про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
11 червня 2025 року Справа № 480/124/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Осіпової О.О, розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2024р. у справі №480/124/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 під час проведення з 01.07.2021 перерахунку пенсії.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити з 01.07.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
25.04.2024р. видано виконавчі листи.
Позивач через систему «Електронний суд» подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
Ухвалою суду від 11.07.2024р. прийнято заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі №480/124/24 до свого провадження.
Заява позивача призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб (письмовому провадженні), надано відповідачу строк для надання відповідних письмових пояснень щодо поданої заяви.
З того часу представник боржника жодних письмових пояснень на заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду не надав, як і доказів виконання судового рішення.
Суд, перевіривши доводи заяви позивача про встановлення судового контролю та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, -за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений ст.ст.381-1, 382, 382-1 КАС України.
Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно абз.1 ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч.2 ст.382 КАС України у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно ч.1 ст.382-1 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду зави) суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Вказані вище положення не розкривають умови, за яких суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Втім, очевидно, що такими умовами можуть бути невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2024р. у справі №480/124/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити з 01.07.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Доказів того, що рішення суду у цій справі виконано у повному обсязі, відповідачем не надано.
Зокрема, із відповіді ГУ ПФУ в Сумській області від 13.05.2024р. №1800-0202-8/22945 на звернення ОСОБА_1 від 17.05.2024р. (а.с.37) вбачається, що сума перерахованих коштів за період з 01.07.2021р. до 30.04.2024р. становить 15109грн., що нарахована до виплати та буде виплачена за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету, оскільки згідно зі статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій звільненим зі служби військовослужбовців забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, у відповіді зазначено, що з 01.03.2022 розмір пенсії позивача становить 21709,02 грн., перерахований на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 480/6866/22, з 01.03.2023 - 23209,02 грн., перерахований на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №480/6577/23.
Однак, враховуючи пункт 2, абзац 2 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», після проведеного перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 у загальному її розмірі 26709,02 грн. передбачено її індексацію, щомісячну доплату у сумі 2000 гривень, проте, згідно з ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 - ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата здійснюється у максимальному її розмірі, що станом на дату надання відповіді становить 23610,00 грн.
Таким чином, після проведеного перерахунку на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі № 480/124/24 розмір пенсії не змінився та складає 23610,00 грн., що виплачується ОСОБА_1 з 01.03.2024.
Враховуючи викладене, суд вважає, що є усі підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі.
Такий висновок суду узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати звіт про виконання рішення суду.
Більш того, після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача не тільки не змінився, але знову був обмежений у максимальному розмірі вже на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», тобто не на підставі, яка була вказана у відповіді ГУ ПФУ в Сумській області від 08.12.2023р. №1800-0202-8/55150 (а.с.12) в якості обмеження максимального розміру пенсії, що стало причиною для звернення із відповідним позовом до суду у справі №480/124/24, в якій подана заява про встановлення судового контролю.
Тобто, незважаючи на зазначення Сумським окружним адміністративним судом у рішенні від 20.03.2024р. у справі №480/124/24, яким відповідача зобов'язано здійснити з 01.07.2021р. перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, ГУ ПФУ в Сумській області повторно обмежило максимальний розмір пенсії, що створює іншу самостійну підставу для звернення ОСОБА_1 із позовом до суду до органу Пенсійного фонду України, яка не може бути вирішена у межах здійснення судом контролю за виконанням рішенням суду у справі №480/124/24, оскільки така підстава для обмеження ще не існувала на момент його ухвалення та відповідно не була оцінена та досліджена судом.
Тому судовий контроль повинен бути встановлений саме в частині виплати боржником суми перерахованих коштів за період з 01.07.2021р. до 30.04.2024р., що становить 15109грн..
З приводу заяви позивача в частині накладення штрафних санкцій на першого заступника начальника ГУ ПФУ в Сумській області ОСОБА_2 за умисне невиконання рішення суду у розмірі 50000 грн. суд вважає необхідним відмітити, що специфіка застосування штрафної санкції, передбаченої ч.3 ст. 382-3 КАС України, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, що він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту, чи невиконання рішення суду. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.04.2020р. у справі №560/523/19, які з урахуванням частини п'ятої статті 242 КАС України підлягають обов'язковому застосуванню до спірних правовідносин.
Більш того за змістом ч.3 ст. 382-3 КАС України суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб саме у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.
Оскільки станом на дату розгляду заяви про встановлення судового контролю суд ще не постановлював ухвал про відмову у прийнятті звіту, то заява позивача у частині стягнення штрафу першого заступника начальника ГУ ПФУ в Сумській області є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Також суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 ч.5 ст. 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Отже, специфіка застосування штрафної санкції за статтею 382-3 КАС України, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність органу, що він очолює.
Приймаючи до уваги те, що судом під час розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили саме про умисне невиконання відповідачем рішення суду у цій справі у частині невиплати нарахованої суми перерахованих коштів за період з 01.07.2021р. до 30.04.2024р. у розмірі 15109грн, то суд не знаходить підстав для накладення штрафу.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у 90-денний строк з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2024р. у справі №480/124/24.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.О. Осіпова