12 червня 2025 рокуСправа №160/21731/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Обставини справи: через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.02.2024 №UA110130/2024/000072/1, від 23.02.2024 №UA110130/2024/000086/1 та від 06.03.2024 №UA110130/2024/000101/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваних актів, прийнятих відповідачем, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом (за ціною договору).
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21731/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
До суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначив, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв'язку з чим і були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ.
Позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач підтримав доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог.
Також позивачем подано до суду клопотання, в якому позивач просить суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці; долучити до матеріалів справи наступні докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу: копія Додатку №05/08-24 від 05.08.2024 р. до Договору №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023; копія рахунку на оплату №12 від 28.01.2025; копія платіжної інструкції №141 від 28.01.2025; копія акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 10.04.2025.
Відповідач подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. У клопотанні відповідач просить суд відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу. В обгрунтування клопотання відповідач указує, що ця справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Позивачем до суду було подано позовну заяву від 07.08.2024, де в прохальній частині заявлено вимогу щодо стягнення з Відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору та орієнтовний розмір витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката 8500,00 грн та остаточний розмір таких витрат буде надано в порядку та строки, визначені ст. 139, 143 КАС України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду спрощене провадження без виклику сторін у цій справі відкрито 15.08.2024. Згідно зі ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів. Тобто, строк вчинення процесуальних дій, встановлених ухвалою від 15.08.2024 у цій справі обмежено 14.09.2024. Разом з позовною заявою представником позивача було додано наступні документи: Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 25.04.2024, виданий на надання правничої допомоги ТОВ «Фруталія» адвокатом Хозяїновим Володимиром Валерійовичем; Договір (Угода) № 16/01-06/23 про надання професійної правничої допомоги від 16.06.2023; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на гр. Хозяїнова Володимира Володимировича. 11.04.2025 Адвокатським об'єднанням «АДВІС» подано Клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат, пов'язаних з розглядом справи, та додано наступні документи: Додаток № 05/08-24 від 05.08.2024 до Договору (Угоди) № 16/01-06/23 про надання професійної правничої допомоги від 16.06.2023; рахунок на оплату № 12 від 28.01.2025; платіжна інструкція № 141 від 28.01.2025; акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 10.04.2025. З урахуванням дати відкриття провадження у справі, представник позивача повинен був до початку розгляду справи до 14.09.2024 подати документи на підтвердження наданої професійної правничої допомоги. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Також відповідач зазначає, що наданий до справи ордер неможливо ідентифікувати з предметом спору у справі №160/21731/24. Крім цього, зазначений Ордер додано в якості підтвердження повноважень адвоката Хозяїнова В.В. на надання правничої допомоги ТОВ «Фруталія» за період з 31.07.2024 по 12.08.2024 ще у 5 справах (№ 160/21275/24, 160/21046/24, 160/20960/24, 160/20627/24, 160/19011/24), в яких предметом оскарження були інші рішення про коригування митної вартості. За доводами відповідача, відсутні належні документи, що підтверджували б виправданість витрат на правничу допомогу.Вказаний гонорар є неспівмірним, адже при визначені вартості послуг наданих адвокатом потрібно враховувати положення ст. 134 КАС України, а саме: 1) складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); 2) час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
13.10.2021 між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та компанією SUPER FRUIT GIDA ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 13.10.2021 №13/10-21 (далі - Контракт).
Відповідно до п. 1.1 Контракту компанія SUPER FRUIT GIDA ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. (за контрактом - Продавець) продає, а ТОВ «ФРУТАЛІЯ» (за договором - Покупець) купує товар у кількості та ціною і на умовах, зазначених у виставлених Продавцем інвойсах. Контракт діє до 13.10.2024.
Валюта договору - дол. США (п.2.3. Контракту).
Всі витрати, митні збори, податки і збори, такі як митний збір, податок на додану вартість і пов'язані з виконанням даного контракту на території покупця, оплачуються покупцем, а податки, мита, витрати і збори на території продавця, оплачуються продавцем (п.2.4. Контракту).
Товар продається продавцем, він же є вантажовідправником протягом 10 днів після отримання заявки на товар. Покупець виступає вантажоодержувачем даного товару. Умови поставки «Free Carrier» (FCA) Адана, Туреччина (п.3.1. Контракту).
Розрахунок покупцем за товар здійснюється на наступних умовах: 100% вартості товару сплачується покупцем протягом 60 діб після отримання товару. Покупець за бажанням може здійснити авансовий платіж за товар (п.4.1. Контракту, в редакції додаткової угоди №2 від 08.12.2023).
Відповідно до інвойсу №SF12024000000074 від 08.02.2024 (специфікація №20 від 08.02.2024) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Лимони свіжі» вага брутто 21700 кг, вага нетто 19800 кг, ціною 0,60 долара США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 11880,00 доларів США. Як згідно вказаного інвойсу, так і згідно вказаної специфікації умови поставки - FCA (Інкотермс-2020), м.Адана, Туреччина.
За інвойсом №SF12024000000074 від 08.02.2024 (специфікація №20 від 08.02.2024) позивач подав електронну митну декларацію №24UA110130003487U9. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
До декларації були додані: Сертифікат якості (Certificate of quality) 08-02/2024-11 08.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) 08-02/2024-1 08.02.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) SF12024000000074 08.02.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 00221 08.02.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24TR33010000296605 09.02.2024; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR A 5546832 08.02.2024; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) A 1461186 08.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 007 14.02.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 14/02-1 14.02.2024; Специфікація виробника товару 20 08.02.2024; Розрахунок ціни (калькуляція) б/н 08.02.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 15.02.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 08.12.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 13/10-21 13.10.2021; Договір про надання послуг митного брокера 11/12/2023-1 11.12.2023; Договір (контракт) про перевезення 08/02 08.02.2024; Договір (контракт) про перевезення 7 08.02.2024 Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 11083188 14.02.2024; комерційна пропозиція 08.02.2024.
Після розгляду наданих позивачем документів, Дніпровською митницею 16.02.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000072/1.
Відповідно до інвойсу №SF12024000000087 від 16.02.2024 (специфікація №21 від 16.02.2024) до Контракту сторони визначили до постачання товари: «Мандарини свіжі» вага брутто 19100 кг, вага нетто 17700 кг, ціною 0,55 долара США за 1 кг., «Грейпфрути свіжі» вага брутто 2600 кг, вага нетто 2300 кг, ціною 0,50 долара США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 10885,00 доларів США. Як згідно зі вказаним інвойсом, так і згідно з указаною специфікацією умови поставки - FCA (Інкотермс-2020), м. Адана, Туреччина.
Згідно з указаним інвойсом позивач подав електронну митну декларацію №24UA110130004094U0 (далі - ЕМД-2) за інвойсом №SF12024000000087 від 16.02.2024. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
До декларації були додані: Сертифікат якості (Certificate of quality) 16-02/2024-11 16.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) 16-02/2024-1 16.02.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) SF12024000000087 16.02.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 694537 16.02.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24TR33090000038176 16.02.2024; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR A 5607651 16.02.2024; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) A 1461264 16.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 21/02-1 21.02.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 065 22.02.2024; Специфікація виробника товару 21 16.02.2024; Розрахунок ціни (калькуляція) б/н 16.02.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 15.02.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 08.12.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 13/10-21 13.10.2021; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 11105580 22.02.2024; комерційна пропозиція 16.02.2024.
Після розгляду наданих позивачем документів, Дніпровською митницею 23.02.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000086/1.
Відповідно до інвойсу № SF12024000000107 від 24.02.2024 (специфікація №22 від 24.02.2024) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Лимони свіжі» вага брутто 21700 кг, вага нетто 19800 кг, ціною 0,60 долара США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 11880,00 доларів США. Згідно з указаною специфікацією умови поставки - FCA (Інкотермс-2020), м. Мерсін, Туреччина.
Відповідно до інвойсу № SF12024000000107 від 24.02.2024 позивач подав електронну митну декларацію №24UA110130005039U2 (далі - ЕМД-3). Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
До декларації буди додані: Сертифікат якості (Certificate of quality) 24-02/2024-11 24.02.2024; Пакувальний лист (Packing list) 24-02/2024-1 24.02.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) SF12024000000107 24.02.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 28.02.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24TR33010000417882 25.02.2024; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR A 5553981 24.02.2024; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) A 1717951 24.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 008 26.02.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 26/02-1 26.02.2024; Специфікація виробника товару 22 24.02.2024; Розрахунок ціни (калькуляція) б/н 24.02.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 15.02.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 08.12.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 01.03.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 13/10-21 13.10.2021; Договір про надання послуг митного брокера 11/12/2023-1 11.12.2023; Договір (контракт) про перевезення 24/02 24.02.2024; Договір (контракт) про перевезення 8 24.02.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 11148119 04.03.2024; комерційна пропозиція 24.02.2024; копія митної декларації країни відправлення 24330100EX00043113 24.02.2024
Після розгляду наданих позивачем документів, Дніпровською митницею 06.03.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000101/1.
Із картки відмови (МД 24UA110130003487U9) суд установив такі підстави для відмови у прийнятті митної декларації:
за вказаними МД товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 13.10.2021 № 13/10-21, укладеного між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та компанією SUPER FRUIT GIDA ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина). Інвойси не містять відомостей щодо умов оплати товару. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано. Крім того, вищезазначений рахунок не містить посилання на контракт в рамках якого він виставлений. Крім того, вищезазначений рахунок не містить відомостей про сортність та якісні характеристики товару, в той час як згідно наданої митної декларації заявлено цитрусові - лимони LAMAS. Наданий до митного контролю сертифікат якості від 08/02/24 №08-02/2024-11 також не містить відомості щодо сортності товару. Надані до митного контролю специфікації при цьому містять відомості щодо сортності товару. В наданій до митного 08.02.2024 №24330100EX00029445 наявні умови оплати за товар: mal mukabili (що означає передплата за товар), із зазначенням розміру такої оплати, проте до митного контролю платіжні документи не надавались. Згідно п.3.1 вищезазначеного контракту умовами поставки є FCA - Adana. До митного контролю заявлено умови FCA - Adana. В наданій до митного оформлення калькуляції собівартості від 08/02/24 №б/н вказано розрахунок на умовах FCA - Adana, де вказано вартість самого товару, вартість коробки, вартість упаковки. Проте не враховано вартість навантаження на транспортний засіб, оскільки цей обов'язок також покладено на продавця відповідно до умов FCA;
плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, страхові витрати є частиною загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів;
в товаротранспортних накладних в графі 3 «Місце завантаження» вказано Mersin/Turkey, що не відповідає п.3.1 вищезазначеного контракту та інвойсу, де умовами поставки є FCA - Adana, в той час як в договорі-заявці про перевезення, рахунку про перевезення зазначено м.Адана. Документів, що підтверджують вартість транспортних витрат від м.Mersin до м.Adana до митного оформлення не надано. Вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст. 58 МКУ, в повному обсязі та не вірності розрахунку митної вартості. Відповідно розрахунку, декларантом можливо додані не всі здійснені витрати у країні відправлення;
для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Зазначене унеможливлює проведення перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, включення у митну вартість яких передбачено ст. 58 МКУ;
страхові документи, акти виконаних робіт, договір на перевезення або на транспортно-експедиційне обслуговування, до митного контролю не надано;
рахунки на оплату транспортних послуг не містять відомостей щодо вартості видачі документа Т1, не містить посилання на договір на перевезення або надання транспортно-експедиційних послуг, містить відомості щодо маршруту перевезення товару, згідно яких пунктом відправлення є м.Адана. Розмір таких витрат не підтверджено документально та не піддається обчисленню. Надані документи довідка щодо транспортних не є бухгалтерськими документами, крім того дані документи не містять відомостей в рамках якого договору вони надані, не містять посилань на інші перевізні документи для здійснення ідентифікації. Враховуючи, що перевізник надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.
Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, приблизно за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: для товару №1 - за ЕМД від 22.01.2024 № 24UA500500002206U1 (UA500500/2024/002206) - на рівні 1,20 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Лимони свіжі, сорту LAMAS, без первинної упаковки, у пластикових ящиках 300 шт. на 3 дерев'яних піддонах, вага нетто 2300 кг, врожай 2024 року. Торговельна марка: CELILLER. Виробник: CELILLER TARIM VE GIDA URUNLERI ITH. IHR. NAK. SAN. VE TIC. LTD. STI. Країна виробництва: TR.».
Із картки відмови (МД 24UA110130004094U0) суд установив такі підстави для відмови у прийнятті митної декларації:
за ЕМД № 24UA110130004094U0 від 23.02.2024 товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 13.10.2021 № 13/10-21, укладеного між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та компанією SUPER FRUIT GIDA ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина). Згідно частини 4 контракту умови оплати товару визначаються інвойсом. Інвойс від 16/02/24 № SF12024000000087 не містить відомостей щодо умов оплати товару, проте банківські реквізити для здійснення оплати в інвойсі зазначено. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано. Крім того, вищезазначений рахунок не містить посилання на контракт в рамках якого він виставлений. Крім того, вищезазначений рахунок не містить відомостей про сортність та якісні характеристики товару, в той час як згідно наданої митної декларації заявлено цитрусові - мандарини W.MURCOTT та грейпфрути Star Ruby. Наданий до митного контролю документ від 16.02.2024 № 16-02/2024-11 також не містить відомості щодо сортності товару лише посилання на опис товару в інвойсі та специфікації. Надана до митного контролю специфікація від 16/02/24 №21 при цьому містить відомості щодо сортності товару, таким чином документи містять між собою розбіжності у відомостях щодо товару. В наданих товаросупровідних документах зазначено різну інформацію про оцінюваний товар, крім вищезазначеного зокрема в сертифікаті походження товару від 16/02/24 № A 1461264-«Fresh Mandarines, fresh grapefruit», в фіто санітарному сертифікаті від 16/02/24 № EC/TR A 5607651 зазначено - «Fresh Mandarines W.Murcott citrus reticulate blanco; Fresh grapefruit Star Ruby citrus paradisi Macf.». Враховуючи відсутність перекладів вищезазначених документів, якісні характеристики не підтверджено документально. Сорт та вид оцінюваного товару впливає на числові значення митної вартості товару;
розрахунок собівартості товару від 16/02/24 № б/н не містить відомостей щодо вартості навантаження товару, при зазначених у декларації та комерційній пропозицій умовах поставки FCA - Adana. Отже ,складові такої вартості зазначено не в повному обсязі. В наданій до митного контролю митній декларації країни відправлення від 16.02.2024 № 24330900EX00007606 наявні умови оплати за товар: mal mukabili (що означає передплата за товар), із зазначенням розміру такої оплати, проте до митного контролю платіжні документи не надавались;
згідно п.3.1 вищезазначеного контракту умовами поставки є FCA - Adana. До митного контролю заявлено умови FCA - Adana. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, страхові витрати є частиною загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. У розрахунку до ЕМД та в наданих до митного контролю документах відсутні відомості щодо експедиційних витрат. Вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст. 58 МКУ, в повному обсязі та не вірності розрахунку митної вартості. Відповідно розрахунку, декларантом можливо додані не всі здійснені витрати у країні відправлення;
страхові документи, акти виконаних робіт, договір на перевезення або на транспортно-експедиційне обслуговування, до митного контролю не надано;
Договір на перевезення або транспортно-експедиційне обслуговування відсутній, замість нього надано документ: заявка на перевезення від 11.02.2024 № 11/02 згідно якої надавачем послуг ФОП « ОСОБА_1 », при цьому відсутнє посилання на договір на перевезення або надання транспортно-експедиційних послуг в рамках якого виписана заявка на перевезення. Згідно заявки ціна перевезення складає 38300 грн., при цьому зазначено, що розрахунок за послуги має бути здійснено за курсом НБУ протягом 3-5 днів, після вивантаження на підставі зазначених документів. Таким чином, не є зрозумілим згідно якої валюти має бути застосовано курс на певну дату НБУ. Враховуючи зазначене та попередні заявки за тими ж контрагентами, що були виставлені в валюті долар США у митниці виникають сумніви щодо точності та правдивості зазначених даних щодо вартості перевезення у заявці від 11.02.2024 № 11/02. В той же час, до митного контролю надано рахунок на оплату транспортних послуг від 21/02/24 № 21/02-1, згідно якого вартість транспортних послуг складає 38300 грн. Крім того, згідно відомостей даного рахунку відсутнє розподілення вартості послуг до митного кордону та після. Наявні відомості щодо послуги зазначено так: «Міжнародні транспортні послуги. Рахунок на оплату транспортних послуг від 21/02/24 №21/02-1 не містить відомостей щодо вартості експедиторських послуг, щодо вартості видачі документа Т1, не містить посилання на договір на перевезення або надання транспортно-експедиційних послуг, містить відомості щодо маршруту перевезення товару, згідно яких пунктом відправлення є м.Адана. Таким чином, до складових митної вартості не включено вартість експедиторських витрат. Розмір таких витрат не підтверджено документально та не піддається обчисленню. Наданий документ довідка щодо транспортних від 22/02/24 № 065 не є бухгалтерським документом, крім того даний документ не містить відомостей в рамках якого договору він наданий, не містить посилань на інші перевізні документи для здійснення ідентифікації. Враховуючи, що перевізник надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню; надана декларантом довідка від 22/02/24 № 065 має інформаційний характер, не дає розуміння формування складових та принципу розділення вартості 38300 грн, зазначеної у рахунку від 21/02/24 № 21/02-1. За зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг.
Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Складові митної вартості не підтверджено документально. Враховуючи вищевикладене та відсутність платіжних документів, щодо оплати товару у митного органу є сумніви, щодо достовірності заявленого рівні митної вартості товару.
Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, приблизно за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару №1 - за ЕМД від 17.01.2024 №24UA500500001624U8 (UA500500/2024/001624) - на рівні 1,00 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Мандарини свіжі, сорту W.MURCOTT, врожай 2024 року, без первинної упаковки, у пластикових ящиках 2200 шт. на 26 дерев'яних піддонах, вага нетто 20400 кг.Т орговельна марка: DAS. Виробник: DAS NARENCIYE SERACILIK TARIM URUNLERI TAS.PAZ. ITH.IHR.SAN VE TIC.LTD.STI. Країна виробництва: TR.», для товару №2 - за ЕМД від 22.02.2024 № 24UA408020009974U6 (UA408020/2024/009974) - на рівні 1,10 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Грейпфрути свіжі, в ящиках, не розфасовані для роздрібної торгівлі.».
Із картки відмови (МД 24UA110130005039U2) суд установив такі підстави для відмови у прийнятті митної декларації:
за ЕМД № 24UA110130005039U2 (UA110130/2024/005039) від 06.03.2024 товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 13.10.2021 № 13/10-21, укладеного між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та компанією SUPER FRUIT GIDA ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина). Інвойс від 24.02.2024 №SF12024000000107 не містить відомостей щодо умов оплати товару. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано. Крім того, вищезазначений рахунок не містить посилання на контракт в рамках якого він виставлений. Крім того, вищезазначений рахунок не містить відомостей про сортність та якісні характеристики товару, в той час як згідно наданої митної декларації заявлено цитрусові - лимони LAMAS. Наданий до митного контролю сертифікат якості від 24.02.2024 №24-02/2024-11 також не містить відомості щодо сортності товару. Надана до митного контролю специфікація від 24.02.2024 №22 при цьому містить відомості щодо сортності товару. В наданій до митного контролю митній декларації країни відправлення від 24.02.2024 № 24330100EX00043113 наявні умови оплати за товар: mal mukabili (що означає передплата за товар), із зазначенням розміру такої оплати, проте до митного контролю платіжні документи не надавались. Згідно п.3.1 вищезазначеного контракту умовами поставки є FCA - MERSIN. До митного контролю заявлено умови FCA - MERSIN. В наданій до митного оформлення калькуляції собівартості від 24.02.2024 №б/н вказано розрахунок на умовах FCA - MERSIN, де вказано вартість самого товару, вартість коробки, вартість упаковки. Проте не враховано вартість навантаження на транспортний засіб, оскільки цей обов'язок також покладено на продавця відповідно до умов FCA;
плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, страхові витрати є частиною загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст. 58 МКУ, в повному обсязі та не вірності розрахунку митної вартості. Відповідно розрахунку, декларантом можливо додані не всі здійснені витрати у країні відправлення;
страхові документи, акти виконаних робіт, договір на перевезення або на транспортно-експедиційне обслуговування, до митного контролю не надано;
рахунок на оплату транспортних послуг від 24.02.2024 №008 не містить відомостей щодо вартості видачі документа Т1. Наданий документ довідка щодо транспортних від 26.02.2024 № 26/02-1 не є бухгалтерським документом, крім того даний документ не містить відомостей в рамках якого договору він наданий, не містить посилань на інші перевізні документи для здійснення ідентифікації, крім того в ньому некоректно вказано вагу брутто/нетто, зазначене ставить під сумнів достовірність даного документа. Враховуючи, що перевізник надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. За зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, договір на перевезення та ін.., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості.
Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, приблизно за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: для товару №1 - за ЕМД від 22.01.2024 №24UA500500002206U1 (UA500500/2024/002206) - на рівні 1,20 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Лимони свіжі, сорту LAMAS, без первинної упаковки, у пластикових ящиках 300 шт. на 3 дерев'яних піддонах, вага нетто 2300 кг, врожай 2024 року.Торговельна марка: CELILLER.Виробник: CELILLER TARIM VE GIDA URUNLERI ITH. IHR. NAK. SAN. VE TIC. LTD. STI. Країна виробництва: TR.».
Не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
В порушення указаних норм, оскаржувані рішення (графа 33) не містять обставини їх прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, що свідчить про необґрунтованість цих рішень.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, такі як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої вказаної статті Митного кодексу України митному органу, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митниці мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митницею та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, згідно із нормами Митного кодексу України, митницею при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному декларантом.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації
Наявність у митниці обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною законодавець пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, митний орган має зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Судом із карток відмови в прийнятті митної декларації установлено, що відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, складені відповідачем документи не містить роз'яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме: не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також, які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.
Тобто, митним органом при митному оформленні взагалі не аргументовано позицію про те, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Всі посилання відповідача фактично зводилися до формальностей та не стосувалися обставин складових митної вартості товарів.
Судом із долучених до матеріалів справи документів не встановлено невідповідності поданих позивачем документів щодо визначення митної вартості товару. Подані декларантом документи підтверджували як фактурну складову вартість товару, так і вартість понесених транспортних витрат.
Суд зазначає, що умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Більш того, не стосується цього (визначення митної вартості товару) й посилання відповідача на відмінності сорту придбаного товару.
Крім того, оскаржені рішення не містять обґрунтувань, яким чином такі обставини впливають на неможливість визначення заявленого рівня митної вартості товарів.
Є безпідставними також твердження відповідача щодо не врахування декларантом вартості навантаження на транспортний засіб, адже усі ці витрати мали місце на території продавця, які за умовами 2.4. Контракту покладалися саме на нього.
Отже, суд уважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішення про коригування митної вартості, у тому числі у частині обґрунтованості прийнятої у цих рішеннях ціни за одиницю товару та застосування резервного методу.
Із установлених судом обставин суд робить висновок про те, що оскаржувані у цій справі рішення є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подачу цієї позовної заяви до суду позивачем був оплачений судовий збір у розмірі 9084,00 грн.
Водночас, суд зазначає, що враховуючи ціну позову (231109,92 грн) і вимоги ст.4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до сплати у цій справі підлягає судовий збір у розмірі 3466,65 грн.
З огляду на викладене, а також задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3466,65 грн.
Відповідно до ч.7 Закону України «Про судовий збір», решта суми сплаченого судового збору у розмірі 5617,35 грн повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Також позивачем подано до суду клопотання, в якому позивач просить суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частинами першою та третьою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно зі статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У Рішенні Конституційного Суду України №23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Положеннями частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надані договір (угода) №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023, додаток від 05.08.2024 №05/08-24 до договору, акт від 10.04.2025 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги, ордер Серія АЕ №2167483.
Також було надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДП №4349, видане адвокатові Хозяїнову Володимиру Валерійовичу.
Так, за договором (угодою) №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (клієнт) і Адвокатським об'єднанням «Адвіс» (адвокатське об'єднання) Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання (далі «Об'єднання») бере на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги Адвокатами Об'єднання Клієнту та/або Підзахисному Правова допомога надається в будь-яких справах /провадженнях спорах (кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських тощо), які порушуються (розслідуються, відкриваються, розпочинаються, ведуться тощо) на території України та за її межами відносно Клієнта та/чи Підзахисного, або за його (ix) участю чи ініціативою, у переговорах за участю Клієнта та/чи Підзахисного, при супроводі діяльності Клієнта, за окремими письмовими дорученнями Клієнта та/чи Підзахисного.
Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання представляти, відстоювати та захищати права, свободи та законні інтереси Клієнта та/чи Підзахисного в усіх судах (не залежно від спеціалізації та інстанції суду), у Верховному, Конституційному Суді України, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, органах, організаціях незалежно від форми власності чи підпорядкування, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
У пунктах 3.1., 3.2. сторони обумовили, що формою винагороди Адвокатського об'єднання за надані відповідно до цього договору послуги є гонорар адвоката, який здійснює захист клієнта та додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху). Розмір, порядок обчислення (фіксований, погодинний тощо) та порядок оплати гонорару адвоката за виконання доручення клієнта узгоджується сторонами та визначається у додатку до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Остаточний розмір гонорару адвоката встановлюється в акті приймання-передачі, що підписується представниками сторін.
У додатку від 05.08.2024 №05/08-24 до договору вказано, що Адвокатське об'єднання в рамках домовленостей, викладених в даному Додатку та Договорі, зобов'язується надавати правову допомогу Клієнту в адміністративній справі щодо визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.02.2024 року №UA110130/2024/000072/1, від 23.02.2024 року №UA110130/2024/000086/1 та від 06.03.2024 року №UA110130/2024/000101/1, а саме: вивчити надані Клієнтом наявні матеріали щодо предмету спору, сформувати правову позицію щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування вищевказаних рішень про коригування митної вартості товарів. Надавати Клієнту інформацію, консультації та роз'яснення з правових питань. Підготувати та подати позовну заяву до суду. Представляти інтереси Клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (за потреби). Забезпечити вчинення всіх необхідних процесуальних дій та підготовку необхідних процесуальних документів в рамках надання правової допомоги Клієнту в адміністративній справі (зокрема, подати відповідь на відзив, необхідні клопотання, заяви тощо).
Орієнтовний перелік та обсяг послуг (гонорару), що надаються за цим Додатком до Договору:
консультація Клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду позовної заяви з урахуванням судової практики та правових висновків Верховного Суду - 1000 грн;
підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вираховування розміру судового збору, підготовка додатків до позову, підготовка позову як документу - 4 год.;
підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу - 2 год., усього: 6 год.
Сторони погодили, що для визначення обсягу послуг, що надаються відповідно до даного Додатку до Договору, вартість 1 (однієї) години роботи адвоката визначається у розмірі 1250,00 грн (одна тисяча двісті п'ятдесят грн 00 коп.).
Клієнт зобов'язується сплатити на користь Адвокатського об'єднання вартість визначених послуг (гонорар) в наступному порядку: 8500,00 грн (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) сплачується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг. Гонорар може бути оплачений достроково.
Крім цього, сторони склали акт від 10.04.2025 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги.
Згідно з цим актом, адвокатське об'єднання передає, а клієнт приймає надану професійну правничу (правову) допомогу (справа Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адміністративним позовом ТОВ «Фруталія» про визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.02.2024 №UA110130/2024/000072/1, від 23.02.2024 №UA110130/2024/000086/1 та від 06.03.2024 №UA110130/2024/000101/1) в уточнених обсязі, кількості та вартості, вказаних у нижченаведеній таблиці:
консультація Клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду позовної заяви з урахуванням судової практики та правових висновків Верховного Суду - 1000 грн;
підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вираховування розміру судового збору, підготовка додатків до позову, підготовка позову як документу - 4 год. - 5000 грн;
підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу - 2 год. - 2500 грн, усього: 6 год - 8500 грн.
Сторони підтверджують, що клієнт сплатив на користь адвокатського об'єднання вартість визначених послуг (гонорар) в розмірі 8500,00 грн в повному обсязі.
Отже, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надані належні і допустимі докази.
Частиною дев'ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18.
Суд зазначає, що адвокатом позивача під час надання правової допомоги у цій справі складено змістовну позовну заяву, до якої додані всі необхідні докази і документи на підтвердження правової позиції позивача. Подана адвокатом позовна заява у цій справі відповідала вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України. Крім цього, адвокатом була складена і подана до суду відповідь на відзив відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат про надання правової допомоги є співмірною зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, відповідно понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8500,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.02.2024 №UA110130/2024/000072/1, від 23.02.2024 №UA110130/2024/000086/1 та від 06.03.2024 №UA110130/2024/000101/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ПВ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (вул. Байкальська, 6-Я, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42424288) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3466 (три тисячі чотириста шістдесят шість) грн 65 коп. і судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (вул. Байкальська, 6-Я, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42424288).
Відповідач: Дніпровська митниця (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ПВ 43971371).
Суддя Н.В. Кучугурна