11 червня 2025 року м. Рівне №460/5858/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 29.01.2025 року №172050006901 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області призначити й виплачувати позивачу з 20.11.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позовних вимог стверджує, що з дня народження по 23.12.1992 проживав у зоні гарантованого добровільного відселення, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3). 22.01.2025 звернувся до територіального органу ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". За наслідками розгляду такої заяви відповідачем 1 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідного періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача 1 та вважає його протиправним, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 08 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідач 1 правом на подання відзиву скористався. Не погодився з позовними вимогами та просив їх залишити без задоволення. Зазначив, що 22.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про призначення пенсії за пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно принципу екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області. Рішенням відповідача 1 від 29.01.2025 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що право на призначення у позивача такого виду пенсії відсутнє, оскільки період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення становить - 10 місяців 13 днів. Відтак, рішення Головного управління від 29.01.2025 є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим вказує на відсутність підстав для задоволення вимог позивача.
Ухвалою суду від 01.05.2025 залучено до участі в даній справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 2).
Відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, аналогічних зазначеним у відзиві відповідача 1.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Обставини, встановлені судом:
ОСОБА_1 має статус громадянина, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1986-1992 рр. (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Волинською обласною державною адміністрацією 21.11.1992.
Згідно довідки Виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 17.01.2025 №56 ОСОБА_1 з 01.01.1980 по 24.12.1992 (1988-1989 РА) був зареєстрований та постійно проживав в с. Козлиничі Маневицького (нині - Камінь-Каширського) району Волинської області.
Село Козлиничі Маневицького (нині - Камінь-Каширського) району Волинської області відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.1992 ОСОБА_1 з 01.09.1986 по 17.06.1992 навчався у Луцькому індустріальному інституті.
Вказаний факт також підтверджується архівною довідкою Луцького національного технічного університету від 10.12.2024 № 200-37-16 та відомостями трудової книжки позивача.
Також вказана довідка містить зауваження, що позивачу згідно наказу №105/с від 05.07.1988 надано академічну відпустку на період дійсної служби у зв'язку з призовом до лав Радянської армії; наказом №134/с від 07.09.1989 позивача поновлено в зв'язку з поверненням з лав Радянської армії.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 позивач з 29.06.1988 по 21.08.1989 проходив військову службу.
22.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про призначення пенсії за пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно принципу екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області.
Рішенням відповідача 1 №172050006901 від 29.01.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Зазначено, що вік заявника становить 55 років 2 місяці 3 дні. Страховий стаж - 37 років 5 місяців 23 дні. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Документами підтверджено факт проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 10 місяців 13 днів. До періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не враховано: період навчання з 01.09.1986 по 28.06.1988, з 08.09.1988 по 17.06.1992, оскільки це навчання у м. Луцьку; період проходження військової служби з 29.06.1988 по 21.08.1989 в м. Луцьку. Згідно поданої заяви та доданих документів право на призначення пенсії за віком згідно ст. 55 Закону №796 відсутнє.
Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), особам, які проживали або працювали на радіоактивно забруднених територіях, пенсії призначаються із зниженням пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, особам, які особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період (абзац 6 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII).
Із аналізу наведеної правової норми слідує, що право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Згідно статті 65 Закону № 796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вказаного Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» іншими актами законодавства.
З матеріалів справи слідує, що позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
Разом з тим, документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені в Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі також - Порядок № 22-1).
Підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1, в редакції чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії, передбачено, що документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Таким чином, єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
А факт проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення засвідчують довідки видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
При цьому згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судом встановлено, що згідно довідки Виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 17.01.2025 №56 ОСОБА_1 з 01.01.1980 по 24.12.1992 (1988-1989 РА) був зареєстрований та постійно проживав в с. Козлиничі Маневицького (нині - Камінь-Каширського) району Волинської області (зона гарантованого добровільного відселення).
Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.1992 ОСОБА_1 з 01.09.1986 по 17.06.1992 навчався у Луцькому індустріальному інституті, який знаходиться в Луцьку.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 позивач з 29.06.1988 по 21.08.1989 проходив військову службу в АДРЕСА_1 , що не заперечується сторонами.
Місто Луцьк до зони гарантованого добровільного відселення не відноситься.
Жодних інших доказів, що підтверджують період проживання (роботи) позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом, ні пенсійному органу, ні суду надано не було.
Відтак, вказані періоди навчання та військової служби не підлягають врахуванню до періоду постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки норма статті 55 Закону № 796-ХІІ чітко передбачає постійне проживання/працю у відповідній зоні.
Відповідну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 556/1172/17, від 11 березня 2024 року у справі № 500/2422/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 460/23707/22, від 02 жовтня 2024 року у справі № 500/551/23.
При цьому, в контексті обставин цієї справи, суд також враховує, що оскільки військова служба та навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (довідка з гуртожитку навчального закладу, в якому проживав позивач під час навчання; військовий квиток, довідка з військової частини про її місце дислокації або інші документи, з яких вбачається інформація про місце розташування військової частини).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.11.2024 у справі № 460/19947/23.
Верховний Суд у постанові від 17 червня 2020 року справі №572/456/17, виходячи з того, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні радіоактивного забруднення, наголосив, що під час розгляду справи щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ потрібно перевірити, чи постійно проживав або постійно працював позивач у зоні гарантованого добровільного відселення.
Виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення, зокрема, у зв'язку із постійним проживанням в такій місцевості, з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.
Отже, період проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 складає 10 місяців 13 днів, що є не достатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Враховуючи сукупно надані сторонами докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач 1 підставно відмовив позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Зважаючи на те, що при розгляді заяви позивача про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що оцінка таких обставин не має вирішального значення для правильного вирішення спору по суті.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень в ході розгляду справи довели правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, не знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 11 червня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., 79016, ЄДРПОУ/РНОКПП 13814885) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Т.О. Комшелюк