ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" червня 2025 р. справа № 640/7176/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.03.2019 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 60/19/10/26-22/0904/02/2 від 09.04.2019,
Київський міський центр сім'ї "Родинний дім" звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.03.2019 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 60/19/10/26-22/0904/02/2 від 09.04.2019.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані припис та постанова містять помилкові висновки про відсутність щодо об'єкта будівництва нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі за адресою Бульвар Тараса Шевченка,3 літ А в Шевченківському районі м. Києва, комплексних наукових досліджень - архітектурні дослідження з висновками і рекомендаціями відповідно до п.14.3 Реставраційного завдання, а також щодо відсутності звітів про інженерне та хіміко-технологічне обстеження, архітектурне дослідження. В той же час, вказаний висновок не відповідає дійсності, про що позивач неодноразово повідомляв відповідача та подавав відповідні докази.
Згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 Київському міському центру сім'ї "Родинний дім" відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окружний адміністративний суд міста Києва, у відповідності до приписів частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, 27.05.2019 постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2019 та від 10.06.2019 Київському міському центру сім'ї "Родинний дім" продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 продовжено розгляд адміністративної справи № 640/7176/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16.07.2024 № 3863-IX та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 за № 399, адміністративну справу № 640/7176/19 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025, справа передана головуючому судді Матуляку Я.П.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/7176/19 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.07.2019, в якому відповідач проти позову заперечив, вказав на правомірність оскаржуваних рішень та просив задоволенні позову відмовити.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 допущено заміну відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України її правонаступником Державною інспекцією архітектури та містобудування України.
29.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позову відмовити з підстав правомірності винесеного припису та постанови про застосування штрафу.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
11.06.2025 судом постановлено ухвалу про виправлення описки.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.
На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.11.2018 за №1494 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві провів планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. "А" у Шевченківському районі м. Києва", за результатами якої складено Акт від 22.01.2019.
Перевіркою встановлено, що на об'єкті будівництва "Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. "А" у Шевченківському районі м. Києва" інформаційний стенд об'єкта будівництва не містить інформації щодо відповідального виконавця робіт, відсутні всі основні техніко-економічні показники об'єкту, відсутні необхідній розпорядчий акт власника на проведення ремонтно-реставраційних робіт, відсутні комплексні наукові дослідження - архітектурні дослідження з висновками і рекомендаціями відповідно до п. 14.3 Реставраційного завдання, відсутні звіти про інженерне та хіміко-технологічного обстеження, архітектурне дослідження.
У зв'язку з виявленими порушеннями Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві виніс приписи та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.01.2019 (т.2 а.с.31-33).
З метою перевірки виконання Київським міським центром сім'ї "Родинний дім" винесених приписів, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позаплановий захід державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого складено акт від 27.03.2019 (т.2 а.с.42-54).
Перевіркою встановлено, що вимоги припису від 22.01.2019 позивачем не виконано.
Як наслідок, у зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.03.2019 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 60/19/10/26-22/0904/02/2 від 09.04.2019.
Не погоджуючись із зазначеним приписом та постановою, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
В межах перевірки проведеної Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на об'єкті "Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. "А" у Шевченківському районі м. Києва", за результатами якої складено Акт від 22.01.2019, яким визначено порушення за які в подальшому накладено стягнення на позивача, також засновано стягнення і до товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Реставратор" як розробника проектної документації по вказаному об'єкту будівництва.
Так, перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Реставратор" розробило проекту документацію на об'єкт "Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. "А" у Шевченківському районі м. Києва» без врахування: 1) розпорядчого акту власника на проведення ремонтно-реставраційних робіт; 2) даних щодо попередніх архітектурних обстежень; 3) комплексних наукових досліджень, відсутні архітектурні дослідження з висновками і рекомендаціями відповідно до п. 14.3 Реставраційного завдання; 4) звітів хіміко-технологічного обстеження, архітектурного дослідження. Крім того, в складі проектної документації відсутні: 5) програма науково-дослідних робіт; 6) програма виконання протиаварійних або невідкладних консерваційних робіт. Окрім того, також: 7) об'єкт будівництва не забезпечений пристроями для обслуговування маломобільних груп населення (приміщення, де можуть перебувати інваліди на кріслах-колясках, слід розміщувати на рівні входу, найближчого до поверхні землі. При іншому розміщенні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ pr EN 81 - 70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів); 8) тамбур шлюз запроектовано глибиною 1,4 м і шириною 1,6 м, а повинен бути не менше 1,8 м, за ширини не менше 2,2 м; відсутні туалетні кабіни для маломобільних груп населення, - чим порушено п. 5.1.1 додатку А, п. 6.1; п. 5.1.3, додаток Е; п. 9.1; п. 6.8; п. 5.1.2 ДБН 2.2-14-2016 "Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування", п. 6.1.5; п. 6.13 ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення".
За наведеного, суд констатує, що порушення виявлені перевіркою щодо позивача у даній справі, також визначені й щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Реставратор".
За наслідками перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.01.2019.
За допущені порушення постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №18/19/10/26-2/0702/02/2 від 07.02.2019 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві визнав товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Реставратор" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та наклав штраф у розмірі 172890, 00 грн.
Не погоджуючись із виявленими порушеннями та, відповідно, винесеним приписом і застосованою штрафною санкцією, товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Реставратор" звернулося до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №640/2981/19 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Реставратор" задоволено; визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22 січня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №18/19/10/26-2/0702/02/2 від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Вказане рішення суду набрало законної сили згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №640/2981/19 встановлено таке:
"…Між позивачем та третьою особою - Київським міським центром сім'ї "Родинний дім" було укладено Договір №22-П від 14 вересня 2017 року на розробку проектної документації по об'єкту - "Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. "А" у Шевченківському районі м. Києва".
При цьому, враховуючи, що об'єкт, який підлягав реставрації є пам'яткою архітектури місцевого значення, проект замовником будівництва був переданий на комплексну експертизу до Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи" "Укрдержбудекспертиза", за наслідками якої отримано позитивний Висновок №00-2681-17/ЦБ від 16 березня 2018 року. Окрім іншого, у вказаному Висновку зазначено, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності, довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, енергозбереження.
Щодо інших порушень, позивач звернув увагу на наступне.
Так, в Акті від 22 січня 2019 року в якості виявленого порушення зазначено, що проектну документацію на об'єкт розроблено без розпорядчого акту власника на проведення ремонтно-реставраційних робіт. З цього приводу, з посиланням на відповідні докази, позивач зазначив, що нежитлові приміщення №26 та №27 будівлі за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 3 , Літ. "А" перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва. Між Київським міським центром сім'ї "Родинний дім", Департаментом комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08 лютого 2016 року укладено Договір оренди майна територіальної громади міста Києва №2135 про передачу в оренду нерухомого майна (нежитлових приміщень), яке знаходиться за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 3 , Літ «А» для розміщення бюджетної установи, яка повністю утримується за рахунок бюджету міста Києва. У відповідності з пунктами 5.3.2, 7.2 та 7.3 Договору Київський міський центр сім'ї "Родинний дім" отримав згоду Орендодавця (листи від 08 грудня 2017 року №062/05/19-11931 та від 17 вересня 2018 року №060-7585) на проведення ремонтно-реставраційних робіт з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім'ї "Родинний дім". Крім того, розпорядчим документом власника на проведення ремонтно-реставраційних робіт є Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09 серпня 2017 року №946 «Про перерозподіл видатків бюджету міста Києва», в пункті 2 якого зазначено "Завдання на проектування" від 14 вересня 2017 року та пункті 4 "Реставраційне завдання" від 28 вересня 2018 року. Окрім того, Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21 лютого 2018 року №272 "Про затвердження адресного переліку об'єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році по головному розпоряднику бюджетних коштів - Службі у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Київському міському центру сім'ї "Родинний дім" як замовнику виконання робіт передбачені видатки на фінансування згаданого вище об'єкту.
З приводу наступного зазначеного відповідачем порушення, а саме розроблення проектної документації на об'єкт без даних щодо попередніх архітектурних обстежень, - звернуто увагу на те, що розділ 5 ДБН А.2.2-14-2016 визначає склад та зміст попередніх робіт. При попередніх дослідженнях згідно пункту 5.1.2 б) передбачається виконання попереднього архітектурного обстеження, яке в подальшому використовується при оформленні попередніх робіт згідно пункту 5.1.3 "Результатом попередніх робіт є: " і використовується при виконанні схематичного обміру (підпункт б) пункту 5.1.3), Акту огляду технічного стану пам'ятки (підпункт е) пункту 5.1.3), Акту визначення рівня складності робіт з розроблення документації (підпункт ж) пункту 5.1.3), Акту визначення втрат пам'ятки (підпункт и) пункту 5.1.3). Вказані документи позивачем використані при розробці проектної документації і містяться в том.1 "Попередні роботи".
Окрім того, на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Медінженерсервіс" виконано інженерно-геологічні вишукування (Звіт 96/17-00ТВ2, Київ 2017) та обстеження технічного стану конструкцій (Звіт 87/17-00-ТЗ, Київ 2017), копії яких наявні у матеріалах справи.
В якості порушень відповідачем також зазначено, що проектна документація розроблена без врахування комплексних наукових досліджень, відсутні архітектурні дослідження з висновками і рекомендаціями відповідно до пункту 14.3 Реставраційного завдання.
З цього приводу позивач зазначив, що згідно пункту 4.5 та розділу 6 ДБН А.2.2-14-2016 з урахуванням вимог пункту 4.13 Склад та зміст науково-проектної документації встановлюється в залежності від поставлених завдань, спрямованих на збереження пам'ятки. Такі завдання проектувальнику були поставлені Замовником (третьою особою) у додатку №1 до Договору на проектування №22-П від 14 вересня 2017 року (Завдання на виконання робіт з розробки науково-проектної та кошторисної документації для проведення ремонтно-реставраційних робіт) та у Реставраційному завданні від 28 вересня 2017 року. Департамент культури Київської міської ради (КМДА) погодив Завдання на проектування, Реставраційне завдання та розроблену на підставі цих завдань проектну документацію на проведення ремонтно-реставраційних робіт листом №060-9751 від 21 грудня 2017 року, копія якого наявна у справі.
Згідно пункту 14 Реставраційного завдання склад науково-дослідницьких робіт: 14.1 Історико-архівні та бібліографічні дослідження; виконати історичну довідку; 14.2 Натурні дослідження: виконати обмірні креслення в обсязі, необхідному для реставрації; 14.3 Архітектурні, конструкторські, інженерні та інші дослідження виконати з наданням висновків та рекомендацій, в обсязі, необхідному для виконання ремонтно-реставраційних робіт; 14.4 Лабораторні дослідження будівельних та оздоблювальних матеріалів: немає потреби.
На виконання зазначеному позивачем виконані комплексні наукові дослідження, зокрема: Том 2 Книга 1. Історико-архівні та бібліографічні дослідження; Том 2 Книга 2. Обмірні креслення. Архітектурні дослідження; Том 2. Книга 3. Інженерні дослідження (Звіт про технічний стан конструкцій, Інженерно-геологічні вишукування); Том 2. Книга 4 Фотофіксаційні матеріали.
В пункті 14.3 Реставраційного завдання зазначено: Архітектурні, конструкторські, інженерні та інші дослідження виконати з наданням висновків та рекомендацій в обсязі, необхідному для виконання ремонтно-реставраційних робіт. Результати досліджень, висновки та рекомендації згідно цього пункту реставраційного завдання викладені в Томі 3. Книга 1, Розділ 3. Реставрація., Розділ 4. Архітектурні рішення, Розділ 5. Технологія виконання ремонтно-реставраційних робіт. Розділ 6. Основні положення організації реставрації. 7. Конструктивні рішення. А також у Звіті про технічний стан конструкцій. Висновки і рекомендації. Звіт про інженерно-геологічні вишукування. Висновки і рекомендації.
Також в якості порушення відповідачем зазначено, що проектна документація розроблена без врахування звітів хіміко-технологічного обстеження, архітектурного дослідження.
Однак, звіт про архітектурні (інженерні) дослідження викладені в Звіті про технічний стан конструкцій. Висновки і рекомендації. А також у Звіті про інженерно-геологічні вишукування. Висновки і рекомендації. Щодо звітів з хіміко-технологічного обстеження, то, як стверджує позивач, лабораторні дослідження не виконувались, оскільки в останніх немає потреби, про що зазначено у пункті 14.4 Реставраційного завдання та відповідає пункту 4.13 ДБН А.2.2.2-14-2016 "Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування".
В якості порушення в акті зазначено, що в складі проектної документації відсутня програма науково-дослідних робіт. Утім, програма науково-дослідних робіт виконана позивачем та викладена в пункті 14 Реставраційного завдання "Склад науково-дослідних робіт"…".
"…За наведених обставин, на думку позивача, відповідачем не враховані вказані положення, з чим суд погоджується, а тому неправомірно винесений припис та постанова про накладення штрафу.
Відповідач, у свою чергу, вказував на допущені та зафіксовані в Акті перевірки порушення.
Як вже було зазначено вище нежитлові приміщення №26 та №27 у будівлі по бульвару Тараса Шевченка, 3 літ. "А" у Шевченківському районі м. Києва, які передані під потреби Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" та на які позивач здійснював розроблення проектної документації, відносяться до пам'ятки архітектури місцевого значення.
Згідно статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.
Відповідно до статті 22 цього Закону пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.
При цьому, відповідно до частини третьої цієї статті роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Відповідно до статті 28 Закону вимоги органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших зацікавлених органів щодо умов утримання та використання
пам'яток не можуть призводити до змін пам'яток і не повинні погіршувати їхню естетичну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 року за № 651/19389, затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування.
Відповідно до пункту 3 Порядку для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
Вимоги щодо складу та змісту науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, у тому числі складання реставраційного завдання, встановлено ДБН А.2.2-14-2016 "Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування" (пункт 4.3 Порядку).
Відповідно до пункту 15.5 Порядку проектна документація на об'єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.
З матеріалів справи вбачається, що проектна документація за проектом "Ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 3, літ. "А" у Шевченківському районі м. Києва" подавалась до експертної установи - Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи" "ДП "Укрдержбудекспертиза".
Згідно Експертного звіту №00-2681-17/ЦБ від 16 березня 2018 року за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку з техніко-економічними показниками, зазначеними в звіті.
З Експертного звіту №00-2681-17/ЦБ від 16 березня 2018 року можливо дійти висновку, що ряд фахівців-експертів експертної установи, розглянувши всю проектну документацію на згаданий об'єкт, при цьому, враховуючи вимоги щодо збереження історичної пам'ятки об'єкту, дійшли висновку про її відповідність встановленим чинним на той час положенням законодавства, будівельним нормам та стандартам.
Окрім того, матеріали справи містять висновок судового експерта Науково-виробничого підприємства "Спектр" "Висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження" №19-15СЕ від 22 травня 2019 року, за заявою ТОВ "Архітектурне бюро "Реставратор" №04 від 24 квітня 2019 року щодо проведення будівельно-технічного дослідження по об'єкту будівництва: "Виконання робіт з розробки науково-проектної та кошторисної документації для проведення ремонтно-реставраційних робіт з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" нежитлових приміщень №26 та №27, в т.ч. підвал будівлі за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 3, Літ "А" у Шевченківському районі м. Києва, ДК 021:2015 45453000-7 (клас наслідків ССЗ) ".
Згідно вказаного висновку: "Проектна документація була розроблена з урахуванням даних щодо попередніх архітектурних обстежень.
Проектна документація розроблена з урахуванням комплексних наукових досліджень, з висновками і рекомендаціями та у відповідності до вимог пункту 14.3 Реставраційного завдання.
Реєстраційним завданням вказаного об'єкта будівництва необхідність хіміко-технологічного обстеження не встановлювалася.
Проектна документація була розроблена з урахуванням даних щодо архітектурних досліджень з урахуванням звіту про архітектурні (інженерні) дослідження, які викладені у Звіті "Про технічний стан конструкцій" та у Звіті "Про інженерно-геологічні вишукування".
Програма науково-дослідних робіт наявна в пункті 14 Реставраційного завдання "Склад науково-дослідних робіт", яке є невід'ємною частиною проектної документації.
Науково-проектна документація на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи розробляється за потреби та складається з матеріалів попередніх робіт, рекомендацій щодо виконання протиаварійних робіт на пам'ятці, робочих креслень та кошторисної документації в обсязі стадії робочого проекту.
Виконання протиаварійних або невідкладних консерваційних робіт Реставраційним завданням не передбачена.
Проектна документація розроблена з урахуванням вимог державних будівельних норм щодо обслуговування маломобільних груп населення: передбачено обслуговування маломобільних груп населення працівниками центру шляхом кнопки виклику працівників центру.
Проектна документація на реставрацію пам'ятника архітектури погоджена Департаментом культури Київської міської державної адміністрації у відповідності до реставраційного завдання та завдання на проектування.
Вказані проектні рішення затверджено експертним звітом Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи»
Вказана проектна документація за своїм змістом, на момент її передачі замовнику, березень 2018 р., та проведення перевірки (лютий 2019 р.), відповідає вимогам чинних державних будівельних норм та правил з питань, порушених вище"….".
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено обставини щодо первинного відповідача у даній справі - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, а саме щодо протиправності висновків викладених у акті перевірки від 22.01.2019 та, які в подальшому потягнули за собою винесення оскаржуваних припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.03.2019 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 60/19/10/26-22/0904/02/2 від 09.04.2019.
Щодо порушення яке стосується того, що інформаційний стенд об'єкта будівництва не містить інформації щодо відповідального виконавця робіт, відсутні всі основні техніко-економічні показники об'єкту, то суд враховує ту обставину, що відповідачем не заперечується факт наявності такого стенду на момент проведення перевірки. В той же час, у відповідності до вимог частини 2 статті 77 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що на встановленому стенді була відсутня зазначена в акті перевірки інформація.
Підсумовуючи усе вищенаведене, суд доходить висновку щодо протиправності оскаржуваних припису та постанови, як таких, що прийняті на підставі висновків перевірки, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).
Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3842,00 грн згідно квитанції від 06.05.2019 (т.2 а.с.7).
Тому, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" (код ЄДРПОУ 26314533, вул. Салютна, 11-А, м. Київ, 03190) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, вул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.03.2019 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 60/19/10/26-22/0904/02/2 від 09.04.2019 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.03.2019 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 60/19/10/26-22/0904/02/2 від 09.04.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, вул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) на користь Київського міського центру сім'ї "Родинний дім" (код ЄДРПОУ 26314533, вул. Салютна, 11-А, м. Київ, 03190) сплачений судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.