12 червня 2025 рокуСправа №160/6864/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, позивач - Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо незабезпечення автоматичного повернення коштів ФГ «Агрофірма «Віктор» у розмірі 1720000 грн при поповненні електронного рахунку № НОМЕР_1 платника ПДВ відкритого на ім'я ФОП ОСОБА_1 згідно платіжного доручення №1688 від 22.01.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України вчинити дії, в тому числі подати висновок до Державної казначейської служби України, необхідні для повернення коштів у розмірі 1720000 грн. з рахунку платника ПДВ відкритого на ім'я ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на рахунок ФГ «Агрофірма «Віктор» № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299;
- зобов'язати Державну податкову службу України не зменшувати суму податку, на яку платник податку - ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, шляхом зменшення показника загальної суми поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка під час повернення Державною казначейською службою України коштів у розмірі 1720000 грн з електронного рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ФОП ОСОБА_1 на рахунок ФГ «Агрофірма «Віктор» № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.01.2021 при проведенні розрахунків по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) по оплаті за добрива рідкі азотні по рахунку № 1 від 21.01.2021 на загальну суму 1 720 000 грн. допущено помилку в платіжному дорученні № 1688 від 22.01.2021, а саме помилково вказано рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_4, який є рахунком третьої особи у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. На письмове звернення позивача до податкового органу щодо повернення помилково сплачених грошових зобов'язань позивач отримав відмову, оскільки ПК України не передбачено перерахування коштів електронного рахунка одного платника на поточний рахунок іншого платника. На думку позивача спірне питання повинно регулюватися Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 (суддя Рищенко А.Ю.) позовну заяву Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" було залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 (суддя Рищенко А.Ю.) провадження у справі №160/6864/21 відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 (суддя Рищенко А.Ю.) адміністративний позов Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Державна казначейська служба України, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Зобов'язано Державну податкову службу України вчинити дії, в тому числі подати висновок до Державної казначейської служби України, щодо повернення коштів у розмірі 1720000,00 грн з рахунку платника ПДВ відкритого на ім'я ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на рахунок ФГ «Агрофірма «Віктор» № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» (код ЄДРПОУ 21895248) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 (колегія суддів у складі: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.) апеляційну скаргу Державної податкової служби України задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 липня 2021 року у справі № 160/6864/21 скасовано в частині задоволення позову про зобов'язання Державної податкової служби України подати висновок до Державної казначейської служби України, щодо повернення коштів у розмірі 1720000 грн з рахунку платника ПДВ відкритого на ім'я ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на рахунок ФГ «Агрофірма «Віктор» № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299 і в цій частині в позові відмовлено.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 липня 2021 року у справі № 160/6864/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 25.07.2024 (колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі: головуючої судді: Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.) касаційну скаргу Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року скасовано, а справу № 160/6864/21 за позовом Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» до Державної податкової служби України, треті особи: Державна казначейська служба України, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи позовну заяву на новий розгляд, в постанові від 25.07.2024 Верховний Суд зазначив, що з норм ПК України слідує висновок, що платник податків має право на повернення грошового зобов'язання, яке сплачене до відповідного бюджету. Натомість, в даному випадку позивач не сплачував ПДВ до відповідного бюджету, оскільки згідно наданого платіжного доручення від 22 січня 2021 року № 1688 грошові кошти сплачені на електронний рахунок ФОП ОСОБА_1 . До спірних відносин не можуть бути застосовані норми законодавства, які регулюють повернення помилково та/або надміру сплаченої суми ПДВ, якими позивач обґрунтовує свій позов.
Поряд із цим, суд касаційної інстанції наголошує, що відсутність законодавчо закріпленого механізму поновлення майнових прав позивача у спірній ситуації не може бути підставою для відмови у вирішенні спору, якщо такий спір не має штучного характеру (пункт 2 частини другої статті 45 КАС України) та підсудний адміністративному суду.
Однак, вважає, що для правильного вирішення такого спору судам насамперед необхідно встановити природу спірних правовідносин, що є першочерговим для вирішення питання як юрисдикційності цього спору, так і правомірності дій контролюючого органу, які є предметом судової оцінки.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Крім того, вирішення цього спору може прямо вплинути на майнові права третьої особи - ФОП ОСОБА_1 , який має підтвердити або спростувати факт розпорядження спірною сумою, помилково сплаченою позивачем на її електронний рахунок, що є ключовою обставиною для правильного вирішення спору та підлягає обов'язковому встановленню судом.
Логічно послідовно, що, у випадку, якщо ФОП ОСОБА_1 на час розгляду цієї справи використав помилково перераховані позивачем кошти на його електронний рахунок ПДВ для власних господарських чи інших потреб, - вирішення даного спору виходить за межі адміністративної юрисдикції та перетікає у площину господарських взаємовідносин.
Верховний Суд вказав, що фактичні обставини у цьому аспекті не були з'ясовані судами попередніх інстанцій.
20.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/6864/21.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №160/6864/21 розподілено судді Голобутовському Р.З.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/6864/21 за позовною заявою Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Призначено адміністративну справу №160/6864/21 за позовною заявою Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду за правилами загального позовного провадження.
30.09.2024 від представника Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" надійшло клопотання про долучення доказів у справі.
03.10.2024 від представника Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" надійшло клопотання про долучення доказів у справі.
07.10.2024 представником Державної податкової служби України через автоматизовану систему «Електронний суд» подані додаткові пояснення, в яких вказано, що згідно обставин справи ФГ «Агрофірма «Віктор» згідно платіжного доручення від 22.01.2021 №1688 проведено розрахунок по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1 по рахунку від 21.01.2021 №1 на загальну суму 1720000 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який є його рахунком у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до підсистеми «Перегляд реєстру транзакцій» 22.01.2021 з кореспондуючого рахунку НОМЕР_2 було зараховано кошти на рахунок НОМЕР_1 на суму транзакції - 1720000 грн. Внаслідок чого залишок коштів на рахунку становив 1720074,16 грн. 23.03.2022 року, у зв'язку з відображенням позитивного значення (р. 18) в декларації з ПДВ за звітний лютий 2022 року від 17.03.2022 №9042612272, в підсистемі «Перегляд транзакцій» відбулось списання коштів до бюджету в розмірі 51 871,00 грн. 23.02.2024, у зв'язку з відображенням позитивного значення (р. 18) в декларації з ПДВ за звітний квітень 2024 року від 16.02.2024 №9031432321, в підсистемі «Перегляд реєстру транзакцій» відбулось списання коштів до бюджету у розмірі 57412 грн. Тобто, станом на день подання пояснень по підсистемі «Перегляд реєстру транзакцій» обліковується залишок на рахунку ФОП ОСОБА_1 в сумі 1610791, 16 грн. Повернення коштів іншому платнику податків норма п. 200-1.6 ст. 200-1 Кодексу не передбачає. Відповідно спірні відносини щодо повернення грошових коштів, які виникли між ФГ «Агрофірма «Віктор» та ФОП ОСОБА_2 , у зв'язку з нібито помилковим перерахуванням грошових коштів за господарськими операції на електронний рахунок з ПДВ, і не стосуються сплати позивачем податкових зобов'язань з ПДВ до державного бюджету, нормами Кодексу не регулюються. У зв'язку з цим, повернення коштів іншому платнику податків (позивачу) у такому випадку це по суті пряме втручання у підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . Поміж тим, за встановлених у справі обставин грошові кошти, які зараховані позивачем на рахунок ФОП ОСОБА_1 в системі електронного адміністрування ПДВ, прирівнюються до грошових коштів, які сплачені одним суб'єктом господарювання на користь іншого. Тобто, за своїм характером спірні відносини між позивачем та ФОП ОСОБА_1 є господарськими. При цьому, та обставина, що кошти перераховані на електронний рахунок ПДВ, який заадмініструється відповідно до норм Кодексу і передбачає спеціальний режим електронного рахунку ПДВ, не впливає на суть відносин, що виникли між позивачем та ФОП ОСОБА_1 . Щодо посилання позивача на ту обставину, що ФОП ОСОБА_1 не може скористатися перерахованими грошовими коштами для власних потреб, тому грошові кошти мають бути повернені саме ФГ «Агрофірма «Віктор», про що до матеріалів справи позивачем долучено постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 №904/37/24 у справі, ДПС зазначає, що сплачені позивачем кошти на електронний рахунок в СЕА ПДВ свого контрагента, ФОП ОСОБА_3 відповідно до п.200-1.5 ст. 200-1 Кодексу вже використав на сплату податкових зобов'язань. При цьому, ФОП ОСОБА_1 не позбавлений можливості скористатись наданим йому правом відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 Кодексу та в одному із наступних періодів у складі податкової декларації з ПДВ подати додаток 4 щодо повернення коштів на свій розрахунковий рахунок, зокрема для їх зарахування на оплату за господарськими зобов'язаннями з позивачем. Тобто, зазначене вказує на те, що власником електронного рахунку в СЕА ПДВ є саме платник податку (у даному випадку ФОП ОСОБА_1 ), і саме ним в порядку вимог ст. 200-1 Кодексу визначається напрям використання його показників (коштів) у податкових правовідносинах. Таким чином, саме ФОП ОСОБА_1 має право на повернення коштів на свій поточний рахунок, що підтверджує позицію відповідача щодо наявності спірних правовідносин між двома суб'єктами господарювання, чим унеможливлює унеможливлює розгляд даної справи за правилами адміністративного судочинства. Щодо позовної вимоги про збереження реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 лежить в площині відносин виключно даного платника податку, та ніяким чином не зачіпають інтереси та не порушують права ФГ «Агрофірма «Віктор» у спірних правовідносинах.
22.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Державної податкової служби України надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якій просить:
- надати можливість представнику ДПС України Поліщуку О.О. взяти участь у судовому засіданні у справі №160/6864/21 призначеного на 08.10.2024 о 10:45 та подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку «ВКЗ» (через Електронний суд).
Також, 14.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Державної податкової служби України надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якій просить:
- надати можливість представнику ДПС України Яcніцькій Т.С. взяти участь у судовому засіданні по справі №160/6864/21 призначеного на 16.10.2024 о 11:00 та подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку «ВКЗ» (через Електронний суд)
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 забезпечено участь представників Державної податкової служби України - Поліщука Олександра Олександровича, який зареєстрований в системі (профіль користувача у підсистемі «Електронний Суд» - Поліщук Олександр Олександрович, +38096-414-04-04, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Яcніцької Тетяни Сергіївни (профіль користувача у підсистемі «Електронний Суд» - Ясніцька Тетяна Сергіївна, +380931025188, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
В подальшому розгляд справи в підготовчому засіданні перенесено на 16.10.2024.
15.10.2024 представником ДПС України подано до суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.
В підготовче засідання, призначене на 16.10.2024, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 05.11.2024.
05.11.2024 представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 10.12.2024.
04.12.2024 представником Державної податкової служби України через автоматизовану систему «Електронний суд» подано заяву про закриття провадження у справі, у зв'язку з вирішенням господарського спору Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постановою від 20.11.2024 у справі №904/37/24 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ФГ «Агрофірма «Віктор» коштів в сумі 1720 000 грн.
В підготовче засідання, призначене на 10.12.2024, прибули представники сторін. Судом відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 14.01.2025.
10.01.2025 від представника ФГ «Агрофірма «Віктор» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 21.01.2025.
20.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла позовна заява, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у справі №160/6864/21, у якій просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зарахування коштів на електронний рахунок платника податку на додану вартість в системі електронного адміністрування відкритий на ім'я ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) перераховані від ФГ "Агрофірма "Віктор" по платіжному дорученню №1688 від 22.01.2021 в сумі 1720000,00 грн;
- зобов'язати Державну податкову службу України подати до Державної казначейської служби України реєстри для перерахування/повернення протиправно зарахованих коштів від ФГ "Агрофірма "Віктор" по платіжному дорученню №1688 від 22.01.2021 в сумі 1720000,00 грн, які надійшли на електронний рахунок платника податку на додану вартість відкритий на ім'я ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 );
- зобов'язати Державну податкову службу України не зменшувати суму податку, на яку платник податку - ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, шляхом зменшення показника загальної суми поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка під час повернення ДКС України коштів у розмірі 1720000,00 грн з електронного рахунку НОМЕР_1 відкритого на ім'я ФОП ОСОБА_1 на рахунок ФГ «Агрофірма «Віктор» НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299.
В обґрунтування позову третьої особи ОСОБА_1 зазначено, що Державною податковою службою України протиправно зараховано кошти від ФГ «Агрофірма «Віктор» по платіжному дорученню від 22.01.2021 №1688 в сумі 1720000 грн на електронний рахунок платника податку на додану вартість. Законодавством передбачений вичерпний перелік коштів (їх призначення) для зарахування на електронний рахунок платників податків і суб'єктний склад, а саме, що електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ може поповнюватись тільки з поточного рахунку платника податків, а не від третіх осіб. Третя особа просить врахувати, що кошти в сумі 1720074,16 грн продовжують знаходитись на його електронному рахунку платника податку на додану вартість.
В підготовче засідання, призначене на 21.01.2025, прибули представники позивача, відповідача та третя особа Петриченко В.В. Після надання пояснень учасниками справи, судом постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до участі у справі №160/6864/21 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Виключено зі складу учасників справи №160/6864/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до розгляду.
Об'єднано в одне провадження позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
14.04.2025 представником Державної податкової служби України через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що обставини щодо поповнення ФГ «Агрофірма «Віктор» ПДВ-рахунку ФОП ОСОБА_1 на суму 1720000 грн. здійснено в рамках договірних відносин, якими обґрунтовується позовна заява третьої особи, вже встановлювались та досліджували в рамках господарської справи № 904/37/25, за результатом розгляду якої рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 904/37/24 й було застосовано спосіб судового захисту прав ФГ «Агрофірма «Віктор» шляхом стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми 1720000 грн. Відновлення у такий спосіб порушених прав ФГ «Агрофірма «Віктор» та ФОП ОСОБА_1 не заперечується, з огляду на що позивачем у справі № 160/6864/21 було заявлено усне клопотання про залишення позову без розгляду. Відповідно до ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи №904/37/24 та застосований у зв'язку з цим спосіб захисту порушеного права ФГ «Агрофірма «Віктор» мають преюдиційне значення для цієї справи та виключають підстави для розгляду адміністративної справи 160/6864/21 у порядку п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з цим заявлений ФОП ОСОБА_1 позов носить штучний характер, оскільки свідчить про намагання за рахунок судового рішення у даній справі уникнути виконання судового рішення у справі №904/37/25. Відтак, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 у справі №160/6864/21 допускає повторний перегляд в судовому порядку питань, які вже вирішено судом в іншій справі № 904/37/24, що зрештою призводить до концепції «одне порушене право - один позов», що свідчить про відсутність правових підстав у розгляді позовних вимог як ФГ «Агрофірми «Віктор», так ФОП ОСОБА_1 у межах розгляду цієї справи. ДПС України не зараховує кошти, сплачені на електронний ПДВ-рахунок платника, відкритий в Казначействі. Тобто, ДПС України не приймає участі у здійсненні зарахування коштів на ПДВ- рахунок, а лише констатує факт надходження/ненадходження коштів на такий рахунок для адміністрування податку. Таким чином, вимоги щодо визнання протиправними дій ДПС щодо зарахування коштів від ФГ «Агрофірма «Віктор» на електронний рахунок ФОП ОСОБА_1 платника в СЕА ПДВ є необґрунтованими. З аналізу положень п. 200-1.6 ст. 200-1 Кодексу, яким власне регламентовано процедуру повернення коштів з ПДВ рахунку, кошти, які зараховані на рахунок в СЕА ПДВ платника податку повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків. Повернення коштів іншому платнику податків норма п. 200-1.6 ст. 200-1 Кодексу не передбачає. Відповідно спірні відносини щодо повернення грошових коштів, які виникли між ФГ «Агрофірма «Віктор» та ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку з нібито помилковим перерахуванням грошових коштів за господарськими операції на електронний рахунок з ПДВ, і не стосуються сплати позивачем податкових зобов'язань з ПДВ до державного бюджету, нормами Кодексу не регулюються. Тоді як, ФОП ОСОБА_1 має право на повернення коштів на свій поточний рахунок виключно за процедурою п. 200-1.6 ст. 200-1 Кодексу, чим виключає протиправність дій ДПС України у спірних правовідносинах. Станом на теперішній час по підсистемі «Перегляд реєстру транзакцій» обліковується залишок на рахунку в сумі 1 665 182,16 гривень (інформація з підсистеми «Реєстр транзакцій» додається). Таким чином, станом на поточну дату сума залишку коштів на рахунку ФОП ОСОБА_1 , відкритому в СЕА ПДВ, в розмірі 1720000,00 грн відсутня. Враховуючи зазначене та за відсутності порушеного права ФОП ОСОБА_1 з боку контролюючого органу, ДПС України просить відмовити у задоволенні позову.
20.05.2025 ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що сплачені ФГ «Агрофірма «Віктор» згідно з платіжним дорученням №1688 від 22.01.2021 в сумі 1720000,00 грн. грошові кошти не належать до грошових зобов'язань, які сплачені до відповідного бюджету, у розумінні положень Податкового кодексу України. У межах спірних правовідносин має місце випадок, за якого безпосередньо собі на рахунок повернути помилково сплачені кошти ФГ «Агрофірма «Віктор» не має можливості, адже для цього немає відповідного нормативного механізму. Кошти, які були зараховані на електронний рахунок для сплати ФОП ОСОБА_1 , не збільшили йому ліміт ПДВ у СЕА, тобто, не надійшли в його розпорядження. При цьому списання коштів з рахунку в СЕА ПДВ відбувається у суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ- рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі. Нормами пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що електронний рахунок у СЕА ПДВ може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків. Тобто, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок. У свою чергу вказана прогалина у нормативному механізмі зарахування коштів на рахунок у СЕА ПДВ не може бути перешкодою у можливості реалізації особою права на повернення помилково перерахованих коштів на власний рахунок.
Ухвалою суду від 12.06.2025 заяву Державної податкової служби України про закриття провадження у справі №160/6864/21 за позовною заявою Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, позивач - Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
ФГ «Агрофірма «Віктор» при проведенні розрахунків по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1 по оплаті за добрива рідкі азотні по рахунку від 21 січня 2021 року №1 на загальну суму 1 720 000 грн у платіжному дорученні від 22 січня 2021 року № 1688 зазначило рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який є його рахунком у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Позивач звернувся до відповідача із заявами від 25 січня 2021 року № 6 та від 27 січня 2021 року № 9, зазначаючи про те, що ним в платіжному дорученні від 22 січня 2021 року №1688 допущено помилку, у зв'язку з чим помилково перераховано кошти на рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , просив підготувати висновок про повернення ФГ «Агрофірма «Віктор» помилково сплачених коштів в сумі 1 720 000,00 грн з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок ФГ «Агрофірма «Віктор» № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299.
Розглянувши вказані заяви відповідач на адресу ФГ «Агрофірма «Віктор» направив лист від 02 лютого 2021 року № 2450/6/99-00-18-03-04-06, в якому повідомив, що ПК України не передбачена можливість перерахування коштів з електронного рахунка одного платника на поточний рахунок іншого платника, та запропонував звернутись до ФОП ОСОБА_1 з метою врегулювання вказаного питання.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, та вказуючи, що спірне питання регулюється Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787), позивач звернувся до суду з цим позовом.
Водночас, вважаючи протиправними дії відповідача щодо зарахування коштів від ФГ «Агрофірма «Віктор» по платіжному дорученню від 22.01.2021 №1688 в сумі 1 720 000 грн на його електронний рахунок платника податку на додану вартість Петриченко В.В. звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
За правилами пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.
Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника.
Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка не призведе до формування від'ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:
реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;
коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.
Викладене свідчить, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків. Повернення коштів іншому платнику податків норма пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України не передбачає. При цьому положення пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України свідчить, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника не зараховуються кошти, які надійшли на цей рахунок від інших платників податків (окрім випадків, передбачених підпунктом «в» цього пункту).
У свою чергу, пунктом 43.1 статті 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно з пунктом 43.4-1 статті 43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.
Під помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу (підпункт 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Натомість, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до пункту 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Згідно з пунктом 20 Порядку №569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДПС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.
У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов'язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов'язань до бюджету ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
У разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов'язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству коригуючий реєстр.
На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах.
У разі зміни даних платника податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, та/або реквізитів його поточного рахунка, на який зараховуються кошти з електронного рахунка, ДПС надсилає Казначейству коригуючі реєстри.
Пунктами 26-27 Порядку №569 передбачено, що повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.
У разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов'язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.
Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок.
Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов'язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.
Отже, електронний рахунок платника податку на додану вартість відкривається Казначейством останньому на безоплатній основі та виключно з цього рахунку здійснюються розрахунки з бюджетом у частині сплати цього податку. Відтак, зарахування коштів на такий рахунок неможливо ототожнювати із зарахуванням коштів до бюджету. Повернення за правилами статті 43 Податкового кодексу України коштів з такого рахунку допускається виключно у випадку, коли після анулювання реєстрації платника податку кошти з цього рахунку переховано до бюджету і вони перевищують суму узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за результатами останнього звітного (податкового) періоду.
Як встановлено судом, грошові кошти, що надійшли на рахунок Петриченка В.В. в СЕА ПДВ від Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» згідно з платіжним дорученням від 22 січня 2021 року № 1688 на суму 1 720 000 грн зараховані на електронний рахунок ОСОБА_1 .
Отже, у межах спірних правовідносин має місце випадок, за якого безпосередньо собі на рахунок повернути помилково сплачені кошти Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» не має можливості, адже для цього немає відповідного нормативного механізму. Кошти, що були зараховані на електронний рахунок для сплати ПДВ Петриченка В.В., не збільшили йому ліміт ПДВ у СЕА, тобто, не надійшли в його розпорядження, що, зі свого боку, виключає можливість звернення позивача до свого контрагента з вимогами про повернення коштів, як і повернення таких коштів щонайменше на рахунок Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» без наслідків для свого реєстраційного ліміту. При цьому списання коштів з рахунку в СЕА ПДВ відбувається у суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі.
У розрізі наведеного, повертаючись до положень Порядку № 569, суд звертає увагу, що за загальним правилом право розпорядження коштами на рахунку в СЕА ПДВ належить двом особам - платнику податку і податковому органу. Проте, за відсутності участі коштів, що надійшли на такий рахунок від іншого платника податку, у формуванні реєстраційного ліміту, можливість розпоряджатися такими коштами у платника податку відсутня, що свідчить, що таке право залишається лише за податковим органом.
Уже згаданими нормами пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що електронний рахунок у СЕА ПДВ може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків. Тобто, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок. У свою чергу вказана прогалина у нормативному механізмі зарахування коштів на рахунок у СЕА ПДВ не може бути перешкодою у можливості реалізації особою права на повернення помилково перерахованих коштів на власний рахунок з огляду на таке.
Згідно зі статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 380/2458/21, від 20 лютого 2025 року у справі №320/45550/23.
Щодо позовної вимоги ФГ «Агрофірма «Віктор» стосовно визнання протиправною бездіяльності ДПС України щодо незабезпечення автоматичного повернення коштів ФГ «Агрофірма «Віктор» у розмірі 1 720 000,00 грн. при поповненні електронного рахунку № UA858999980385199000000349777 платника ПДВ відкритого на ім'я ФОП ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 1688 від 22.01.2021, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що на законодавчому рівні не встановлено автоматичного повернення коштів, що були перераховані на електронний рахунок обліку ПДВ помилково, та які не передбачені у п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України, тож у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити.
Водночас, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20 лютого 2025 року у справі №320/45550/23, що грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок, суд погоджується з позицією ФОП ОСОБА_1 щодо протиправності зарахування на його рахунок у СЕА ПДВ коштів, що надійшли від ФГ "Агрофірма "Віктор" по платіжному дорученню №1688 від 22.01.2021 в сумі 1720000 грн.
Проте, у відповідності до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 рахунок у СЕА ПДВ - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200-1.4 ст. 200-1 Кодексу. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
При цьому ДПС України не зараховує кошти, сплачені на електронний ПДВ-рахунок платника, відкритий в Казначействі. Тобто, ДПС України не приймає участі у здійсненні зарахування коштів на ПДВ-рахунок, а лише констатує факт надходження/ненадходження коштів на такий рахунок для адміністрування податку. Таким чином, вимоги щодо визнання протиправними дій ДПС щодо зарахування коштів від ФГ «Агрофірма «Віктор» на електронний рахунок ФОП ОСОБА_1 платника в СЕА ПДВ є необґрунтованими.
Вимоги до Казначейства ФОП ОСОБА_1 не заявлені.
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20 лютого 2025 року у справі №320/45550/23, про те, що вказана прогалина у нормативному механізмі зарахування коштів на рахунок у СЕА ПДВ не може бути перешкодою у можливості реалізації особою права на повернення помилково перерахованих коштів на власний рахунок, суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний був в порядку п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України звернутись до Державної податкової служби із заявою про перерахування коштів на власний рахунок, відкритий у банківській установі.
З матеріалів справи не встановлено, що саме платник податку, на рахунку у СЕА ПДВ якого перебувають кошти, тобто ФОП ОСОБА_1 звертався із заявою про перерахування коштів на власний рахунок, відкритий у банківській установі.
Судом встановлено лише звернення ФГ "Агрофірма "Віктор", яке не є власником рахунку у СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 .
Відтак, у задоволенні позовної вимоги Петриченка В.В. про зобов'язання Державної податкової служби України подати до Державної казначейської служби України реєстри для перерахування/повернення протиправно зарахованих коштів від ФГ "Агрофірма "Віктор" по платіжному дорученню №1688 від 22.01.2021 в сумі 1720000,00 грн, які надійшли на електронний рахунок платника податку на додану вартість відкритий на ім'я ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), належить відмовити, оскільки вказана вимога є передчасною, ФОП ОСОБА_1 не звертався з відповідною заявою до Державної податкової служби України, та йому не було відмовлено у перерахунку коштів.
Суд звертає увагу, що у справі №320/45550/23, на яку посилається представник ФОП ОСОБА_1 , Державною податковою службою України було відмовлено у перерахунку коштів саме за заявою юридичної особи, на рахунку у СЕА ПДВ якої перебувають такі кошти.
А тому в цьому випадку правовідносини у справі, що розглядається, та у справі №320/45550/23 не є релевантними.
Як вже зазначалось судом, з аналізу положень п. 200-1.6 ст. 200-1 Кодексу, яким власне регламентовано процедуру повернення коштів з ПДВ рахунку, кошти, які зараховані на рахунок в СЕА ПДВ платника податку повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків. Повернення коштів іншому платнику податків норма п. 200-1.6 ст. 200-1 Кодексу не передбачає.
З цих же мотивів суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги ФГ "Агрофірма "Віктор" про зобов'язання Державної податкової служби України вчинити дії, в тому числі подати висновок до Державної казначейської служби України, необхідні для повернення коштів у розмірі 1720000,00 грн. з рахунку платника ПДВ відкритого на ім'я ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на рахунок ФГ «Агрофірма «Віктор» № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299.
Суд роз'яснює, що реалізувати своє право на повернення коштів на власний банківський рахунок позивач має право шляхом виконання судового рішення у справі №904/37/24, оскільки питання повернення коштів від контрагента врегульовано нормами цивільного та господарського законодавства.
Так само не підлягає і задоволенню позовна вимога ФГ «Агрофірма «Віктор» щодо зобов'язання ДПС України не зменшувати суму податку, на яку платник податку- ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, шляхом зменшення показника загальної суми поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка під час повернення Державною казначейською службою України коштів у розмірі 1720000,00 грн. з електронного рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ФОП ОСОБА_1 на рахунок ФГ «Агрофірма «Віктор» № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299, оскільки вказана вимога фактично заявлена на захист прав та інтересів третьої особи - ФОП ОСОБА_1 , що є неприпустимим та суперечить приписам КАС України.
Водночас розглядаючи аналогічну вимогу ФОП ОСОБА_1 суд зазначає, що вона є передчасною, оскільки, як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 не звертався з відповідною вимогою про перерахунок коштів на рахунок у банку, відкритому на його ім'я в порядку п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України.
Розглядаючи справу з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові про направлення справи на новий розгляд, в частині вирішення питання щодо предметною юрисдикції судів на розгляд вказаної справи, суд зазначає наступне.
У рамках господарської справи №904/37/24 фермерське господарство "Агрофірма "Віктор" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 1 720 000,00 грн.
Позов в господарському судочинстві обґрунтований тим, що 22.01.2021 позивачем помилково проведено оплату за добрива рідкі азотні за виставленим рахунком від 21.01.2021 № 1 на загальну суму 1 720 000,00 грн не на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 , зазначений в укладеному сторонами договорі від 21.01.2021 № 1, а на електронний рахунок платника ПДВ, відкритий на ім'я відповідача як ФОП, а тому такі кошти одержані та зберігаються відповідачем без належної правової підстави.
04.03.2024 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову. Суд першої інстанції зробив висновок про те, що перерахування коштів у сумі 1 720 000,00 грн фактично відбулося поза межами умов, передбачених договором від 21.01.2021 № 1, а тому такі кошти підлягають поверненню позивачу як такі, що зберігаються у відповідача без належної правової підстави.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 рішення господарського суду першої інстанції скасоване, ухвалено нове рішення - про відмову у позові.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2024 у справі №904/37/24 касаційну скаргу Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №904/37/24 скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 у даній справі залишено в силі.
Тобто питання щодо повернення коштів між контрагентами господарських правовідносин було вирішено в межах господарської справи №904/37/24.
У справі, що розглядається адміністративним судом, надається оцінка виключно діям/бездіяльності Державної податкової служби України щодо неповернення коштів, помилкового перерахованих на рахунок СЕА ПДВ іншого платника податків. Питання щодо виконання обов'язків за господарською операцією та питання правомірності набуття ОСОБА_1 майна у вигляді готівкових коштів, адміністративним судом не розглядаються, та такі питання учасниками справи на розгляд суду не поставлені.
Отже, відповідна справа підлягає розгляду адміністративним судом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку повною мірою.
Учасниками справи суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, у задоволенні позовної заяви Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії належить відмовити.
У задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, позивач - Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії належить відмовити.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовів Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» (пров. Театральний, буд. 20, смт Васильківка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52600, ЄДРПОУ 21895248) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646), третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
У задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646), позивач - Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» (пров. Театральний, буд. 20, смт Васильківка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52600, ЄДРПОУ 21895248) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський