30 квітня 2025 року справа №320/4614/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної Податкової Служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Державної Податкової Служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення Державної податкової служби України від 14.09.2022 № 7092/Г/990006010409;
- зобов'язати Державну податкову службу України розглянути скаргу від 18.07.2022 представника ОСОБА_1 адвоката Чехонадського Андрія Олексійовича на податкове повідомлення-рішення № 8456-17 від 19.06.2015 року, прийняте ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з прийняттям рішення, передбаченого розділом ІХ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 № 916, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 р. за № 1617/28062.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якої є Головне управління ДПС у м. Києві) у відношенні позивачки прийняте податкове повідомлення-рішення № 8456-17 від 19.06.2015 року, яким позивачці було визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік на суму 25 000,00 грн. Позивач не погодившись із податковим повідомленням-рішенням № 8456-17 від 19.06.2015 оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 18.07.2022 до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 14.09.2022 №7092/Г/990006010409 скаргу позивача залишено без розгляду з підстав пропуску строку на оскарження.
Позивач вважає дії відповідача щодо залишення скарги від 18.07.2022 на податкове повідомлення-рішення від № 8456-17 від 19.06.2015 без розгляду протиправними, не обґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив пред'явлені позовні вимоги, мотивуючи тим, що процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження визначено Податковим кодексом України (далі - Кодекс) та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916.
Відповідач зазначив, що нормами п. 56.3. ст. 56 ПК України (у редакції що діяла станом на 01.01.2015) скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Пунктом 56.12 ст.56 ПК України визначено, якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Як свідчать обставини справи, відповідно до вимог пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 № 8456-17 про нарахування за 2015 рік транспортного податку у розмірі 25000 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено ОСОБА_1 у порядку ст. 42 та 58 п. 58.3 ст. 58 ПК України (у редакції що діяла до 31.12.2020 році). Скарга представника фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 адвоката Чехонадського А.О. від 18.07.2022 б/н (вх. ДПС № Г/855/3Н від 18.07.2022) на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19.06.2015 № 8456-17 надіслана до ДПС засобами електронного зв'язку 22.06.2022, тобто з порушенням законодавчо встановленого 30 - денного терміну для подання скарги. Отже, рішення про залишення скарги без розгляду прийняте контролюючим органом відповідно до вимог чинного законодавства, отже, у задоволенні позову слід відмовити.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якої є Головне управління ДПС у м. Києві) у відношенні позивачки прийняте податкове повідомлення-рішення № 8456-17 від 19.06.2015 року, яким позивачці було визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік на суму 25 000,00 грн.
Позивач не погодившись із податковим повідомленням-рішенням № 8456-17 від 19.06.2015 оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 18.07.2022 до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 14.09.2022 №7092/Г/990006010409 скаргу позивача залишено без розгляду з підстав пропуску строку на оскарження.
Не погоджуючись із рішенням відповідача рішенням від 14.09.2022 №7092/Г/990006010409 про залишення скарги без розгляду, позивач оскаржив їх у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз.1, 2 ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за №1617/28062 (далі - Порядок № 916).
Пунктом 56.1 ст.56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.56.2 ст.56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно п.56.3 ст. 56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 56.7 ст.56 ПК України визначено, що у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
Відповідно до п. 56.20. ст. 56 ПК України, вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, пунктом 2 розділу 1 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим Мінфіном України № 916 від 21.10.2015 року передбачено, що цим Порядком визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до п.1 розділу IV Порядку №916, скарга платника податків подається в письмовій формі. Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.
У п.1 Розділу XІІІ Порядку №916 зазначено, що за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу.
Згідно з п.1 Розділу IX Порядку №916, контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.
Відповідно до п.2 Розділу IX Порядку №916 за результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень:
1)повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;
2)частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;
3)залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін;
4)зменшує (збільшує) суму грошового зобов'язання.
Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов'язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до п.4 Розділу VІІІ Порядку №916, контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо скаргу не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання; контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку; скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктами 4, 5 розділу ІІІ цього Порядку; скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати; до прийняття рішення по скарзі від платника податків, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмову від скарги) повністю чи частково; платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу; платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.
Про залишення скарги без розгляду контролюючий орган повідомляє платника податків у письмовій формі із зазначенням причин повернення.
Таким чином, нормами Порядку №916 передбачено право контролюючого органу залишити скаргу без розгляду якщо платником податків до контролюючого органу раніше вже було подано скаргу з цього самого питання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не погодившись із податковим повідомленням-рішенням № 8456-17 від 19.06.2015 оскаржив його у адміністративному порядку шляхом подання скарги від 18.07.2022 до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 14.09.2022 №7092/Г/990006010409 скаргу позивача залишено без розгляду.
Щодо питання правомірності оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Законом України від 13.05.2020 № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до п.52.8 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового кодексу України, відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 Податкового кодексу України (в частині процедури адміністративного оскарження щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ), що надійшла (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 14.03.2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст.56 Податкового кодексу України.
При цьому, з першого календарного дня місяця, наступного за місцем, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України від коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжуються з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
ДПС направлено рішення про залишення скарги без розгляду від 14.09.2022 № 7092/Г/99-00-06-01-04 у відповідь на отриману скаргу Позивача від 18.07.2022 № б/н на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 19.06.2015 № 8456-17.
Підставою залишення скарги без розгляду слугувало наступне.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлений ст. 56 ПК України та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.12.2015 №1647/28062, із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 916).
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Слід зазначити, що нормами п. 56.3. ст. 56 ПК України (у редакції що діяла станом на 01.01.2015) скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Пунктом 56.12 ст.56 ПК України визначено, якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Як свідчать обставини справи, відповідно до вимог пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 № 8456-17 про нарахування за 2015 рік транспортного податку у розмірі 25000 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено ОСОБА_1 у порядку ст. 42 та 58 п. 58.3 ст. 58 ПК України (у редакції що діяла до 31.12.2020 році).
У разі незгоди із сумою податкового зобов'язання визначеного у податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19.06.2015 № 8456-17, платник мав право оскаржити зазначене ППР протягом строку, визначеного у п. 56.12 ст. 56 ПК України.
Скарга представника фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 адвоката Чехонадського А.О. від 18.07.2022 б/н (вх. ДПС № Г/855/3Н від 18.07.2022) на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19.06.2015 № 8456-17 надіслана до ДПС засобами електронного зв'язку 22.06.2022, тобто з порушенням законодавчо встановленого 30 - денного терміну для подання скарги.
У зв'язку із чим, керуючись ст.56 ПК України та п.4 розділу VIII Порядку №916 ДПС України прийняло рішення про залишення скарги без розгляду, оскільки у контролюючого органу не було законодавчо визначених підстав для прийняття іншого, ніж залишення скарги без розгляду, рішення.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, а відтак відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
У зв'язку із чим, у задоволенні позовних вимог позивача до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, слід відмовити повністю. Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.