Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 червня 2025 року Справа№640/16507/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві з даним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2022 № 0112280707.
Позивач вказує, що під час проведення перевірки відповідачем було здійснено контрольну розрахункову операцію, під час якої продавцем видано фіскальний чек на продукцію, яка була реалізована. Відповідач помилково вважає, що продавцем проведено розрахункову операцію через РРО без використання режиму програмування для підакцизних товарів найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Звертає увагу, що на фіскальному чеку міститься код УКТ ЗЕД та власна назва сигарет, а тому позивач виконав попереднє програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії, що спростовує висновки відповідача про порушення ним вимог п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій". Також зазначив, що посадовими особами відповідача контрольна закупка товару здійснювалася за власні кошти, а не за кошти відповідних бюджетних асигнувань, що є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи ухвалено проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на адміністративний позов, згідно якого вказав, що перевірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, наказ про проведення перевірки містить підстави її проведення, а за результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення в порядку та у спосіб, визначений законом.
З огляду на наявну у відзиві інформацію, що має значення для розгляду справи та наведені представником відповідача доводи щодо пропущення строку подання відзиву, суд вважає за необхідне поновити строк на подачу відзиву та долучити його до матеріалів справи.
Також відповідачем надано клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем не було виконано вимоги ч. 6 ст. 18 КАС України, а саме не зареєстровано електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».
Аналізуючи заявлене представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без руху, суду зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абз. 2 ч. 1 ст. 169 КАС України в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023).
При цьому перевірка дотримання особою, яка звертається до суду, вимог ст.ст. 160, 161 КАС України здійснюється судом на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 13 - 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
18.10.2023 введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX, відповідно до якого внесенні зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2, 6 та 8 ст. 18 КАС України (в редакції Закону №3200-IX) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Отже, обов'язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, виник в юридичних осіб 18.10.2023.
Разом з тим, товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТРО ТРЕЙД» позовна заява була подана до суду в вересні 2022 року.
Провадження у справі було відкрито 03.10.2022, тобто до внесення змін у ч. 1 ст. 169 КАС України щодо процесуальних наслідків в разі недотримання обов'язку особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Таким чином, правові наслідки залишення позову буз руху з вищенаведених підстав в даному випадку застосуванню до позивача не підлягають.
З огляду на викладене клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху не підлягає задоволенню у зв'язку з його безпідставністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.
Посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в м. Києві в період з 01.06.2022 по 02.06.2022, на підставі направлень на перевірку від 01.06.2022 № 4795/26-15-07-07-01, № 4798/26-15-07-07-01 і наказу від 31.05.2022 № 1604-п, проведено фактичну перевірку господарської діяльності кіоску, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ялтинська, нп/с. зуп, вул. Сормовська, де здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі ТОВ «ІНТРО ТРЕЙД».
01.06.2022 продавцю пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку від 01.06.2022 №4795/26-15-07-07-01, №4798/26-15-07-07-01, а також вручено копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 31.05.2022 № 1604-п, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом у направленнях на перевірку, копії яких містяться у матеріалах справи.
У ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме в пп. 2.2.21 п. 2.2 розділу 2 акта фактичної перевірки зазначено: на момент перевірки в господарській одиниці здійснюється роздрібна торгівля тютюновими виробами із застосуванням реєстратора розрахункових операцій належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи. Перевіркою встановлено, що підприємством порушено порядок попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме у фіскальному чеку від 01.06.2022 о 14 год. 35 хв. № 01010740099190 на підакцизний товар «Heets Summer Breez» не зазначено найменування підакцизного товару (ТВЕН).
За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 07.06.2021 № 12946/26/15/07/42874472.
На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 17.06.2022 прийнятj податковt повідомлення-рішення форми «С» №0112280707, яким до позивача за порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п. 7 ст. 17 цього ж Закону застосовані штрафні (фінансові) санкцій в сумі 5 100 грн.
За результатами адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін рішенням Державної податкової служби України від 26.08.2022 №9799/6/99-00-06-03-01-06.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95-ВР) та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР ( далі - Закон № 481/95-ВР).
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Щодо посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки її господарської діяльності, суд зазначає наступне.
Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
У постановах від 01.06.2022 у справі №520/7331/21, від 17.05.2022 у справі №520/592/21 Верховний Суд вказував, що пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У свою чергу, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №320/8042/21, від 19.10.2022 у справі №560/4883/21, від 06.07.2022 у справі № 420/1242/21.
Як убачається з наказу від 31.05.2022 № 1604-п «Про проведення фактичної перевірки», підставою для його проведення є доповідна записка управління контролю за розрахунковими операціями від 31.05.2022 №490/26-15-07-07-00-12.
Отже, приймаючи наказ від 31.05.2022 № 1604-п «Про проведення фактичної перевірки», відповідач здійснював свої функції у сфері обігу товарів підакцизної групи у спосіб, що визначений нормами ПК України.
При цьому, з направлень на перевірку Головного управління ДПС у м. Києві від 01.06.2022 №4798/26-15-07-07-01 та №4798/26-15-07-07-01 вбачається, що продавцю ОСОБА_1 пред'явлено посвідчення посадових осіб, вказані направлення на перевірку та вручено копію наказу, що підтверджується її особистим підписом.
Щодо спірного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.
Відповідно п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Згідно ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
За правилами п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Таким чином, платник податку зобов'язаний під час проведення розрахункової операції щодо підакцизного товару використовувати відповідний реєстратор з вірним режимом програмування, що забезпечує відображення вказаних відомостей, у т.ч. код товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД.
Обов'язок зазначення коду УКТЗЕД у фіскальних чеках передбачений у п. 2 розд. II та додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями.
Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428. Зокрема, відповідно до пункту 2 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Пояснення та перехідні таблиці до УКТЗЕД оприлюднюються на офіційному веб- сайті Держмитслужби. Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном. На офіційному веб- сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз'яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД (пункти 14-16 вказаного вище Порядку).
Відповідно до абзаців третього-четвертого п. 215.1 ст. 215 розділу VI «Акцизний податок» ПК України тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах належать до підакцизних товарів.
Згідно з п. 216.9 ст. 216 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.
Податок справляється з таких товарів та обчислюється за ставками, визначеними в пп. 215.3.2. п. 215.3 ст. 215 ПК України.
Зокрема, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням код УКТ ЗЕД 2403 99 90 10 - 3019,85 гривень за 1000 штук.
Тобто, обчислення акцизного податку відбувається відповідно до визначеного коду товарної підкатегорїї, виключний перелік у пп. 215.3.2. п. 215.3 ст. 215 ПК України.
Як слідує з матеріалів справи, фактичною перевіркою встановлено, що згідно фіскального чеку від 01.06.2022 о 14 год. 35 хв. № 01010740099190 позивачем здійснено продаж тютюновмісних виробів для електричного нагрівання «Heets Summer Breez» у кількості 3 за ціною 70,00 грн на загальну суму 210,00 грн, у фіскальному чеку зазначено код товарної підакцизної продукції згідно з УКТ ЗЕД, а саме, 2403 99 90 10.
Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорїї (десять знаків).
За першими цифрами коду 24 відповідає коду групи «Тютюн і промислові замінники тютюну», код УКТ ЗЕД 2403 99 90 10 зазначений у фіскальному чеку відповідає дійсному виду проданого товару.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов'язкові реквізити для фіскального чека.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Пунктом 2 розділу II Положення №13 встановлено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов'язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).
Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з п. 7 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої п. 1 ч. 17 Закону №265/95-ВР.
Дослідивши наданий податковим органом фіскальний чек від 01.06.2022, суд зазначає, що останній містить найменування товару зі скороченням, однак таке зазначення назви у фіскальному чеку дозволяє ідентифікувати товар, який реалізується, а висновки перевіряючих про не зазначення у фіскальному чеку найменування підакцизного товару, зокрема найменування товару "ТВЕН" не дає підстав для висновку про порушення позивачем вимог Закону.
Водночас, перевіркою встановлено порушення, а саме відсутнє найменування підакцизного товару, тобто спірним у даному випадку є не зазначення коректного назви товару, а не ідентифікація проданого товару за категорії товару.
Натомість суд наголошує, що перед назвою реалізованого товару «Heets Summer Breez» у чеку зазначено код УКТ ЗЕД, який відображає безпосередньо сам товар, а саме, код "2403 99 90 10" - це тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням.
Також суд зазначає, що Податковий кодекс України абревіатуру "ТВЕН" відносить до опису продукції (п.п.215.3.2 п.215.3 ст. 215) і не визначає її як найменування.
Отже обґрунтування відповідача щодо не зазначеннями найменування підакцизного товару не приймаються та спростовуються вищевикладеним.
Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17.06.2022 № 0112280707 щодо порушення позивачем п.11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яким застосовано штрафну санкцію в сумі 5 100,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо доводів позивача про розрахунок податковим перевіряючим за власні кошти контрольно розрахункової операції під час проведення перевірки суд зазначає, що жодним законодавчим та нормативним документом не визначене порядок проведення контрольних розрахункових операцій та виділення коштів на їх проведення.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову частково довів з посиланням на відповідні докази, правомірність своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 27.09.2022 №1954.
З огляду на зазначене, оскільки рішенням суду позовні вимоги задоволені повністю, згідно ч. 1 ст. 139 КАС України понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн підлягають до стягнення на користь позивача з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРО ТРЕЙД» (місцезнаходження: пр. Соборний, буд. 77, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008, код ЄДРПОУ 42874472) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0112280707 від 17.06.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРО ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька