12 червня 2025 року Справа № 160/4176/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Лемзікової В.С.
за участю:
представника позивача Загрія Р. О.
представника відповідача Шморохової К. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБИКОН ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
07 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБИКОН ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0662080705 від 25.10.2024р. за формою «Р», прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення останнім п.п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 2953051 грн та заниження податку на додану вартість за вересень 2020р. на суму 1 783 864 грн., за листопад 2020р. на суму 147 528 грн., за лютий 2021р. на суму 71 028 грн., за квітень 2021р. на суму 142056 грн., за травень 2021р. на суму 71 028 грн., за червень 2021р. на суму 71 028 грн., за липень 2021р. на суму 306 896 грн., за серпень 2021р. на суму 146 575 грн., за вересень 2021р. на суму 213 048 грн. (ряд. 18 Декларації), оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД», ТОВ «ФЛАГМА СТАР», в ході здійснення реальних господарських операцій. Так позивачем наголошується, що в перевіряємому періоді ним укладено договори підряду з ТОВ «ПРОМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ» та саме для виконання робіт за цими договорами й залучалися вищезазначені підприємства. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що підтверджується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», між тим, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цих правочинів. Первинні документи є достатніми та такими, що підтверджують факт взаємовідносин позивача з ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД», ТОВ «ФЛАГМА СТАР» та настанні змін в майновому стані платника податків. Посилання відповідача в акті перевірки на податкову інформацію про відсутність у вказаних контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів, відсутність поставок; відсутність фактичного (реального) здійснення господарських операцій тощо, не спростовують факту реальності господарських операцій позивача з його контрагентами, оскільки такі доводи контролюючого органу ґрунтуються виключно на підставі аналізу баз даних ДПС без наявності відповідних актів перевірок цих суб'єктів господарювання. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не встановлюють жодного конкретного порушення позивачем вимог саме податкового законодавства в частині формування податкового кредиту. На переконання позивача, він не зобов'язаний контролювати господарську діяльність та податкову дисципліну інших платників податків та безпосередніх контрагентів та відповідно, не несе відповідальності за можливі порушення вимог чинного законодавства іншими суб'єктами господарювання. Крім того, позивачем зазначено, що жодного порушення щодо реквізитів податкових накладних, порядку складання та реєстрації контрагентами відповідачем не було встановлено. Враховуючи викладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4176/25 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03 березня 2025 року о 12:00 год.
21 лютого 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Загрії Романа Олеговича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/4176/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року було задоволено заяву представника позивача адвоката Загрії Романа Олеговича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/4176/25. Визначено забезпечити участь представника позивача адвоката Загрії Романа Олеговича у судовому засіданні 03.03.2025 року о 12:00 год. та наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №160/4176/25, відповідно до вимог розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
03 березня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перенесення судового засідання по адміністративній справі №160/4176/25 на іншу дату
03 березня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адміністративний позов ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС», в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, позивачем у перевіряємий період були укладені договори підряду з ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД», ТОВ «ФЛАГМА СТАР». Виконання підрядних робіт підприємством ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» та ТОВ «ФЛАГМА СТАР» передбачає наявність на підприємстві власних або орендованих основних засобів, обладнання, достатньої кількості працівників або залучення до виконання робіт сторонніх організацій, які б мали в своєму розпорядженні відповідні потужності та персонал для виконання даних робіт. Згідно аналізу баз даних ДПС та ЄРПН ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» для виконання даних робіт не залучало сторонні організації, а також не здійснювало придбання товарів/послуг у не платників ПДВ. Відповідачем також зазначається, що ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» та ТОВ «ФЛАГМА СТАР» відповідають критеріям ризиковості. Також, ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» є фігурантами в кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, в період виконання підрядних робіт для ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС», його контрагенти- ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» та ТОВ «ФЛАГМА СТАР» реєстрували податкові накладні на реалізацію робіт (послуг) в адресу контрагентів, які знаходяться на обліку у різних областях України. Отже, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Відповідачем наголошується, що ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» могло самостійно виконувати зазначені роботи без залучення вищезазначених контрагентів, так як має Ліцензію на право господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 13.12.2017р. №59-Л та дозвіл виконувати відповідні види робіт підвищеної небезпеки, виданий Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби з питань праці за №1170.18.12. До того ж, згідно штатного розпису встановлено, що ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» не має в штаті достатню кількість кваліфікованих працівників. Таким чином, ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» в порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на загальну суму 2 953 051 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2020р. на суму 1 783 864 грн., за листопад 2020р. на суму 147 528 грн., за лютий 2021р. на суму 71 028 грн., за квітень 2021р. на суму 142 056 грн., за травень 2021р. на суму 71 028 грн., за червень 2021р. на суму 71 028 грн., за липень 2021р. на суму 306 896 грн., за серпень 2021р. на суму 146 575 грн., за вересень 2021р. на суму 213 048 грн.
Представники сторін у підготовче судове засідання 03 березня 2025 року не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
У зв'язку із наведеним підготовче судове засідання відкладено на 24 березня 2025 року на 14:00 год.
07 березня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім викладена позиція аналогічна заявленій ним у власній позовній заяві з зазначенням тотожних доводів та аргументів. Крім того, додатково зазначено, що ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» та ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» згадуються лише у 1 ухвалі серед інших суб'єктів господарювання, кожна. Ухвала на проведення слідчих дій відносно ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» та ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» не приймались. Вироки по кримінальним провадженням відсутні.
У підготовчому судовому засіданні 24.03.2025 року було оголошено перерву до 14.04.2025 року об 13:00 год.
У підготовчому судовому засіданні 14.04.2025 року усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було вирішено закрити підготовче провадження по справі №160/14176/25 та перейти до розгляду справи по суті, а також оголошено перерву до 28.04.2025 року о 12.00 год
У судовому засіданні 28.04.2025 року було оголошено перерву до 12.05.2025 року о 12:00 год.
Відповідно до довідки секретаря судового засідання Лемзікової В.С. №683 від 12 травня 2025 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тулянцевої І.В. на лікарняному, справа № 160/4176/25, призначена на 12.05.2025 року на 12:00 год, знята з розгляду.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 26.05.2025 року о 12:00 год.
В судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому та у відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні пред'явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РУБИКОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39004058) є юридичною особою зареєстрованою 03.12.2013 року, про що внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 103 102 0000 035233, а також 04.12.2013 року взято на облік як платника податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська ДПІ та є платником податку на додану вартість. Основний вид економічної діяльності: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
На підставі направлення від 21.08.2024 №6943, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області та наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.08.2024 року №3502-п, виданого на підставі п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39004058) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 43094191) за період з 01.09.2020 по 30.09.2020, з ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» (код ЄДРПОУ 43364251) за період з 01.09.2020 по 30.09.2020, з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) за періоди з 01.02.2021 по 28.02.2021, з 01.07.2021 по 30.09.2021,та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.09.2024 №2495/04-36-07-05/39004058, відповідно до висновків якого, встановлено порушення ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39004058) п.п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на згальну суму 2953051 грн та заниження податку на додану вартість за вересень 2020р. на суму 1 783 864 грн., за листопад 2020р. на суму 147 528 грн., за лютий 2021р. на суму 71 028 грн., за квітень 2021р. на суму 142056 грн., за травень 2021р. на суму 71 028 грн., за червень 2021р. на суму 71 028 грн., за липень 2021р. на суму 306 896 грн., за серпень 2021р. на суму 146 575 грн., за вересень 2021р. на суму 213 048 грн. (ряд. 18 Декларації)
Висновки означеного акта перевірки, зокрема, обґрунтовані тим, що за перевіряємий період задекларовано податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 43094191) за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 року, з ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» (код ЄДРПОУ 43364251) за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 року, з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) за періоди з 01.02.2021 по 28.02.2021 року, з 01.07.2021 по 30.09.2021 року на загальну суму ПДВ 2 953,05 тис.грн.
ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» відповідно наданих до ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкових декларацій з ПДВ за вересень 2020 року від 20.10.2020 року №9270875820 задекларовано податковий кредит вересня 2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 43094191) у розмірі 1 255 299,66 грн., за листопад 2020 року від 18.12.2020 року № 9338158433 задекларовано податковий кредит вересня 2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 43094191) у розмірі 147 527,79 грн.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано узагальнену податкову інформацію від Головного управління ДПС у Харківській області №6907/20-40-04-34-05/43094191 від 23.12.2020 по ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» (код 43094191) щодо фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних та отриманих у серпні, вересні 2020 року. Згідно з висновками за звітний період декларування ПДВ - серпень-вересень 2020 року встановлено: складання податкових накладних з порушенням норм п.п. «а»/«б» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, абзаців перших пп.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 Кодексу; визначення платником податків сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг на загальну суму ПДВ - 3 910 612,09 гривень. Таким чином, платником податків порушено норми п.п.«а»/«б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Кодексу.
ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» відповідно наданої до ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року від 20.10.2020 року №9270875820 задекларовано податковий кредит вересня 2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» (код ЄДРПОУ 43364251) у розмірі 528 563,86 грн.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано узагальнену податкову інформацію від Головного управління ДПС у Харківській області №821/20-40-18-15-05/43364251 від 26.01.2021 по ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» (код ЄДРПОУ 43364251) щодо фінансово- господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних та отриманих у вересні 2020 року. Згідно з висновками за звітний період декларування ПДВ - вересень 2020 року встановлено: складання податкових накладних з порушенням норм п.п. «а»/«б» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, абзаців перших пп.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 Кодексу; визначення платником податків сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг на загальну суму ПДВ - 2 797 140,76 гривень. Таким чином, платником податків порушено норми п.п.«а»/«б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Кодексу.
ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» відповідно наданих до ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкових декларацій з ПДВ за лютий 2021 року від 16.03.2021 року № 9054154931 задекларовано податковий кредит лютого 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) у розмірі 71 027,93 грн., за квітень 2021 року від 17.05.2021 року № 9129362776 задекларовано податковий кредит лютого 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) у розмірі 142 055,86 грн., за травень 2021 року від 17.06.2021 року № 9162470146 задекларовано податковий кредит лютого 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) у розмірі 71 027,93 грн., за червень 2021 року від 19.07.2021 року № 9197153559 задекларовано податковий кредит лютого 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) у розмірі 71 027,93 грн., за липень 2021 року від 17.08.2021 року № 9237222876 задекларовано податковий кредит липня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) у розмірі 306 896,26 грн., за серпень 2021 року від 16.09.2021 року № 9270738389 задекларовано податковий кредит липня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) у розмірі 30 475,06 грн. та серпня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) у розмірі 116 100,27 грн., за вересень 2021 року від 20.10.2021 року № 9310541458 задекларовано податковий кредит серпня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) у розмірі 22 026,45 грн. та вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) у розмірі 191 021,50 грн.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано узагальнену податкову інформацію від Головного управління ДПС у Донецькій області №296/05-99-18-13/43190377 від 08.07.2021, № 473/05-99-18-13/43190377 від 05.11.2021 та №527/05-99-18-13/43190377 від 06.12.2021 по ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) з питань проведення фінансово - господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами- постачальниками та контрагентами-покупцями за період: лютий, березень, липень, серпень, вересень 2021р. Згідно з висновками за звітний період декларування ПДВ лютий, березень, липень, серпень, вересень 2021 року встановлено неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг за лютий 2021р. на загальну суму ПДВ 1207698,63грн., за березень 2021р. на загальну суму ПДВ 440858,75грн., за липень 2021р. на загальну суму ПДВ 1231629,31грн., за серпень 2021р. на загальну суму ПДВ 1254129,92 грн., за вересень 2021р.на загальну суму ПДВ 1523474,28 грн. Таким чином, платником податків порушено норми п.п. «а»/«б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Кодексу.
Здійснюючи аналіз наданих до перевірки первинних документів по взаємовідносинам ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» з його контрагентами ТОВ «НОВОБУД.ЛТД», ТОВ «ФЛАГМА СТАР» та ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» встановлено, що в актах здачі-приймання виконаних робіт не зазначено, які саме виконувались роботи, з яких матеріалів та яка кількість працівників була залучена для виконання данного виду робіт. Акти прийому виконаних робіт (форма №КБ-2в), розрахунок договірної ціни та кошторис до перевірки не було надано.
Виконання підрядних робіт підприємством ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» та ТОВ «ФЛАГМА СТАР» передбачає наявність на підприємстві власних або орендованих основних засобів, обладнання, достатньої кількості працівників або залучення до виконання робіт сторонніх організацій, які б мали в своєму розпорядженні відповідні потужності та персонал для виконання даних робіт.
Згідно аналізу баз даних ДПС та ЄРПН ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» для виконання даних робіт не залучало сторонні організації, а також не здійснювало придбання товарів/послуг у не платників ПДВ. Відповідачем також зазначається, що ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» та ТОВ «ФЛАГМА СТАР» відповідають критеріям ризиковості.
Також, ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» є фігурантами в кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, в період виконання підрядних робіт для ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС», його контрагенти- ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» та ТОВ «ФЛАГМА СТАР» реєстрували податкові накладні на реалізацію робіт (послуг) в адресу контрагентів, які знаходяться на обліку у різних областях України.
Отже, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Відповідачем наголошується, що ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» могло самостійно виконувати зазначені роботи без залучення вищезазначених контрагентів, так як має Ліцензію на право господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 13.12.2017р. №59-Л та дозвіл виконувати відповідні види робіт підвищеної небезпеки, виданий Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби з питань праці за №1170.18.12. До того ж, згідно штатного розпису встановлено, що ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» має в штаті достатню кількість кваліфікованих працівників.
Виходячи з вищевикладеного, неможливо підтвердити факт отримання робіт/послуг «Реконструкція системи технологічної газоочистки агломашини №1 і модернізація аспірації хвостових частин агломашин №№1-6 з урахуванням установки грохотів в циклі вивантаження агломерату в аглоцеха ПАТ "Запоріжсталь". Роботи під ключ»:
- у ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 43094191) в адресу ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» на загальну суму 8 416 964,79 грн., в т.ч. ПДВ 1 402 827,40 грн. за вересень 2020 року.
- у ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» (код ЄДРПОУ 43364251) в адресу ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» на загальну суму 3 171 383,12 грн., в т.ч. ПДВ 528 563,86 грн. за вересень 2020 року.
Виходячи з вищевикладеного, неможливо підтвердити факт отримання робіт/послуг «Реконструкція системи технологічної газоочистки агломашини №1 і модернізація аспірації хвостових частин агломашин №№1-6 з урахуванням установки грохотів в циклі вивантаження агломерату в аглоцеха ПАТ "Запоріжсталь". Роботи під ключ, Технічне переоснащення системи очищення газів корпусу відвантаження окатишів ЦВО-2. ПРАТ "ПІВНГЗК", Монтаж другого введення доменного газу на котли ТЕЦ і траси енергоносіїв. ПАТ "Запоріжсталь"» у ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (код ЄДРПОУ 43190377) в адресу ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» на загальну суму 6 129 955,10 грн., в т.ч. ПДВ 1 021 659,19 грн. за лютий, липень-вересень 2021 року
На підставі висновків акта перевірки від 03.09.2024 №2495/04-36-07-05/39004058, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0662080705 від 25.10.2024 року, яким «РУБИКОН ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3691313,75 грн, з яких за податковим зобов'язанням 2953051 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 738262,75 грн.
Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» №0662080705 від 25.10.2024 року і стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.
При цьому, п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з абз.1 п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного вище Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.
Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.
Таким чином, правові наслідки у виді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.
Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.
Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.
Судом встановлено, що 01.09.2020 року ТОВ «ПРОМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ» (Замовник) та ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» (Підрядник) було укладено договір субпідряду №01/09/2020-РП, відповідно до п. 1.1 якого, Замовник доручає та приймає на себе зобов'язання оплатити Підряднику, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати своїми силами та у відповідності з умовами цього Договору наступні роботи: «Реконструкція системи технологічної газоочистки агломашини №1 і модернізація аспірації хвостових частин агломашин №№1-6 з урахуванням установки грохотів в циклі вивантаження агломерату в аглоцеха ПАТ "Запоріжсталь". Роботи під ключ».
Відповідно п. 2.2.1 Договору, оплата виконаних робіт Підрядника здійснюється Замовником на підставі виставленого рахунку, згідно з підписаними Сторонами актами приймання виконаних робіт протягом 10 робочих днів з моменту їх підписання Замовником, за наявності передоплати, остаточний розрахунок провадиться з урахуванням цієї передоплати
Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, за Актом приймання виконаних робіт та повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим Договором. (п. 3.1. Договору)
Згідно п. 4.1. Договору, Замовник здійснює поточний контроль та технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів, дотриманням графіка, відповідність виконуваних робіт проектної документації. При виявленні відхилень, з вини Підрядника, Замовник видає Підряднику письмовий припис про їх усунення та при необхідності приймає рішення про зупинення робіт.
Підпунктом 6.1.2 п. 6.1 Договору, Підрядник зобов'язан прийняти роботи, виконані субпідрядниками, нести відповідальність за їх якість
На виконання умов даного договору позивачем до суду надані акти здавання-приймання від 16.07.2021 №02-07-2500-153-РП, №02-07-2500-152-РП, від 26.07.2021 №02-07-2500-289-РП, від 25.09.2020р. №09-2500-7-13-РП, №09-2500-7-14-РП, від 29.09.2020р. №09-2500-9-РП, №09-2500-9-1-РП, №09-2500-9-2-РП, №09-2500-9-3-РП, №09-2500-9-4-РП, №09-2500-9-5-РП, №09-2500-9-6-РП, №09-2500-9-7-РП, №09-2500-9-8-РП, №09-2500-9-9-РП, №09-2500-9-10-РП, від 30.09.2020 р. №09-2500-9-11-РП, №09-2500-11-1-РП, №09-2500-11-2-РП, №09-2500-11-4-РП, №09-2500-11-5-РП, №09-2500-11-6-РП, №09-2500-11-7-РП, від 25.09.2020р. №09-2500-7-12-РП, №09-2500-7-11-РП, №09-2500-7-10-РП, №09-2500-7-9-РП, №09-2500-7-8-РП, №09-2500-7-7-РП, №09-2500-7-16-РП,№09-2500-7-5-РП, №09-2500-7-4-РП, №09-2500-7-3-РП, №09-2500-7-2-РП, №09-2500-7-1-РП, №09-2500-7-РП, від 16.09.2020р. №09-2500-2-9-РП, №09-2500-2-8-РП, №09-2500-2-6-РП, №09-2500-2-5-РП, №09-2500-2-4-РП, №09-2500-2-3-РП, №09-2500-2-1-РП, №09-2500-2-2-РП, №09-2500-2-7-РП, від 30.09.2020 №09-2500-11-3-РП.
Також 02.12.2019 року ТОВ «ПРОМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ» (Замовник) та ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» (Підрядник) було укладено договір субпідряду № 01/12/2019-РП, відповідно до п. 1.1 якого, Замовник доручає та приймає на себе зобов'язання оплатити Підряднику, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати своїми силами та у відповідності з умовами цього Договору наступні роботи: «Реконструкція технологічної газоочистки агломашини №1 і модернізація аспірації хвостових частин агломашин №№1-6 з урахуванням установки грохотів в циклі вивантаження агломерату в аглоцеха ПАТ "Запоріжсталь". Агломераційний цех. Заміна агрегатів живлення».
Відповідно п. 2.2.1 Договору, оплата виконаних робіт Підрядника здійснюється Замовником на підставі виставленого рахунку, згідно з підписаними Сторонами актами приймання виконаних робіт протягом 10 робочих днів з моменту їх підписання Замовником, за наявності передоплати, остаточний розрахунок провадиться з урахуванням цієї передоплати
Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, за Актом приймання виконаних робіт та повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим Договором. (п. 3.1. Договору)
Згідно п. 4.1. Договору, Замовник здійснює поточний контроль та технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів, дотриманням графіка, відповідність виконуваних робіт проектної документації. При виявленні відхилень, з вини Підрядника, Замовник видає Підряднику письмовий припис про їх усунення та при необхідності приймає рішення про зупинення робіт.
Підпунктом 6.1.2 п. 6.1 Договору, Підрядник зобов'язан прийняти роботи, виконані субпідрядниками, нести відповідальність за їх якість
На виконання умов даного договору позивачем до суду надані акти здавання-приймання від 22.02.2021 №02-159/5-РП, №02-159/4-РП, №02-159/3-РП, №02-159/2-РП, №02-159/1-РП.
17.05.2021 року ТОВ «ПРОМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ» (Замовник) та ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» (Підрядник) було укладено договір субпідряду № 17/05/2021-РП, відповідно до п. 1.1 якого, Замовник доручає та приймає на себе зобов'язання оплатити Підряднику, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати своїми силами та у відповідності з умовами цього Договору наступні роботи: «Технічне переоснащення системи очищення газів корпусу відвантаження окатишів ЦВО-2. ПРАТ «ПІВНГЗК» по вул. Черкасова, 73, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.» 103 ист.».
Відповідно п. 2.2.1 Договору, оплата виконаних робіт Підрядника здійснюється Замовником на підставі виставленого рахунку, згідно з підписаними Сторонами актами приймання виконаних робіт протягом 10 робочих днів з моменту їх підписання Замовником, за наявності передоплати, остаточний розрахунок провадиться з урахуванням цієї передоплати
Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, за Актом приймання виконаних робіт та повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим Договором. (п. 3.1. Договору)
Згідно п. 4.1. Договору, Замовник здійснює поточний контроль та технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів, дотриманням графіка, відповідність виконуваних робіт проектної документації. При виявленні відхилень, з вини Підрядника, Замовник видає Підряднику письмовий припис про їх усунення та при необхідності приймає рішення про зупинення робіт.У разі відсутності вини Підрядника у виявлених порушеннях і/або недоліки Замовник і Підрядник складають і підписують відповідну додаткову угоду про збільшення термінів виконання робіт.
На виконання умов даного договору позивачем до суду надані акти здавання-приймання від 01.09.2021р. №09-101-РП, №09-190-РП, №09-195-РП, від 16.09.2021р.№09-125-РП, №09-125/1-РП, №09-125/2-РП, №09-125-РП, №09-125/1-РП, №09-125/2-РП, від 29.06.2021р. №06-269-РП, від 24.06.2021 №06-267-РП, №06-257-РП, №06-271-РП, №06-270-РП, №06-275-РП, від 30.06.2021 №06-274-РП, від 29.06.2021р. №06-272-РП, від 28.01.2021р. №01-92-РП, №01-120/3-РП, №01-120/2-РП, №01-120/1-РП, №01-119-РП, №01-113-РП, від 29.01.2021 №01-102-РП, №01-112-РП, №01-134-РП, №01-128-РП, від 26.01.2021 №01-127-РП, №01-116-РП, від 29.01.2021 №01-124-РП, №01-101-РП, №01-50-РП, №01-54-РП, від 02.11.2020р. №2-11-2500-21-РП, від 30.09.2020р. №09-2500-11-9-РП, від 30.09.2020р. №09-2500-11-8-РП, от 12.2019 №12-337-РП, №12-425-РП, від 18.05.2021р. №686/62/2-РП, №686/62/3-РП, №686/62/1-РП, від 16.08.2021р. №08-102-ФС.
Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» з ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» судом встановлено наступне.
01.09.2020 року, між ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» (Замовник) та ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» (Підрядник) було укладено договір № 01/09/2020-РП/КІ, відповідно до п. 1.1 якого, Підрядник зобов'язується своїми силами, засобами, матеріалами та обладнанням у встановлений цим Договором строк виконати роботи: «Реконструкція системи технологічної газоочистки агломашини №1 і модернізація аспірації хвостових частин агломашин №№1-6 з урахуванням установки грохотів в циклі вивантаження агломерату в аглоцеха ПАТ "Запоріжсталь". Роботи під ключ», а замовник прийняти, належним чином виконати Роботи та оплатити їх.
Згідно п. 3.1. Підставою для оплати належним чином виконаних робіт є відповідний акт прийому виконаних робіт (форма КБ-2В), які підписуються Сторонами та засвідчуються їх печатками.
На виконання умов даного договору позивачем до суду надані акти здавання-приймання від 25.09.2020р. №7-8-РП/КІ, №7-7-РП/КІ, №7-6-РП/КІ, №7-5-РП/КІ, №7-4-РП/КІ, №7-3-РП/КІ, №7-2-РП/КІ, №7-1-РП/КІ, №7-9-РП/КІ, №7-10-РП/КІ, №7-11-РП/КІ, №7-12-РП/КІ, №7-13-РП/КІ, №7-14-РП/КІ, №7-15-РП/КІ; від 29.09.2020 р. №9-10-РП/КІ, №9-9-РП/КІ, №9-8-РП/КІ, №9-7-РП/КІ, №9-6-РП/КІ, №9-5-РП/КІ, №9-4-РП/КІ, №9-3-РП/КІ, №9-2-РП/КІ, №9-1-РП/КІ; від 16.09.2020 р. №2-1-РП/КІ, №2-2-РП/КІ, №2-3-РП/КІ, №2-4-РП/КІ, №2-5-РП/КІ, №2-6-РП/КІ, №2-7-РП/КІ, №2-8-РП/КІ, №2-9-РП/КІ
Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» з ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» судом встановлено наступне.
01.09.2020 року між ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» (Замовник) та ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» (Підрядник) було укладено договір № 01/09/2020-НБЛ, відповідно до п. 1.1 якого, Підрядник зобов'язується своїми силами, засобами, матеріалами та обладнанням у встановлений цим Договором строк виконати роботи: «Реконструкція системи технологічної газоочистки агломашини №1 і модернізація аспірації хвостових частин агломашин №№1-6 з урахуванням установки грохотів в циклі вивантаження агломерату в аглоцеха ПАТ "Запоріжсталь". Роботи під ключ», а замовник прийняти, належним чином виконати Роботи та оплатити їх.
Згідно п. 3.1. Підставою для оплати належним чином виконаних робіт є відповідний акт прийому виконаних робіт (форма КБ-2В), які підписуються Сторонами та засвідчуються їх печатками.
На виконання умов даного договору позивачем до суду надані акти здавання-приймання від 29.09.2020р. №9-11-РП/НБЛ, від 30.09.2020 р.№11-1-РП/НБЛ, №11-2-РП/НБЛ, №11-3-РП/НБЛ, №11-4-РП/НБЛ, №11-5-РП/НБЛ, №11-6-РП/НБЛ, №11-7-РП/НБЛ, №11-8-РП/НБЛ, №11-9-РП/НБЛ, №11-10-РП/НБЛ.
Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» з ТОВ «ФЛАГМА СТАР» судом встановлено наступне.
01.07.2021 року між ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» (Замовник) та ТОВ «ФЛАГМА СТАР» (Підрядник) було укладено договір № 01/07/2021-ФС (КР), відповідно до п. 1.1 якого, Підрядник зобов'язується своїми силами, засобами, матеріалами та обладнанням у встановлений цим Договором строк виконати роботи: «Технічне переоснащення системи очищення газів корпусу відвантаження окатишів ЦВО-2. ПРАТ «ПІВНГЗК» по вул. Черкасова, 73, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.» 103 ист.», а замовник прийняти, належним чином виконати Роботи та оплатити їх.
Згідно п. 3.1. Підставою для оплати належним чином виконаних робіт є відповідний акт прийому виконаних робіт (форма КБ-2В), які підписуються Сторонами та засвідчуються їх печатками.
На виконання умов даного договору позивачем до суду надані акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 р. №08-18-ФС, акти здавання-приймання виконаних робіт від 01.09.2021р. №09-101-ФС, №09-190-ФС, №09-195-ФС, від 16.07.2021р. №07-152-ФС, №07-153-ФС, №07-154-ФС, №07-71-ФС, №07-103-ФС, №07-173-ФС, №07-91-ФС, від 26.07.2021р. №07-289-ФС, від 16.09.2021р. №09/125-ФС, №09/125-1-ФС, від 01.09.2021р. №09-195-ФС, №09-190-ФС, №09-101-ФС від 22.02.2021р. №02-159/2-ФС, №02-159/3-ФС, №02-159/4-ФС, №02-159/5-ФС, №02-159/1-ФС
Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень щодо того, що всі податкові накладні, виписані вищевказаними контрагентами позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому до них не наведено жодних зауважень.
Як вже зазналось у відповідності пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Саме первинними документами підтверджується факт здійснення господарської діяльності в обсязі та з відповідною метою, що визначена договором.
Також, судом встановлено, що всі податкові накладні постачальників за спірними операціями заповнені у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Отже, такі первинні документи мають бути враховані як в податковому так і в бухгалтерському обліку позивача, зокрема при формуванні податкового кредиту.
При цьому відповідачем самостійно зазначається, що згідно рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 26.03.2021 № 10911 - ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» (код ЄДРПОУ 43364251) відповідає критеріям ризиковості (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку), проте згідно рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 20.07.2023 № 16863 - ТОВ «НОВОБУД.ЛТД» (код ЄДРПОУ 43364251) не відповідає критеріям ризиковості.
Також згідно рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 12.10.2020 № 74428 - ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 43094191) відповідає критеріям ризиковості (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку), проте згідно рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 30.10.2020 № 78079 - ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 43094191) не відповідає критеріям ризиковості.
Щодо відсутності матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів позивача, як підстави для висновку про нереальність угод, суд зазначає наступне
Так, контролюючий орган в акті перевірки як на підставу нереальності господарських операцій зазначає про відсутність трудових та матеріальних ресурсів, а також відсутність прослідковування по ланцюгу постачання контрагентів постачальників ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС».
Між тим, відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренди персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.
Зазначена правова позиція є усталеною та неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, від 10.11.2020 у справі №440/3779/18.
Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, а також складських приміщень тощо суд зазначає, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.
Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами, що мають у власному розпорядженні транспортні засоби для здійснення постачання/перевезення відповідної продукції. При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.
На думку суду, необґрунтованими є й посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД», ТОВ «ФЛАГМА СТАР» оскільки вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.
При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.
Також контролюючим органом не проведено контрольних заходів щодо контрагентів постачальників позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.05.2023 року у справі № 810/1052/15.
Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов'язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 09.10.2019 року у справі № 826/16601/18, від 04.04.2023 року у справі №320/4019/19.
Оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18.06.2021 року у справі № 320/7061/19, згідно якої, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
Також, Верховний Суд у Постанові від 21.01.2021 року по справі №804/959/16 зазначив, що що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків. У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи (договори, договори постачання, накладні та податкові накладні, видаткові накладні, документи на підтвердження здійснення оплати по договорам укладеним з відповідними контрагентами, посвідчення відповідності, рахунки-фактури, копії довіреностей на відповідних відповідальних осіб за постачання/прийняття матеріальних цінностей (товарів), документи на перевезення товарів (містять всю необхідну інформацію щодо транспортування продукції, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування вагону, прізвища та підписи відповідальних осіб, відомості про вантаж, маса товару, підпис та печатка перевізника) та їх розвантаження на складські приміщення та інші документи), які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий відповідачем період.
Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, а також складських приміщень тощо суд зазначає, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.
Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами, що мають у власному розпорядженні транспортні засоби для здійснення постачання/перевезення відповідної продукції. При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.
Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Також контролюючим органом не проведено контрольних заходів щодо контрагентів постачальників позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.05.2023 року у справі № 810/1052/15.
Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов'язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 09.10.2019 року у справі № 826/16601/18, від 04.04.2023 року у справі №320/4019/19.
Крім того, судом зазначається, що сама собою наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб'єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.12.2023 року у справі № 520/19070/21.
Окрім цього, сама по собі обставина згадування юридичної особи, її посадових та пов'язаних з нею осіб в матеріалах кримінального провадження є недостатньою підставою для висновку про нереальність усіх її господарських операцій. Відповідачем не надано ані вироків суду, що набрали законної сили, ані матеріалів таких кримінальних проваджень, які б містили однозначну інформацію про нереальність конкретних господарських операцій, що були предметом оцінки відповідача (наприклад, протокол допиту керівника і тд).
При цьому, самі ж протоколи допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування до винесення вироку в рамках кримінального провадження не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.
Аналогічні правові висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема у постановах від 06.08.2019 року по справі №520/8681/18 та від 03.10.2023 року по справі №280/3836/22.
Отже, цей аргумент судом відхиляється як необґрунтований.
Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарська операція, яка є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулась.
Так, рух активів при здійсненні вказаної операції підтверджується документами про оплату, накладною, укладеним договором, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.
Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків
Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності з контрагентами позивача пов'язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, які на думку податкового органу неналежним чином здійснюють свою діяльність, що є неприпустимим як за законодавством України так і за міжнародними нормами.
При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб'єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов'язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.
Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.
Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
З огляду на викладене суд вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Суд також звернула увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон № 466-IX).
Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону № 466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду доказів того, що позивач приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.
До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з'ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.
В даній справі відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Відтак у даному випадку суд вважає, що висновок про нереальність здійснених операцій між «РУБИКОН ПЛЮС» та ТОВ «КОРНЕКС ІНДАСТРІ», ТОВ «НОВОБУД.ЛТД», ТОВ «ФЛАГМА СТАР'є необґрунтованим, зроблений без посилання на відповідні докази (акти перевірок, зустрічних звірок, рішення суду), тобто висновки контролюючого органу мають суб'єктивний характер та є нічим іншим ніж припущенням.
Відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення форми №0662080705 від 25.10.2024 року, яким ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3691313,75 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог ТОВ «РУБИКОН ПЛЮС» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню на користь останнього у розмірі 30280,00 грн. шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБИКОН ПЛЮС» (місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22 офіс 706, м. Дніпро, 49028, код ЄДРПОУ 39004058) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0662080705 від 25.10.2024 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «РУБИКОН ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3691313,75 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБИКОН ПЛЮС» (місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22 офіс 706, м. Дніпро, 49028, код ЄДРПОУ 39004058) сплачений судовий збір у розмірі 30280,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду виготовлено 12 червня 2025 року.
Суддя І.В. Тулянцева