11 червня 2025 рокуСправа №640/21052/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про стягнення коштів,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про стягнення з відповідача штрафу за порушення Закону України "Про рекламу" у розмірі 5083,00 грн. до державного бюджету для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Київ, МФО 899998, одержувач УК в Шевченківському районі, код одержувача 37995466, номер рахунку 311131060226011.
В обґрунтування позову зазначено, що у відношенні позивача прийнято рішення №211 про накладення штрафу на рекламодавця ТОВ «Споживчий центр» за порушення законодавства про рекламу, а саме: ТОВ «Споживчий центр» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 76 розміщувалась на пішохідній доріжці зовнішня реклама щит виносний з інформаційним полем: «Швидко...» без наявності дозволу Харківської міської ради на розміщення зовнішньої реклами. Сума штрафу становить 5 083,00 грн., який на день звернення з позовною заявою в добровільному порядку не сплачено. Позивач зазначає. що рішення про застосування штрафу відповідачем не оскаржено, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Разом з тим, до суду відповідачем за первісним позовом подано зустрічний позов ТОВ "Споживчий центр" до Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення №211 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 10.07.2019.
Ухвалою суду від 21.12.2021 залишено без руху зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови та надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин такого пропуску та доданням відповідних доказів на підтвердження зазначеного.
На підставі розпорядження керівника апарату про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/21052/21 передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Донцю В.А.
Ухвалою суду від 24.05.2022 прийнято до провадження справу №640/21052/21 суддею Донцем В.А., постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2022 №640/21052/21/5249/22 повторно надіслано ухвалу суду від 21.12.2021 про залишення зустрічного позову без руху по справі №640/21052/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про стягнення коштів.
Вказана ухвала суду отримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 29.06.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 21.12.2021 про залишення зустрічного позову без руху, з відміткою про отримання.
Ухвалою суду від 22.07.2022 повернуто зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр".
Від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідач об'єктивно був позбавлений можливості надати документи та інформацію про вартість розповсюдження реклами, оскільки не розміщує рекламну конструкцію з написом «Гроші» за адресою: м. Харків, вул.Сумська, 45. Позивачем не встановлено власника та ким розміщувалась конструкція з написом «Гроші» за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 45. Саме лише порушення порядку розміщення на рекламній конструкції реклами певного змісту не є достатнім для притягнення до відповідальності особи, в інтересах якої ця реклама розміщена, якщо не встановлено, хто є рекламодавцем та що рекламу розповсюджує він самостійно. Опис конструкцій, вказаних у позовній заяві Головного Управління Держпродспоживслужби в Харківській області, дозволяє стверджувати, що вони не потребують дозвільних документів для їх розміщення, т.я. на них зображені виключно зареєстровані знаки для товарів і послуг, тобто конструкції є вивісками, а не рекламними носіями. Як підтверджується свідоцтвом на знак для товарів і послуг №192143, копією виписки Державного реєстру свідоцтв України на торгівельні марки відносно свідоцтва на знак для товарів і послуг №192143, ліцензійним договором на використання торгівельної марки (знаку для товарів та послуг) №150732 знак для товарів і послуг «ШвидкоГроші» зареєстрованим знаком для товарів і послуг, належними Товариству на законних підставах. Як підтверджується свідоцтвом на знак для товарів і послуг зображення, які містяться на конструкції, є зареєстрованим знаком для товарів і послуг, належним Товариству на законних підставах. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позов з підстав вказаних в позовній заяві.
Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив.
В подальшому, 03.02.2025, на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2020 №2825-ІХ Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду, дана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Маковській О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 прийнято справу до провадження судді Маковської О.В.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , номер заявки НОМЕР_2 , зареєстровано знак «ШВИДКОГРОШІ».
Відповідно до витягу від 14.05.2021 з ліцензійного договору на використання торгівельної марки (знаку для товарів і послуг) позивачу надано виключне право на використання торгівельної марки.
Згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 номер заявки m2016 24934, зареєстровано зображення на якому наявні написи - 20 хвилин, лише паспорт та код.
На адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області у відповідності до п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 надійшло рішення Харківської міської ради від 10.04.2019 №239 «Про демонтаж спеціальних конструкцій, які розміщені на території Харкова з порушенням законодавства про рекламу». У пункті 101 додатку до вказаного рішення Харківської міської ради визначено конструкції Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Споживчий центр», які розміщені на території .Харкова за адресою: вул. Сумська, 76 з порушенням законодавства про рекламу. У зв?язку із вказаним виявлено розміщення зовнішньої реклами щит виносний з інформаційним полем: «Швидко...» за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 76 з ознаками порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами, також абз.2 ч.3 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама розміщувалась на пішохідній доріжці.
На адресу ТОВ «Споживчий центр» було надіслано вимогу Головного управління від 29.05.2019 №5.2/6587 щодо надання копій документів щодо розміщення реклами, яка була отримана особисто засобом поштового зв?язку 19.06.2019.
Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 13.06.2019 №253, а також прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 14.06.2019 №236.
Листом від 14.06.2019 №5.2/7392 Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській повідомлено вказаного суб?єкта господарювання про засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Лист отримано особисто засобом поштового зв'язку 27.06.2019.
На вимогу Головного управління Держспоживслужби в Харківській ТОВ «Споживчий центр» надано пояснення від 11.06.2019 №9947, що в ТОВ «Споживчий центр» відсутня інформація та документи про вартість розповсюдження реклами, у зв?язку з чим у відповідача відсутня можливість надати вказану інформацію на вимогу Головного управління Держспоживслужби в Харківській.
Листом від 10.07.2019 №5.2/8353 Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській було повідомлено відповідача про те, що засідання стосовно розгляду справ про порушення Закону України «Про рекламу» відбулось 10.07.2019 об 11год. 00хв., в приміщенні управління захисту споживачів Головного управління за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 45. Лист отримано засобом поштового зв?язку 18.07.2019, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (Харків 166, 6116610051006).
На підставі вказаного та протоколу засідання від 10.07.2019 №236 прийнято рішення №211 про накладення штрафу на рекламодавця ТОВ «Споживчий центр» за наступні порушення законодавства про рекламу: ТОВ «Споживчий центр» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 76 розміщувалась на пішохідній доріжці зовнішня реклама щит виносний з інформаційним полем: «Швидко...» без наявності дозволу Харківської міської ради на розміщення зовнішньої реклами, що передбачено ч.1 ст.16, аб3.2 ч.3 ст. 16 Закону України «Про рекламу». Сума штрафу становить 5 083,00 грн.
Відповідачеві надіслано другий примірник рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.07.2019 №211, другий примірник протоколу засідання від 10.07.2019 №236 та припису про усунення порушень від 10.07.2019 №156. Про вказане свідчить лист Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 10.07.2019 №5.2/8353.
Оскільки відповідна сума штрафу відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР(далі - Закон №270/96-ВР).
Відповідно до статті 1 Закону № 270/96-ВР реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону № 270/96-ВР основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №270/96-ВР недобросовісна реклама забороняється.
Частиною 2 статті 26 Закону № 270/96-ВР визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до пунктів 45, 46 Типових правил, контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства; у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 статті 27 Закону № 270/96-ВРпередбачено, що за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Частиною 4 статті 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Згідно з частиною 5 статті 27 Закону №270/96-ВР вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
Згідно з частиною 6 статті 27 Закону № 270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною 2 статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 7 статті 27 Закону № 270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз змісту викладених вище приписів частини 2 статті 27 Закону №270/96-ВР свідчить, що суб'єктом відповідальності за розповсюдження реклами може бути дві категорії осіб:
1) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами;
2) рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення полягає в активних діях - розповсюджені або розміщенні реклами. Для притягнення особи до відповідальності повинно бути доведено, що саме вона вчинила ці дії. Тобто, для притягнення особи за порушення законодавства про рекламу необхідно встановити, хто саме розмістив рекламу (рекламну конструкцію), хто є її розповсюджувачем реклами.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693(далі - Порядок № 693).
Згідно з пунктом 2 Типових правил, дозвіл документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 11 Порядку №693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п. 12 Порядку № 693).
Пунктом 9 Порядку № 693 визначено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Згідно з пунктом 10 названого Порядку, протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
За змістом пунктів 11,16 Порядку №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пункту 18 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Згідно з пунктом 19 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.
Пунктом 20 Порядку №693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Суд зазначає, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем у судовому порядку не оскаржено, а сума визначеного рішенням штрафу добровільно не сплачена.
Надаючи правову оцінку доводам ТОВ «Споживчий центр» про те, що позивачем не встановлено, хто є рекламодавцем та що рекламу розповсюджує саме ТОВ «Споживчий центр», суд зауважує на таке.
Згідно визначення, закріпленого у статті 1 Закону України №270/96-ВР, рекламодавець особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.
Матеріали справи підтверджують, що знак для товарів і послуг «Швидкогроші» належить ТОВ «Споживчий центр», що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_4 .
На спростування тверджень ТОВ «Споживчий центр» про те, що розміщена інформація не є рекламою суд зауважує на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №826/6875/17 та від 14.02.2019 у справі №826/6877/17, в яких предметом дослідження виступали аналогічні обставини та встановлено розміщення ТОВ «Споживчий центр» саме реклами.
У той же час, суд зазначає, що відповідач не скористався своїv правом бути присутнім на розгляді справи про порушення законодавства "Про рекламу", де міг надати свої пояснення та заперечення з приводу встановленого порушення.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивачем вжито всіх можливих заходів для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу стосовно ТОВ «Споживчий центр», при винесенні рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Також, суд враховує той факт, що рішення про накладення штрафу добровільно не сплачено та в судовому порядку не скасовано.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач під час розгляду справи обставин наявності у нього спірної заборгованості, не сплаченої у встановлені законом строки, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, не спростував.
Як наслідок, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 250, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" на користь Державного бюджету України штраф за порушення Закону України "Про рекламу" у розмірі 5083,00 грн. до державного бюджету для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Київ, МФО 899998, одержувач УК в Шевченківському районі, код одержувача 37995466, номер рахунку 311131060226011.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Маковська