12 червня 2025 рокусправа № 380/5848/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄРДПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.03.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 18.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 18.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період військової служби з 06.05.1976 по 17.05.1978 (в радянській армії), та період роботи з 16.04.2002 по 01.12.2020, (на посадах які позивач обіймав посади посадової особи місцевого самоврядування в тому числі виборчі посади) з дня звернення із заявою з 05.03.2025, із урахуванням довідки № 18 від 04.03.2025, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки за №19 від 04.03.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 , із 05.03.2025 відповідно до ст. 37 Закону України від 18.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889- VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 18 від 04.03.2025, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки за №19 від 04.03.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача судовий збір у сумі 1211 гривні 20 копійок;
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі- позивач) перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду у Львівській області та йому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, позивач продовжував працювати на посаді голови сільської ради с. Волоща до 2020 року. 04.03.2025 позивач отримав довідки №18 та №19, видані виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу» №889-VIII із врахуванням зазначених довідок. 12.03.2025 року ГУ ПФУ у Запорізькій області, діючи за принципом екстериторіальності, відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що стаж державної служби у позивача станом на 01.05.2016 відсутній, оскільки з 05.07.2001 посади в органах місцевого самоврядування не включаються до стажу державної служби. Вважаючи відмову у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді від 28 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі- відповідач 1) через канцелярію суду подав відзив ( вх. № 29460 від 08.04.2025), де заперечує проти позовних вимог повністю. Вказує, що згідно з матеріалами електронної пенсійної справи, позивачу призначено пенсію за віком з 10.07.2017 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Станом на дату призначення пенсії позивач не працює, загальний страховий стаж становить 47 років 8 місяців, із застосуванням коефіцієнта стажу 0,47667. Пенсія обчислена на підставі заробітної плати за періоди з 01.01.1981 по 31.12.1985 та з 01.07.2000 по 30.06.2017. Індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 1,45132, середньомісячний заробіток - 12 936,82 грн. З 01.03.2025 розмір пенсії складає 6 449,91 грн, з яких: 6 166,59 грн - основна пенсія (ст. 27 Закону); 283,32 грн - доплата за понаднормативний стаж. Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу». Документи були передані для розгляду за принципом екстериторіальності до ГУ ПФУ у Запорізькій області, яке 12.03.2025 ухвалило рішення №913130149224 про відмову в переведенні на інший вид пенсії. Підставою для відмови стало те, що станом на 01.05.2016 позивач не мав стажу державної служби та не обіймав відповідних посад, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для призначення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу». Вказує, що згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 25.03.1975, позивача 16.04.2002 обрано головою сільської ради с. Волоща, того ж дня він прийняв присягу державного службовця та йому присвоєно 11 ранг державного службовця. 01.12.2020 позивача звільнено у зв'язку із завершенням строку повноважень. Час роботи позивача в органах місцевого самоврядування, зокрема на виборних посадах, до 04.07.2001 зараховувався до стажу державної служби відповідно до статті 37 Закону №3723. Однак після набрання чинності Законом №2493-III зазначений стаж не враховується як державна служба. Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 3 Закону України №889-VIII, дія цього Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування, які не є державними службовцями, а отже, періоди роботи в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу державної служби. Таким чином, у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного стажу державної служби, відсутні правові підстави для переведення його на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, зазначається наступне. Чинне законодавство не передбачає підстав, порядку чи механізму перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати. Крім того, постановою КМУ №1013 від 09.12.2015 виключено положення, що дозволяло перерахунок пенсій у зв'язку зі змінами заробітної плати. Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням оновлених довідок про заробітну плату.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі- відповідач 2) через канцелярію суду подав відзив (вх. № 31721 від 15.04.2025), де заперечує проти позовних вимог повністю. Також вказує на відсутність права позивача на призначення пенсії та підтримує позицію ГУ ПФУ у Львівській області повністю. Зазначає, що доводи позивача не свідчать про наявність у нього права на призначення пенсії на умовах, визначених Законом України «Про державну службу». Таким чином, вбачаються підстави для висновку про відсутність у позивача суб'єктивного права на призначення пенсії в обраний ним спосіб, а також відсутність порушення його пенсійних прав.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 10 липня 2017 року.
05.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо переведення його на пенсію державного службовця.
За принципом екстериторіальності заява була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.03.2025 № 913130149224 відмовлено у перерахунку пенсії позивачки - згідно Закону України «Про державну службу». Підставою відмови у призначенні пенсії державного службовця є те, що у позивача відсутній стаж роботи державної служби та станом на 01.05.2016 заявник не працював на посаді державного службовця, норми п.10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» не дотримуються.
Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішення спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ (далі - Закон № 2493-III) передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно з ст. 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону № 2493-III в редакції, чинній з 01.10.2017, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак попередня редакція цієї статті, що була чинною до 01.10.2017, встановлювала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі Закон №3723-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723- ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України та Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України № 3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України № 889-VIII) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283), який необхідно застосовувати у цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №735/939/17, від 11.04.2023 у справі №1.380.2019.003855.
Відповідно до Порядку №283 до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів, на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців, та на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до п'ятої категорії відносяться посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
Так, відповідно до записів у трудовій книжці, позивач працював:
19.03.1975 зарахований в цех опорного будівництва на виробничо-технологічну практику токарем по 3 розряду.
01.07.1975 присвоєна суміжна професія фрезувальника другого розряду.
05.07.1975 звільнений у зв'язку із закінченням виробничо-технологічної практики.
06.05.1976 по 17.05.1978 проходив службу у Радянській армії
11.08.1978 зарахований на посаду замінного майстера Майського ТБЗ.
18.10.1979 переведений інженером по техніці безпеки підприємства.
4.11.1980 звільнений з займаної посади за ст.38 КЗоТ УССР за власним бажанням.
03.12.1980 прийнятий токарем по другому розряду на зварювальну ділянку №2.19.06.1984 присвоєнна кваліфікація електрозварювальника першого розряду напівавтоматичних машинах( суміжна професія).
17.07.1984 переведений електрозвалювальником по першому розряду в цех №2.
08.06.1987 звільнений з переводу на підставі п.5 ст.38 КЗоТ УССР в колгосп «Перше травня».
10.06.1987 прийнятий на посаду технолога швейного цеху в колгосп «Перше травня».
01.02.1989 рішенням правління колгоспу від 05.02.1989 №2 переведений на посаду заступника голови колгоспу по підсобних промислах.
16.04.2002 обраний головою сільської ради с. Волоща.
16.04.2002 звільнений з посади технолога у зв'язку з обранням на посаду сільського голови Волощинської сільської ради.
16.04.2002 визнано повноваження сільського голови с. Волоща.
16.04.2002 прийняв присягу посадової особи
16.04.2002 присвоєно 11 ранг посадової особи в межах 5-ої категорії класифікації посад на підставі ст.15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
03.12.2004 присвоєно 10 ранг осадової особи в межах 5-ої категорії класифікації посад на підставі ст.15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
14.04.2006 визнано повноваження сільського голови
14.04.2006 присвоєно 9 ранг посадової особи в межах четвертої категорії класифікації посад на підставі ст.15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
26.05.2008 присвоєно 8 ранг посадової особи в межах четвертої категорії класифікації посад на підставі ст.15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
29.03.2010 присвоєно 7 ранг посадової особи в межах четвертої категорії класифікації посад на підставі ст.15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
16.11.2010 визнано повноваження сільського голови.
16.11.2015 визнано повноваження сільського голови.
01.12.2020 звільнено з посади сільського голови у зв'язку із закінченням строку повноважень відповідно до п. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Згідно з п. 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також:
- час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ;
- час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Також, згідно з частиною 1 статті 2 закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, періоди проходження військової служби в Радянській армії з 06.05.1976 по 17.05.1978 слід зарахувати позивачу до стажу державної служби.
Щодо не зарахування до стажу державної служби періодів роботи позивача з 16.04.2002 по 01.12.2020 суд зазначає таке.
Згідно з п. 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
04.07.2001 року набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 року №2493-III (далі Закон №2493-III).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Вказане свідчить про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправно не зарахувало до стажу державної служби періодів роботи позивача з 16.04.2002 по 01.12.2020.
Враховуючи наведене рішення про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 18.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» є протиправним.
Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає таке.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести його з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з дня звернення із заявою від 05.03.2025 зарахувавши до стажу державної служби період військової служби з 06.05.1976 по 17.05.1978, та період роботи з 16.04.2002 по 01.12.2020, з дня звернення із заявою з 05.03.2025, із урахуванням довідки № 18 від 04.03.2025, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки за №19 від 04.03.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Згідно частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд зазначає, що порушення права позивача фактично зводиться до того, що відповідачем, не зараховано до стажу державної служби позивачки періоду роботи з 06.05.1976 по 17.05.1978 , з 16.04.2002 по 01.12.2020.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 06.05.1976 по 17.05.1978, з 16.04.2002 по 01.12.2020 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Саме такий спосіб є достатнім, необхідним та ефективним для захисту порушеного права позивача.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Щодо позовних вимог про урахуванням довідки № 18 від 04.03.2025, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки за №19 від 04.03.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 , із 05.03.2025 відповідно до ст. 37 Закону України від 18.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889- VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 18 від 04.03.2025, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки за №19 від 04.03.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області суд зазначає таке.
У даній справі спірні правовідносини виникли з приводу наявності у позивачки права на призначення пенсії державного службовця відповідно до положень статті 37 Закону України № 3723-ХІІ у взаємозв'язку з пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII, у зв'язку з тим, що територіальний орган Пенсійного фонду України відмовив у визнанні за нею такого права.
За результатами розгляду відповідної заяви ОСОБА_1 пенсійним органом зроблено висновок про відсутність у нього права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Переведення позивача на пенсію державного службовця здійснено не було, тому питання щодо визначення розміру пенсії з урахуванням складових заробітної плати та зобов'язання виплачувати пенсію відповідачем не розглядалось.
Таким чином, вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії позивачу за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ з урахуванням довідки № 18 від 04.03.2025, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки за №19 від 04.03.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 , із 05.03.2025 відповідно до ст. 37 Закону України від 18.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889- VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 18 від 04.03.2025, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки за №19 від 04.03.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області є передчасними та не підлягають задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 вересня 2023 року у справі № 560/8328/22.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.03.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 18.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 06.05.1976 по 17.05.1978, з 16.04.2002 по 01.12.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 403 грн 75 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін справи
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄРДПОУ 20490012).
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
СуддяКухар Наталія Андріївна