12 червня 2025 року Справа 160/15197/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву представника відповідача - Полтавської митниці про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмов, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» з позовом до Полтавської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000005-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000022;
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000006-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000027;
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000007-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000026;
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000008-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000009-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000010-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000025;
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000011-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000028;
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000012-КТ від 05.03.2025 р. та картин відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000031;
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000013-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000030;
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000014-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000032.
Ухвалою суду, після залишення ухвалою суду, даної позовної заяви без руху, відкрито провадження в адміністративній справі №160/15197/25; призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача - Полтавської митниці надійшла заява про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у даній справі.
В обґрунтування означеної заяви зазначено, що представник зацікавлений в тому, щоб судове засідання відбулось за участю представника відповідача. При цьому зазначає, що справа має значний суспільний інтерес та потребує дослідження доказів, на підставі яких прийняті спірні рішення.
Суд, вивчивши доводи відповідача, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000005-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000022; визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000006-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000027; визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000007-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000026; визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000008-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000023; визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000009-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000024; визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000010-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000025; визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000011-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000028; визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000012-КТ від 05.03.2025 р. та картин відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000031; визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000013-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000030; визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару №25UА80600000014-КТ від 05.03.2025 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2025/000032.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами як загального позовного провадження, так і спрощеного позовного провадження з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Покликання відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.
Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
При цьому, у заявленому представником відповідача клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Крім того, рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд вважає заяву представника відповідача щодо переходу зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача - Полтавської митниці про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмов - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька