Рішення від 10.06.2025 по справі 640/2541/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року Справа№640/2541/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулася до із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправною відмову у формуванні та поданні до Управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- зобов'язати сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7681,50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем під час придбання житла вперше було помилково сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому позивач вважає, що відповідно до норм Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" такий збір сплачено безпідставно. На заяву про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивачем отримано відмову відповідача з посиланням на відсутність правового механізму перевірки інформації про придбання особою нерухомості вперше, відтак, відсутність правових підстав для повернення коштів. Позивачем у позові зазначено, що відсутність правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше не може покладати на нею обов'язку по сплаті збору та наявність підстав для його сплати.

Відповідач надав суду відзив на позов, де заперечує проти задоволення заявлених позивачем вимог. Так, відповідач зауважив на пропуску позивачем як 6 місяців позовної давності, так і визначених Податковим кодексом України 1095 днів для звернення до суду. По суті спорі відповідач вказав, що управління не має, на відміну від нотаріуса, доступу до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а надані до суду позивачем документи не свідчать беззаперечно про придбання житла позивачем вперше. Тобто, відсутній відповідний правовий механізм перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2022 позов залишено без руху. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку, призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

26.12.2018 позивачем, ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу придбано квартиру вартістю 768 150 грн за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олександренко Г.В. та зареєстровано в реєстрі за №1134.

Відповідно до квитанції № 181 від 26.12.2018 позивачем при купівлі нерухомості сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування розміром 7681,50 грн (1% від вартості нерухомого майна).

За наслідком розгляду заяви позивача від 17.09.2021 (від 05.10.2021 № 42788/8) про повернення помилково сплаченого збору Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 07.10.2021 № 2600-0603-8/160234 повідомило про відсутність підстав для повернення сплаченого позивачем збору. За змістом листа відповідача відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 N 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюються за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, втім, згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 N 28-2, до функцій і повноважень управління Фонду не віднесено збір та перевірка інформації про факт придбання житла вперше, будь-які документи щодо придбання житла, в тому числі вперше, в Управління відсутні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано також Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з абзацом 1 пункту 15-1-15-2 Порядку № 1740 (в редакції від 12.07.2017, що діяла на час придбання позивачем квартири та до 25.09.2020 включно), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Відповідно до п. 15-3 Порядку № 1740 (в редакції від 04.04.2018, що діяла на час придбання позивачем квартири та до 25.09.2020 включно) нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

23.09.2020 до Порядку № 1740 внесені зміни на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Постанова № 866), відповідно до якої, зокрема, доповнено Порядок № 1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами "в" і "г", відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов".

Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту: "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Постанова № 866 набрала чинності 26.09.2020.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.

При цьому, законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Водночас, до 25.09.2020 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснювалося лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбававали житло вперше, не були та не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Починаючи з 26.09.2020 запроваджено механізм (шляхом доповнення пункту 15-3 Порядку № 1740), за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може скористатися вказаною пільгою та не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла за умови відповідності підпункту "в" пункту 15-2 Порядку № 1740.

При цьому, відсутність цього механізму до 25.09.2020 включно не може позбавляти особу права на повернення сплаченого задля нотаріального посвідчення договору збору у разі, якщо вона придбаває житло вперше.

Відповідно до п. 18 Порядку № 1740 (в редакції, чинній нас подання позивачем відповідачу заяви про повернення збору) облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства.

Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній нас подання позивачем відповідачу заяви про повернення збору) казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013, № 787 (далі - Порядок № 787 в редакції, чинній нас подання позивачем відповідачу заяви про повернення збору).

Цей Порядок розроблено, зокрема, на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України (п. 1).

Згідно із п. 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 6).

Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів (далі - платежі) установлюється Порядком, затвердженим Постанова правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 (в редакції, чинній нас подання позивачем відповідачу заяви про повернення збору «Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів»)

Відповідно до п. 7.2 цього Порядку суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Згідно із додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 за № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" на Пенсійний фонд України покладений контроль за справлянням до бюджету за кодом бюджетної класифікації 24140500, що відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, відповідає найменуванню «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна».

Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 за № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відтак, повернення коштів з помилково (надміру) сплаченого на обов'язкове державне пенсійне страхування при операціях придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна здійснюється органами казначейської служби за поданням територіальних органів Пенсійного фонду, що є відповідними вповноваженими органами контролю за справлянням платежів із цього збору.

Посилання відповідача на те, що надані до суду позивачем документи не надають можливості беззаперечно встановити факт придбання житла позивачем вперше та відсутність відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, відсутність повноважень у відповідача перевірки інформації про факт придбання житла вперше та наявність таких повноважень у нотаріуса до уваги не бере з огляду на наступне.

Умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127 в реакції, чинній на час розгляду відповідачем заяви позивача).

Згідно із п. 5 Порядку № 1127 інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід'ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень.

За бажанням особи інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, крім відомостей, передбачених абзацом першим цього пункту, може додатково містити відомості про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та його невід'ємної архівної складової частини у хронологічному порядку.

Також вказаною Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до п. 1 якого визначено, що цей Порядок визначає процедуру надання (припинення) доступу посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування чи інших визначених законом особам, адвокатам та нотаріусам (далі - користувачі) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, та процедуру отримання інформації з Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Відтак, відповідач не позбавлений можливості отримати, у встановленому законом порядку, запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17.

У постанові від 03.07.2018 (справа № 819/33/17) Верховний Суд вказав, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 826/4789/17.

Судом встановлено, що позивачем подано до відповідача заяву про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, оскільки майно придбано нею вперше, до укладення договору купівлі-продажу квартири від 26.12.2018 інша нерухомість нею не придбавалася, до заяви додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.12.2018, згідно якого позивачка є власницею квартири, яку придбала за договором від 26.12.2018, а відомості про набуття позивачем іншого житла в даних Реєстрах відсутні. Тобто, позивач була звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як така, що придбавала 26.12.2018 житло вперше, відтак, зважаючи на сплату збору попри відсутність в неї такого обов'язку, має право на його повернення.

З приводу доводів відповідача щодо пропуску позивачем строків повернення коштів, що визначені п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України та строку звернення до суду із позовом суд зазначає таке.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (у редакції на час сплати позивачем спірного збору) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Отже, зазначений пункт визначає порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів, визначений статтею 43 Податкового кодексу України, стосується сум грошового зобов'язання платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України містить визначення грошового зобов'язання, яким є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Водночас, згідно з пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Встановлення і скасування зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 1.4 статті 1 Податкового кодексу України).

Аналізуючи викладене вище, суд зазначає, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не є грошовим (податковим) зобов'язанням платника податку, а тому застосування механізму повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання платнику податків до таких відносин, а також граничних строків звернення з заявою про повернення таких сум, є безпідставним. При цьому, повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Також слід зауважити, що ані Порядком №787, ані Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ані Бюджетним кодексом України не визначено граничного строку на звернення фізичної особи із заявою до відповідного органу про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та підготовку ним відповідного подання.

Спірна відмова прийнята відповідачем 07.10.2021 при розгляді заяви позивача від 17.09.2021 (від 05.10.2021 № 42788/8), до суду позивач звернулась у січні 2022 року, тобто, в межах 6-місячного строку, передбаченого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, йдеться саме про відмову відповідачем 07.10.2021 у поверненні позивачу збору та, відповідно, підготовки відповідного подання до органів казначейської служби. Відповідач посилається на те, що позивач могла знати про порушення своїх прав під час сплати нею збору 26.12.2018, водночас, вказані доводи суд не приймає, оскільки при сплаті збору не вирішувалося питання його повернення, таким чином, порушення прав позивача відбулось у такому випадку саме під час відмови їй відповідачем у поверненні збору. Тобто, позов подано у визначений Кодексом адміністративного судочинства строк.

Крім цього, лист відповідача від 07.10.2021 № 2600-0603-8/160234 не визначав підставою відмови у поверненні сплаченого позивачем збору пропуск нею строку звернення до контролюючого органу із відповідною заявою.

З огляду на вказане вище, відмова відповідача у задоволенні заяви позивача та формуванні і надсиланні подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва (за місцем реєстрації позивача) є протиправною, а відтак відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи недоведення відповідачем факту придбання позивачем житла не вперше та підтвердження відсутності відомостей (витяг з Реєстрів від 26.12.2018) про набуття позивачем житла окрім квартири за договором від 26.12.2018, при придбанні якої нею було сплачено 7681,50 гривень спірного збору, є підстави також для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7681,50 гривень.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи задоволення позову повністю, сплачені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992,40 грн підлягають стягненню на його користь з бюджетних асигнувань відповідача повністю.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 241-243, 245, 246, 257, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у формуванні та поданні до Управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7681,50 гривень.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 гривень (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) - адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач) - адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368.

Суддя А.С. Михайлик

Попередній документ
128079970
Наступний документ
128079972
Інформація про рішення:
№ рішення: 128079971
№ справи: 640/2541/22
Дата рішення: 10.06.2025
Дата публікації: 16.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (09.07.2025)
Дата надходження: 03.07.2025
Предмет позову: про визнання протиправною відмови, зобов’язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
20.10.2025 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд