про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
10 червня 2025 року м.Київ №320/28251/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у межах адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_1 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ІПН НОМЕР_2 ) , як особи раніше визнаної непридатною та виключеною з військового обліку за станом здоров'я;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести зміни про виключення з військового обліку за станом здоров'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( паспорт НОМЕР_1 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ІПН НОМЕР_2 ), шляхом внесення відповідних записів в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
06.06.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява позивача про забезпечення позову, яка була зареєстрована відділом ДЗК суду 09.06.2025 та передана судді Лисенко В.І. для подальшого розгляду.
У заяві ОСОБА_1 просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії, пов'язані з направленням на військово-лікарську комісію , прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_1 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ІПН НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням на військову службу, до місць проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до висновку військово-лікарської комісії Голосіївської ВЛК, 09 лютого 2023 року позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що свідчить належним чином завірена копія довідки №757 видана ІНФОРМАЦІЯ_5 . На підтвердження даного факту також він має довідку №2/4/451 , видану 14 лютого 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 із зазначенням вищевказаних обставин.
Відповідно до прийнятого рішення Голосіївської ВЛК про непридатність до військової служби з виключення з військового обліку, у військовому квитку позивача серія НОМЕР_3 , 09 лютого 2023 року було поставлено відповідний штамп про виключення з військового обліку та завірено печаткою та підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Окрім цього, до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» вищевказана інформація внесена в частині стану придатності «непридатний» і в частині про виключення з військового обліку «не військовозобов'язаний», про також що видно у витягу з мобільного застосунку «Резерв +».
На думку позивача його виключення з військового обліку було оформлено в офіційному порядку
Незважаючи на це, 19 травня 2025 року в мобільному застосунку Резерв + інформація про категорію обліку була змінена з «не військовозобовязаний» на «військовозобов'язаний» та позивача поставлено на військовий облік.
Тобто після оновлення позивачем електронного військово-облікового документу «Резерв +» було внесено відомості щодо «не на обліку» на «на обліку», при цьому ступінь придатності до військової служби та вказано таке: «Непридатний з виключенням з військового обліку».
Позивач стверджує, що зміна статусу відбулася без жодного повідомлення з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 та без можливості оскарження, що є порушенням його прав.
За встановлених обставин, позивач вважає необхідним забезпечити позов, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення його порушених прав та інтересів, за захистом яких я звернувся до суду.
Окрім цього позивач зазначає, що на його адресу надійшла повістка про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою уточнення даних.
Позивач вважає, що наразі незаконно перебуває на військовому обліку, а тому є всі підстави з боку керівництва ІНФОРМАЦІЯ_6 направити його на проходження ВЛК, вручивши повістку та в подальшому мобілізувати , що в результаті ускладнить відновлення його порушених прав та інтересів.
Розглянувши вищевказану заяву про забезпечення позову, вивчивши надані докази на підтвердження поданої заяви, суд виходить з наступного.
За змістом частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 29.11.2022 у справі № 640/17821/21, від 06.12.2022 у справі № 140/8745/21.
У постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 суд звернув увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях, що відповідачем чи іншими компетентними органами можуть вчинятися дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Водночас, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Таким чином, наведені заявником обставини, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
З огляду на викладене, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, суд вважає, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справ, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лисенко В.І.