Справа № 420/16961/25
12 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.04.2025 ВП № 75287194 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року зазначену позовну заяву було залишено без руху та позивачу наданий семиденний строк для усунення недоліків, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом сплати судового збору та надання до суду доказів на підтвердження сплати; надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
10 червня 2025 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжна інструкція та заява про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Згідно ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В заяві про поновлення строку звернення до суду, наданій на усунення недоліків, представник позивача вказує, що 11.04.2025 Головним управлінням направлено до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.04.2025 ВП №75287194 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Однак, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі 420/10761/25 вищезазначений адміністративний позов повернуто через те, що Головним управлінням помилково не усунуто усіх його недоліків. 29.05.2025 Головним управлінням повторно подано адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.04.2025 ВП №75287194 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду представник позивача також вказує, що у зв'язку із введенням воєнного стану, зазнав змін (звільнення, недобір) кадровий штат юридичної служби Головного управління і на даний час 20 % штатних посад юристів Головного управління вакантні. Разом з тим, за період з 23.05.2025 року по 29.05.2025 року Головне управління отримало більше 1500 судових документів. Таким чином, на опрацюванні Головного управління знаходиться великий об'єм документів, проте кадрового ресурсу не вистачає. Крім цього, постійні повітряні тривоги, під час яких працівники юридичної служби знаходяться в укриттях і не мають можливості працювати через небезпеку для життя, аварійні і планові відключення електропостачання теж перешкоджають нормальному функціонуванню Головного управління.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності). Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законом чітко регламентовані строки звернення до суду щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що постанову від 03.04.2025 ВП № 75287194 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області отримано 04.04.2025 року.
Тобто, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у випадку незгоди з постановою від 03.04.2025 ВП № 75287194 повинно було звернутись до суду у строк до 14.04.2025 року.
Разом з тим, позивач звернувся до суду лише 29.05.2025 року (дата формування в системі Електронний суд), тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.
В заяві про поновлення строку звернення до суду представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області фактично висловлює незгоду з ухвалою суду від 22.05.2025 року по справі № 420/10761/25. Проте, у випадку незгоди з ухвалою суду позивач не позбавлений права звернення до суду апеляційного інстанції щодо її оскарження.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Проте, приписами КАС України не передбачено, що у разі повторного звернення особи з позовною заявою до суду після повернення позовної заяви, зупиняється перебіг строку звернення до суду та, що вказана обставина є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.04.2024 року по справі № 990/330/23 зазначила, що хоча частина восьма статті 169 КАС України і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду в разі повернення позовної заяви, але разом з тим це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення.
Таким чином, повернення позовної заяви по справі № 420/10761/25 не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду по даній справі № 420/16961/25.
Крім того, в заяві представник позивача вказує, що ухвалу суду від 22.05.2025 року по справі № 420/10761/25 було отримано 23.05.2025 року, проте позивач повторно звернувся до суду лише 29.05.2025 року.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду в період з 23.05.2025 року по 29.05.2025 року представником позивача до суду не надано.
При цьому, посилання представника позивача на те, що у зв'язку із введенням воєнного стану, зазнав змін (звільнення, недобір) кадровий штат юридичної служби Головного управління і на даний час 20 % штатних посад юристів Головного управління вакантні, а також те, що за період з 23.05.2025 року по 29.05.2025 року Головне управління отримало більше 1500 судових документів на опрацюванні Головного управління знаходиться великий об'єм документів, проте кадрового ресурсу не вистачає, суд вважає неспроможним, оскільки порядок виконання посадовими особам, відповідальними за юридичний супровід діяльності суб'єкта владних повноважень, посадових обов'язків стосується виключно організації внутрішньої діяльності позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, та не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Також, до позовної заяви позивачем не додано доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану в Україні вплинуло на можливість позивача звернутися до суду в строки, визначені КАС України.
Крім того, ухвалою суду від 03 червня 2025 року позивачу повідомлено, що недоліки повинні бути усунені шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
В той же час, з наданої на виконання ухвали суду заяви про поновлення строку звернення вбачається, що підстави в обґрунтування пропуску звернення до суду є ідентичними тим, які вказувались позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, поданому разом з позовною заявою, які визнанні ухвалою суду від 03.06.2025 року неповажними.
Верховний Суд в постанові від 20 грудня 2023 року по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2024 року по справі № 990/12/24.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 травня 2024 року у справі № 990/53/24 наголосила на необхідності наведення змістовних і вагомих доводів щодо вчинення усіх необхідних і можливих дій, які б указували на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку, зазначивши при цьому, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав не є поважною причиною для його поновлення.
Вищезазначений правовий висновок підтриманий Верховним Судом в ухвалі від 20 травня 2025 року по справі № 990/186/25.
В той же час, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду позивачем не надано, та ані в позовній заяві, ані в заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено.
Загальним правилом обчислення строків є їх обчислення з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що обставини, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом є неповажними, а тому позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, - слід повернути позивачу.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.04.2025 ВП № 75287194 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.,- повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 287, 297 КАС України.
Суддя О.А. Левчук