11 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/3211/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання незаконною та протиправною перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати незаконною та протиправною планову документальну виїзну перевірку позивача, проведену Головним управлінням ДПС у Чернігівській області з 20.08.2024 по 09.09.2024 відповідно до направлень від 19.08.2024 №1940/Ж3/25-01-24-05 та №1941/Ж3/25-01-24-05 та за результатами якої було складено акт від 16.09.2024 №12467/К5/25-01-24-05/ НОМЕР_1 Про результати документальної планової виїзної перевірки позивача;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 04.10.2024 №15196/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 №15179/Ж10/25-01-24-05, від 04.10.2024 № 15180/Ж10/25-01-24-05; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2024 № Ф - 15183/Ж10/25-01-24-05, відповідно до якої позивачу донараховано збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; податкові повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 15164/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 № 15165/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 № 15197/Ж10/25-01-24-05.
В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що відповідачем за результатами проведення планової документальної виїзної перевірки позивача складено акт від 16.09.2024р. № 12467/K5/25-01-24-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено ряд порушень податкового законодавства, в зв'язку з чим прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки). Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, незаконними такими, що порушують його права та законні інтереси, норми чинного законодавства України, а тому мають бути скасовані з підстав формального підходу до оформлення результатів перевірки, так і до процесу самої перевірки. Зокрема, акт перевірки не містить жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства, зміст акту складається здебільшого із посилань на загальні положення законодавства, а кінцеві суми штрафів та донарахувань, зазначені в акті перевірки та в податкових повідомленнях-рішеннях, різняться, що вказує на неточність нарахування спірних сум. Позивач вказує, що Головне управління ДПС у Чернігівській області не мало права проводити планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 , в тому числі, не мало права включати позивача в план-графік планових документальних перевірок на 2024 рік, оскільки Законом України № 3453-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок » було скасовано мораторій на проведення планових документальних перевірок деяких категорій платників податків, до кола яких позивач не має жодного відношення. Також вказує, що період, за який Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проводилась перевірка, грубо порушує норми чинного законодавства України, права, законні інтереси ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, відповідачем грубо порушено порядок проведення планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 , в тому числі, в частині періоду проведення перевірки.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою суду від 17.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та вказує про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На підставі вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77, ст.82 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до направлень від 19.08.2024 №1940/Ж3/25-01-24-05 та №1941/Ж3/25-01-24-05 та плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2023 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 11.05.2016 року по 31.12.2023 року відповідно до затвердженого плану-графіку.
За результатами перевірки складено акт від 16.09.2024 №12467/Ж5/25-01-24-05/ НОМЕР_1 (далі 0 акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:
п.п 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, не подання, не своєчасне подання повідомлення про об'єкти оподаткування (за формою №20-ОПП);
п.296.1. ст.296 Податкового кодексу ФОП ОСОБА_1 не надано на перевірку книгу обліку доходів;
ст. 44. п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу, абз. 6 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу та п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, ФОП ОСОБА_1 на перевірку не надав книгу обліку доходів та витрат;
п. 177.2 ст. 177, п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, занижено суму чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1257007,47 грн, в тому числі за 2021 рік на суму 65000,00 грн, за 2022 рік на суму 1192007,47 грн. Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 226261,34 грн, в тому числі за 2021 рік - 11700,00 грн, за 2022 рік - 214561,34 грн;
підпункт 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п.п.2 п.5 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом МФУ від 20.04.2015 року №449 було занижено суму нарахованого єдиного внеску в сумі 145818,55 грн, в тому числі за 2021 рік у розмірі 22% - 14300,00 грн, за 2022 рік у розмірі 22% - 131518,55 грн. Усього донараховано єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу на суму 145818,55 грн, в тому числі за 2021 рік у розмірі 22% - 14300,00 грн, за 2022 рік у розмірі 22% - 131518,55 грн;
п.п. 1.1 п.16' підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами перевірки на 18855,11 грн, в тому числі за результатами за 2021 рік - 975,00 грн, за 2022 рік - 17880,11 грн;
п.187.1 ст. 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов'язання за період з 11.01.2019 року по 30.01.2019 року у сумі 72243 грн, у тому числі за січень 2019 року в сумі 72243 грн;
п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов'язання до сплати на суму 467 грн, в тому числі за липень 2023 року на суму 467 грн;
п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р зі змінами та доповненнями, а саме ФОП ОСОБА_1 не зареєстрував податкові накладні з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 467 грн, в тому числі за липень 2023 року на суму 467 грн.
п.4 ч.2 ст.6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.2 р.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 435 від 14.04.2015 року, а саме, несвоєчасно подано Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на державне соціальне страхування до податкового органу за вересень 2018 року.
На підставі вказаного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 04.10.2024 №15196/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 №15179/Ж10/25-01-24-05, від 04.10.2024 № 15180/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 № 15164/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 № 15165/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 № 15197/Ж10/25-01-24-05 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2024 № Ф - 15183/Ж10/25-01-24-05, відповідно до якої позивачу донараховано збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення та вимогу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. 1.1 ст. 1 ПК України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Зокрема, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Статтею 77 ПК України передбачено порядок проведення документальних планових перевірок.
Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Так, відповідно до п.82.1 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з вимогами пункту 69.352 статті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 - 2024 роки, зокрема, можуть бути включені наступні категорії платників: платники податків, які здійснюють /здійснювали діяльність у сфері виробництва/ реалізації підакцизної продукції; платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги; інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв: рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (цей критерій не поширюється на платників єдиного податку); рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі); дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази; загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше; нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).
Як встановлено судом відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 становить 15 833 898,00 грн., а загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 98,39 %.
Враховуючи вищезазначене ФОП ОСОБА_1 правомірно було включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік.
Відповідно до абзацу 4 пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-IX дію пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану та доповнено статтю 102 пунктом 102.9 такого змісту: на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Таким чином перебіг строків давності на період дії воєнного стану для платників та контролюючого органу зупинено. (Змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.06.2023 р. N 3219- IX п.102.9 ст.102 виключено).
Враховуючи вищезазначене, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77, ст. 82 Кодексу, Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до направлень від 19.08.2024 р. №1940/Ж3/25-01-24-05 та №1941/Ж3/25-01-24-05 виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області та плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2023 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 11.05.2016 року по 31.12.2023 року.
Як встановлено судом про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформовано письмовим повідомленням від 05.08.2024 р. №174/Ж4/25-01-24-04-04, яке було відправлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та, відповідно до повідомлення про вручення, отримано 07.08.2024 року ФОП ОСОБА_1 особисто.
Також суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 з направленнями на проведення документальної планової виїзної перевірки від 19.08.2024 року №1940/Ж3/25-01-24-05 та №1941/Ж3/25-01-24-05 ознайомлений 20.08.2024 року особисто під підпис.
В ході перевірки встановлено наступне.
Так, 1) перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених в декларації про доходи, з даними про суми валових витрат, визначених в ході перевірки встановлено: завищення валових витрат на суму 1257007.47 грн., в т.ч. за 2021 рік на суму 65000,00 грн. за 2022 рік на суму 1192007,47 грн.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначено ст.177 Податкового кодексу.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: - витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно п.п. 177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту; документально не підтверджені витрати.
Згідно п.44.6 статті 44 Податкового кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до декларацій про майновий стан та доходи поданих ФОП ОСОБА_1 за 2019р. від 05.02.2020 № 9333589740, за 2020р. від 08.02.2021 № 9371816098, за 2021р. від 08.02.2022р. № 9430325424, за 2022р. від 08.02.2023р. № 9306609518, за 2023р. від 15.04.2024р. № 9389519588 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було віднесено до складу документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю суму коштів в розмірі 115443030,5 грн., в тому числі за 2019 рік - 13108792,5 грн., за 2020 рік - 12876284,53грн., за 2021 рік - 15578384,56 грн., за 2022 рік - 41836070,65 грн., за 2023 рік - 32043498,22 грн.
Відповідно наданих на перевірку документів, а саме: виписок по розрахункових рахунках відкритих в ЧЕРНIГ.РУ АТ КБ"ПРИВАТБАНК"М.ЧЕРНIГIВ (МФО 353586) та АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" У М. КИЄВI (МФО 380805) та документів щодо сплати за товари горівкою (товарні чеки) встановлено, що сума коштів фактично витрачених ФОП ОСОБА_1 на придбання ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції, оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг (послуги банку, витрати на оренду, послуги по супроводженню та інші витрати пов'язані з проведенням господарської діяльності) за 2021 рік становить 15513384,56 грн., за 2022 рік становить 40644063,18 грн.
На перевірку ФОП ОСОБА_1 окрім виписок по розрахункових рахунках відкритих в ЧЕРНIГ.РУ АТ КБ"ПРИВАТБАНК"М.ЧЕРНIГIВ (МФО 353586) та АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" У М. КИЄВI (МФО 380805) та товарних чеків, не було надано жодних інших додаткових документів на оплату, які б підтверджували фактично понесені витрати фізичною особою-підприємцем в ході здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення п.п. 177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України завищено валові витрати на суму 1257007.47 грн., в т.ч. за 2021 рік на суму 65000,00 грн. за 2022 рік на суму 1192007,47 грн.
Розрахунок податку на доходи фізичних осіб проводиться згідно п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.
Згідно п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Чистий (оподатковуваний) дохід за результатами перевірки за 2021 рік становить 320513,44 грн. За ставкою 18% оподатковується 320513,44 грн. Сума податку - 57692,42 грн. (320513,44 * 18%) Загальна сума податку за 2021 рік - 57692,42 грн. Нараховано податку з доходів фізичних осіб за 2021 рік згідно даних податкової декларації про майновий стан та доходи - 45992,42 грн. 57692,42 - 45992,42 = 11700 грн. Донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік - 11700 грн. Чистий (оподатковуваний) дохід за результатами перевірки за 2022 рік становить 1 773 195,89 грн. За ставкою 18% оподатковується 1 773 195,89 грн. Сума податку - 319175,26 грн. (1 773 195,89 * 18%) Загальна сума податку за 2021 рік - 319175,26 грн.
Нараховано податку з доходів фізичних осіб за 2022 рік згідно даних податкової декларації про майновий стан та доходи - 104613,92 грн. 319175,26 - 104613,92 = 214561,34 грн. Донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік - 214561,34 грн.
Таким чином, відповідачем правомірно донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 226261,34 грн., за 2021 рік - 11700,00 грн., за 2022 рік - 214561,34 грн.
2) Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: « для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Відповідно до п.п.2 п.5 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом МФУ від 20.04.2015 року №449, платники, визначені підпунктом 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 1 розділу II цієї Інструкції, здійснюють розрахунок єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується відповідна ставка, зазначена в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
З 2021 року відповідно до п.2 Розділу ІІІ Наказу МФУ від 20.04.2015р. №449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування »(у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 року №790), для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону, які не мають основного місця роботи, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до п.4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом МФУ від 20.04.2015 року №449, обчислення сум єдиного внеску платниками, зазначеними в пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Отже судом встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 оподатковуваного доходу через завищення задекларованих витрат в результаті порушень описаних в розділі 3.1.3 даного акту перевірки. За результатами перевірки оподатковуваний дохід становить за 2021 рік становить 320513,44 грн., за 2022 рік становить 1 773 195,89 грн.
Таким чином, через заниження оподатковуваного доходу за результатами допущення порушень зазначених та 3.1.3 акту ФОП ОСОБА_1 було порушено підпункт 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, внаслідок чого платником було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний внесок за перевіряємий період з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та мінімального страхового внеску на 1257007,47 грн. в тому числі за 2021 рік становить 65000,00 грн., за 2022 рік становить 1192007,47 грн.
Внаслідок порушення підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було занижено суму єдиного соціального внеску за 2021 рік на 14300,00 грн., за 2022 рік на 131518,55 грн.
Таким чином, відповідачем правомірно донараховано єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу всього на суму 145818,55 грн., в тому числі за 2021 рік у розмірі 22 % - 14300,00 грн., за 2022 рік у розмірі 22 % - 131518,55 грн.
3) Відповідно даних податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2018 рік, що подана 29.01.2019р. платником задекларований одержаний дохід від здійснення господарської діяльності в розмірі 1001000,85 грн.
Згідно п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Відповідно до використаних в ході перевірки документів: книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих в Головному Управлінні ДПС у Чернігівській області, Ніжинська ДПІ та звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та згідно Z-звітів (сумарних щомісячних виторгів) реєстратора розрахункових операцій, в яких відображається обсяг виручки за день та наданих на перевірку виписок з розрахункового рахунку, встановлено, що за період з 11.01.2019 року по 30.01.2019 року (включно) ФОП ОСОБА_1 отримано 940312,46 грн. доходу від здійснення господарської діяльності (роздрiбна торгiвля фармацевтичними товарами).
Відповідно до п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Так, станом на 01.01.2019 року сума від здійснення операцій з постачання товарів ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року (включно), склала більше ніж 1000000 грн., а саме 1 001 000,85 грн.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року (включно) загальна сума від здійснення роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами нарахована (сплачена, надана) ФОП ОСОБА_1 протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищила 1000000 грн. на суму 1000,85 грн.
Таким чином, на підставі вищевикладеного ФОП ОСОБА_1 відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу, був зобов'язаний зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового кодексу.
Пунктом 183.1 статті 183 Податкового кодексу визначено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
Відповідно до п. 183.2 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Пунктом 183.10 статті 183 Податкового кодексу визначено: будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Тобто з 11 січня 2019 року ФОП ОСОБА_1 несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Підпункт «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно реєстраційних даних ФОП ОСОБА_1 зареєстрований платником ПДВ з 31.01.2019 року свідоцтво №200447528. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 3578300158.
Судом встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з реалізації товарів за період з 11.01.2019 року по 30.01.2019 року згідно витягу z-звіту РРО та касових чеків, а також зарахування безготівкових коштів на банківський рахунок складає 868068,53 грн. (без врахування ПДВ 20% та 7% зазначених у витягу z-звіту РРО) та є у відповідності до Податкового кодексу базою нарахування податком на додану вартість.
В порушення абз. а) п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не нараховано податок на додану вартість за поставку товарів/послуг в сумі 72243,53 грн., де: - 88297,08 грн. - обсяг виручки за період з 11.01.2019 року по 30.01.2019 року (база оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу), який оподатковується за ставкою 20%; 20% - діюча ставка податку на додану вартість згідно ст.193 Податкового кодексу. (87297,08 *20%) = 17659,50 грн., - 779771,45 грн. - обсяг виручки за період з 11.01.2019 року по 30.01.2019 року - (база оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу), який оподатковується за ставкою 7%; 7% - діюча ставка податку на додану вартість згідно ст.193 Податкового кодексу. (779771,45 *7%) = 54584,03 грн., Всього на нараховано податок на додану вартість за поставку товарів/послуг в сумі 72243,53 грн.(17659,50+54584,03).
В порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу ФОП ОСОБА_1 занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 72243,53 грн.
4) В ході перевірки, на підставі наданих підприємцем документів та Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за -липень 2023 року віднесено суму по сплаті за мікрохвильову піч GORENJE MO 17 E1 W (M17XYZ) , придбану у ТОВ "ФТД-РИТЕЙЛ", магазин"Фокстрот" Чернігівська обл., м. Ніжин (код ЄДРПОУ 43890029) на суму 2799,90 грн., в тому числі ПДВ 466,55 грн. (податкова накладна №167/63 від 22.06.2023 року, дата реєстрації податкової накладної 05.07.2023 року ).
Відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/ послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Як встановлено судом відповідно до наданих на перевірку документів (банківських виписок по розрахунковим рахункам, накладних, тощо) та податкових накладних, зареєстрованих ФОП ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, не встановлено подальшу реалізацію або використання в господарській діяльності вищезазначених товарів.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення пп.198.5 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) не нарахувано податкові зобов'язання та не зареєстровано податкову накладну на суму придбаної та не використаної в господарській діяльності мікрохвильову піч у сумі ПДВ 467 грн., а саме, за липень 2023 року на 467 грн.
ФОП ОСОБА_1 не зареєстрував податкову накладну з податку на додану вартість за за липень 2023 року на 467 грн., чим порушено п.201.10 ст.201 Розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями.
При цьому, відповідальність за порушення термінів реєстрації виданих податкових накладних по податку на додану вартість передбачена п.120 1.2 ст. 120 1 Розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями.
5) Відповідно до п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, 162.1, платниками податку є: - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; - податковий агент.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних, компенсаційних або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв'язку із трудовими відносинами після 3 серпня 2014 року за будь-які періоди.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Так, розрахунок військового збору за 2021рік: Чистий (оподатковуваний) дохід за результатами перевірки за 2021 рік становить 320513,44 грн. За ставкою 1,5% оподатковується 320513,44 грн. Сума податку - 4807,70 грн. (320513,44* 1,5%). Загальна сума податку за 2021 рік - 4807,70 грн. Нараховано військового збору за 2021 рік згідно даних податкової декларації про майновий стан та доходи - 3832,70 грн. 4807,70 - 3832,70 = 975,00 грн. Донараховано військового збору за 2021 рік - 975,00 грн. Чистий (оподатковуваний) дохід за результатами перевірки за 2022 рік становить 1 773 195,89 грн. За ставкою 1,5% оподатковується 1 773 195,89 грн. Сума податку - 26597,94 грн. (1 773 195,89 * 1,5%). Загальна сума податку за 2021 рік - 26597,94 грн. Нараховано податку з доходів фізичних осіб за 2022 рік згідно даних податкової декларації про майновий стан та доходи - 8717,83 грн. 26597,94 - 8717,83 = 17880,11 грн. Донараховано військового збору за 2022 рік - 17880,11 грн.
Таким чином, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами перевірки на 18855,11 грн., в тому числі за результатами, за 2021 рік - 975,00 грн., за 2022 рік - 17880,11 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у Чернігівській області податкові повідомлення-рішення від 04.10.2024 №15196/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 №15179/Ж10/25-01-24-05, від 04.10.2024 № 15180/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 № 15164/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 № 15165/Ж10/25-01-24-05; від 04.10.2024 № 15197/Ж10/25-01-24-05 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2024 № Ф - 15183/Ж10/25-01-24-05, які прийняті за результатами документальної планової виїзної перевірки, є правомірними та скасуванню не підлягають.
Таким чином доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання незаконною та протиправною перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.
Повне судове рішення складено 11.06.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО