Справа № 420/5354/25
10 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КОХА» (вул. Виноградна, 48, с.Надлиманське, Овідіопольський район, Одеська область, 67812, код ЄДРПОУ 41905829) до Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КОХА» до Одеської митниці в якому позивач просить суд: .
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025 р.
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000093 від 11.02.2025 р..
В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив зазначено, що з метою митного оформлення товару «покриття для підлоги», поставленого на підставі Контракту 1/24 від 20.02.2024 р. та згідно виставленого інвойсу № 00084211 від 06.02.2025 р., декларант ТОВ «КОХА» - ТОВ «Тетра-брок» 11.02.2025 р. подало до митного посту Одеської митниці електронну митну декларацію № 25UA500020001260U6, заявивши митну вартість імпортованого товару за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України, додавши до ціни товару складову митної вартості товару - витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, понесені покупцем, враховуючи умови поставки FCA згідно Інкотермс. Так, в графі 22 МД вказано ціну товару згідно виставленого інвойсу № 00084211 від 06.02.2025 р. на суму 30 005,39 Євро, а в графі 12 МД зазначена митна вартість товару у валюті України, визначена декларантом з урахуванням витрат на транспортування товару, понесених імпортером - 1 359 650,21 грн (30 005,39 Євро х 42,8955 грн/Євро = 1 287 096,21 грн) + 72 554,00 грн). На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів до митної декларації додані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, та інші товаросупровідні документи: контракт № 1/24 від 20.02.2024 р., додаткова угода № 1 до контракту від 30.12.2024 р., інвойс № 00084211 від 06.02.2025 р., автотранспортна накладна № 628475 від 06.02.2025 р, рахунок на транспортно-експедиторські послуги №СФ25/120 від 07.02.2025 р., довідка про транспортно-експедиційні витрати № 060225/2-РМ від 06.02.2025 р., договір на транспортно-експедиційні послуги № VV/D1283/25 від 05.02.2025 р., договір про надання транспортно-експедиційних послуг № RM/A1024/K24 від 23.05.2024 р. та інші документи, зазначені в графі 44 МД. Позивач зазначає, що під час митного оформлення товару за МД № 25UA500020001260U6 від 11.02.2025 р. декларант надав митниці всі передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України необхідні та достатні документи, які у своїй сукупності підтверджували митну вартість задекларованого товару та не містили розбіжностей. На думку позивача відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025 р. та видаючи картку відмови № UA500020/2025/000093, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та видана на його підставі картка відмови повинні бути визнані протиправними та скасовані, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив в яких не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару» Пластмасові покриття для підлоги, несамоклейні, з полімерів вінілхлориду SPC ,з двох боків-паз,з двох інших-гребінь-система замок:плити прямокутної форми , завтовшки 6 мм.,на лицьовий бік нанесено шар підвищеної зносостійкості, завтовшки 0,55 мм.: -колекція "NEOCLICK55", розмірам(довжина*ширина) 900*470 мм., система укладання 5G ,5 шт.в упаковці штабелями: -арт.00601161 NEOCLICK55 CLOUDY PEBBLE 22-67,68 м2.(32 упак.). - арт.00601160 NEOCLICK55 STONE PEBBLE 23-135,36 м2.(64 упак.). -арт.00601158 NEOCLICK55 DARKNESS 26-135,36 м2.(64 упак.). -арт.00601159 NEOCLICK55 CLOUD 27-135,36 м2.(64 упак.). -колекція "NEOCLICK55", розмірам(довжина*ширина) 1220*180 мм., система укладання 5G ,8 шт.в упаковці- штабелями: -арт.00601144 NEOCLICK55 PIKE ROAST 08 -175,68 м2.(100 упак.). -арт.00601145 NEOCLICK55 ROASTED ARABICA 09 -175,68 м2.(100 упак.). -арт.00601146 NEOCLICK55 LIGHT GREY MARL 10 -87,84 м2.(50 упак.). -арт.00601147 NEOCLICK55 SILVER DOWNPOUR 11 -175,68 м2.(100 упак.). -арт.00601148 NEOCLICK55 PAVED CHARCOAL 12 -87,84 м2. (50 упак.). -арт.00601150 NEOCLICK55 CLASSIC GREY MARL 14 -175,68 м2.(100 упак.). -арт.00601152 NEOCLICK55 FOREST 16 -87,84 м2.(50 упак.). -арт.00601153 NEOCLICK55 HAVANE 17 -87,84 м2.(50 упак.). -арт.00601154 NEOCLICK55 COAL 18 - 175,68 м2.(100 упак.). -арт.00601155 NEOCLICK55 PEPPER OAK 19 -87,84 м2.(50 упак.). -арт.00601156 NEOCLICK55 SMOKED WOOD 20 -87,84 м2.(50 упак.). - арт.00601157 NEOCLICK55 JUNGLE 21 -175,68 м2.(100 упак.). Країна виробництваCN. Виробник- ALSAFLOORING. Торговельна марка- NEOCLICK.» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500020001260U6 від 11.02.2025. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020001260U6 від 11.02.2025 позивачем надані документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 20.02.2024 № 1/24, рахунок-фактура (інвойс) від 06.02.2025 № 00084211та інші документи, зазначені в графі 44 МД. На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020001260U6 від 11.02.2025 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025, а саме: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.3 контракту ціна товару включає вартість пакування та маркування. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 2) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товарів здійснюється на умовах FCA FR Marlenheim, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. 3) згідно п.1 розд.2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 53 цього Кодексу , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідач зазначає, що декларантом надано документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 06.02.2025 № 060225/2-РМ та рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 07.02.2025 № СФ25/120, які не містить інформації щодо умов поставки товару, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування. 4) Пунктом 12.3. контракту вказано, що ціни на продукцію встановлюються в прайс-листі, але до митного оформлення прайс-лист надано не було. На думку митного органу надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. 11.02.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 11.02.2025 № 11- 02 з повідомленням, що усі наявні документи надано та витребувані митним органом документи надаватись не будуть. В результаті розгляду додатково наданих документів, встановлено наступне. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, що вимагались митним органом та не спростовані наявні розбіжності у документа оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020001260U6 від 11.02.2025 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості №UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000093 від 11.02.2025 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «КОХА».
Ухвалою суду від 25 березня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: між ТОВ «КОХА» (Покупець) та компанією «ALSAFLOORING» (Продавець) було укладено Контракт № 1/24 від 20.02.2024 р. відповідно з яким Продавець продає, а Покупець купує на умовах FCA склад Продавця ламіновану підлогу, паркетну дошку, вінілові покриття і супутні товари (звані аксесуари) найменування та кількість якого зазначено в підтвердженні замовлення або в інвойсі (п. 1 Контракту).
Згідно п. 2.1 Контракту ціни на товар вказуються в актуальному прайс-листі та / або у відповідних інвойсах, які додаються до цього Контракту.
Пунктом 2.2 Контракту передбачено, що ціна товару, що поставляється за Контрактом, встановлюється у Євро. Загальна вартість товару, що постачається партіями за цим Контрактом становить суму всіх Специфікацій, рахунків-фактур, рахунків Постачальника або будь-яких інших письмових угод, що містять найменування товару, асортимент, кількість, вартість, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Інвойси до цього Контракту є його складовою частиною (п. 12.1 Контракту).
Сторонами узгоджено у п.2.3 Контракту, що у вартість товару входить його упаковка, маркування, навантаження на транспортний засіб відповідно до погоджених умов Інкотермс (FCA склад Продавця).
Оплата Контракту проводиться таким чином: передплата 100 % (звана Авансовий платіж), здійснюється Покупцем до моменту відвантаження товару в узгоджені Сторонами строки, можлива часткова оплата інвойсу та оплата по факту надходження товару (п. 6.1. Контракту).
06.02.2025 р. Подавець виставив Покупцю інвойс № 00084211 на товар «пластмасові покриття для підлоги, колекція NEOCLICK55» загальною вартістю 30 005,39 Євро.
В інвойсі визначені терміни оплати за товар, а саме, здійснення оплати протягом 30 днів від дати інвойсу, тобто до 08.03.2025 р.
06.02.2025 р. товар згідно інвойсу № 84211 (загальною вагою брутто 22 500,00 кг) було завантажено на автомобільний транспорт з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та відправлено його на митну територію України, що підтверджується CMR (міжнародною товаро-транспортною накладною) № 628475 від 06.02.2025 р.
З метою митного оформлення товару «покриття для підлоги», поставленого на підставі Контракту 1/24 від 20.02.2024 р. та згідно виставленого інвойсу № 00084211 від 06.02.2025 р., декларант ТОВ «КОХА» - ТОВ «Тетра-брок» 11.02.2025 р. подало до Одеської митниці електронну митну декларацію № 25UA500020001260U6, заявивши митну вартість імпортованого товару за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України, додавши до ціни товару складову митної вартості товару - витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, понесені покупцем, враховуючи умови поставки FCA згідно Інкотермс.
Так, в графі 22 МД вказано ціну товару згідно виставленого інвойсу № 00084211 від 06.02.2025 р. на суму 30 005,39 Євро, а в графі 12 МД зазначена митна вартість товару у валюті України, визначена декларантом з урахуванням витрат на транспортування товару, понесених імпортером - 1 359 650,21 грн (30 005,39 Євро х 42,8955 грн/Євро = 1 287 096,21 грн) + 72 554,00 грн).
На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів до митної декларації додані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, та інші товаросупровідні документи: контракт № 1/24 від 20.02.2024 р., додаткова угода № 1 до контракту від 30.12.2024 р., інвойс № 00084211 від 06.02.2025 р., автотранспортна накладна № 628475 від 06.02.2025 р, рахунок на транспортноекспедиторські послуги №СФ25/120 від 07.02.2025 р., довідка про транспортноекспедиційні витрати № 060225/2-РМ від 06.02.2025 р., договір на транспортноекспедиційні послуги № VV/D1283/25 від 05.02.2025 р., договір про надання транспортно-експедиційних послуг № RM/A1024/K24 від 23.05.2024 р. та інші документи, зазначені в графі 44 МД. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України,
11.02.2025 р. митницею декларанту було надіслано повідомлення, в якому вказано про те, що згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Листом від 11.02.2025 р. вих. № 11-02 декларант повідомив, що за МД № 25UA50002001260U6 від 11.02.2025 р. були надані усі наявні документи та про відсутність інших додаткових документів.
Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № № UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025 року.
В рішенні про коригування митної вартості товару вказано, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025, а саме: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.3 контракту ціна товару включає вартість пакування та маркування. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 2) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товарів здійснюється на Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.03.2025 6 умовах FCA FR Marlenheim, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. 3) згідно п.1 розд.2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 53 цього Кодексу , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Проте, декларантом надано документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 06.02.2025 № 060225/2-РМ та рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 07.02.2025 № СФ25/120, які не містить інформації щодо умов поставки товару, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування. 4) Пунктом 12.3. контракту вказано, що ціни на продукцію встановлюються в прайс-листі, але до митного оформлення прайс-лист надано не було.
Митниця дійшла висновку про заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. що стало підставою застосування другорядних методів визначення такої митної вартості. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару, що продається на аналогічних комерційних умовах, експорт в Україну здійснюється з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та встановлено, що рівень митної вартості подібного (аналогічного) товару митне оформлення якого вже здійснено суб'єктом ЗЕД ТОВ "КОХА" є більшим та становить 1,879 євро/кг нетто (МД № UA500020/2024/10522 від 26. 12.2024), ніж заявлено декларантом 1,44 євро/кг нетто.
У зв'язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею 11.02.2025 р. прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA500020/2025/000093 та роз'яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ч. 1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Саме в рамках приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України отримує свою безпосередню формалізацію перелік основних документів для підтвердження належності: а) визначення митної вартості товарів; б) обрання методу визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно з ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні, у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Водночас, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Саме в рамках частини третьої статті 53 МК України отримує свою безпосередню формалізацію система додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України). При цьому, витребування додаткових документів має субсидіарний характер. Всі документи, як основні, так і додаткові, повинні оцінюватися системно. Контролюючий орган не може формулювати власну позицію на одному конкретному документі, при цьому безпідставно не враховуючи інші.
Отже, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Із системного аналізу приписів Розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Згідно з положеннями пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Приписами ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому важливо відмітити, що основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом рішення про коригування митної вартості за другорядним методом (резервним методом). За змістом вказаного рішення підставою його прийняття стало ненадання позивачем документів на вимогу митного органу згідно переліку, визначеного частинами 3 та 4 статті 53 Митного кодексу України на підтвердження заявленої митної вартості. Позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту, від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларант не подавав достатнього обсягу додаткових документів, які б спростували сумніви митниці у достовірності наданої інформації, тому митну вартість товару визначено відповідачем за другорядним методом.
У графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що: «відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України (далі- МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.3 контракту ціна товару включає вартість пакування та маркування. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.».
Суд звертає увагу, що відповідно до положень п.п. в. п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а також витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3 Контракту визначено, що ціни на “Товар» вказуються в актуальному прайс-листі і / або у відповідних інвойсах, які додаються до цього Контракту. Ціна товару, що поставляється за контрактом, встановлюється у ЄВРО. Загальна вартість товару, що постачається партіями за цим контрактом, становить суму всіх Специфікацій, Рахунок-фактур, рахунків Постачальника або будь-яких інших письмових угод, що містять найменування товару, асортименту, кількості, вартості, які невід'ємною частиною цього Контракту. У вартість товару входить його упаковка, маркування, навантаження на транспортний засіб відповідно до погоджених умов ІНКОТЕРMC (FCA склад Продавця).
Відповідно до інвойсів №№00084211 від 06.02.2025 р. сторони погодили умови поставки FCA/ Marlenheim згідно Інкотермс.
Інкотермс 2020 оновлена версія правил, що застосовується з 01 січня 2020 року.
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс - офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів. Посилання на Інкотермс у договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.
Кожне правило Інкотермс 2020 містить два розділи по десять статей: у разділі "А" визначаються обов'язки продавця, у розділі "В" покупця. Зокрема, розділ A8 визначає обов'язки продавця щодо перевірки/ пакування/маркування товару.
Відповідно до умов доставки FCA (Free Carrier), відправник зобов'язується доставити товари до вказаного покупцем місця перевізника. Продавець несе відповідальність за експорт та доставку вантажу до місця відправлення. Відповідно до статті А8 правила FCA Інкотермс 2020 продавець зобов'язаний нести усі витрати, пов'язані з перевіркою товару, доставкою його до вказаного покупцем місця. Також продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування та маркування товару, крім випадків, коли у відповідній галузі торгівлі звичайним є відвантаження товару без пакування.
Як було зазначено судом, позивач та його контрагент у інвойсі дійшли згоди, що поставка здійснюється на умовах FCA Marlenheim згідно Інкотермс. Відповідно до цих умов постачання пакування здійснюється продавцем за власний рахунок, окремо покупцем не оплачується.
Таким чином, обов'язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця у зв'язку із чим твердження відповідача, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення вартості упаковки до ціни товару не відповідають дійсності.
Митний орган у спірному рішенні також зазначає, що відповідно до наданого інвойсу поставка товарів здійснюється на умовах FCA Marlenheim, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно правил Інкотермс 2010 FCA (…named place) англ. Free Carrier, або Вільний перевізник (… назва місця) - термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При FCA поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.
Тобто, за умовами поставки FCA відсутнє зобов'язання зі страхування вантажу.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.53, п.7 ч.10 ст.58 МК України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, які містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося.
Оскільки умовами контракту від 20.02.2024 р. №1/24 та умовами поставки FCA не передбачено обов'язку страхування вантажу, а сторонами страхування вантажу не здійснювалося, то твердження відповідача про ненадання страхових документів є безпідставними.
За таких обставин, доводи митного органу у цій частині є безпідставними, оскільки страхування товару, який постачається на умовах FCA не є обов'язковим.
Митний орган у спірному рішенні зазначає, що згідно п.1 розд.2 документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Проте, декларантом надано документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 06.02.2025 № 060225/2-РМ та рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 07.02.2025 № СФ25/120, які не містять інформації щодо умов поставки товару, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування;.
Судом встановлено, що до митного оформлення на підтвердження вартості перевезення були надані: рахунок на транспортно-експедиторські послуги № СФ25/120 від 07.02.2025 р., довідку про транспортно-експедиційні витрати № 060225/2-РМ від 06.02.2025 р. та договори на транспортно-експедиційні послуги №RM/A1024/K24 від 23.05.2024 року, №VV/D1283/25 від 05.02.2025 року .
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.05.2019 р. у справі № 804/16553/14, суд зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат па перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/ або бухгалтерські документи), а тому рахунок та довідка про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відповідно до рахунку №СФ25/120 від 07.02.2024 р., виставленого ТОВ “АРЕАЛ-ПЛЮС» (Постачальником) ТОВ «КОХА» (Одержувачу), вартість перевезення вантажу згідно CMR 628475 від 06.02.2025 р. вантажним автомобілем з номерними знаками DAF AA6828CK/AA0983EO/ по маршруту муніципалітет Марленайм (Франція) до пункту пропуску Краківець-Корчова становить 72554,00 грн. по маршруту пункт пропуску Краківець-Корчова - м.Одеса, вул.М.Боровського, 33Е «К» (Україна) становить 44648,00 грн.
Декларант ТОВ «КОХА» у поданій до митного оформлення МД 25UA500020001260U6 від 11.02.2025 р. заявив митну вартість імпортованого товару, додавши до ціни товару складову митної вартості товару - витрати на транспортування цього товару до місця ввезення на митну територію (72 554,00 грн).
В наданих до митного оформлення довідці про транспортні витрати № 060225/2-РМ від 06.02.2025 р. та у рахунку № СФ25/120 від 07.02.2025 р. містяться посилання на СMR та номер автотранспортного засобу, в якому було імпортовано товар. У наданій до митного оформлення автотранспортній накладній (№ 628475 від 06.02.2025 р.) зазначені інвойс, за яким імпортувався товар, найменування, вага товару, номер автотранспортного засобу, в якому було імпортовано товар. Будь-які розбіжності між вказаними документами відсутні.
В той же час, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином обставини не ненадання інших документів, визначених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Верховний Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Спірне рішення митного органу також містить висновки щодо не надання до митного оформлення прайс-лист, однак за пунктом 12.3. контракту вказано, що ціни на продукцію встановлюються в прайс-листі.
Суд зазначає, що прайс-лист не є обов'язковим документом для підтвердження митної вартості, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.
Таким чином, відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.
При цьому посилання відповідача на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що “формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025 прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні № UA500020/2025/000093 від 11.02.2025, які є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № № UA500020/2025/000093 від 11.02.2025 зазначено, що в митному оформленні відмовлено згідно вимог ч. 6 п. 2 ст. 54 МКУ. Відповідно до ст. 55 МКУ прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025 року.
Разом з чим, оскільки судом скасоване рішення про коригування митної вартості №UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025 року через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за UA500020/2025/000093 від 11.02.2025 p. також підлягає скасуванню.
гідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КОХА» (вул. Виноградна, 48, с.Надлиманське, Овідіопольський район, Одеська область, 67812, код ЄДРПОУ 41905829) до Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000065/2 від 11.02.2025 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000093 від 11.02.2025 р.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОХА» сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка