Справа № 420/10866/25
12 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Хаджибейської (Малиновської) районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
Хаджибейська (Малиновська) районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:
- зобов'язати ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , привести до попереднього стану за власний рахунок квартиру АДРЕСА_2 , шляхом приведення у попередній стан самовільно реконструйовану квартиру відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 26.01.2001 року.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведення комісійного обстеження за участю співробітників Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради та управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради було встановлено Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради встановлено, що власницею квартири АДРЕСА_2 без затвердженої у встановленому законом, порядку проектної документації та без необхідного дозволу проведено роботи з реконструкції житлової квартири на другому поверсі багатоквартирного чотирьохповерхового житлового будинку, шляхом розширення існуючого балкону, про що складено відповідний акт обстеження об'єкта. Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради був наданий Припис щодо надання в 3-денний термін дозвільну документацію на проведення реконструкції квартири. Відповідачем не були виконані умови припису. Через ігнорування відповідачем вказаного припису та розпорядження позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи.
21.02.2025 року головним спеціалістом відділу контролю та моніторингу за станом території району Хаджибейської РА ОМР Тітоходом А,В., головним спеціалістом Управління ДАБК ОМР Павловою Н.М, завідувачкою сектору архітектури Хаджибейського району - районним, архітектором Хаджибейського району департаменту архітектури та містобудування ОМР Слипченко Г.В. проведено комісійне обстеження за адресою АДРЕСА_3 , за результатами якого складено Акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеси.
За результатами проведеного комісійного обстеження районною адміністрацією встановлено, що власницею квартири АДРЕСА_2 без затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації та без необхідного дозволу проведено роботи з реконструкції житлової квартири на другому поверсі багатоквартирного чотирьохповерхового житлового будинку шляхом розширення існуючого балкону, про що, із залученням головного спеціаліста інспекційного відділу управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, завідуючого сектора архітектури Хаджибейського району Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та головним спеціалістом відділу контролю та моніторингу за станом території району Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради.
Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна - інформація щодо прав власності відсутня.
Відповідно до листа КП “Бюро технічної інвентарізації» Одеської міської ради від 20.02.2025 №452/03.01-06 власником кв. АДРЕСА_2 загальною площею 31,0 кв.м. є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01.02.2001 №486.
Також, відповідно інформації, наданої Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження на проектування за вищезазначеною адресою не видавались.
25.02.2024 року Хаджибейською районною адміністрацією видано припис № 25-02/25-01 щодо надання до адміністрації дозвільних документів на проведення робіт з реконструкції житлової квартири АДРЕСА_2 .
У зв'язку з невиконанням припису Хаджибейською районною адміністрацією видано розпорядження від 10.03.2025 року № 157/01-06, яким зобов'язано гр. ОСОБА_1 власними силами і за рахунок власних коштів привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 у первинний стан відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 26.01.2001 року, у десятиденний термін.
Оскільки відповідачем не було виконано припис та розпорядження, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI.
Відповідно ч.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно ч.1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно ч.3 ст. 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1)структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2)виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №3043-VII від 21 березня 2018 року (далі Положення №3043-VII) Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", «Про регулювання містобудівної діяльності", «Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м. Одеси.
Згідно п.2.1 Положення №3043-VII основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства України.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно ч.5 ст. 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1)отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2)розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3)затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4)виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5)прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6)державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V). Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1)подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2)необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3)виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4)перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5)вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6)звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7)вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановления судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулює Порядок №553.
Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Висновки суду.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2025 року працівниками Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради та управління державного архітектруно-будівельного контролю міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради було встановлено Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради було здійснено комісійне обстеження за адресою м. Одеса, Хаджибейській район, вул. Костецька, 5.
Таким чином, суд звертає увагу, про відсутність в матеріалах справи доказів проведення, станом на дату звернення до суду з позовом у цій справі планової чи позапланової перевірки.
Матеріали справи підтверджують здійснення працівниками Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради комісійного обстеження, що не передбачено чинним законодавством.
Згідно ч.1 ст. 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, ст. 376 ЦК України не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Отже, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1)виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
2)визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3)внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4)встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02 листопада 2022 року у справі №420/4209/19 та від 23 лютого 2023 року у справі №420/6488/18.
Так, Верховний Суд у постановах від 13 квітня 2022 року справа №814/750/17, від 27 квітня 2021 року справа №640/5473/20, від 15 червня 2022 року справа №826/15946/17, від 27 червня 2023 року №320/9108/21 зазначив, що при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Суд наголошує, що підставою для звернення позивача до суду у цій справі були саме встановлені порушення при проведенні комісійного обстеження за результатами якого складено акт від 21.02.2025 року.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні позову Хаджибейської (Малиновської) районної адміністрації Одеської міської ради (вул. ЄвгенаТанцюри, 22, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 26303175) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко
.