12 червня 2025 рокуСправа № 160/9314/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 09.01.2024 № 011950407 та № 011970407.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваними податковими повідомленням-рішеннями, прийнятими на підставі акта камеральної перевірки, застосовано до ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» штрафи за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Акт камеральної перевірки не містить обґрунтування умисного порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 та п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України. Установлення в межах камеральної перевірки обставин, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, є неможливим. Місцезнаходження ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» до червня 2022 року було зареєстровано в м. Маріуполі Донецької області. Позивач здійснював господарську діяльність у м. Маріуполі та інших населених пунктах Донецької області. З 24.02.2022 позивач повністю втратив контроль над потужностями підприємства, доступ до власного майна та баз даних. Більша частка активів підприємства, його обладнання, приміщення та інше майно були зруйновані та розграбовані, в тому числі офісні приміщення та приміщення здійснення діяльності. Внаслідок вказаних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» не мало можливості здійснювати господарську діяльність. Для відновлення робочого процесу підприємству потрібен був певний час. Позивач неодноразово повідомляв відповідача про неможливість у повному обсязі вчасно виконувати свої податкові обов'язки. При нарахуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з лютого до грудня 2022 року виник податковий борг. Коштів для повного погашення поточних зобов'язань з ПДВ та боргу не вистачало. Основні контрагенти позивача були зі східних областей України, бізнес яких найбільше постраждав від військової агресії. Дебіторська заборгованість на 31.12.2022 становила 7903737,73 грн, а кошти були потрібні для придбання товару і подальшого розвитку. Керівництвом підприємства було прийнято рішення сплачувати поточні зобов'язання з податків та обов'язкових платежів, та частково, з урахуванням фінансового стану підприємства, сплачувати податковий борг з ПДВ. За 2022 рік нараховано податкових зобов'язань 2829064,00 грн та сплачено 1535737,37 грн, за 2023 рік нараховано податкових зобов'язань 3947899,00 грн та сплачено 5270860,62 грн. У грудні 2023 року борг було повністю погашено, сплачено нараховані контролюючим органом пеню та штрафні санкції щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних. Позивач вважає, що встановлені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області порушення щодо несвоєчасної сплати грошового зобов'язання з податку на додану відповідальність, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими.
Ухвалою від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
22.04.2024 надійшло клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 01.05.2024 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
24.04.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що за результатами проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області камеральної перевірки ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» складено акт № 42550/04-36-04-07/38356830 від 17.11.2023, яким зафіксовано незабезпечення повноти та своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету у граничні терміни, встановлені п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України. Перевіркою даних інтегрованої картки платника встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ, визначених сорока шістьма податковими деклараціями та/або уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих у лютому-грудні 2022 року. На підставі акта перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.01.2024 № 011950407 та № 011970407 про застосування штрафних санкцій до позивача. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вина платника не є обов'язковим елементом складу податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України. Тому у податкового органу не було підстав для визначення/доказування наявності умислу і повторності в діяннях позивача. ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» заяв та документів щодо неможливості виконання своїх податкових обов'язків у 2022, 2023 роках, у тому числі відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Порядок № 225), до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не надавало. За встановлені позивачем порушення щодо своєчасної сплати до бюджету узгоджених сум грошових зобов'язань було правомірно застосовано штрафні санкції податковими повідомленнями-рішеннями від 09.01.2024 № 011950407 та № 011970407.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що за результатами проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області камеральної перевірки ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість складено акт № 42550/04-36-04-07/38356830 від 17.11.2023. Відповідно до вказаного акта перевіркою встановлено порушення ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57 та пункту 50.1 статті 50 (у разі порушення термінів сплати по уточнюючим розрахункам) Податкового кодексу України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідальність платника за вказане порушення передбачена статтею 124 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 09.01.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 011950407, яким до ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» на підставі ст. 124 Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 74131,48 грн (у розмірі 5%) за порушення граничного терміну сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1482629,55 грн із затримкою до 30 календарних днів включно;
№ 011970407, яким до ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» на підставі ст. 124 Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 421399,95 грн (у розмірі 10%) за порушення граничного терміну сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4213999,19 грн із затримкою більше 30 календарних днів.
Розрахунки штрафу наведено у додатках до податкових повідомлень-рішень від 09.01.2024 № 011950407 та № 011970407, у яких зазначено реквізити податкових декларацій та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, граничні терміни сплати і фактичні дати сплати грошового зобов'язання, кількість днів затримки, суми податкового боргу, розміри і суми штрафів.
Рішенням Державної податкової служби України № 9423/6/99-00-06-03-01-06 від 03.04.2024 скаргу ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» на податкові повідомлення-рішення від 09.01.2024 № 011950407 та № 011970407 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції станом на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За змістом пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Стаття 124 Податкового кодексу України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Пункт 124.2 статті 124 ПК України передбачає, що діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (пункт 124.3 статті 124 ПК України).
Пункт 109.1 статті 109 ПК України визначає, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 109.2, 109.3 статті 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПК України).
Пункт 112.2 статті 112 ПК України встановлює, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7 статті 112 ПК України).
Також у пункті 112.8 статті 112 ПК України визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом'якшують відповідальність особи.
У постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Водночас обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Обов'язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.
Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 440/2936/23.
Граничний строк сплати ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» податкового зобов'язання з податку на додану вартість припав на період серпень 2022 року - серпень 2023 року, коли в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року і який триває на час розгляду справи.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2118-IX), який набрав чинності 07 березня 2022 року.
Цим Законом підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було доповнено пунктом 69, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпункт 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України також установлював, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05 квітня 2022 року, у підпункті 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було викладено в іншій редакції.
Зокрема, установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац перший підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (абзац третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Законом № 2260-IX також був викладений у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту установлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, було затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225). Цей Порядок набрав чинності 06 вересня 2022 року.
Аналізуючи наведені норми права, що врегульовують питання виконання платниками податків податкового обов'язку із сплати податків та зборів до бюджету під час дії в Україні воєнного стану, Верховний Суд у постанові від 16.07.2024 у справі № 440/2936/23 дійшов таких висновків.
Вносячи до ПК України зміни в частині особливостей справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, законодавець виходив з того, що внаслідок настання указаних обставин з'явились дві категорії платники податків: ті, що мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і ті, у яких така можливість відсутня. Про існування такого поділу свідчить і зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України в редакції Закону № 2118-IX, водночас, Законом № 2260-IX ці положення були уточнені.
Для тих платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, законодавець передбачив можливість звільнення від відповідальності, зокрема за несвоєчасну сплату податків і зборів, за умови, що така сплата буде здійснена у строк до 31 липня 2022 року. Впровадження такого правового регулювання відбулось 27 травня 2022 року, з огляду на що суд касаційної інстанції вважає такий строк (більше двох місяців) розумним та достатнім для виконання означеного податкового обов'язку та використання права на незастосування відповідальності.
Для тих же платників, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо сплати податків і зборів, законодавець передбачив звільнення від відповідальності за умови виконання такого обов'язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. При цьому встановлене абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності є залежним від отримання рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку відповідно до вимог Порядку № 225.
Суд касаційної інстанції зауважив, що та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, у будь-якому випадку не позбавляє платників податків права довести у визначений спосіб факту неможливості своєчасно виконати свій обов'язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком. Аналогічна позиція щодо порядку реалізації платником податків права на підтвердження неможливості виконання ним податкового обов'язку була викладена Верховним Судом в постанові від 02 квітня 2024 року (справа № 520/18349/23).
Узагальнюючи викладені вище висновки щодо застосування норм статті 124 ПК України та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, Верховний Суд у постанові від 16.07.2024 у справі № 440/2936/23 сформулював такий висновок.
У період з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2022 року платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податків і зборів у разі здійснення такої сплати до 31 липня 2022 року. Несвоєчасне виконання означеного податкового обов'язку після указаної дати має наслідком притягнення платника до відповідальності відповідно до вимог статті 124 ПК України, але з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України.
Ті платники податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів, з 24 лютого 2022 року звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання такого обов'язку за умови обов'язкової сплати таких податків і зборів протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. З набранням чинності Законом № 2260-ІХ передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов'язку. Отже, той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів, з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов'язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.
У справі, що розглядається, зміст акта камеральної перевірки свідчить, що сплата позивачем узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість відбулась у період з 12.08.2022 до 24.10.2023, що не є спірним між сторонами. Позивач мав бути притягнутий до фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання після 31.07.2022, але за умови, що він належить до тих платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки.
Позивач зазначає, що у нього була відсутня можливість сплатити суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість з огляду на те, що внаслідок російської агресії проти України з 24.02.2022 він повністю втратив контроль над потужностями підприємства, доступ до власного майна та баз даних. Внаслідок вказаних обставин непереборної сили ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» не мало можливості здійснювати господарську діяльність. Для відновлення робочого процесу підприємству потрібен був певний час. Позивач неодноразово повідомляв відповідача про неможливість у повному обсязі вчасно виконувати свої податкові обов'язки.
Законодавець визначив чіткий алгоритм дій для платників податків, у яких була відсутня можливість виконати податковий обов'язок, а саме шляхом звернення до податкового органу із заявою відповідно до вимог Порядку № 225.
У відзиві відповідачем зазначено, що ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» заяв та документів щодо неможливості виконання своїх податкових обов'язків у 2022, 2023 роках, у тому числі відповідно до Порядку № 225, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не надавало.
Ні матеріали адміністративної справи, ні доводи позивача, наведені ним у позовній заяві, не дають суду підстав вважати, що такі дії були вчинені ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС». Камеральна перевірка була проведена у листопаді 2023 року, тому у позивача було достатньо часу з 06 вересня 2022 року для підготовки відповідних документів та звернення у встановленому законодавством порядку до податкового органу, якщо дійсно обставини неможливості виконання податкового обов'язку у період з 31 липня 2022 року мали місце.
Невчинення указаних дій має наслідком віднесення ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» до категорії платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і, відповідно, притягнення до фінансової відповідальності на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України. Факт допущення податкового правопорушення позивач не заперечує.
Суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій до позивача за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Судом не встановлено допущення відповідачем порушень під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які могли би слугувати самостійною підставою для звільнення позивача як платника податків від відповідальності за встановлене камеральною перевіркою порушення.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 5947,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5791 від 09.04.2024.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС», місцезнаходження: 49045, м. Дніпро, проспект Біологічний, буд. 2А, офіс 13, код ЄДРПОУ 38356830.
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП 44118658.
Повне рішення суду складено 12.06.2025.
Суддя В.В. Рянська