Справа № 500/2059/25
12 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обчислення розміру пенсії за віком без урахування архівної довідки архівного відділу №2 Тернопільської військової адміністрації №04-01/198 від 20.03.2024 про заробітну плату за період 1992-1997 роки у Збаразькому територіально відокремленому безбалансовому відділенні агропромислового банку “Україна»;
зобов'язати Головне управляння Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 20.11.2024 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням усіх сум заробітку, що зазначені в архівній довідці архівного відділу №2 Тернопільської військової адміністрації №04-01/198 від 20.03.2024 про заробітну плату за період 1992-1997 роки у Збаразькому територіально відокремленому безбалансовому відділенні агропромислового банку “Україна».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 06.02.2025 звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Одночасно з поданими документами на призначення пенсії позивачкою була надана архівна довідка №04-01/198 від 20.03.2024, видана архівним відділом №2 Тернопільської військової адміністрації, за період роботи 1992-1997 роки у Збаразькому територіально відокремленому безбалансовому відділенні агропромислового банку “Україна» (далі - Архівна довідка).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.03.2025 повідомлено про відмову у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням Архівної довідки, оскільки вона не підтверджена первинними документам, а за результатами проведеної перевірки виявлені розбіжності в заробітній платі.
Вважає, що відповідач безпідставно не враховує Архівну довідку; неможливість проведення перевірки достовірності її відомостей, підтверджених особовими рахунками та на які нараховувалися та сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не може бути підставою для обмеження прав пенсіонера. Поряд з цим, несплата в повній мірі страхових внесків за спірний період або не відображення сум відрахувань страхових внесків не може братись до уваги, оскільки саме страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а тому позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання обов'язку із своєчасності сплати страхових внесків до органу пенсійного фонду підприємством, де він працював.
У зв'язку з такими обставинами, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
29.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вказує, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Разом з заявою про призначення пенсії за віком була подана Архівна довідка. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснило перевірку первинних документів по нарахуванню заробітної плати для виявлення достовірності подання позивачем довідки про заробіток для обчислення пенсії. За результатами вказаної перевірки складено акт №1900-1003-1/1145 від 17.03.2025, в якому зазначено, що при проведенні перевірки первинних документів виявлено розбіжності по заробітній платі, а саме у періоди жовтень, листопад, грудень 1992 року, серпень, листопад 1993 року, лютий, квітень, червень, липень, грудень 1994 року, січень, серпень-грудень 1995 року, січень 1996 року, грудень 1997 року не утримувались страхові внески, але ці суми включені до довідки. Оскільки Архівна довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами, а інших довідок внаслідок проведеної перевірки не представлено, тому перераховувати пенсію немає підстав.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях протиправності, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV на підставі її заяви від 06.02.2025 (а.с.13).
Разом з заявою про призначення пенсії за віком позивач додала Архівну довідку про заробітну плату №04-01/198 від 20.03.2024, видану архівним відділом №2 Тернопільської військової адміністрації, за період роботи 1992-1997 роки у Збаразькому територіально відокремленому безбалансовому відділенні агропромислового банку “Україна» (а.с.18-21).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.03.2025 позивачу повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати за 1992-1997 роки, оскільки за результатами проведеної перевірки достовірності видачі довідки про заробіток для обчислення пенсії згідно первинних документів виявлено розбіжності по заробітній платі, про що складений акт №1900-1003-1/1145 від 17.03.2025. Оскільки Архівна довідка не підтверджена первинними документами, а іншої довідки внаслідок проведеної перевірки не надано, тому перерахувати пенсію немає підстав (а.с.16-17).
Не погодившись з діями відповідача щодо невключення для обчислення пенсії її заробітної плати за період 1992-1997 років з урахуванням поданої Архівної довідки, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії регламентований статтею 40 Закону № 1058-IV. Так, згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 цього Порядку за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (пункт 2.10 Порядку № 22-1).
Таким чином, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 24.04.2018 у справі № 686/6278/17, від 12.06.2019 у справі № 752/21038/16-а.
На підтвердження отримання заробітної плати за період 1992-1997 років позивач надала Архівну довідку від 20.03.2024, яка містить інформацію про розмір її заробітної плати для обчислення пенсії. Оскільки у спірний період позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, роботодавець зобов'язаний був нараховувати та сплачувати страхові внески.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З огляду на зазначене, у розглядуваному випадку саме органи Пенсійного фонду України мають право перевіряти обґрунтованість видачі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та достовірність відомостей, зазначених у таких довідках.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії, про що складено акт №1900-1003-1/1145 від 17.03.2025.
Як вбачається зі змісту вказаного акта, за результатами проведеної перевірки Архівної довідки, встановлено, що до заробітку за жовтень, листопад, грудень 1992 року, серпень, листопад 1993 року, лютий, квітень, червень, липень, грудень 1994 року, січень, серпень-грудень 1995 року, січень 1996 року, грудень 1997 року враховано суми, з яких не зазначено утримання страхових внесків.
Саме на ці розбіжності (врахування у довідці про заробітну плату сум доходу, з яких не були утримані страхові внески) покликається відповідач у своєму листі від 27.03.2025, адресовану ОСОБА_1 , як на відсутність підстав для врахування довідки про заробітну плату за період за 1992-1997 роки для перерахунку пенсії.
Водночас, як слідує з акта №1900-1003-1/1145 від 17.03.2025, при перевірці використано особові рахунки по заробітній платі архівного відділу №2 Тернопільської військової адміністрації, і фактично суми нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 , зазначені в Архівній довідці від 20.03.2024, відповідають даним особових рахунків по заробітній платі за період з 1992 року по 1997 рік, розбіжності стосуються утриманих внесків, тобто суми вказані у довідці відповідають первинним документам, проте з частини нарахованої заробітної плати не сплачені страхові внески.
У цій справі, позивач, не оспорюючи результати перевірки, оскаржує неврахування для перерахунку пенсії відомостей, вказаний в архівній довідці, виходячи з розмірів нарахованої заробітної плати, незалежно від сплати страхових внесків підприємством, позаяк відповідальність за їх несплату несе роботодавець, а не працівник.
На переконання суду, несплата в повній мірі страхових внесків за спірний період або невідображення сум відрахувань страхових внесків не може братись до уваги оскільки, саме страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а тому позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання обов'язку із своєчасності сплати страхових внесків до органу пенсійного фонду підприємством, де він працював.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.05.2020 у справі № 607/1967/17, згідно якої особа не може відповідати за несвоєчасну виплату заробітної плати та несплату страхових внесків, а наявність заборгованості по заробітній платі та несплата страхувальником страхових внесків у спірний період не може бути підставою для неврахування заробітку під час обчислення пенсії.
Зі змісту представленої позивачем архівної довідки про заробітну плату №04-01/198 від 20.03.2024 вбачається, що така видана архівним відділом №2 Тернопільської військової адміністрації на підставі особового рахунку по працівнику ОСОБА_1 за 1992-1997 роки, що міститься у документах архівного фонду Збаразького територіально відокремленого безбалансового відділення агропромислового банку “Україна», тобто вказані у довідці суми відповідають первинним документам - особовим рахункам, які знаходяться на зберіганні в архіві. Відповідні відомості про нараховану заробітну плату перевірені уповноваженими працівниками відповідача, а відтак зазначені у ній відомості є достовірними.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Отже, наданою позивачем архівною довідкою №04-01/198 від 20.03.2024, виданою архівним відділом №2 Тернопільської військової адміністрації на підставі особових рахунків працівників за 1992-1997 роки, належним чином підтверджено заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з 1992 року по 1997 рік. Зазначений документ містить відомості, що є необхідними для перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком, тому відповідачем протиправно не враховано зазначену довідку при розгляді заяви позивача про перерахунок призначеної пенсії.
Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.05.2020 у справі № 607/1967/17.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач з заявою про призначення пенсії звернулася 06.02.2025. Архівну довідку позивач подавала одночасно з заявою про призначення пенсії ,про що свідчить розписка-повідомлення. Відповідач у відзиві підтверджує факт призначення пенсії позивачу за її заявою, однак без врахування Архівної довідки.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.
У спірному випадку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перерахунок пенсії з урахуванням Архівної довідки має бути проведений з дати призначення пенсії, так як просить позивач у позовній заяві.
Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням Архівної довідки та зобов'язання відповідача провести з 20.11.2024 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням усіх сум заробітку, що зазначені в Архівній довідці.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 04.04.2025 (а.с.6).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обчислення розміру пенсії за віком без урахування архівної довідки архівного відділу №2 Тернопільської військової адміністрації №04-01/198 від 20.03.2024 про заробітну плату за період 1992-1997 роки у Збаразькому територіально відокремленому безбалансовому відділенні агропромислового банку “Україна».
Зобов'язати Головне управляння Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 20.11.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням архівної довідки №04-01/198 від 20.03.2024, виданої архівним відділом №2 Тернопільської військової адміністрації про заробітну плату за період 1992-1997 роки у Збаразькому територіально відокремленому безбалансовому відділенні агропромислового банку “Україна», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 12 червня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.