12 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3133/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 04.04.2024 року №916260146050 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 25.03.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 25.03.2024 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправну відмову відповідача у перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2021-2023 роки.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.04.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Як випливає із матеріалів справи позивачу з 29.12.2014 року призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення".
26.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №916260146050 від 04.04.2024 ОСОБА_1 призначено з 26.03.2024 пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Позивач не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 25.03.2024 року, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Суд зауважує, що статтею 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Частиною 2 вказаною статті визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Статтею 10 Закону № 1058-ІV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058-ІV.
За приписами частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Суд зазначає, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся до відповідача із заявою вперше 25.03.2024, за результатами розгляду якої позивачу призначено пенсію за віком відповідно приписів вказаного Закону.
Суд зауважує, що пенсія за віком позивачу мала бути призначена вперше з 25.03.2024 на підставі статті 26 цього Закону.
Суд зазначає, що право на отримання пенсії за віком не є спірним.
Суд наголошує, що в даному випадку Пенсійним органом мало бути здійснено не переведення позивача з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначити пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При вирішенні даної адміністративної справи суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час прийняття рішення від 04.04.2024 №916260146050 про призначення ОСОБА_1 пенсії з 25.03.2024, щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 25.03.2024 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням проведених виплат.
При цьому відсутні підстави для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 04.04.2024 №916260146050, оскільки останнім не відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, а лише призначено пенсію за віком, яка розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, проспект Соборний, 158Б, м. Запоріжжя) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час прийняття рішення від 04.04.2024 №916260146050 про призначення ОСОБА_1 пенсії з 25.03.2024, щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 25.03.2024 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко