ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" червня 2025 р. справа № 640/6466/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та скасування реєстрації декларації,-
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 09.10.2020 № КВ 051201007257 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.11.2020 № КВ 101201111924 на об'єкт будівництва: «Реконструкція гаражного боксу № 44/46 за адресою: АДРЕСА_1 », замовник - ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що наявні підстави для припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуте ОСОБА_1 на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, у зв'язку з тим, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомлені в частині інформації про видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та довідки Департаменту містобудування та архітектури про те, що для проектування даного об?єкта будівництва містобудівні умови та обмеження не надаються та у декларації про готовність в частині належним чином розробленої та затвердженої проектної документації. Вважав, що будівельні роботи із реконструкції на підставі проєкту, затвердженого замовником, однак розробленого з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності (не виконано вимоги містобудівних умов та обмежень), тобто без належно розробленого та відповідно затвердженого проєкту, є однією з ознак вважати такий об?єкт самочинним. Звернув увагу, що у повідомленні в частині інформації про видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідачем зазначено, що не вимагаються згідно з довідкою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №596 від 22.08.2020, проте Департамент містобудування та архітектури листом від 19.01.2021 №055-411 повідомив, що така довідка не надавалася. Тому, затверджена замовником проєктна документація розроблена без однієї зі складових вихідних даних, а саме без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проєктування об?єкта будівництва, що є істотним порушенням будівельних норм і правил.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/6466/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/6466/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/6466/21 зареєстрована 08.04.2025.
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/6466/21, розгляд справи розпочато з початку за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвала від 14.04.2025 відповідно до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена відповідачу із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.
Відповідачем ухвала про прийняття до провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена на адресу місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою «судова повістка», ця ухвала вважається врученою належним чином.
Судом, у відповідності до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 08.05.2025 на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с.61).
Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував подане замовником, ОСОБА_1 , на об'єкт будівництва «Реконструкція гаражного боксу №44/46 за адресою: АДРЕСА_1 » повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 09.10.2020 №КВ 051201007257. При цьому, ОСОБА_1 у вказаному повідомленні зазначив, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються згідно з довідкою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №596 від 22.08.2020 (а.с.15-19).
Надалі, позивач зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації вищевказаного об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.11.2020 № КВ 101201111924. (а.с.20-25).
Згідно з наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.01.2021 №36 Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказано здійснити проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 ; фізичної особи-підприємця та особи, відповідальної за проведення авторського нагляду ОСОБА_2 ; особи, відповідальної за проведення технічного нагляду ОСОБА_3 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об?єкті будівництва: «Реконструкція гаражного боксу №44/46 за адресою: АДРЕСА_1 » (а.с.26).
В ході вказаної перевірки позивач листом від 15.01.2021 звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просив надати копію довідки №596 від 22.08.2020 (а.с.29).
Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 19.01.2021 повідомив, що згідно з електронною базою даних довідка №596 від 22.08.2020 про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видавалася (а.с.32).
Вважаючи, що право на виконання вищевказаних будівельних робіт підлягає припиненню, а реєстрація декларації про готовність до експлуатації об'єкта підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позов до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд застосовує нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення таких правовідносин і виходить з наступного.
Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (надалі Закон №3038-VI) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (надалі Порядок КМУ № 466).
За приписами пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 Порядку КМУ № 466 закріплено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів із дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проєкту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 №559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
Згідно з пунктом 11 Порядку КМУ № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Частиною 2 статті 39-1 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Таким чином, реєстрація декларації/повідомлення про початок виконання будівельних робіт може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у них недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, виключною підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проєкту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження.
При цьому виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, повинні відповідати одній із вказаних умов, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Згідно з положеннями частини 2 статті 34 Закону № 3038-VI зазначені у частині 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, зокрема повідомлення про початок виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Водночас, приписи частини 1 статті 39 Закону № 3038-VI передбачають, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Згідно з висновками Верховного Суду, які останній неодноразово викладав у своїх постановах, зокрема у постановах від 24.10.2022 по справі №640/22599/19 та від 14.06.2023 по справі №320/8929/21, реєстрація повідомлення/декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, у даному випадку вчинення особою дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт. З моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівництва об'єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації права власності на утворені у результаті проведеної реконструкції об'єкти, декларація про готовність об'єкта до експлуатації новоствореного об'єкта містобудування, також вичерпала свою дію.
Як вбачається з матеріалів справи 06.10.2020 позивач зареєстрував ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) на об'єкт будівництва «Реконструкція гаражного боксу №44/46 за адресою: АДРЕСА_1 ».
При цьому, 18.11.2020 позивачем зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт будівництва «Реконструкція гаражного боксу №44/46 за адресою: АДРЕСА_1 » №КВ101201111924.
Отже, припинення права відповідача на виконання будівельних робіт, набутого на підставі відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо спірного об'єкта є неможливим, оскільки такі роботи були завершені, а вказане повідомлення вичерпало свою дію шляхом виконання.
Така правова позиція міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 по справі № 826/9967/18, від 05.06.2019 по справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 по справі № 826/5607/17, від 09.06.2021 по справі №826/2123/18, від 18.06.2021 по справі №420/3572/19, від 04.08.2021 по справі №640/20369/18.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 09.10.2020 № КВ 051201007257, не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог у частині скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.11.2020 № КВ 101201111924 на об'єкт будівництва: «Реконструкція гаражного боксу № 44/46 за адресою: АДРЕСА_1 », суд зазначає наступне.
Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (частина 9 статті 39 Закону № 3038-VІ ).
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина 10 статті 39 Закону № 3038-VІ ).
Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.
Тобто, скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт і реєстрації декларації може бути у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 15 Порядку КМУ №466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
З системного аналізу наведених норм слідує, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, є виявлення факту наведення у цих документах замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
При цьому, чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.
Верховний Суд у постановах від 23 серпня 2023 року по справі №640/7308/19, від 22 січня 2021 року по справі №640/11869/20, від 20 травня 2021 року по справі №826/7115/17 зробив висновок про те, що факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом ДАБІ не лише за результатом проведеної перевірки. При цьому, достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом; закон не зобов'язує органи ДАБІ проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 09.10.2020 №КВ 051201007257 зазначив, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються згідно з довідкою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №596 від 22.08.2020.
Водночас, під час проведення позапланової перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) довідка №596 від 22.08.2020 не видавалася.
Вказане підтверджується листом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.01.2021.
Тобто, повідомлення ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта «Реконструкція гаражного боксу № НОМЕР_1 за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Гоголівська 44-46», що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 09.10.2020 №КВ 051201007257, містить недостовірні відомості щодо документів про відсутність містобудівних умов та обмежень, а на підставі вказаного повідомлення відповідачем затверджена декларація про готовність об'єкта до експлуатації. При цьому, відповідачем не спростовано факт наведення ним недостовірних відомостей у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що наявність недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів підтверджується доказами та жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.11.2020 № КВ 101201111924 на об'єкт будівництва: «Реконструкція гаражного боксу № 44/46 за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Гоголівська, буд.44-46».
Решта аргументів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).
Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 9 грудня 1994 року №18390/91) вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
В рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто, мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підсумовуючи все вищенаведене суд приходить до висновку, що позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та скасування реєстрації декларації підлягає до часткового задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В даній справі судові витрати відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.11.2020 №КВ 101201111924 на об'єкт будівництва: «Реконструкція гаражного боксу № 44/46 за адресою: АДРЕСА_1 », замовник - ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.