з питань зупинення провадження у справі
11 червня 2025 року м. Рівне №460/9050/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді С.М. Дуляницька розглядаючи клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо застосування з 01.01.2025 до виплати пенсії позивача коефіцієнтів, визначених постановою КМУ №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивача з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.06.2025 відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/2229/25.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.
Питання щодо зупинення провадження у справі регулюються статтею 236 КАС України, яка за своєю конструкцією визначає підстави для зупинення провадження у справі: обов'язкові (імперативні), встановлені частиною першою цієї статті, та не обов'язкові (визначені як право суду), що наведені в частині другій цієї статті.
При цьому, суд зазначає, що заявник не вказав у клопотанні про зупинення провадження у справі норму (пункт, частину) статті 236 КАС України, в порядку якої просить зупинити провадження у справі.
Якщо ж розглядати питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі в порядку пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, то суд зазначає, що цією нормою визначено: суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Суд зазначає, що зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі в порядку пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, така підстава зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
У даному випадку, заявник не обґрунтував того, які обставини у справі №320/2229/25 впливають чи можуть вплинути на подання чи оцінку доказів у справі №460/9050/25.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 236, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №460/9050/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.М. Дуляницька