12 червня 2025 року № 640/19547/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Паська Станіслава Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправною бездіяльності та дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у якому просить суд:
- визнати незаконною (протиправною) бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо не врахування для призначення пенсії ОСОБА_1 стажу (підземних робіт з повним робочим днем) з 20.07.1981 по 28.12.1988;
- визнати незаконними (протиправними) дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо неперерахування пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням стажу (підземних робіт з повним робочим днем) з 20.07.1981 по 28.12.1988;
- визнати незаконним (протиправним) рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням стажу (підземних робіт з повним робочим днем) з 20.07.1981 по 28.12.1988;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві провести перерахунок пенсії, з урахуванням стажу (підземних робіт з повним робочим днем) з 20.07.1981 по 28.12.1988 - з моменту призначення пенсії позивачу;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві заборгованість з пенсійних виплат з моменту призначення пенсії ОСОБА_1 і до часу звернення із позовом, а також заборгованість, що буде накопичуватися в час розгляду справи.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 у пільговому обчисленні відповідно до абзацу 10 частини третьої статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV періодів його роботи учнем гірника очисного забою на Шахті імені М.О.Ізотова з 20.07.1981 по 22.07.1982, підземним гірником очисного забою на Шахті імені М.О.Ізотова з 23.07.1982 по 19.08.1983, підземним учнем забійника на Шахті імені М.О.Ізотова з 20.08.1983 по 12.10.1983 та підземним забійником на Шахті імені М.О.Ізотова з 13.10.1983 по 28.12.1988 та щодо нездійснення перерахунку його пенсії з моменту її призначення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати до стажу ОСОБА_1 у пільговому обчисленні відповідно до абзацу 10 частини третьої статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV періоди його роботи учнем гірника очисного забою на Шахті імені М.О.Ізотова з 20.07.1981 по 22.07.1982, підземним гірником очисного забою на Шахті імені М.О.Ізотова з 23.07.1982 по 19.08.1983, підземним учнем забійника на Шахті імені М.О.Ізотова з 20.08.1983 по 12.10.1983 та підземним забійником на Шахті імені М.О.Ізотова з 13.10.1983 по 28.12.1988 та провести перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням страхового стажу з моменту її призначення.
4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 повернуто особі, яка її подала.
05.02.2024 на адресу суду від адвоката Паська Станіслава Анатолійовича надійшла заява у порядку ст.139 КАС України, у якій представник позивача просить суд:
- поновити строк на подання заяви;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві витрати на професійну справничу допомогу у розмірі 18500,00 грн.
За результатами автоматизованого розподілу вказана заява 27.05.2025 була передана для розгляду судді Дудіну С.О.
Вирішуючи питання про стягнення відповідних судових витрат суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 07.07.2023 у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.
На прикладі застосування указаних норм КАС України, Верховний Суд в наведеній справі також указав, що якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані по спливу п'яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги [в суді касаційної інстанції] залишається без розгляду.
Так само - у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України - залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.
Верховний Суд також роз'яснив, що коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об'єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов'язується можливість як потім подати протягом п'яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.
Як зазначено вище, розгляд справи №640/19547/21 був здійснений судом за правилами спрощеного без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З огляду на вищенаведені положення КАС України, суд зазначає, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, заява про вирішення питання про розподіл судових витрат має бути подана стороною по справі до ухвалення судом рішення у справі.
У позовній заяві та в заявах, зареєстрованих в автоматизованій системі документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" 28.01.2022 та 23.05.2023, позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь судових витрат.
У вказаних позивачем зазначено, що ним у порядку, ч.7 ст.139 КАС України, буде надане документальне підтвердження понесених судових витрат.
Суд зазначає, що рішення у справі №640/19547/21 було ухвалено судом 23.10.2023.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Суд зазначає, що текст рішення був переданий позивачу засобами телефонного зв'язку (номер телефону: НОМЕР_2 ) 26.10.2023, про що було складено телефонограму від 26.10.2023.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, заява про ухвалення додаткового судового рішення з додатками була подана через канцелярію суду 05.02.2024, тобто з пропуском строку, встановленого ст.139 КАС України для подання відповідних доказів понесення витрат на правничу допомогу.
При цьому, суд не приймає до уваги заяву представника позивача в частині поновлення строку для її подання, оскільки КАС України не передбачає можливість його поновлення.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне залишити без розгляду вказану заяву.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити без розгляду заяву адвоката Паська Станіслава Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №640/19547/21.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.