11 червня 2025 рокуСправа №160/15896/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- документу про доплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
06.06.2025 року від позивача надійшла заява про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Також відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто заявляючи клопотання про відстрочення від сплати судового збору така особа повинна надати докази на підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом, та наявності в неї підстав для відстрочення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин, які унеможливлюють сплату судового збору при поданні даної позовної заяви до суду та, які можуть бути підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Разом з тим, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору
Відповідно до ч. 1 ст. 118Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Положеннями ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, позивачем не усунуто вимоги ухвали від 30.05.2025 року, а саме не надано до суду документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн. за позовні вимоги немайнового характеру у справі №160/15896/25.
Таким чином, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків викладених в ухвалі суду від 30.05.2025, а саме: надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків викладених в ухвалі суду від 30.05.2025 року у справі №160/15896/25.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Рищенко