12 червня 2025 рокуСправа №160/10441/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 як не працюючому пенсіонеру та виплачувати в розмірах відповідно ст. 27, 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення - 21 січня 2022 року на визначений пенсіонером банківській рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з дати звернення - 21 січня 2022 року по дату фактичної виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до вересня 1998р. позивач проживав в м. Полтава, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. Неодноразово представник позивача за нотаріально засвідченою довіреністю Акерман О.М. звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. Однак, відповідач відмовляв у прийнятті документів для призначенні пенсії за віком. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду 14.04.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, було залишено без руху з підстав передбачених ст.ст.160,161 КАС України.
Ухвалою суду від 18.04.2025р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.04.2025 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 18.04.2025р.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 до лютого 1996р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в АДРЕСА_1 , надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.
21.01.2022р. представник ОСОБА_1 за нотаріально засвідченою довіреністю - Богач В.І. особисто звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою призначити пенсію за віком, як не працюючому пенсіонеру, відповідно до чинного пенсійного законодавства України, здійснити запити відповідно записів у трудовій книжці щодо отримання довідок по заробітній платі, що враховується при обчисленні пенсії, довідок про перейменування (реорганізацію) підприємств, інших недостатніх для призначення пенсії документів, врахувати найвигідніший період, пенсійні виплати здійснювати на банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП Банк».
Спеціалістом ГУПФУ в Дніпропетровській області було відмовлено у прийняті документів.
23.01.2022 року представник ОСОБА_1 за нотаріально засвідченою довіреністю - Акерман О.М. за допомогою поштового зв'язку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через Відділ обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) із нотаріально засвідченою заявою та всіма нотаріально засвідченими необхідними документами для призначення пенсії за віком.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №4183-2250/Б-01/8-0400/22 від 03.02.2022р. відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. В обґрунтування прийнятого рішення управлінням зазначено, що ОСОБА_1 повинен особисто надати заяву про призначення пенсії за віком разом зі сканованими копіями документів.
31.10.2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та просив: пенсію виплачувати в АТ "Ощадбанк" відповідно зазначеним банком реквізитам, виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з 21.01.2022 року, відповідь надати протягом 5 днів.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.11.2024 року повідомлено, що для розгляду питання призначення пенсії, ОСОБА_1 необхідно звернутись з відповідною заявою та документами, особисто, через вебпортал або Портал Дія.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері пенсійного забезпечення, регулюються нормамиКонституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР,Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
Згідно зістаттею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на пенсію в Україні є конституційним правом громадянина України.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положеннястатті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Отже, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Відповідно до п.1.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Згідно п. 1.1 Порядку, заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем, проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.
Також, право особи звернутися до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії через свого представника прямо передбаченостаттею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 1.7 Порядку визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Положеннями п. 4.1 Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно п. 4.3 Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
З аналізу наведених норм слідує, що територіальним органом Пенсійного фонду, за наявності або відсутності умов для призначення виплати пенсії, приймається відповідно рішення про її призначення або відмову у такому призначенні.
Однак, за заявою позивача від 21.01.2022р. не було прийнято жодного рішення ні щодо призначення пенсії, ні щодо відмови в такому призначенні. Отже, право позивача порушується бездіяльністю ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в частині не розгляду поданої позивачем заяви від 21.01.2022року.
За таких обставин суд вважає, що звернення з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком та зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком ОСОБА_1 як не працюючому пенсіонеру виплачувати в розмірах відповідно ст. 27, 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення звернення - 21 січня 2022 року та виплачувати на визначений пенсіонером банківській рахунок за заявою поданою представником підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії позивачу з урахуванням втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно із статтею 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).
Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно із пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Відтак, основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, слід врахувати, що заборгованість щодо спірного періоду по пенсії відповідачем наразі не виплачено. Відповідно, за відсутності виплаченого доходу, компенсація такого доходу у зв'язку з порушенням строку його виплати проводитися не може.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.05.2023 року у справі № 200/14129/19-а, що враховується судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Таким чином, вимоги позивача в частині компенсації йому втрати частини доходів задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.
Суд також застосовує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, на користь позивача сплачену ним суму судового збору у розмірі 605,60
Керуючись ст. 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 як не працюючому пенсіонеру та виплачувати в розмірах відповідно ст. 27, 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення - 21 січня 2022 року на визначений пенсіонером банківській рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін