12.06.2025 р. № 400/1193/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіної В.В., розглядаючи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доДепартаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі № 400/10946/24 позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, яка полягає в неоформленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
- зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за особливості проходження у розмірі 42,6% та премії у розмірі 103,3%, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
02.06.2025 позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
«Визнати протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 року по справі №400/1193/25 щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, надбавки за вислугу років, розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - у розмірі 1762 грн., Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України - видати на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 року по справі № 400/1193/25 довідку про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року».
Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення від 23.04.2025 у справі № 400/1193/25 відповідач виготовив довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, проте розміри додаткових видів грошового забезпечення розраховані з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1 762 грн.
До заяви позивач додав копію довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Разом з тим, у рішенні від 23.04.2025 у справі № 400/1193/25, суд зробив висновок про те, що відповідно до пункту 5 Порядку № 45 (у чинній редакції без врахування змін, що вносились до цього пункту Постановою № 103), у довідках про розмір грошового забезпечення відповідач зобов'язаний зазначати розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим званням, звідки особа звільнилася на пенсію.
Право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 01.02.2023 у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а отже відповідач повинен був розрахувати розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, включаючи усі види грошового забезпечення.
Відтак, позиція відповідача про те, що у оновлених довідках про розмір грошового забезпечення необхідно зазначати розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виходячи розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, а саме 1762 грн, суперечить чинному законодавству.
Таким чином, відповідач вчинив протиправні дії на виконання рішення суду, а саме виготовив довідку від 28.02.2025 № 688, в яких розрахував надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби та премію, із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року.
Відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про порушення відповідачем статті 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (окрему ухвалу).
Згідно з частиною першою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Суд при розгляді заяви відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, повинен здійснити судовий контроль, який визначений межами судового рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі № 400/1193/25 щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за вислугу років, премії з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - у розмірі 1762 грн
3. Департаменту з питань виконання кримінальних покарань вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Встановити строк для надання відповіді на окрему ухвалу - 30 календарних днів з дня її отримання.
5. Копію ухвали направити позивачу та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Птичкіна В.В.