12 червня 2025 рокуСправа № 160/8995/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо неоформлення та невидачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року неповнолітній ОСОБА_2 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітній ОСОБА_2 у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, з проставленою відміткою про місце проживання відповідно до п.п. 6, 7 Положення № 2503-ХІІ, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , як законний представник своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням нею шістнадцятирічного віку, разом із донькою звернулася до відділу № 14 у м. Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області із заявою про оформлення та видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без надання згоди на обробку персональних даних. Із заявою такого самого змісту вони звернулися до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. До заяв було додано необхідні документи для оформлення паспорта. У заявах було обґрунтовано право на паспорт у формі книжечки. Однак Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області листом від 18.11.2024 та Відділом № 14 у м. Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області листом від 21.11.2024 було відмовлено у видачі такого паспорта. Позивач, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17, вважає бездіяльність відповідача щодо невидачі паспорта у формі книжечки протиправною і такою, що порушує права її неповнолітньої доньки.
Ухвалою суду від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та про витребування доказів, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
16.04.2025 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що до заяви про видачу паспорта неповнолітній ОСОБА_2 не було додано документи, передбачені розділом ІІI Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України. За результатами розгляду зазначеного звернення надано відповідь про необхідність надати документи, передбачені розділом ІІI Тимчасового порядку. Неповнолітня ОСОБА_2 у віці 16 років зі своїм законним представником - ОСОБА_1 звернулися зі складеною у довільній формі заявою від 13.11.2024 до відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вхідний № Р-35/6/1222-24 від 13.11.2024), у якій просили оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України, як це передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного демографічного реєстру, без надання згоди на обробку персональних даних та без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі, виключно у виді паспортної книжечки у зв'язку з досягненням нею 16-річного віку. До заяви було додано копії свідоцтва про народження, паспорта матері, довідки про склад сім'ї, дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см. Відділом № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на вказану заяву було надано відповідь листом № 1222-2400/1222-24 від 21.11.2024, яким роз'яснено визначений законодавством алгоритм дій щодо порядку оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року та повідомлено, що для оформлення паспорта з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», особа, яка досягла 16-ти річного віку, або її законний представник звертається до територіального підрозділу ДМС та надає рішення суду і документи, перелік яких визначений розділом ІІІ Тимчасового порядку. Також було зауважено, що паспорт громадянина України у формі книжечки оформлюється та видається на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, особам, які досягли 16-річного віку та надали повний перелік документів. Реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим. Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності. До повноважень ГУ ДМС у Дніпропетровській області та його територіальних підрозділів не належить реєстрація/ зняття з місця реєстрації проживання осіб/перебування осіб та внесення до будь-яких документів відмітки про реєстрацію місця проживання.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення не надійшли. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.11.2008 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_1 .
14.11.2024 неповнолітня ОСОБА_2 та її законний представник - ОСОБА_1 звернулися до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою (вх. № Р-1086/6/1201-24 від 14.11.2024) про оформлення та видачу ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням шістнадцятирічного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, з проставленою відміткою про реєстрацію місця проживання відповідно до п.п. 6, 7 Положення № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без надання згоди на обробку персональних даних та без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі. Заява містить посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17. У переліку додатків до заяви зазначено дві фотокартки для оформлення паспорта, копії свідоцтва про народження, копія паспорта законного представника (матері) та копію довідки про склад сім'ї.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за результатами розгляду зазначеної заяви надано відповіді ОСОБА_2 та ОСОБА_1 листом № Р-1086/6/1201-24/1201.4.3/15283-24 від 18.11.2024, яким повідомлено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку, визначає Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456. Судове рішення у справі № 806/3265/17 не може бути підставою для видачі заявнику паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, оскільки таке рішення стосується прав або інтересів визначеної у рішенні особи. З метою документування паспортом громадянина України зразка 1994 року необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому законодавством порядку, та документи, перелік яких визначено розділом ІІІ Тимчасового порядку.
13.11.2024 неповнолітня ОСОБА_2 та її законний представник - ОСОБА_1 звернулися до відділу № 14 у м. Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою (вх. № Р-35/6/1222-24 від 13.11.2024) про оформлення та видачу ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням шістнадцятирічного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, з проставленою відміткою про реєстрацію місця проживання відповідно до п.п. 6, 7 Положення № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без надання згоди на обробку персональних даних та без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі. Заява містить посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17. У переліку додатків до заяви зазначено дві фотокартки для оформлення паспорта, копії свідоцтва про народження, копія паспорта законного представника (матері) та копію довідки про склад сім'ї.
Відділ № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за результатами розгляду зазначеної заяви надав відповідь ОСОБА_1 листом № 1222-2400/1222-24 від 21.11.2024, яким повідомив, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року та відповідно до Положення. Порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку, визначає Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456. За відсутності відповідного рішення суду у Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області відсутні правові підстави для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з частиною першою статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначено Законом № 5492-VI (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом частини першої статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
За приписами частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення № 2503-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно з пунктами 12, 13 Положення № 2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Кабінетом Міністрів України 25.03.2015 прийнято постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745 (далі - Постанова № 745), яка набрала чинності з 01.11.2016, внесено зміни до Постанови № 302, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.
Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 (у редакції постанови Уряду № 745), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 131 вказаного Порядку також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи). Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 внесено зміни до пункту 3 Постанови № 302 (далі - Постанова № 398), доповнено його абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» (далі - Тимчасовий порядок № 456), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591, відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302 та Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Згідно з пунктом 1 Тимчасового порядку № 456 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Пунктом 3 Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
За приписами пунктів 4, 5 Тимчасового порядку № 456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.
Питання права особи по досягненню нею 14-річного віку на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних, було предметом дослідження Верховного Суду за наслідками якого сформовано висновок у постановах від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 та у подальшому підтримано у постановах від 17.05.2023 у справі № 420/12574/21 та від 09.11.2023 у справі № 380/16510/22 за подібних правовідносин із справою, що розглядається.
Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 у справі № 560/3366/23 не вбачав підстав для відступу від таких висновків.
У постанові від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що питання стосовно права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв'язку із ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була прийнята постанова у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
В означеному рішенні Велика Палата констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
На переконання Великої Палати, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
У цій же постанові Велика Палата вказала, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
За встановлених обставин цієї справи ОСОБА_1 та її неповнолітня донька ОСОБА_2 звернулися до Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою від 13.11.2024 про оформлення та видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без надання згоди на обробку персональних даних та без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі. До вказаної заяви додано дві фотокартки, копію свідоцтва про народження, копію паспорта законного представника та копію довідки про склад сім'ї.
Отже, викладені у вищевказаній постанові Великої Палати у справі № 806/3265/17 висновки є застосовними і до обставин цієї справи.
У постановах від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 Верховний Суд, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Тимчасовий порядок.
У вказаних справах Верховним Судом наголошено на імперативності приписів Закону № 5492-VI, адже ними встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
Також окрему увагу Верховний Суд у цих постановах звернув увагу на те, що відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.
У подальшому, аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 420/12574/21 та від 09.11.2023 у справі № 380/16510/22.
Щодо доводів відповідача в частині неповноти поданих ОСОБА_2 документів для оформлення та видачі паспорта зразка 1994 року у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ згідно з Тимчасовим порядком № 456 суд зазначає таке.
Наведена у відзиві інформація щодо переліку документів, які необхідно подати для оформлення паспорта, стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої ухвалено рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
Разом із тим, як вказувалося вище, пунктом 13 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: (1) заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; (2) свідоцтво про народження; (3) дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; (4) у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Форма такої заяви, зазначеної у підпункті 1 пункті 13 Положення № 2503-ХІІ, була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2012 «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме Додаток 1. Однак вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу цього ж Міністерства від 01.03.2018 № 161. Відтак натепер немає іншого зразка форми про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації пункту 13 Положення № 2503-ХІІ.
Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 «Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України» хоч і містить форму заяви про видачу паспорта громадянина України (додаток 1), проте цей наказ, виходячи із його суті і змісту, не може бути застосовано у спірних правовідносинах, оскільки на дату подання документів відсутнє на користь заявника рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами, зокрема для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження (від 21.11.2018 у справі № 821/1974/17, від 26.06.2019 у справі № 0840/3992/18, від 19.07.2019 у справі № 2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі № 807/85/18, від 07.08.2019 у справі № 520/11053/18, від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18, від 10.12.2020 у справі № 240/575/20).
Наведене свідчить про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Положення № 2503-ХІІ, а не Тимчасовий порядок № 456.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.07.2021 у справі №280/851/20 за подібних обставин до цієї справи.
Суд дійшов висновку, що відмова в оформленні та видачі паспорта у формі паспортної книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ є протиправною.
Для належного захисту порушених прав позивача суд зобов'язує Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Разом із тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача оформити та видати паспорт ОСОБА_2 без використання цифрового ідентифікатора та надання згоди на обробку персональних даних, оскільки при видачі паспорта у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, не передбачено автоматизованої обробки персональних даних особи та їх внесення до Єдиного державного демографічного реєстру.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача проставити відмітку про реєстрацію також не підлягають задоволенню як передчасні, оскільки предметом спору у цій справі є правомірність відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта у формі книжечки, а не спір щодо внесення даних до такого паспорта. У даному випадку процедура ведення паспортного обліку ще не відбулась.
Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
На підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з урахуванням висновків Верховного Суду суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у матеріалах справи відсутні відомості про понесення позивачем інших судових витрат, тому розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Архітектурна, буд. 10А код ЄДРПОУ 37806243).
Повний текст рішення складено 12.06.2025.
Суддя В.В. Рянська