Іменем України
12 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/729/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) ОСОБА_1 (зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: місто Львів, вулиця Метрополита Андрія, буд. 10) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУПФУ у Львівській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №046350018971 від 17.03.2025 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 24.11.2003 по 29.08.2007 на шахті «Горіхівська» ДП «Краснодонвугілля»; з 03.09.2007 по 13.03.2017 в Шахтоуправлінні «Суходільське-Східне» ПАТ «Краснодонвугілля»; з 01.04.2017 по 02.12.2019 на ЗАТ «Внешторгсервіс» СП «Краснодонвугілля» із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву від 10.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.03.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заява та додані до неї документи розглядалися ГУ ПФУ у Львіській області та 17.03.2025 відповідачем винесено рішення № 046350018971 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (25 років).
Позивач зазначає, що за розрахунком пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та згідно з рішенням відповідача від 17.03.2025 відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею періоди роботи на шахті «Горіхівська» ДП «Краснодонвугілля» з 24.11.2003 по 29.08.2007 на посадах гірника та гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 03.09.2007 по 13.03.2017 в Шахтоуправлінні «Суходільське-Східне» ПАТ «Краснодонвугілля» на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 01.04.2017 по 02.12.2019 на ЗАТ «Внешторгсервіс» СП «Краснодонвугілля» на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті.
Крім того, стаж гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті з 24.12.2006 по 29.08.2007, з 23.11.2007 по 13.03.2017 та з 01.04.2017 по 02.12.2019 не зарахований відповідачем у кратності відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно не було зараховано до пільгового стажу спірні періоди роботи, відтак такі дії відповідача порушують гарантовані Конституцією соціальні права на пенсійне забезпечення.
Таким чином, вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 15.04.2025 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог з огляду на таке.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії від 10.03.2025 та пакетом документів.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
На підставі вказаної постанови, за принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії № 046350018971 від 17.03.2025 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії № 046350018971 від 17.03.2025 страховий стаж ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) становить 27 років 06 місяців 14 днів (в тому числі додаткові роки за Списком № 1 - 05 років).
Пільговий стаж роботи - підземні провідні професії 202 (20) становить 05 років 03 місяці 03 дні (період з 02.12.2019 по 04.03.2025).
Періоди роботи з 24.11.2003 по 29.08.2007 на Шахта «Горіхівська» ВАТ «Краснодонвугілля», з 03.09.2007 по 13.03.2017 в Шахтоуправлінні «Суходільське-Східне» ПАТ «Краснодонвугілля» не зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 ст. 114 Закону № 1058, оскільки серед документів доданих до заяви відсутні пільгові довідки за вищевказані періоди. Період з 01.04.2017 по 02.12.2019 на ЗАТ «Внешторгсервіс» СП «Краснодонвугілля» не зараховано до страхового стажу та до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 ст. 114 Закону № 1058, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу Форма ОК -5 ОСОБА_1 відсутні відомості про факт роботи, нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків за вказаний період. Також за вказаний період відсутня пільгова довідка.
На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що у позивача був відсутній необхідний пільговий стаж роботи, Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області 17.03.2025 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058.
Отже, відповідач вважає, що дії органів Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорту громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
10.03.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заява була розглянута ГУ ПФУ у Львівській області.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 17.03.2025 № 046350018971 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (25 років).
Відповідно до вищезазначеного рішення дата звернення позивача до територіальних органів Пенсійного фонду України 10.03.2025. Вік заявника 41 рік 05 місяців 04 днів. Страховий стаж особи становить 27 років 06 місяців 14 днів (в тому числі додаткові роки за список 1 - 05 років). Пільговий стаж роботи підземні провідні професії 202 (20) становить 05 років 03 місяці 03 дні. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.3 ст. 114 Закону №1058 особа набуде з 07.10.2038.
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.07.2002 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:
Шахта «Горіхівська» ДП «Краснодонвугілля»
- запис №4: 24.11.2003 прийнятий учнем гірника підземного, зайнятий повний робочий день на підземних роботах, наказ №160 від 24.11.2003;
-запис №5: 22.12.1998 проведена атестація робочого місця за умовами праці та підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно списку №1;
-запис №6: 19.12.2003 проведена атестація робочого місця за умовами праці та підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно списку №1;
- запис №7: з 01.12.2003 по 10.02.2004 навчався за професією гірника підземного, свідоцтво №195 від 10.02.2004;
- запис №8: 11.02.2004 переведений гірником підземним на дільницю №1, зайнятий повний робочий день на підземних роботах, наказ №18 від 11.02.2004;
- запис №9: 24.06.2004 Шахта «Горіхівська» ДП «Краснодонвугілля» перейменована в Шахта «Горіхівська» ВАТ «Краснодонвугілля», наказ №81 від 24.06.2004;
-запис №10: ВП «Шахта «Горіхівська» ВАТ «Краснодонвугілля» перетворена у Структурний підрозділ «Шахта «Горіхівська» ВАТ «Краснодонвугілля», наказ від 23.03.2006 №29;
-запис №11: 24.12.2006 переведений гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті на підземні роботи на 1 місяць, наказ №837 від 25.12.2006;
-запис №12: 24.01.2007 переведений гірником очисного забою на дільниці №1, зайнятий повний робочий день на підземній роботі, на 1 місяць, наказ №42к від 23.01.2007;
- запис №13: 24.02.2007 переведений гірником очисного забою на дільниці №1, зайнятий повний робочий день на підземній роботі, на 1 місяць, наказ №117 від 20.02.2007;
- запис №14: 24.03.2007 переведений гірником очисного забою на дільниці №1, зайнятий повний робочий день на підземній роботі, на 1 місяць, наказ №201 від 21.03.2007;
- запис №15: 24.04.2007 переведений гірником очисного забою на дільниці №1, зайнятий повний робочий день на підземній роботі, на 1 місяць, наказ №279 від 23.04.2007;
- запис №16: 24.05.2007 переведений гірником очисного забою на дільниці №1, зайнятий повний робочий день на підземній роботі, на 1 місяць, наказ №352 від 24.05.2007;
- запис №17: 24.06.2007 переведений гірником очисного забою на дільниці №1, зайнятий повний робочий день на підземній роботі, на 1 місяць, наказ №430 від 20.06.2007;
- запис №18: 29.08.2007 звільнений за ст.36 п.5 КЗпП України (за переведенням до СП «Шахта «Молодогвардійська» ВАТ «Краснодонвугілля»), наказ 321к від 30.08.2007, наказ №424 від 31.08.2007;
ВАТ «Краснодонвугілля» СП «Шахта «Молодогвардійська»:
- запис №19: 03.09.2007 прийнятий гірником підземним з повним робочим днем під землею, наказ №531 від 31.08.2007;
- запис №20: 23.11.2007 переведений гірником очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах, наказ №122 від 21.11.2007;
- запис №21: за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право переходу на пенсію на пільгових умова за Списком №1, наказ №95 від 22.02.2005;
- запис №22: за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право переходу на пенсію на пільгових умова за Списком №1, наказ №435 від 22.02.2010;
- запис №24: 11.12.2014 переведений з СП «Шахта «Молодогвардійська» до СП Шахтоуправління «Суходільське-Східне» гірником очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах, наказ №2543 від 11.12.2014;
- запис №25: за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право переходу на пенсію на пільгових умова за Списком №1, наказ №192/б від 30.12.2014;
- запис №26: Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Краснодонвугілля», наказ від 20.05.2016 №135;
- запис №27: 13.03.2017 звільнений за згодою сторін за ст.36 п.1 КЗпП України.
Згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 01.04.2017 наявні такі записи:
ЗАТ «Внєшторгсервіс» СП «Краснодонвугілля»
-запис №1: 01.04.2017 прийнятий у Виробничий підрозділ «Шахтоуправління «Суходільське-Східне» гірником очисного забою з повним робочим днем на підземній роботі, наказ від 01.04.2017 №4595;
-запис №2: за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право переходу на пенсію на пільгових умова за Списком №1, наказ №192/б від 30.12.2014;
-запис №3: 10.01.2020 звільнений за власним бажанням згідно ст.83 ТК ЛНР, наказ від 10.01.2020 №29.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 1 частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом 9 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац 1 частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).
Частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах» пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до Постанови № 202 та частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного для отримання пенсії незалежно від віку.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
За частиною першою статті 14 Закону № 1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - Список № 202), за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.
Комплексний аналіз норми дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є досягнення особою відповідного віку 50 років, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі№ 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Дослідженням записів трудової книжки позивача судом встановлено, що записи у трудовій книжці позивача проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
В трудовій книжці позивача зазначені відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди - повний робочий день під землею, на посаді, що віднесена до відповідного списку, що не потребує надання уточнюючих довідок.
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують пільговий характер роботи позивача у спірні періоди.
Відповідно до форми РС-право судом встановлено, що спірні періоди не зараховано відповідачем ні до пільгового стажу за Списком №1, ні до підземного стажу за провідною професією згідно ст. 14 Закону № 1788 та Постанови КМУ № 202.
На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, від 24.06.2016 № 461 та постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким, зокрема, передбачено - розділ 1, підрозділ I, пункт «а», позиція 1010100а, - всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким, зокрема, передбачено розділ І, підрозділ 1, пункт «а», позиція 1.1а, - усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Постановою Кабінету міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Відповідно до Розділу І до вказаного списку відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Професія позивача «гірник підземний» передбачена Списком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, професія гірника очисного забою та прохідник відноситься до провідної професії відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV та статті 14 Закону № 1788-XII.
В трудовій книжці позивача наявні, зокрема, записи про роботу позивача на провідних професіях.
Таким чином суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, з яких можливо встановити, що позивача у період з 24.11.2003 по 23.12.2006 та з 03.09.2007 по 22.11.2007 працював гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 24.12.2006 по 29.08.2007, з 23.11.2007 по 13.03.2017 та з 01.04.2017 по 10.01.2020 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею , а тому такі періоди мають бути враховано до пільгового підземного стажу позивача за провідними професіями, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV.
Щодо посилань відповідача на те, що за спірні періоди за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків, суд зазначає таке.
Відповідно до частини шостої статті 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з частиною дванадцятою статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з частиною одинадцятою та дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
З огляду на положення частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов'язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме:
1) особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;
2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.
Той факт, що за спірний період роботодавець не сплачував страхові внески не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача вказаного періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, позивач фактично позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за вказаний період, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків в частині періоду роботи позивача за вказаний період, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при визначенні права позивача на пенсію цього періоду роботи.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Щодо позовних вимог про здійснення розрахунку пільгового стажу за спірні періоди роботи з врахуванням Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд зазначає таке.
Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Таким чином, статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Отже, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за один повний рік за Списком № 1 зараховується 9 місяців стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Верховний суд у постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 200/1009/24 дійшов висновку: «Колегія суддів зауважує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"», так як цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер ґрунтується на неправильному розумінні висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а та від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а, оскільки у зазначених постановах Верховний Суд не вказав на неприпустимість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 в цілому, а зазначив, що Роз'яснення № 8 носить рекомендаційний характер».
Відтак, суд вважає, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» підлягає застосуванню при розрахунку стажу позивача при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Виходячи із встановлених обставин справи та комплексного аналізу законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, відповідно до приписів статті 9 КАС України, доказів наявних у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із словесним корегуванням способу захисту.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У звязку із задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №046350018971 від 17.03.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового підземного стажу на провідних професіях (Список №1) періоди роботи з 24.11.2003 по 29.08.2007 на шахті «Горіхівська» ДП «Краснодонвугілля», з 03.09.2007 по 13.03.2017 в Шахтоуправлінні «Суходільське-Східне» ПАТ «Краснодонвугілля», з 01.04.2017 по 02.12.2019 на ЗАТ «Внешторгсервіс» СП «Краснодонвугілля», із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцятьт грн 20 коп) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Захарова