Справа № 500/1918/25
11 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у відмові ОСОБА_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є виключений із військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 23.04.2022 (станом на час виникнення правовідносин);
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є виключений із військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 23.04.2022 (станом на час виникнення правовідносин).
Позов обґрунтований тим, рішенням Останкінського районного суду м. Москва від 07.06.2005, ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 111 УК рф на 6 років позбавлення волі суворого режиму. У зв'язку із цим, ІНФОРМАЦІЯ_2 у тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 (замість військового квитка) був внесений запис про зняття з військового обліку військовозобов'язаних з виключенням на підставі підпункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як такого, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого/особливо тяжкого злочину.
Проте, згідно із даними зі застосунку "Резерв+", відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку не внесені до системи "Оберіг", де він досі значиться як військовозобов'язаний.
28.02.2025 на адресу відповідача надіслано заяву про внесення відомостей до системи «Оберіг» про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з подальшим відображенням цього запису в мобільному застосунку «Резерв+». У відповідь позивачу листом від 11.03.2025 повідомлено, що відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у ОСОБА_1 відсутні підстави для зняття чи виключення з військового обліку.
Позивач не погоджується з такою відмовою ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про нього як такого, що виключений із військового обліку військовозобов'язаних, бо закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Вважає, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли 12.08.2022, оскільки саме тоді у тимчасове посвідчення ОСОБА_1 було внесено запис про те, що він виключений з військового обліку відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який діяв у редакції від 23.04.2022.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує і просить у його задоволенні відмовити повністю. Вказує, що категорії громадян, які підлягають виключенню з військового обліку зазначені у статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». ОСОБА_1 не навів доказів, які свідчили б про наявність підстав для зняття чи виключення його з військового обліку.
Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 видано дублікат тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 25.03.2019 у зв'язку з втратою військового квитка, про те, що він дійсно прийнятий на постійний облік запасу Збройних Сил за ВОС №460 посадою командир відділення.
За відомостями цього тимчасового посвідчення позивача взято на військовий облік 13.10.2000; знято з військового обліку військовозобов'язаних 22.03.2022 згідно з «НМОУ №684 від 20.12.2017»; 12.08.2022 знято з військового обліку військовозобов'язаних з виключенням на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У відомостях Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+» відповідно до долученого військово-облікового документа з “Резерв+» ОСОБА_1 вказаний як військовозобов'язаний.
Позивач через представника 28.02.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив внести відомості про виключення його з військового обліку з відповідних реєстрів, якими є Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+».
У відповідь на цю заяву відповідач листом від 11.03.2025 повідомив про відсутність підстав для зняття чи виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови внести відомості про виключення його з військового обліку у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+», у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною першою статті 2 Закону №2232-XII установлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов'язаними (частина дев'ята статті 1 Закону №2232-XII).
Згідно із частиною десятою статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
За приписами статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).
Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України від 16.03.2016 №1951-VІІІ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - №1951-VІІІ) органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Спір у цій справі стосується того, що позивач вважає, що він має бути виключений з військового обліку як військовозобов'язаний.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього регламентовано статтею 37 цього ж Закону, яка на час звернення позивача (його представника) з заявою про внесення відомостей до системи «Оберіг» про виключення ОСОБА_1 з військового обліку (28.02.2025) передбачає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 37 Закону №2232-ХІІ зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України з військового обліку військовозобов'язаних:
які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
які зараховані до військового оперативного резерву;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
За нормами частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ на час проставлення позивачу відмітки про зняття з військового обліку військовозобов'язаних (12.08.2022) передбачала, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
На той час механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (державні органи), військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921).
Відповідно до абзацу 18 пункту 56 Порядку №921 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому, взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Абзац 20 пункту 56 Порядку №921 передбачав, що про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляється відповідні відмітки.
Судом встановлено, що позивач був знятий з військового обліку 22.03.2022 на підставі наказу Міністерства оборони України від 20.12.2017 №684, який станом на зараз втратив чинність.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.12.2017 №684 «Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних» зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров'я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.
Проте цей наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України № 509 від 25.07.2024.
Ще у тимчасове посвідчення позивача внесено запис 12.08.2022 про зняття з військового обліку військовозобов'язаний з виключенням на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Такий запис узгоджується з наведеними вище приписами пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції з 23.04.2022 та чинними до 18.05.2024), відповідно до яких до переліку громадян України, які підлягають виключенню з військового обліку належать у тому числі громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024, (далі Закон № 3633-ІХ), редакція частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини шостої було виключено.
Крім того, 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Отже, з 18.05.2024 редакція частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Більш того, з цього часу передбачена можливість призову на військову службу під час мобілізації осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на наведені вище положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку № 560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відтак станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про виключення його з обліку військовозобов'язаних (28.02.2025) підстав для виключення ОСОБА_1 з обліку військовозобов'язаних не було, відповідно відповідач правомірно не задовольнив його заяву.
У заяві, адресованій до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.02.2025, позивач не просив внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» з урахуванням положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції станом на 23.04.2022, як просить у позові, заява не містили жодних часових рамок. При цьому усі відомості його військового обліку на цю дату підтверджуються записами тимчасового посвідчення позивача, а відомості Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів повинні містити оновлені та актуальні дані про осіб.
Так, відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» основними засадами ведення Реєстру є, серед іншого: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отож, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів має містити оновлені та актуальні дані, а відтак суд не вбачає підстав вносити інформацію про позивача станом на 23.04.2022, яка є неактуальною на даний час.
Також суд вважає, що спірні правовідносини виникли з моменту звернення позивача до відповідача з заявою про внесення змін до відповідного Реєстру, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі. Спірні між сторонами в цій справі правовідносини виникли після 18.05.2024, тобто після внесення відповідних змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У позовній позивачем не наведено обґрунтованих аргументів, які б дозволяли стверджувати, що виключення з військового обліку особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, може вважатися саме правом особи, що не може бути скасоване або змінене.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У зв'язку з тим, що закінчення строку для ухвалення судового рішення, визначеного статтею 258 КАС України, припало на період відпустки головуючого судді (з 09.06.2025 по 10.06.2025), то повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення додаткової відпустки 11 червня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.