Справа № 420/10623/25
12 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд:
1.1 визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2025/000047/1 державної митної служби України Одеської митниці від 24.01.2025 року;
1.2 визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500500/2025/000067 від 22.01.2025 року;
2.1 визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби в частині невжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів ОСОБА_1 в загальній сумі 36 550,00 грн, яка складається з наступних сум: 36 550,00 грн (доплата на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2025/000047/1 державної митної служби України Одеської митниці від 24.01.2025);
2.2. зобов'язати Одеську митницю Держмитслужби скласти та подати висновок до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів ОСОБА_1 в загальній сумі 36 550,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що придбала у корейського продавця автомобіль AUDI Q3 35 TDI QUATTRO 2016 р.в. вартістю 6280 дол. США з ціною доставки 1600 дол. США. Однак під час митного оформлення Одеською митницею було відхилено вказану митну вартість за ціною договору та відкориговано ціну в бік збільшення. В свою чергу, декларантом ОСОБА_1 були надані наявні вичерпні документи, тобто Одеській митниці були надані і отримані в наявні достатні документи, які підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару (автомобіля) бувшого у вживанні. За висновком експерта вартість авто складає 263 263,10 грн, тоді як митним органом визначено ціну на підставі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, яка склала удвічі більше (447 035,74 грн). 27.01.2025 ОСОБА_1 здійснила доплату додатково за митне оформлення Одеській митниці на суму 36 550 грн, а автомобіль було випущено у вільний обіг. Позивач не погоджується із рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг сплатив митні платежі і перерахував на рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом. Таким чином, надмірно сплачена сума митних платежів складає 36 550,00 грн.
Ухвалою судді від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30.04.2025 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500001817U7 від 22.01.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000047/1 від 24.01.2025, а саме: 1) згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ, якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. В комерційному інвойсі від 25.09.2024 № OD2024-034402 та інших документах не зазначено умови оплати. При цьому до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи; 2) відповідно до ч. 2 ст. 368 МКУ при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. В поданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості страхування товару або відсутності такого. 24.01.2025 декларантом додатково надано висновок про вартісні характеристики товару від 23.01.2025 № 011-Е/25 та лист № 001817 від 24.01.2025. У поданому висновку про вартісні характеристики від 23.01.2025 № 011-Е/25 зазначено, що експерт здійснював огляд КТЗ, який є обов'язковим для здійснення експертизи відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін'юсту, Фонду Держмайна від 24.11.2013 № 142/5/2092. Проте, в акті фізичного огляду відсутня інформація про присутність експерта, що може свідчити про недостовірність зазначених у висновку відомостей. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, було повідомлено, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за (МД) № 25UA500500001817U7 від 22.01.2025, буде скориговано. Адже декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, та не спростовано наявні розбіжності у документах.
Ухвалою суду від 01.05.2025 в задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
30.05.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою, приймаючи рішення про коригування митної вартості Одеська митниця повинна була зазначити про наявність підстав, перелічених у ч. 1 ст.55 МК України та обґрунтувати причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано за документами наданими ОСОБА_1 до митного оформлення. А також митним органом не враховано, що вартість транспортного засобу (відповідного року випуску) залежить від звітного періоду ввезення його на територію України, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, адже фактична кількість років перебування транспортного засобу в експлуатації 3 урахуванням його матеріальних та технічних пошкоджень на час придбання та ввезення на територію України безпосередньо впливає на його вартість, про що також і вказано у висновку судового експерта від 23.01.2025 року № 011-E/25.
02.06.2025 до суду від Одеської митниці надійшли заперечення, згідно з якими твердження позивача не відповідає дійсності та є безпідставним, так як Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000047/1 від 24.01.2025 складено посадовими особами митного органу відповідно до чинного законодавства України та відповідно до рекомендацій Державної митної служби України; щодо своєї форми - Рішення повністю відповідає Наказу № 598 від 24.05.2012 Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», в графі 33 Рішення детально розписані фактичні обставини справи, наведено належні пояснення щодо розбіжностей в наданих ОСОБА_1 до митного оформлення документах, наведено повну інформацію щодо джерел, які використовувалися при визначені митної вартості оцінюваних товарів, отриману за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», та також обґрунтовано позицію митного органу, посилаючись на відповідні норми митного законодавства України.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 25UA500500001817U7 від 22.01.2025, відповідно до якої на митну територію України надійшов товар ОСОБА_1 , а саме легковий автомобіль, з двигуном внутрішнього згоряння, із запалюванням від стиснення, що використовувався: Марка "AUDI", модель "Q3"; кузов(VIN) НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний; робочий об'єм циліндрів 1968см3; колісна формула - 4х4; тип кузова - універсал; календарний рік виготовлення - 2015р.; модельний рік - 2016р.; загальна кількість місць, включаючи водія - 5; колір - чорний. Автомобіль після ДТП, має такі пошкодження: деформація крила переднього правого, важеля передньої правої підвіски поперечного, поворотного кулака переднього правого. Подряпини ЛФП переднього бампера, накладки переднього правого крила, диска колісного переднього правого. Розбита рульова тяга права. Вивантажено з контейнера CMAU6531673. Виробник - "AUDI AG"; Країна походження - Німеччина (DE).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500001817U7 від 22.01.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:
- Рахунок-фактура №OD2024-034402 від 25.09.2024;
- Коносамент № SEL1796460 від 17.10.2024;
- Домашній коносамент № SEL1796460-1 від 17.10.2024;
- Автотранспортна накладна № 1673 від 20.05.2024;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 10.09.2024;
- Договір про надання послуг митного брокера №34402 від 16.01.2025;
- Висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №059/25 від 21.01.2025;
- Паспорт громадянина України № НОМЕР_3 від 18.11.2019;
- Довідка про відповідність екологічним нормам №18/01/2025-41 від 18.01.2025;
- Фотографії товару від 21.05.2025;
- Заява № 1673 від 17.01.2025;
- Заява № 1918 від 22.01.2025;
- Касовий ордер, що підтверджує сплату митних платежів №0.0.4135524433.1 від 16.01.2025.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500001817U7 від 22.01.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000047/1 від 24.01.2025, а саме:
1) згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ, якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. В комерційному інвойсі від 25.09.2024 № OD2024-034402 та інших документах не зазначено умови оплати. При цьому до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи;
2) відповідно до ч. 2 ст. 368 МКУ при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. В поданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості страхування товару або відсутності такого.
Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.
На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову відповідно до ст. 254 Митного кодексу України.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.
24.01.2025 декларантом додатково надано висновок про вартісні характеристики товару від 23.01.2025 № 011-Е/25 та лист № 001817 від 24.01.2025. У поданому висновку про вартісні характеристики від 23.01.2025 № 011-Е/25 зазначено, що експерт здійснював огляд КТЗ, який є обов'язковим для здійснення експертизи відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін'юсту, Фонду Держмайна від 24.11.2013 № 142/5/2092. Проте за оцінкою митного органу в акті фізичного огляду відсутня інформація про присутність експерта, що може свідчити про недостовірність зазначених у висновку відомостей.
В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, було повідомлено, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за (МД) № 25UA500500001817U7 від 22.01.2025, буде скориговано. Адже декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, та не спростовано наявні розбіжності у документах.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500500001817U7 від 22.01.2025 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Послідовно розглядаючи обмеження щодо застосування наступних методів визначення митної вартості товарів, які наведені у ст.ст. 58- 63 Митного кодексу України, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів, поданих до митного оформлення до Одеської митниці за (МД) № 25UA500500001817U7 від 22.01.2025 було обрано метод визначення митної вартості - другорядний метод визначення митної вартості - резервний (метод 2 ґ).
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим: по товару № 1 «Легковий автомобіль, з двигуном внутрішнього згоряння, із запалюванням від стиснення, що використовувався: Марка "AUDI", модель "Q3"; кузов(VIN) НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний; робочий об'єм циліндрів 1968см3; колісна формула - 4х4; тип кузова - універсал; календарний рік виготовлення - 2015р.; модельний рік - 2016р.; загальна кількість місць, включаючи водія - 5; колір - чорний. Автомобіль після ДТП, має такі пошкодження: деформація крила переднього правого, важеля передньої правої підвіски поперечного, поворотного кулака переднього правого. Подряпини ЛФП переднього бампера, накладки переднього правого крила, диска колісного переднього правого. Розбита рульова тяга права. Вивантажено з контейнера CMAU6531673. Виробник - "AUDI AG"; Країна походження - Німеччина (DE)» становить 10600,80 доларів США за шт (ЕМД від 20.08.2024 № UA101070/2024/005201), ніж заявлено декларантом 7880 доларів США за шт.
У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000047/1 від 24.01.2025.
Автомобіль, який надійшов на адресу позивача за (МД) № 25UA500500001817U7 від 22.01.2025 було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500500002425U8 від 27.01.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 36502,5 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Зважаючи на безпідставну відмову митного органу в розмитнені товару за митною вартістю, визначеною декларантом, та на підставі повного пакету документів для митного оформлення товару, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов'язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
В контексті наведених аргументів митниці, викладених в оскаржуваному рішенні суд звертає увагу на постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №815/329/17, від 19.11.2024 у справі № 420/23588/23, в яких Суд наголосив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.
Як вбачається з інвойсу № OD2024-034402 від 25.09.202024, який було надано позивачем до митного оформлення, вартість транспортного засобу «AUDI Q3» 2016 - 6 280 доларів США, вартість фрахту - 1 600 доларів США.
Тобто, позивачем до матеріалів справи долучено докази, які підтверджують фактичну вартість товару.
Водночас, відсутність платіжних документів про оплату транспортного засобу не впливає на заявлену митну вартість.
Також, митний орган у спірному рішенні зазначив, що в поданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості страхування товару або відсутності такого.
З огляду на матеріали справи, поставка здійснювалась на умовах СРТ (Інкотермс 2010) м. Одеса, Україна, згідно Коносаменту (BILL OF LADING- SEL 1796460-1 від 17.10.2024 року, передаточного документу).
За умов CPT (Фрахт/перевезення оплачене до...) продавець сплачує перевезення до зазначеного місця призначення, але ризик переходить до покупця у момент передачі товару першому перевізнику.
На умовах CPT (Carriage Paid To) вартість страхування не входить до обов'язків продавця, якщо тільки сторони окремо не домовилися про це. Продавець оплачує перевезення до пункту призначення. Але він не зобов'язаний страхувати вантаж під час транспортування. Якщо покупець хоче, щоб товар був застрахований, він має: або домовитися з продавцем про включення страхування у ціну; або самостійно застрахувати вантаж з моменту, коли ризики переходять до нього (тобто з моменту передачі товару перевізнику).
Якщо потрібне страхування включено автоматично - використовують інший термін: CIP (Carriage and Insurance Paid To) - аналог CPT, але з обов'язковим страхуванням, яке оплачує продавець.
Суд зазначає, що умови поставки за базисом CPT не зобов'язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв'язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.
Водночас, як зазначено позивачем, страхування товару не здійснювалось. Відтак, вищевказані доводи митного органу є необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.
Суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № № UA 500500/2025/000047/1 від 24.01.2025 відповідачем використано для коригування митної вартості товару митні декларації № UA 101070/2024/005201 від 20.08.2024.
Проте, спірне рішення містить лише посилання на таку митну декларацію, однак не містить пояснень про те, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості.
Також відповідачем не зазначено порівняння та характеристик оцінюваного транспортного засобу, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.
Крім того, за подібних спірних правовідносин П'ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновків про неправомірність рішення про коригування вартості та картки відмови у постанові від 20.05.2025 по справі № 420/490/25.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо позовних вимог (основної та похідної) в частині заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів, суд зазначає наступне.
Так, згідно з п. 1 Розділу III Порядку № 643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов'язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених Митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.
Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу.
Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені Підрозділом.
Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.
Відповідно до п. 5 Порядку № 643, підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ цього Порядку, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
За положеннями п. 7 Розділу ІІІ Порядку № 643, сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після заяви платника, до якої додається виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.
Таким чином, позовні вимоги (основна та похідна) в частині заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів - є передчасними, оскільки відповідного звернення позивача та підстав для нього (дане судове рішення) на момент виникнення спірних правовідносин не існувало і відповідні права позивачем відповідачем не порушувалися.
В свою чергу, суд не уповноважений вирішувати спір на майбутнє, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для часткового задоволення позову.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України, пропорційно до задоволеної та відхиленої частин позовних вимог.
При цьому вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
Таке правозастосування викладене в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 320/3053/19.
Ціна позову майнового характеру при оскарженні рішення про коригування митної вартості - це сума, на яку, на думку позивача, було необґрунтовано збільшено митну вартість товару, внаслідок чого виникло зайве податкове (митне) зобов'язання. Отже ціна даного позову складає 36 550 грн, а не 332 268,87 грн, як помилково зазначає адвокат, а тому судовий збір за даним позовом складає 1211,20 грн (1 відсоток від 36550 грн, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, надмірно сплачена позивачем сума судового збору 1211,20 грн за позовну вимогу немайнового характеру щодо оскарження картки відмови підлягає поверненню з Державного бюджету України. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє, а тому сплачений судовий збір на користь позивача не стягується.
У позовній заяві зазначено, що позивачем планується понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн за договором із адвокатом, проте на момент вирішення справи до суду не надано рахунків, актів приймання виконаних робіт та ін., які б підтверджували понесення позивачем таких витрат на правничу допомогу, прийняття виконаних робіт тощо.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2025/000047/1 від 24.01.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500500/2025/000067 від 22.01.2025.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65001, вул. Садова, 1-А, м. Одеса; ЄДРПОУ 37607526) на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк