11 червня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/5634/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.01.2025, з встановленням базового місяця - листопад 2015 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.01.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та виплатити з урахуванням виплачених сум.
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати їй: 1) одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, 2) грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2017, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, 3) грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2024 роки, 4) допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020-2024 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови №168;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй: 1) одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, 2) грошову компенсацію за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2017, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, 3) грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2024 роки, 4) допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020-2024 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови №168.
Ухвалою судді від 23.05.2025 вищевказаний адміністративний позов залишено без руху в частині позовних вимог за період з 01.01.2024 по 31.01.2025 та надано позивачу 10-денний строк з моменту отримання ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.
У встановлений термін від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду, в якій зазначає що, невиплачена індексація грошового забезпечення відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України є невід'ємною складовою належного позивачу грошового забезпечення (заробітної плати), а тому вся сума невиплаченої індексації, що накопичилася за час роботи позивача, підлягає виплаті в день звільнення. Разом із заявою про усунення недоліків представником позивача була подана уточнена позовна заява.
Під час вивчення матеріалів справи судом не досліджено питання щодо пропуску строків у частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 2024 щодо нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2024 роки та допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2020-2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України.
Приписами частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Закон №2352-ІХ набув чинності 19.07.2022.
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 по справі №460/21394/23 сформулював такий правовий висновок: «Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).».
Період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Так, позивачем однією з позовних вимог зазначено: - зобов?язати відповідача нарахувати та виплатити їй: … 3) грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2024 роки; 4) допомогу на вирішення соціально побутових питань за 2020-2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168, проте клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску в цій частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 2024 не надано.
У відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
На підставі наведеного та керуючись стаття 122, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 2024 щодо нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2024 роки та допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2020-2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута в частині позовних вимог.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бородавкіна