11 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/6476/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 подала до суду заяву про здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом п'ятнадцяти днів подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №620/6476/22 та поновити з 01.01.2025 виплати підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №620/6476/22.
Заява мотивована тим, що, незважаючи на покладений рішенням суду обов'язок, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.01.2025 не проводить виплату підвищення до пенсії
Ухвалою суду від 18.04.2025 розгляд заяви призначено у порядку письмового провадження, установлено відповідачу строк для надання пояснень щодо наведених у заяві обставин.
Відповідач надав пояснення на заяву, у яких повідомив, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, виплачувалось позивачці у розмірі 13400,00 грн до 31.12.2024, з 01.01.2025 виплата спірного підвищення позивачу здійснюється з урахуванням вимог статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Дослідивши матеріали справи, заяву, суд встановив такі обставини.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 по справі №620/6476/22, яке набрало чинності 16.12.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити із 01.04.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а.с. 40-42).
Ухвалою суду від 29.03.2023 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду (а.с. 75-76).
Ухвалою суду від 14.06.2023 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №620/6476/22. Рішення суду виконано (а.с. 98).
Водночас з 01.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області припинено виплату позивачці доплати до пенсії, встановленої статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На звернення позивачки Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 18.02.2025 повідомило, що з урахуванням статті 45 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення», оскільки відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру відсутні відомості про місце проживання позивачки, з 01.01.2025 їй проведено перерахунок пенсії щодо зміни права на встановлення доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення (а.с. 110-112, 113-114).
У зв'язку з припиненням виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 звернулась до суду з даною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно із частиною 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач виконав рішення суду від 16.11.2022 по справі №620/6476/22 у межах покладених на нього зобов'язань.
На виконання вимог абзацу 2 статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» відповідачем проведено позивачці новий перерахунок пенсії, припинено нарахування та виплату підвищення до пенсії, встановленого статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 113-114), у зв'язку з відсутністю підстав для її отримання.
Суд зазначає, що вказаний перерахунок жодним чином не пов'язаний з виконанням рішення по справі №620/6476/22, оскільки він має окремі правові та фактичні підстави, які не були предметом розгляду у даній справі.
Отже позивачка помилково пов'язує здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії з 01.01.2025 на виконання вищевказаних нормативно-правових актів з виконанням рішення суду в цій справі.
Питання порядку та умов нарахування спірного підвищення, з урахуванням внесених до законодавства України змін, не було поставлено на вирішення суду в справі №620/6476/22 та судом не розглядалося.
Відтак, наведені позивачкою обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову.
Враховуючи наведене, позивачкою не доведено та судом не встановлено обставин вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправних дій чи бездіяльності в частині виконання рішення суду по справі №620/6476/22, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Суд зауважує, що незгода з перерахунком пенсії з 01.01.2025 на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» є підставою для звернення до суду з новим позовом, а не застосуванням норм статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали суду складено 11 червня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО