Закону № 2232, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до п.12 Положення № 1153, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до п.12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 (далі - Інструкція №170), звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених п.225 Положення №1153.
Згідно абз.2 п.225 Положення №1153, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини 5 та пунктом 3 частини 6 статті 26 Закону №2232 у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 233 Положення №1153 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
В той же час, як вже зазначалося судом, Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов.
При цьому, необхідно зазначити, що навіть за умови протиправності дій щодо мобілізації позивача на військову службу та зарахування до особового складу військової частини, для звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації мають бути наявні підстави, визначені п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232.
В той же час, доказів того, що у позивача наявні будь-які підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану, згідно ч. 4 ст. 26 Закону № 2232 суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Так, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Враховуючи наведене, позивач від сплати судового збору за подання даного позову звільняється, як наслідок підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повне судове рішення складено 12.06.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО