про залишення позову без розгляду
11 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/2574/22
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Качанка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Попової Н.І.,
представник позивача: не прибув,
представника відповідача: Савченко А.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Активбудпром» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Активбудпром» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/2574/22 було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято справу до свого провадження; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26 травня 2025 року о 10 год. 00 хв.
Представник позивача в підготовче засідання 26.05.2025 не прибув, про дату, місце та час проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. У зв'язку з неявкою сторін у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 11.06.2025 10 год. 30 хв.
11.06.2025 представник позивача повторно не прибув у підготовче засідання, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв у справі не подавав.
У підготовчому засіданні поставлено питання про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.
Представник відповідача 1 не заперечував проти залишення позову без розгляду.
Представник відповідача 2 у підготовче засідання не прибув, про дату, місце та час проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.
Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2021 року у справі № 420/512/21 вказав, що наведена норма (ч. 5 ст. 205 КАС України) кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.
Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач (його представник) у підготовчі засідання, призначені на 26.05.2025 та 11.06.2025 не прибув.
Позивачу направлялись ухвала про прийняття справи до провадження від 25.02.2025 та ухвала про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 28.04.2025, а також повістки про виклик до суду на вказані вище дати, на офіційну електронну адресу позивача, що вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також вищевказані процесуальні документи направлялись на офіційну електронну адресу представника позивача, яким подано позов у даній справі.
Усі відповідні процесуальні документи доставлено до електронних адрес вказаних осіб, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів та реєстраційною карткою доставки повідомлення електронною поштою.
Слід вказати, що згідно з правовою позицією, висловленої Верховним Судом у постанові від 03.07.2023 у справі № 761/2006/20, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 757/48467/21, від 13.04.2023 у справі № 947/26777/19 (провадження № 61-9161св22), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30.11.2022 у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).
Верховний Суд у постанові від 28.04.2023 у cправі № 904/272/22 зазначив, що повідомивши суду, як один із своїх засобів зв'язку електронну пошту, скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його власної апеляційної скарги, та мав усвідомлювати, що суд може комунікувати з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації.
В умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, зазначеною в постанові від 28.12.2023 у справі № 320/6498/18.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Також практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
До того ж, у рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» ЄСПЛ зазначив, що обов'язком заінтересованої сторони, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
У рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року зроблено висновок, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зазначає, що позивач, як ініціатор судового розгляду справи, насамперед має вживати відповідні заходи, щоб дізнатись про стан судового провадження, яке відкрито за його позовною заявою. Проте, позивач протягом перебування даної справи у провадженні Луганського окружного адміністративного суду, вказаних заходів не вживав, у підготовчі засідання, призначені на 26.05.2025 та 11.06.2025 його представник не прибув.
За наведених обставин, суд вважає, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повторно не прибув у підготовче засідання, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Суд зауважує, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, адже в підготовчому засіданні не повністю з'ясовані обставини справи та позивачу (його представнику) пропонувалось з'явитись у підготовче засідання та надати пояснення.
Одночасно суд вказує, що законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження№ 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20).
Крім того, суд зазначає, що відповідач на розгляді даної справи не наполягав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до пункту 4 статті 240 КАС України позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення підготовчого засідання, зокрема на 26.05.2025 та 11.06.2025, повторне після оголошення перерви неприбуття його представника в підготовче засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за відсутності його представника, а також з огляду на те, що відповідач на розгляді справи по суті не наполягав, суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку повторної неявки позивача у підготовче засідання та залишити позов у даній справі без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 5, 45, 131, 183, 205, 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Активбудпром» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 11.06.2025.
СуддяО.М. Качанок