12 червня 2025 рокуСправа №160/10936/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.04.2025року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо відмови в зарахуванні до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) періодів роботи з 02.11.1987 року по 30.06.1994 року з урахуванням заробітної плати - на підставі трудової книжки та довідок про заробітну плату№ № 195/2-115, 195/2-115 від 07 травня 2024 року, які видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) періоди роботи з 02.11.1987 року по 30.06.1994 року, з урахуванням заробітної плати - на підставі трудової книжки та довідок про заробітну плату № № 195/2-115, 195/2-115 від 07 травня 2024 року, які видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та необхідними документами про зарахування до пільгового страхового стажу періоди роботи та заробітну плату , згідно довідок від 10.09.2024 року, 07.05.2024 року та від 07.05.2024 року. Відповідач відмовив у зарахуванні до пільгового страхового стажу періоди роботи та заробітну плату, згідно, наданих мною, довідок від 10.09.2024 року, 07.05.2024 року та від 07.05.2024 року. Відмова обумовлена тим, що позивачем надано довідки які видані органами з території, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2025р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своїх доводів зазначив, що позивач знаходиться ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління з 14.08.2023 року та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Пенсію позивачу розраховано із заробітної плати за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2013 (156 місяців) за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Довідки про заробітну плату позивача № № 195/2-115, 195/2-115 від 07 травня 2024 року, які видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод», не підлягають реєстрації та виконанню. Перевірити правдивість сум нарахованої заробітної плати у наданих довідках немає можливості.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , отримую пенсію відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
07 січня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами про зарахування до пільгового страхового стажу періоди роботи та заробітну плату , згідно довідок від 10.09.2024 року, 07.05.2024 року та від 07.05.2024 року.
Разом з заявою про призначення пенсії було надано наступні документи: трудову книжку, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 07 лютого 2007 року, довідку про взяття на облік ВПО, довідки про заробітну плату до 30 червня 1994 року № № 195/2- 115,195/2-115 від 07 травня 2024 року, довідка про підтвердження наявного пільгового страхового стажу від 10.09.2024 року № 08/31-970.
Листом від 08 січня 2025 року за № 1137-766/Т-01/8-0400/25 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, було відмовлено у заяві позивача, щодо зарахування періодів роботи , оскільки сервіс передбачає подання документів для перерахунку пенсії дистанційно в електронному вигляді. Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595 з 01.12.2014 на території, які тимчасово не контролюються української владою, органи державної влади не функціонують.
Так, відповідач не зарахував позивачу періоди роботи на підприємствах зі шкідливими умовами праці за Списком № 1 за періоди моєї роботи з 02.11.1987 року по 30.06.1994 року, в той час як цей період роботи я працював з повним робочим днем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод» з 1987 року по 1994 рік.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням нормстатті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту а) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № І виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 1 частини другої цієї статті передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р., якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом приписів пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем надавалась відповідачу, зокрема, копія трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.11.1987р.
Відповідно записів зазначеної трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.11.1987р позивач працював у спірних періодах на наступних посадах:
- 02 листопада 1987 року - прийнятий в обтискний цех слюсарем з ремонту металургійного обладнання 4 розряду (запис № 1, підстава наказ № 2236 від 26 жовтня 1987 року);
- 01 січня 1990 року - переведений слюсарем-ремонтником 5 розряду в обтискний цех (запис № 2, підстава наказ № 750/19 від 25 грудня 1989 року);
- 01 січня 1992 - року переведений слюсарем-ремонтником у ділянку верстата гарного прокачування та нагрівальних колодязів (запис № 3, підстава наказ № 507/2610К від 02 січня 1992 року);
- 30 червня 1994 року - звільнений за власним бажанням зг. ст. 38 КЗоТ України (запис № 4, підстава наказ № 692 від 30 червня 1994 року).
Крім того, пільговий характер роботи позивача у спірні періоди підтверджується уточнюючими довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: надано довідку про підтвердження пільгового стажу роботи від 10.09.2024 року №08/31-970, яка видана ТОВ ««Донецький металургійний завод».
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку № 637 передбачають обов'язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди.
Оскільки всі записи відображені в трудовій книжці позивача, відтак, відсутня необхідність витребування уточнюючої довідки про пільговий стаж.
Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у незарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України періоду роботи з з 02.11.1987 року по 30.06.1994 року в Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод» є протиправними.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 довідок про заробітну плату № № 195/2-115, 195/2-115 від 07 травня 2024 року, які видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод», суд зазначає наступне.
Стаття 1 Закону №1058-IV передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17 та від 18.10.2018 у справі №539/758/15-а, від 15.01.2021 у справі №357/2591/17.
Як вбачається з доводів відповідача, викладених в листі від 06.03.2025р. за №0400-010307-8/47000 підставою для відмови позивачу в перерахунку пенсії стало те, що довідка про заробітну плату від 17.02.2022 №П-20 не підлягає врахуванню, оскільки має певні недоліки в її оформлені.
Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій також врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Так, відповідач у своїй відмові посилається на відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки заявником не подавалась заява про перерахунок пенсії згідно з Додатком 1 Порядку, не надано оригінали документів про заробітну плату, не надано первинні документи щодо нарахування заробітної плати, як передбачено статтею 40 Закону №1058-IV, тоді як довідки видані органом, створеним на непідконтрольній Україні території.
З приводу зауважень відповідача щодо обставин подання ОСОБА_1 заяви невстановленої форми про перерахунок пенсії суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, який у постанові від 23.09.2024 у справі №620/2027/23 вказав, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Як свідчить зміст заяви ОСОБА_1 07.01.2025, заявник просив про зарахування до пільгового страхового стажу періоди роботи та заробітну плату згідно довідок від 10.09.2024 року, 07.05.2024 року та від 07.05.2024 року.
Тож враховуючи обставини того, що за змістом заява від 07.01.2025 є заявою про перерахунок пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і таким, що дає можливість оцінити наміри заявника, суд визнає помилковим висновок відповідача щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з підстав недотримання заявником форми звернення.
Іншою підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії слугував висновок ГУПФ про ненадання оригіналів документів про заробітну плату, ненадання первинних документів щодо нарахування заробітної плати, як це передбачено статтею 40 Закону №1058-IV.
У зв'язку з цим суд зазначає, що ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У той же час перевірки обґрунтованості видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії не є плановими, а здійснюються лише у необхідних випадках. Витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, а не обов'язком. Орган Пенсійного фонду України має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, у разі сумніву в розмірі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії.
При цьому неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку відповідної довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії (п. 41 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №235/7688/16-а), а обов'язок збереження всіх первинних бухгалтерських документів, зокрема, документів щодо виплати заробітної плати, не може бути покладено на пенсіонера.
У рамках розгляду цієї справи судом встановлено та не спростовано відповідачем, що відомості, зазначені у довідках про заробітну плату від 07.05.2024 №195/1-115, №195/2-115, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод»; яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не суперечать відомостям про місце роботи, відображеним у трудовій книжці позивача.
Разом з тим відповідачем не наведено доказів того, що дані, які містяться у довідках про заробітну плату, містять неправдиві або недостовірні дані, або що вони не ґрунтуються на документах первинного обліку. У судовому порядку вказані довідки недійсними також не визнавались та підприємством не відкликані.
Варто зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населений пункт, на території якого підприємство здійснювало господарську діяльність, перебувало на підконтрольній Україні території.
Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 4 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (надалі - Закон №1207-VIІ), на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Частиною першою статті 17 вказаного Закону №1207-VII визначено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території (ч. 1 ст. 18 Закону №1207-VII).
Верховний Суд у постанові від 21.02.2022 у справі №243/4336/17 звертав увагу на те, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
При цьому у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим застосувати у розглядуваній справі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані у рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, у контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.
З огляду на зазначене суд стверджує, що довідки про заробіток позивача від 07.05.2024 №195/2-155, №195/1-155 видані ТОВ "Донецький металургійний завод", яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, мають бути враховані пенсійним органом під час розрахунку розміру пенсії.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 21.02.2022 у справі №243/4336/17.
З огляду на встановлення обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у розмірі 1211,20 грн..
Керуючись ст. 139, 241, 242-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо відмови в зарахуванні до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) періодів роботи з 02.11.1987 року по 30.06.1994 року з урахуванням заробітної плати - на підставі трудової книжки та довідок про заробітну плату№ № 195/2-115, 195/2-115 від 07 травня 2024 року, які видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) періоди роботи з 02.11.1987 року по 30.06.1994 року, з урахуванням заробітної плати - на підставі трудової книжки та довідок про заробітну плату № № 195/2-115, 195/2-115 від 07 травня 2024 року, які видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін