про залишення позову без розгляду
12 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/16792/21
провадження № 2-іс/340/394/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, ЄДРПОУ ВП 44096797)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №ф-594-23-у від 06.11.2018 р. зі сплати єдиного внеску в розмірі 29 195,55 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 (суддя В.П. Шулежко) відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.19-20).
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано адміністративну справу №640/16792/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 адміністративна справа №640/16792/21 передана судді Т.М. Кармазиній. (а.с.83)
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/16792/21; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. (а.с.84-85).
Вказана ухвала отримана позивачем 03.04.2025 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.116)
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зокрема посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду. (а.с.90-94).
Ухвалою судді від 12.05.2025 року клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду залишено без задоволення та встановлено ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів (а.с.117-118).
Копія ухвали направлялася позивачу на адресу, зазначену ним у позовній заяві, та у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте до суду повернувся поштовий конверт з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.122).
Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, позивач вважається повідомленим належним чином, про залишення його позовної заяви без руху, та надання йому додаткового строку для усунення недоліків.
Станом на 12.06.2025 вимоги ухвали суду не виконано, заяви про продовження строку для усунення недоліків позову не подано.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах Стаббігс на інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1 статті 2 цього Закону).
Згідно частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Отже, спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату ЄСВ, є саме Закон №2464-VI і строк, протягом якого платник може оскаржити вимогу в судовому порядку, у взаємозв'язку з положеннями ст.122 КАС України, становить десять днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначалося судом, оскаржувана вимога надсилалася позивачу та отримана останнім 20.12.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.67) Тобто строк оскарження спірної вимоги почав відлік з 21.12.2018 та закінчився 31.12.2018.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 11.06.2021 року (а.с.12) відомості штемпеля пошти), тобто майже через 2,5 роки, з пропуском строку звернення до суду, визначеного як Законом № 2464-VI, так і ч.2 ст.122 КАС України.
Подане клопотання позивача не містить будь-яких обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Додаткових пояснень та доказів на ухвалу суду від 12.05.2025 року позивачем до суду не надано.
Відповідно до частин 13-15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (ч.4 ст.240 КАС).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr. Ukraine), заява №8371/02, п.27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v.) (ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року), п.41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьов проти України», заява №3236/03).
Керуючись ст.ст.9, 14, 77, 79, 80, 122, 123, 240, 243, 248, 256 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА