11 червня 2025 рокуСправа №160/13109/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Врони О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заява представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та про виклик свідка у справі №160/13109/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.02.2025 №337к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майора поліції ОСОБА_1 »;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.02.2025 №255 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
поновити ОСОБА_1 у спеціальному званні майора поліції на посаді начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь на користь ОСОБА_1 (середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.03.2025;
допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13109/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
06.06.2025 від представника ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом ) сторін та виклик свідка.
Представник позивача просить:
викликати у судове засідання під час розгляду справи по суті для допиту як свідка: майора поліції члена дисциплінарної комісії ОСОБА_2 старшого інспектора з ОД ВСР УГІ ГУ НП в Дніпропетровській області (Адреса: м. Дніпро, пр. Пилипа Орлика, 3;тел. НОМЕР_2) ;
зобов'язати свідка ОСОБА_2 -старшого інспектора з ОД ВСР УГІ ГУ НП в Дніпропетровській області (Адреса:м. Дніпро, пр. Пилипа Орлика, 3;тел. НОМЕР_2 ) надати суду до огляду речовий доказ - мобільний пристрій з якого ним було направлено фотокопію виклику для надання пояснень під час службового розслідування ОСОБА_1 у мессенджері «Whatsapp» на номер телефону НОМЕР_1 ;
оглянути у судовому засіданні речовий доказ - мобільний пристрій з якого ОСОБА_2 було направлено фотокопію виклику для надання пояснень під час службового розслідування ОСОБА_1 у мессенджері «Whatsapp» на номер телефону НОМЕР_1 на предмет перевірки наявності такого повідомлення.
Подане клопотання обґрунтоване посиланням на те, що згідно ч.3 ст.262 КАС України, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться, а отже не з'ясовуються обставини, передбачені ч.2 ст. 180 КАС України.
Позивач серед підстав позову зазначає відсутність його повідомлення про можливість надати пояснення під час службового розслідування.
Відповідач у відповіді на адвокатський запит зазначає: «Також, майору поліції ОСОБА_1 членом дисциплінарної комісії - старшим інспектором з ОД ВСР УГІ ГУНІ в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_2 було надіслано фотокопію виклику у мессенджері «Whatsapp» на номер телефону НОМЕР_1 ».
Позивач зазначає, що такого повідомлення не надходило йому, а вказане зображення такого відправлення не відображає номер на який таке повідомлення було відправлене. Перевірити цю інформацію та спростувати її (або підтвердити) можливо шляхом огляду речового доказу- мобільного пристрою з якого таке відправлення було здійснено та допиту свідка -майора поліції ОСОБА_2 .
Щодо клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, а також з огляду на обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, на даному етапі розгляду справи, суд не вбачає необхідності розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Суд зазначає, що учасники справи не обмежені у своєму праві надавати письмові пояснення по суті спору, заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування, щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, подавати докази в підтвердження своєї правової позиції та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Крім того, зважаючи на ракетні обстріли території України, задля збереження життя і здоров'я учасників судового процесу , суд вважає недоцільним проведення справи з викликом учасників справи.
Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Суд наголошує, що розгляд справи по суті в письмовому провадженні жодним чином не порушує основні засади (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.
Щодо клопотання про виклик свідка, суд виходить з наступного.
Так, положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 72 КАС України).
Відповідно до положень ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Відповідно до ст. 92 КАС України виклик свідків здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Тобто, процесуальними нормами встановлені чіткі вимоги до заяви про виклик свідків, які є обов'язковими для врахування сторонами. При цьому, з аналізу наведених норм вбачається, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Судом відмовлено позивачу у розгляді позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін), що виключає можливість виклику та допиту свідка.
Суд також звертає увагу на те, що огляд особистих речей свідка у рамках адміністративного провадження загалом не передбачено. КАС України зосереджується на процесуальних аспектах розгляду справ та не встановлює особливих процедур для огляду особистих речей свідка.
Органи, які можуть проводити особистий огляд і огляд особистих речей в Україні: органи Національної поліції, Служби безпеки України, воєнізованого порядку Збройних сил України, міграційної служби, органи і установи виконання покарань, органи митної, прикордонної служб і інші органи.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача.
Керуючись статтями 9, 72, 92, 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та про виклик свідка у справі №160/13109/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона