11 червня 2025 рокусправа № 380/4167/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 04055896), третя особа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя» (вул. Чубая Грицька, 11, м. Львів, код ЄДРПОУ 45461647) про визнання протиправною та скасування ухвали,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя», у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 17.10.2024 №5555 «Про надання «ОСББ «Артура Шталя» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, приймаючи оскаржувану ухвалу від 17.10.2024 № 5555, Львівська міська рада надала ОСББ «Артура Шталя» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0500 га за рахунок земель, що належать на праві користування співвласникам будинку АДРЕСА_3 ; а саме - орієнтовно половини декоративного саду, що підтверджується планом земельної ділянки масштабу 1:500 (планом топографічного знімання), що став підставою для прийняття оскаржуваної ухвали; на згаданому плані позначена земельна ділянка під будинком АДРЕСА_2 , а також орієнтовно половина саду (від стіни будинку АДРЕСА_2 до середини саду в сторону будинку АДРЕСА_3 ).
Вказує, що на замовлення співвласників житлового будинку АДРЕСА_3 , землевпорядною організацією, в якій працює сертифікований інженер землевпорядник, виготовлено плани земельної ділянки: переданої в користування рішенням Виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих від 23.02.1954 № 240; а також план, на якому позначено: земельну ділянку для обслуговування будинку АДРЕСА_3 та земельну ділянку, на яку оскаржуваною ухвалою № 5555 від 17.10.2024 надано третій особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зі змісту означених планів земельних ділянок вбачається накладення земельних ділянок, площа накладання становить 0,0215га (215 кв.м). При цьому, земельна ділянка у власників будинку АДРЕСА_4 , надана в користування рішенням Виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих № 240, не вилучалась; письмової згоди на вилучення земельної ділянки чи її частини, співвласники не надавали.
На думку позивача, викладені обставини, в силу вимог ч.ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.
Крім цього позивач зауважує, що житловий будинок на АДРЕСА_3 є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 5462-Лв в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України), забудови II половини XIX століття. Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради № 44 від 28.01.1986 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, містобудівельну і художню цінність» будинок АДРЕСА_4 внесена до переліку пам'яток містобудування та архітектури місцевого значення. Будинок також внесено в Державний реєстр нерухомих пам'яток України за Наказом МКІП №14 від 18.01.2021 р. Така пам'ятка архітектури та містобудування розташована в межах історичного ареалу міста Львова та в межах охоронної (буферної) зони об'єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Зауважує, що прийняттям спірної ухвали, Львівська міська рада незаконно змінила цільове призначення земельної ділянки із земель історико-культурного призначення на землі житлової та громадської забудови, що по суті, скасовує обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені для земель істерико культурного призначення. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель встановлено, зокрема, ст. 21 Земельного кодексу України, відповідно до вимог якої, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, серед іншого, є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.
Позивач вважає, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради порушує права та обов'язки позивача: як співвласника пам'ятки культурної спадщини на її використання, збереження та охорону; як користувача земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, співвласником якого є позивач, для обслуговування якого надавалась ця земельна ділянка.
Ухвалою суду від 07.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що у силу норм ст. ст. 116, 122-124 Земельного кодексу України обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Відтак, у відповідності до норм чинного законодавства України, ОСББ «Артура Шталя» звернулося до Львівської міської ради 03.07.2024 року надавши необхідні документи для підготовки ухвали «Про надання «ОСББ «Артура Шталя» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ». Оскільки саме до виключної компетенції органів місцевого самоврядування належить прийняття рішень про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, на пленарному засіданні 31-ї сесії ЛМР 8-ого скликання було прийнято більшістю від загального складу депутатського корпусу ухвалу «Про надання «ОСББ «Артура Шталя» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ».
Ухвалою передбачено надати об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя» (код ЄДРПОУ 45461647) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0500 га (у тому числі площею 0,0014 га в межах червоних ліній під об'єктом нерухомого майна) на АДРЕСА_2 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку (рекомендований код КВЦПЗ 02.03 - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови. Пунктом 2 вказаної ухвали зобов'язано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя» подати міській раді на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Вказує, що аналіз норм ст. ст. 10, 16, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини щодо відповідності оскаржуваного акта вимогам законодавства, так і обставини щодо порушення цивільних прав або інтересів особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного законом інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.
Вважає, що оскарження правового акта індивідуальної дії лише з підстав невідповідності його актам цивільного законодавства та іншим нормам законодавства не є достатньою підставою для визнання цього акта незаконним та скасування в порядку адміністративного судочинства, а передумовами та підставами для захисту права власності, у тому числі на нерухоме майно у судовому порядку, є, зокрема наявністю підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) права на це майно.
Зауважує, що до матеріалів справи не додано правовстановлюючих документів на землекористування позивачем спірною земельною ділянкою. Фактичне користування та юридичне користування (в правовому полі) не є тотожними поняттями.
Крім цього, спірна земельна ділянка ніколи не була сформованою раніше, як це визначено ч.ч. 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України. Додатково дана обставина підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 29.11.2024 року №3994/15-24. Станом на сьогодні в ДЗК відсутня інформація про сформовану земельну ділянку, за адресою: Львівська область, м. Львів, вулиця Грицька Чубая, 11. Тому, з прийняттям оскаржуваної ухвали ЛМР №5555 від 17.10.2024 року не відбулось зміни цільового призначення земельної ділянки, як стверджує Позивач. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту. Зазначає, що на момент прийняття ухвали ЛМР №5555 від 17.10.2024 року, не було визначено категорії даної земельної ділянки. З плану земельної ділянки чітко видно розташування на такій лише одного об'єкту нерухомого майна, а саме багатоквартирного будинку на вул. Грицька Чубая, 11. Будинок на АДРЕСА_3 відсутній на такій земельній ділянці. Вважає, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель історико - культурного призначення.
Також зазначає, що з прийняттям ЛМР ухвали №5555 від 17.10.2024 року не відбулось автоматичної передачі спірної земельної ділянки. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування с лише першою стадією у процедурі вирішення питання про передачу земельної ділянки зацікавленій особі. Опісля отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або у користування, за замовленням громадян розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідач звертає увагу, що до позовної заяви не долучено технічної документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини, а також докази внесення таких відомостей в державний земельний кадастр щодо спірної земельної ділянки.
Щодо порушення прав позивача, відповідач вказує, що згідно архівного витягу з рішення Виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих від 23.02.1954 р. залишено в користуванні земельні ділянки за будинкоуправлінням АДРЕСА_5 при будинках №6- 972,5 кв.м. Пунктом 3 зобов'язано виконком Сталінської райради депутатів трудящих до 25.11.1954 року подати виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих пропозиції про дальше використання земельними ділянками, зарахованих до міського земельного фонду по цьому кварталу. Доручити міжміському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію документів на право користування земельними ділянками за землекористувачами згідно цього рішення.
В матеріалах справи відсутні належні та допустиму докази виконання пункту 3 даного рішення. Докази завершення процедури реалізації набуття права користування земельною ділянкою за будинкоуправлінням № НОМЕР_2 Сталінського району в матеріалах справи відсутні.
Крім цього, приписи ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України на, які містяться покликання у позовній заяві до спірних правовідносин не застосовуються так, як будинки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 є багатоквартирними. Наведені норми законів не застосовуються щодо земельних ділянок на яких розміщені багатоквартирні будинки про, що зазначено як у ст. 120 ЗК України так і в ст. 377 ЦК України.
Надання ж земельних ділянок в оренду чи постійне користування для обслуговування квартири (власником якої є позивач) ЗК України не передбачено.
Відтак до позивача як власника квартири в багатоквартирному будинку не могло перейти право користування земельною ділянкою на якій розміщений такий багатоквартирний будинок.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Враховуючи вище наведене, а також те, що до позовної заяви не додано жодного належного та допустимого доказу, який б підтверджував порушення заявлених прав позивача прийняттям оскаржуваної ухвали ЛМР №5555 від 17.10.2024 року, Львівська міська рада вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Просить відмовити в задоволенні позову.
Третьою особою, ОСББ «Артура Шталя», подано до суду відзив (пояснення), у якому зазначає, що мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_2 завжди здійснювався догляд за прибудинковою територією такий, як: обрізання гілок, прибирання території, спроби облаштування майданчика, вивіз сміття з подвір'я і щоразу ми терпіли зухвалу поведінку із сторони мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Від імені жителів, а саме ОСББ «Артура Шталя» було прийнято рішення, звернутись до Львівської міської ради, щодо вирішення цього питання, а саме: можливості користуватись прибудинковою територією та облаштувати простір, адже у нашому будинку проживають діти, в одного з них аутистичний розлад. Відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою надав можливість облаштувати дитячий майданчик для діток.
За результатами розгляду звернення ОСББ від 03.07.2024, Львівська міська рада ухвалою № 5555 від 17.10.2024 року надала дозвіл на розроблення технічної документації ОСББ «Артура Шталя» за адресою м. Львів, вул. Грицька Чубая, 11.
Відповідно до пунктів 1,2,4 статті 42 та статті 83 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Зауважує, що ОСББ звернулись у ліцензовану організацію з метою виготовлення проекту землеустрою (технічної документації) та облаштування прибудинкової території У ході виготовлення такої документації виникли непорозуміння з мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме погодження межі. На що нами було подано звернення до Львівської міської ради щодо формування земельної комісії з метою вирішення спірного питання. Мешканці будинку за адресою: АДРЕСА_3 усіма можливими методами відкладають розгляд даного питання. Крім цього, що надання ділянки для обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_2 не здійснить жодних перешкод у користування прибудинковою територією мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що чітко зазначено в план схемі розмежування ділянки. земельна ділянка, яка знаходиться між будинками за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 відноситься до земель, які не надані у власність або користування. Просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
03.07.2024 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя» звернулось до Львівської міської ради із заявою та документами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 для обслуговування багатоквартирного будинку орієнтовною площею 5 га (кв. м.).
Ухвалою Львівської міської ради (31-ша сесія 8-го скликання) від 17.10.2024 №5555 «Про надання ОСББ «Артура Шталя» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Грицька Чубая, 11», враховуючи ухвалу міської ради від 13.07.2018 № 3772 «Про затвердження Тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування», керуючись ст. 144 Конституції України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 42, 92, 120, 123, надано ОСББ «Артура Шталя» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0500 га (у тому числі площею 0,0014 га в межах червоних ліній під об'єктом нерухомого майна) на АДРЕСА_2 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку (рекомендований код КВЦПЗ 02.03 - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови. Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя» подати міській раді на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Вважаючи протиправною вказану ухвалу відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Частинами 1 та 2 ст. 42 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку, співвласників багатоквартирного будинку (п.п. «в», «г» ч. 2 ст. 89 ЗК України).
Отже, вказаними нормами законодавства закріплений принцип загальної цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.
Пунктом «д» частини 2 статті 92 ЗК України встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регламентовано статтею 123 ЗК України.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 123 ЗК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки обмежений у виборі своїх дій (прийнятті рішень) і може вибрати лише один із двох варіантів: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивовану відмову у його наданні. При цьому, відмова обов'язково має бути вмотивованою.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №826/8844/16.
З матеріалів справи суд встановив, що, у відповідності до вимог чинного законодавства, ОСББ «Артура Шталя» звернулось 03.07.2024 до Львівської міської ради із заявою та документами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 для обслуговування багатоквартирного будинку орієнтовною площею 5 га (кв. м.).
Ухвалою Львівської міської ради (31-ша сесія 8-го скликання) від 17.10.2024 №5555 надано ОСББ «Артура Шталя» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0500 га (у тому числі площею 0,0014 га в межах червоних ліній під об'єктом нерухомого майна) на АДРЕСА_2 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку (рекомендований код КВЦПЗ 02.03 - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.
Позивач вказує, що рішенням Виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих від 23.02.1954 № 240 по кварталу 830 залишено в користуванні земельні ділянки відповідно до існуючих норм за землекористувачами, в т.ч.: за Будинкоуправлінням № 96 Сталінського району земельну ділянку при будинку АДРЕСА_4 площею 972,50 кв.м; за Будинкоуправлінням АДРЕСА_6 . Павлова при будинку № 11 земельну ділянку площею 297,5 кв.м. Право користування земельною ділянкою площею 972,50 кв.м (з яких: під житловими будівлями 288,00 кв.м, під двором - 149,20 кв.м, під декоративним садом - 535,30 кв.м) при будинку АДРЕСА_4 зареєстровано за будинкоуправлінням АДРЕСА_5 , - відповідно до висновку про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_4 .
Позивач стверджує, що в подальшому, в процесі приватизації житла, право власності на житлові будинки та квартири перейшло з державної (комунальної) у приватну власність. Вважає, що будинок АДРЕСА_4 ) перебуває у приватній власності власників квартир; державної і комунальної частки власності у зазначеному будинку немає; будинок не перебуває на балансових обліках Львівської міської ради та її структурних підрозділів, а отже позивач (разом з іншими співвласниками) набув право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 в момент приватизації квартири (1995 рік), внаслідок переходу речових прав на земельну ділянку разом із набуттям прав на житловий будинок.
Такі доводи позивача спростовуються наступним.
Відповідно до рішення виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих від 23.02.1954 № 240 (архівний витяг від 11.02.2025, а.с. 13), зокрема, залишено в користуванні за будинкоуправлінням АДРЕСА_5 (землекористувачем) земельну ділянку по АДРЕСА_4 «…при будинках: №…№ 6 - 972,50 кв. м.».
Пунктом 3 вищевказаного рішення зобов'язано виконком Сталінської райради депутатів трудящих до 25.11.1954 року подати виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих пропозиції про дальше використання земельними ділянками, зарахованих до міського земельного фонду по цьому кварталу. Доручено міжміському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію документів на право користування земельними ділянками за землекористувачами згідно цього рішення.
Докази завершення процедури набуття права користування земельною ділянкою за будинкоуправлінням № НОМЕР_2 Сталінського району в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 29.11.2024 №3994/15-24, згідно списку землекористувачів та землевласників Личаківського району м. Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.02.1998 №51 «Про інвентаризацію земель м. Львова», земельна ділянка на АДРЕСА_2 (згідно представленого плану земельної ділянки) відноситься до земель м. Львова, які не надані у власність або користування.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Позивачем не надано суду доказів державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 .
Суд зауважує, що ст. 79-1 ЗК України визначено порядок формування земельної ділянки як об'єкту цивільних прав.
За змістом ч.ч. 1-4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
В матеріалах справи відсутні докази формування земельної ділянки на АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,0500 га та присвоєння їй кадастрового номера.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що твердження позивача про те, що він набув право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 в момент приватизації квартири (1995 рік), внаслідок переходу речових прав на земельну ділянку разом із набуттям прав на житловий будинок - є безпідставними та необґрунтованими.
Суд не бере до уваги покликання позивача на норми ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України щодо переходу права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, оскільки вказані норми не стосуються земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, якими, у даному випадку, є будинок АДРЕСА_3 та будинок АДРЕСА_2 .
Відтак, до позивача як власника квартири в багатоквартирному будинку не могло перейти право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий багатоквартирний будинок.
Позивач також вказує, що за даними картографічних матеріалів та експлікації до них, декоративний сад, що входить до земельної ділянки АДРЕСА_4 межує (по руху годинникової стрілки від входу в буд. 6: двір будинку АДРЕСА_7 ) - двір будинку АДРЕСА_8 .
Водночас, із наявних в матеріалах справи картографічних матеріалів та експлікації до них (а.с. 16-20, 22-25, 30-31), суд встановив, що на таких видно розташування на земельній ділянці лише одного об'єкту нерухомого майна, а саме багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 . Будинок на АДРЕСА_3 відсутній на такій земельній ділянці.
Щодо твердження позивача, що уся територія від вул. Бр. Тершаковців 6 до вул. М. Павлика та АДРЕСА_2 , за виключенням будинку АДРЕСА_2 , за даними Проекту (картографічна частина) меж зон охорони пам'яток та історичних ареалів м. Львова - основне креслення, - є охоронною зоною пам'ятки, внаслідок чого зміна меж земельної ділянки, виділеної для обслуговування будинку АДРЕСА_3 , а також зміна просторового розпланування, як і знищення (використання не за призначенням) територій озеленення, - не допускається, суд зазначає таке.
Статтею 54-1 ЗК України визначено, що з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею- садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Обмеження у використанні земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею- садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об'єктів землі незалежно від їх цільового призначення.
Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру.
Згідно ч. 3 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року № 1805-III зміна цільового призначення земельної ділянки, зміна функціонального призначення території, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, не є підставою для припинення обмежень у використанні земель, встановлених у зв'язку з наявністю таких об'єктів.
Відповідно до ст. 57-1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі територій пам'яток культурної спадщини, зон охорони, об'єктів культурної всесвітньої спадщини, буферних зон, історичних ареалів населених місць, охоронюваних археологічних територій, історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій, а також пов'язаних з ними обмежень у використанні земель, що встановлені Законом України «Про охорону культурної спадщини» і діють до затвердження відповідної науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючого об'єкта культурної спадщини включає: а) завдання на складання документації; б) пояснювальну записку; в) матеріали геодезичних вишукувань з визначення координат поворотних точок меж режимоутворюючого об'єкта; г) перелік обмежень у використанні земельної ділянки.
Згідно ч. 4 ст. 111 ЗК України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно- правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
Суд зазначає, що до позовної заяви не долучено технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини, а також доказів внесення таких відомостей в державний земельний кадастр щодо спірної земельної ділянки.
Щодо зазначення в оскаржуваній ухвалі коду КВЦПЗ 02.03, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі Порядок №1051).
Відповідно до підпункту 10 п. 24 Порядку №1051 до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки: цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель): категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з додатками 58, 59, 60.
Згідно Додатку 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» до Порядку №1051, зокрема, визначено код 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Оскільки ОСББ «Артура Шталя» звернулось до Львівської міської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, суд робить висновок, що зазначення в ухвалі ЛМР коду КВЦПЗ 02.03 відповідає вимогам, встановленим Порядком №1051.
Таким чином, позивачем не доведено, що оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради від 17.10.2024 №5555 порушено його права та охоронювані законом інтереси.
Суд звертає увагу, що відповідно до норм ЗК України отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування с лише першою стадією у процедурі вирішення питання про передачу земельної ділянки зацікавленій особі.
Також, згідно позиції Верховного суду України постановах від 10.12.2013 у справі №21-358а13, від 11.10.2016 у справі № 806/3787/13-а отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування).
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову повністю.
Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя» про визнання протиправною та скасування ухвали - відмовити повністю.
Судові витрати не стягуються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 11.06.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович