08 травня 2025 року Справа № 160/32289/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЦарікової О.В.,
за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С.,
за участі:
представників позивача: представників відповідача: Мудра І.А. Лисенко О.В. Бондар Р.І. Кулибаба І.І. Шуваєва С.О. Жарук О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/32289/24 за адміністративним позовом Комунального підприємства “Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 119; ЄДРПОУ 32616520) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. А. Сагайдачного, буд. 4; ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправною та скасування вимоги,-
05.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради до Державної аудиторської служби України, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 25.11.2024 № 000600-14/14739-2024 в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання п. 8.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2024 року проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» за період з 01.01.2021 року по 31.03.2024 року, в ході якої встановлено порушення, що відображені в акті ревізії від 25 вересня 2024 року № 000600-21/28, який підписано посадовими особами об'єкта контролю із запереченнями. Позивачем зазначено, що з актом ревізії позивача ознайомлено лише 26.09.2024, що є грубим порушенням вимог п. 39 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами. Також, акт ревізії вручено позивачу не в повному обсязі, що свідчить про порушення пунктів 42, 43 Порядку. Крім того, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті ревізії, позивач звернувся до відповідача із запереченнями (зауваженнями), за наслідком розгляду яких відповідачем прийнято висновок. У зв'язку з тим, що під час проведення ревізії виявлені порушення не усунуті, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", позивачу направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 25.11.2024 № 000600-14/14739-2024, в якій відповідач вимагає від позивача наступне: 1) вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат бюджетних коштів, на суму 34 442 220,78 грн (електроенергія) шляхом проведення претензійно-позовної роботи зі стягнення коштів за договорами, відповідно до норм статей 224-226 Господарського кодексу України, чи обравши інший спосіб реалізації права на відшкодування витрат; 2) вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат на суму 1 472 705,70 грн шляхом повернення місцевому бюджету виплаченої працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР матеріальної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами (одруження, народження дитини, лікування, поховання); 3) вжити заходів щодо усунення фінансових порушень під час оплати праці (нарахування премії, інших заохочувальних виплат, у тому числі ЄСВ директору КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР ОСОБА_1 , зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів), які призвели до втрат на суму 421 003,70 грн та 42 362,67 грн шляхом відшкодування у порядку статей 130-136 Кодексу Законів про працю України, чи обравши інший спосіб реалізації права на відшкодування витрат; 4) вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат, на суму 100 245,91 грн шляхом повернення місцевому бюджету відпускних (у тому числі податки та збори) за надану додаткову відпустку працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС або учасникам ліквідації її наслідків та єдиного соціального внеску; 5) вжити заходів щодо недопущення порушення норм Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 березня 2012 року за №456/20769, під час придбання запасних частин, 6) вжити заходів щодо недопущення порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення закупівель.
Не погоджуючись з вимогою Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 25.11.2024 №000600-14/14739-2024, позивач звернувся до суду з означеним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/32289/24 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.01.2024. Останнє судове засідання у справі відбулось 08.05.2025.
10.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1349/25).
В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що відповідно до пункту 8.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІІ квартал 2024 року Державна аудиторська служба України провела планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (далі - КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, Підприємство, об'єкт контролю) за період з 01.01.2021 по 31.03.2024.
Результати ревізії відображені в акті від 25.09.2024 № 000600-21/28. Листом від 25.11.2024 № 000600-14/14739-2024 Держаудитслужба надіслала об'єкту контролю вимогу про усунення виявлених порушень, що відображені в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради від 25.09.2024 № 000600-21/28.
Між КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР та ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» укладено договір від 01.02.2021 № 27 про постачання електричної енергії як товарної продукції (далі - Договір від 01.02.2021 № 27), обсяг закупівлі за яким 62 100 000 кВт*год на загальну суму 122 500 000,00 грн, з урахуванням ПДВ.
Протягом періоду дії договору відбувалося коливання ціни електричної енергії, в результаті чого укладено 12 додаткових угод на зміну ціни. Під час ревізії установлено, що КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР сплачено вартість електричної енергії ТОВ «НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ» на суму 25 873 561,26 грн з ПДВ більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору від 01.02.2021 № 27 (з урахуваннями законних підстав та з дотриманням сторонами порядку внесення змін до Договору від 01.02.2021 № 27), чим не дотримано вимоги передбачені частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України, пунктом 13.2 розділу 13 Договору від 31.12.2021 № 27, а також підпункту 2.2 пункту 2 Порядку змін умов договору (Додаток № 3 до Договору від 01.02.2021 № 27) та завдано матеріальної шкоди (втрат) КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР на вказану суму. Додаткова угода № б/н від 15.02.2021 року до Договору від 01.02.2021 № 27 надана додатком до заперечень до акта ревізії від 25.09.2024 № 000600-21/28 та відповідно під час проведення ревізії не була надана для опрацювання. Додаткова угода не оприлюднена на вебсайті Рrozorrо та відповідно не досліджувалася під час моніторингу процедури закупівлі. При наданні письмових пояснень щодо виявлених порушень при виконанні зазначеного договору посадовими особами КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР не зазначено про наявність додаткової угоди № б/н від 15.02.2021 року до Договору від 01.02.2021 № 27. Надана фотокопія додаткової угоди належним чином не завірена.
Відповідно до договору від 31.12.2021 № 27, укладеного між КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР та ТОВ «НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ», а саме відповідно до пункту 5.4 Договору: у разі зміни (збільшення чи зменшення) ціни електричної енергії, зазначеної у пункті 1.1 Умов постачання електричної енергії (Додаток № 2), сторонами укладається додаткова угода до цього Договору з обов'язковим урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі». Додатковою угодою від 11.01.2022 № 2 до Договору від 31.12.2021 № 27 (далі - Додаткова угода № 2) збільшено ціну за одиницю товару з 2,91011 грн/кВт*год до 3,16399 грн/кВт*год (+ 8,7 %) та зменшено обсяг закупівлі до 73 931 516 кВт*год, зобов'язання відповідно до Додаткової угоди № 2 починають діяти з моменту її підписання сторонами. Середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» в зоні «ОЕС України» становила: станом на 31.12.2021 (дата укладання договору від 31.12.2021 № 27) - 3 188,44 грн/МВт.год; станом на 11.01.2021 (дата укладання Додаткової угоди № 2) - 2 856,36 грн/МВт.год. Ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» в зоні «ОЕС України» на 11.01.2022 відносно 31.12.2021 зменшилась 10,4%. Додатковою угодою від 14.01.2022 № 3 до Договору від 31.12.2021 № 27 (далі - Додаткова угода № 3) збільшено ціну за одиницю товару з 3,16399 грн/кВт*год до 3,44301 грн/кВт*год (+8,8 %) та зменшено обсяг закупівлі до 68 009 283 кВт*год, зобов'язання відповідно до Додаткової угоди № 3 починають діяти з моменту її підписання сторонами. Експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати № 0-17 від 13.01.2022 надано інформацію про коливання середньозваженої ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС України станом на 13.01.2022 відносно 11.01.2022, що не відповідає періоду, в якому укладено Додаткову угоду від 14.01.2022 № 3. Середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу на перед» в зоні «ОЕС України» становила: станом на 11.01.2022 (дата укладання Додаткової угоди № 2) - 2 856,36 грн/МВт.год; станом на 14.01.2021 (дата укладання Додаткової угоди № 3) - 3 085,80 грн/МВт.год. Ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» в зоні «ОЕС України» на 14.01.2022 відносно 11.01.2022 збільшилась на 8%, що на 0,8 % менше, ніж збільшено по Додатковій угоді № 3. Отже, враховуючи викладене, КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР на порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підпункту 2.2 пункту 2 Порядку зміни умов договору, укладено Додаткову угоду № 2 та Додаткову угоду № 3 на збільшення ціни за одиницю товару без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни.
Між КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР та ТОВ «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» укладено договір від 29.12.2022 № 152/1, відповідно до якого останній постачає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача обсягом 81 780 000 кВт*год на загальну суму 407 440 063,44 з урахуванням ПДВ 67 906 667,24 гривні. Під час ревізії установлено, що КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР сплачено вартість електричної енергії ТОВ «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» на суму 3 943 716,68 грн з ПДВ більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору від 29.12.2022 № 152/1 (з урахуваннями законних підстав та з дотриманням сторонами порядку внесення змін до Договору від 29.12.2022 № 152/1), чим не дотримано вимоги, передбачені частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України, пунктом 13.2 розділу 13 Договору від 29.12.2022 № 152/1, а також підпункту 2.7.2 пункту 2 Порядку змін умов договору (Додаток № 3 до Договору від 29.12.2022 № 152/1) та завдано матеріальної шкоди (втрат) КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР на вказану суму.
Також представником відповідача зазначено, що під час ревізії вибірковим порядком установлено, що виплата одноразової матеріальної допомоги у період 01.01.2021-31.03.2024 проводилася за рахунок коштів місцевого бюджету. Зважаючи на надану інформаційну довідку, 16.09.2024 було надано запит про зазначення сум виплаченої одноразової матеріальної допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету та за рахунок виручки. Під час ревізії відповідь на запит від 16.09.2024 року КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР не надало. Отже, КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР зайво отримали кошти з місцевого бюджету, що відповідно призвело до втрат фінансових ресурсів бюджету міста Дніпра на суму 1 472 705,70 гривень.
Крім того, з 01.01.2021 по 31.03.2024 директору КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР ОСОБА_1 зайво нараховувалися та виплачувалися «інші заохочувальні виплати», що не відповідає вимогам підпункту 6 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній комунальній власності та об'єднань державних підприємств» від 19.05.1999 № 859.
Також, на порушення підпункту «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, пп. 9 п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936, КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР проведено виплати відпускних (у т. ч. податків та зборів) та перераховано єдиного соціального внеску за надану додаткову відпустку ЧАЕС за рахунок коштів місцевого бюджету, які підлягали виплаті та були в подальшому компенсовані з державного бюджету України, що призвело до втрат фінансових ресурсів бюджету міста Дніпро.
Представником відповідача зазначено, що на порушення пункту 1.6 розділу 1, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 глави 3 Інструкції № 333 підприємство здійснило видатки у 2021-2023 роках на загальну суму 73 582 086,04 грн за рахунок капітальних видатків спеціального фонду (КЕКВ 3210), які мають здійснюватися за рахунок поточних видатків загального фонду (КЕКВ 2610) на суму 100 245,91 гривень.
Крім того, під час ревізії установлено, що замовник в електронній системі закупівель оприлюднив Звіт про виконання договору про закупівлю UA-2023-08-11-007456-a, відповідно до випливає, що під час виконання договору були змінені істотні умови укладеного Договору № 199 від 20.09.2023, та які відрізняються від змісту Договору (проекту) підписаного, скріпленого печаткою ФОП ОСОБА_2 та завантаженого до складу тендерної пропозиції учасника (файл: «Згода з умовами договору про закупівлю»), який визначений переможцем процедури закупівлі. Зокрема, було змінено сам предмет договору та обсяги закупівлі: як зазначено у Звіті Замовником було придбано: 7 комплектів «Пневматичний привід дверей TD-3.116.50 для тролейбуса»; 7 комплектів «Пневматичний привід дверей TD-4.116.50 для тролейбуса»; 7 комплектів «Ремкомплект CS95/C96-50XB6 пневматичного приводу дверей TD-3.116.50 для тролейбуса» тоді як предметом закупівлі, відповідно до тендерної документації було: 7 комплектів «Пневматичний привід дверей TD-3.116.50 для тролейбуса» 3 комплекти «Пневматичний привід дверей TD-4.116.50 для тролейбуса»; 33 штуки «Ремкомплект CS95/C96-50XB6 пневматичного приводу дверей TD-3.116.50 для тролейбуса». Отже, зазначене є порушенням вимог частини четвертої, п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 18 та 19 Особливостей відповідно.
15.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №2175/25).
В обґрунтування відповіді на відзив представником позивача зазначено, щодо п. 1 спірної вимоги щодо фінансових порушень, які призвели до втрат бюджетних коштів, на суму 34 442 220,78 грн., зазначена сума складається з висновків, викладених в акті від 25.09.2024 № 000600-21/28, які на думку представника позивача є хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам та умовам господарських зобов'язань, відповідно до укладеного договору від 01.02.2021 № 27 про постачання електричної енергії, як товарної продукції. Так, працівниками Держаудитслужби України, безпідставно проігноровано факт укладання додаткової угоди № б/н від 15.02.2021 року до Договору від 01.02.2021 № 27. У відзиві відповідач зазначив, що відповідна додаткова угода не була досліджена навіть з запереченнями на висновки акта ревізії через ненадання оригіналу чи належним чином завіреної копії, однак жодного посилання на це у відповіді на запереченнях відповідачем не зазначено. Так, відповідно до змісту додаткової угоди № б/н від 15.02.2021, сторони за вказаним вище договором прийшли до згоди викласти у новій редакції положення Додатку № 3 та п.5.5. Договору від 01.02.2021 № 27. Крім того, відповідно до додаткової угоди № б/н від 15.02.2021, чинна редакція була іншою, а саме: «п.2.2.3 Додатку №3 до Договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021: «Нова (змінена) ціна, розрахована відповідно до п. 2.2.2 цього Додатку, застосовується та діє з дня укладання відповідної додаткової угоди до Договору і залишається незмінною та є чинною на наступні періоди поставки до укладання іншої додаткової угоди з новою (зміненою) ціною, розрахована відповідно до п.2.2.2 цього Додатку, згідно Договору». Також, у пункті 2.2.2, в чинній редакції, зазначено про період, що передує, а не місяць, як зазначено у висновку ревізії.
Представником позивача зазначено, що у зв'язку з ігноруванням відповідачем факту укладання додаткової угоди № б/н від 15.02.2021 року до Договору від 01.02.2021 № 27, вказане в Акті ревізії твердження щодо завдання матеріальної шкоди (збитків) на суму 25 873 561,23 грн є хибним, оскільки ґрунтуються на положеннях та умовах договору, які втратили чинність, чим не дотримано норму абзацу першого статті 12 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Щодо сплати Комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» ДМР вартості електричної енергії ТОВ «НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ» на суму 4 624 942,85 грн з ПДВ більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору від 31.12.2021 №27, представником позивача зазначено, що вказаний висновок аудиторів Держаудитслужби України, є хибним та безпідставним, тобто таким, що ґрунтується на припущеннях, не містить жодного посилання на вимоги та/або положення договору, якими комунальне підприємство мало б використовувати підхід до оцінки коливання ціни, який був використаний аудиторами, чим фактично порушує презумпцію правомірності правочину інших заперечень, зауважень, висновків, аніж викладених в акті ревізії та вимогах відповідач не надав. Працівниками Державної аудиторської служби України залишено поза увагою показники вартості електричної енергії в проміжку часу після укладання Додаткової угоди № 2, а саме: 12.01.2022 складає 3,0105 грн/кВт; 13.01.2022 складає 3,2863 грн/кВт; 14.01.2022 складає 3,0858 грн/кВт. Також, аудиторами при проведенні ревізії, надано хибний висновок, щодо Додаткової угоди від 14.01.2022 № 3 до Договору від 31.12.2021 № 27, якою збільшено ціну за одиницю товару з 3,16399 грн/кВт*год до 3,44301 грн/кВт*год (+ 8,8 %) та зменшено обсяг закупівлі до 68 009 283 кВт*год, зобов'язання відповідно до Додаткової угоди № 3, а саме щодо встановлення, збільшення ціни електричної енергії на 8 %, що на 0,8 % менше ніж збільшено по Додатковій угоді № 3. Припущення аудиторів, спростовується відомостями експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-17 від 13.01.2022, який надійшов до Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» ДМР, відповідно до якого коливання середньозваженої ціни становить: +15%. Таким чином, вказане у Акті ревізії твердження щодо сплати Комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» ДМР вартості електричної енергії ТОВ «НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ» на суму 4 624 942,85 грн з ПДВ більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору від 31.12.2021 №27, є хибним та безпідставним, тобто таким, що ґрунтується на припущеннях, не містить жодного посилання на вимоги та/або положення договору, якими комунальне підприємство мало б використовувати підхід до оцінки коливання ціни, який був використаний аудиторами, чим фактично порушує презумпцію правомірності правочину та висновки викладені у відзиві на позовну заяву не спростували наведене.
Щодо сплати Комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» ДМР вартості електричної енергії ТОВ «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» на суму 3 943 716,68 грн. з ПДВ більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору від 29.12.2022 №152/1, представником позивача зазначено, що відповідно до п.1. Додатку № 3 до Договору постачання електричної енергії споживачу №152/1 від 29.12.2022 «Порядок зміни умов договору», зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформлюється додатковою угодою. Зміна ціни за договором є правом, а не обов'язком сторін. Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (із змінами), передбачені випадки можливих змін істотних умов договору, яким відповідає Додаток №3 до Договору постачання електричної енергії споживачу №152/1 від 29.12.2022 «Порядок зміни умов договору». Керуючись умовами даного Додатку, та нормами ЦК України та ГК України, сторони протягом дії Договору вносили до нього зміни. Оскільки була укладена Додаткова угода №2 від 04.04.2023 до Договору, якою було змінено ціну на електричну енергію на підставі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії, ціна за електричну енергію в квітні 2023 року, у зв'язку із коливанням середньозваженої ціни на ринку електричної енергії, не підлягала зміні відповідно до п.2.7.2. Додатку №3 до Договору у зв'язку з тим, що для розрахунку ціни згідно формули, наведеної у п.2.7.2. застосовується вартість електричної енергії як товару в структурі ціни за одиницю електричної енергії на день укладення Договору (останньої Додаткової угоди про зміну ціни) та зазначена в аналітичних даних на офіційному веб-сайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» середньозважена ціна електричної енергії на РДН в торговій зоні «ОЕС України» за поточний місяць. Отже, враховуючи той факт, що постачальник не ініціював підвищення ціни у січні та березні 2023 року, а також підписану додаткову угоду №2 від 04.04.2023р. про зміну ціни, на підставі листа ДП «Дніпровський електротранспорт» ДМР від 27.04.2023 №649 та листа ТОВ «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» від 27.04.2023 №04/27/4, сторони дійшли згоди знизити ціну за Договором на 10 відсотків керуючись п.2.5. Додатку №3 до Договору (погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару).
Щодо зобов'язання позивача вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат, на суму 1 472 705,70 грн шляхом повернення місцевому бюджету виплаченої працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР матеріальної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами, представником позивача зазначено, що відповідачем частково прийняті заперечення на акт заперечення до акта ревізії від 25.09.2024 № 000600-21/28 КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР за період з 01.01.2021 по 31.03.2024, щодо визначення загальної суми порушення, що додатково вказує на помилковість висновків, викладених в акті ревізії. В перевіряємому періоді за рахунок коштів підприємства із каси та з розрахункового рахунку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виплачено матеріальної допомоги в сумі 53 300,00 грн, що відображено в реєстрі. Отже, в ревізуємому періоді виплачено матеріальної допомоги за рахунок бюджетних коштів в сумі 1 472 705,70 грн. (1 526 005,70-53 300,00 = 1 472 705,70 грн). Матеріальна допомога працівникам підприємства виплачується на підставі колективного договору. Вимоги щодо колективного договору встановлено у главі II КЗпП України та у Законі України "Про колективні договори та угоди» від 01.07.1993 р. №3356-ХІІ. Оскільки вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм і таким чином підприємство виконує свої зобов'язання щодо гарантій, визначених колективним договором. На підставі хибних та безпідставних висновків аудиторів Держаудитслужби України, викладених в акті ревізії та зазначених у вимогах у п.4 на сторінці 2 протиправно винесено пункт 2 спірної вимоги від 25.11.2024 № 000600-14/14739-2024 та зобов'язано позивача вжити відповідних заходів та відповідно не спростовано у відзиві на позовну заяву.
Щодо п. 3 спірної вимоги відповідача щодо зобов'язання позивача вжити заходів щодо усунення фінансових порушень під час оплати праці (нарахування премії, інших заохочувальних виплат, у тому числі ЄСВ директору КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР ОСОБА_1 , зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів), які призвели до втрат на суму 421 003,70 грн та 42 362,67 грн шляхом відшкодування у порядку статей 130-136 Кодексу Законів про працю України, чи обравши інший спосіб реалізації права на відшкодування витрат, представником позивача зазначено, що премія директору КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР виплачувалась на підставі трудового контракту та колективного договору. Закони України, зазначені вище, мають вищу юридичну силу, ніж постанова, на яку є посилання в акті (Постанова № 859), тому, на думку представника позивача порушень зі сторони підприємства не було здійснено. Вимога щодо відшкодування зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів на загальну суму 42362,67 грн. є похідною в частині спірних вимог від основної вимоги щодо усунення фінансових порушень під час оплати праці директору позивача. На підставі хибних та безпідставних висновків аудиторів Держаудитслужби України, викладених в акті ревізії та зазначених у вимогах у п. 5, 7 на сторінці 2 - 3, протиправно винесено пункт 3 спірної вимоги від 25.11.2024 р. № 000600-14/14739-2024 та зобов'язано позивача вжити відповідних заходів не спростовано у відзиві на позов.
Щодо п. 4 спірної вимоги відповідача щодо зобов'язання позивача вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат на суму 100245,91 грн шляхом повернення місцевому бюджету відпускних (у тому числі податки та збори) за надану додаткову відпустку працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС або учасникам ліквідації її наслідків та єдиного соціального внеску, представником позивача зазначено, що твердження в акті про порушення підпункту «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, пп. 9 п. 4, абз. 1, 4 п. 6 Порядку № 936 внаслідок не подання підприємством протягом періоду, що підлягав ревізії, до органів соціального захисту населення відомостей про підприємство для проведення реєстрації та розрахункових документів для проведення відповідних виплат, у зв'язку з чим виплачено за рахунок коштів місцевого бюджету відпускних (в т.ч. податки та збори) за надану додаткову відпустку працівникам, потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС або учасникам ліквідації її наслідків та перерахування єдиного соціального внеску, які підлягали виплаті з Державного бюджету України в сумі 100 245,91 грн. є неправомірним, оскільки кошти із Державного бюджету були отримані, і як наслідок втрати не були допущені.
Щодо п.5 спірної вимоги відповідача щодо зобов'язання позивача вжити заходів щодо недопущення порушення норм Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 березня 2012 року за №456/20769, під час придбання запасних частин, представником позивача зазначено, що коди економічної класифікації затверджує Міністерство фінансів України, а контроль за їх використанням здійснює Державна казначейська служба України, підприємство не несе відповідальності за їх застосуванням. Надані до казначейської служби господарські договори на придбання запасних частин та матеріалів з іншим ніж 3210 кодом економічної класифікації не реєструвалися як юридичне зобов'язання, а поверталися разом з попередженням.
Щодо п.6 спірної вимоги відповідача щодо зобов'язання позивача вжити заходів щодо недопущення порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення закупівель представником позивача щодо не відповідності договору з ФОП ОСОБА_2 №199 від 20.09.2023 р. проєкту договору та вимогам закупівлі зазначено. Замовником у електронну систему закупівель завантажено договір №199 від 20.09.2023 р., зміст договору та додатку до нього, в повному обсязі відповідає проєкту договору та технічним кількісним вимогам закупівлі. У Законі України «Про публічні закупівлі» та Особливостях відсутні вимоги до заповнення електронних полів при опублікуванні договору на електронному майданчику закупівель. Автоматично сформований на електронному майданчику звіт за договором №199 від 20.09.2023 р., а саме: обсяги закупівлі є технічною помилкою та не відповідають дійсності. Також, під час ревізії було надано всі первинні документи за відповідним договором, що підтверджують відповідність договору №199 від 20.09.2023 р. проєкту договору та вимогам закупівлі. З урахуванням наведеного, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
21.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення (вх. № 2978/25).
В обґрунтування заперечень представником відповідача заперечувалися доводи, викладені представником позивача у відзиві на позовну заяву та доповнено позицію, викладену представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
26.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представником позивача доповнено доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.
27.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 15752/25), в яких представником відповідача надано додаткові пояснення щодо пунктів 1, 2 оскаржуваної вимоги та викладено детальні розрахунки.
31.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо пункту 1 оскарженої вимоги щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат бюджетних коштів, на суму 34 442 220,78 грн. (електроенергія) шляхом проведення претензійно-позовної роботи зі стягнення коштів за договорами, відповідно до норм статей 224-226 Господарського кодексу України, чи обравши інший спосіб реалізації права на відшкодування витрат.
15.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо укладених позивачем договорів, до яких долучено додаткові розрахунки (вх. № 19222/25).
15.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказу надсилання додаткових пояснень (вих. № 802 від 14.04.2025 року) і супровідного листа (вих. № 803 від 14.04.2025 року) на адресу електронної пошти відповідача post@dasu.gov.ua (вх. №19483/25).
16.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 19519/25), в яких представником позивача викладено заперечення щодо позиції відповідача, викладеної у додаткових поясненнях від 15.04.2025 (вх. № 19222/25).
23.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 21250/25), в яких представником позивача зазначено щодо джерел фінансування позивача, виплати матеріальної допомоги працівникам позивача та премії директору підприємства КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР.
24.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 21361/25), в яких викладено заперечення щодо доводів представника позивача, викладених в додаткових поясненнях, наданих листом від 14.04.2025 № 802.
24.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 21410/25), в яких представником позивача зазначено, що твердження представника відповідача, які викладені в додаткових поясненнях від 23.04.2025 щодо відсутності жодного документального підтвердження заощадження коштів КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР протягом січня, лютого та березня у розмірі 1 626 459,14 грн, а протягом всього строку постачання електричної енергії - у загальному розмірі 2 748 593,53 грн. не відповідають дійсності. Додатково зазначено, що позивачем до своїх пояснень від 14.04.2025 були додані усі необхідні розрахунки на підтвердження його правової позиції, у тому ж числі і розрахунок суми заощадження у розмірі 2 748 593,53 грн. Цей розрахунок міститься у табличці «Порівняльний розрахунок ціни електричної енергії як товару у Договорі у разі її обов'язкової зміни, відповідно до позиції Держаудитслужби України та фактичної ціни електричної енергії як товару, яка була застосована під час виконання Договору».
Щодо документального підтвердження заощадження зазначено, що відсутність саме протягом січня та березня додаткових угод про зменшення ціни і є підтвердженням намірів сторін договору закупівлі заощадити кошти позивача, виключно враховуючи його інтереси.
06.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 23669/25), в яких викладено пояснення щодо затвердження (погодження) фінансових планів Комунального підприємства “Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради.
08.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 24020/25), в яких доповнено доводи відповідача щодо договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 № 27, договору від 31.12.2021 № 27 та договору про постачання електричної енергії від 29.12.2022 № 152/1.
У судовому засіданні, призначеному на 08.05.2025, представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в заявах по суті справи та просили суд адміністративний позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні, призначеному на 08.05.2025, заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав їх безпідставності та необґрунтованості, просили суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до пункту 8.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІІ квартал 2024 року Державна аудиторська служба України провела планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (далі - КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, Підприємство, об'єкт контролю) за період з 01.01.2021 по 31.03.2024.
Листом від 25.11.2024 № 000600-14/14739-2024 Держаудитслужба надіслала об'єкту контролю вимогу про усунення виявлених порушень, що відображені в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради від 25.09.2024 № 000600-21/28.
Під час ревізії контролюючим органом встановлено порушення вимог частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, пункту 13.2 розділу 13 Договору від 31.12.2021 №27, а також підпункту 2.2 пункту 2 Порядку змін умов договору (Додаток №3 до Договору від 01.02.2021 № 27) КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР сплачено вартість електричної енергії ТОВ «НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ» на суму 25 873 561,26 грн з ПДВ більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору від 01.02.2021 №27, чим завдано матеріальної шкоди (втрат) КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР на вказану суму.
Також, контролюючим органом встановлено, порушення вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, пункту 13.2 розділу 13 Договору від 31.12.2021 №27, а також підпункту 2.2 пункту 2 Порядку змін умов договору (Додаток №3 до Договору від 31.12.2021 №27) КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР сплачено вартість електричної енергії ТОВ «НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ» на суму 4 624 942,85 грн з ПДВ більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору від 31.12.2021 №27, чим завдано матеріальної шкоди (втрат) КП «Дніпровський" електротранспорт» ДМР на вказану суму.
Крім того, в порушення вимог частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, пункту 13.2 розділу 13 Договору від 29.12.2022 №152/1, а також підпункту 2.7.2 пункту 2 Порядку змін умов договору (Додаток №3 до Договору від 29.12.2022 №152/1) КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР сплачено вартість електричної енергії ТОВ «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» на суму 3 943 716,68 грн з ПДВ більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору від 29.12.2022 №152/1, чим завдано матеріальної шкоди (втрат) КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР на вказану суму.
В порушення вимог пункту 9 та пункту 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, пункту 8 статті 7, статті 119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 Nє 2456-VI КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР зайво отримані кошти з місцевого бюджету на суму 1 472 705,70 грн на виплату окремим працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР матеріальної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами (одруження, народження дитини, - лікування, поховання), що призвело втрат фінансових ресурсів бюджету міста Дніпро.
В порушення вимог підпункту 6 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній комунальній власності та об'єднань державних підприємств», допущено втрати фінансових ресурсів за рахунок коштів фінансової підтримки з місцевого бюджету на «інші заохочувальні виплати» директору КІ «Дніпровський електротранспорт» ДМР ОСОБА_1 та перерахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) на загальну суму 421 003,70 грн, у тому числі ЄСВ 75 918,70 грн, чим завдано матеріальних втрат на вказану суму.
В порушення вимог підпункту «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України та підпункту 9, пункту 4, абзаців першого, четвертого пункту 6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936, КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР не подавались протягом періоду, що підлягає ревізії, до органу соціального захисту населення відомості про підприємство для проведення реєстрації та розрахункові документи для проведення відповідних виплат, у зв'язку з чим виплачено за рахунок коштів місцевого бюджету відпускних (у тому числі податки та збори) за надану додаткову відпустку працівникам, потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС, або учасникам ліквідації її наслідків та перерахування єдиного соціального внеску, які підлягали виплаті з Державного бюджету України, що призвело до втрат фінансових ресурсів бюджету міста Дніпро на загальну суму 100 245,91 гривні.
В порушення вимог підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній комунальній власності та об'єднань державних підприємств» та пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI проведено завищених витрат по оплаті праці (нарахування премії) директору КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР ОСОБА_1 і зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів на загальну суму 42 362,67 грн, чим завдано матеріальних втрат на вказану суму.
В порушення вимог пункту 1.6 розділу 1, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 глави 3 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 21.06.2012 №754), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 березня 2012 року за №456/20769 КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР здійснено видатки у 2021-2023 роках на загальну суму 73 582 086,04 грн за рахунок капітальних видатків спеціального фонду (КЕКВ 3210), які мають здійснюватися за рахунок поточних видатків загального фонду (КЕКВ 2610).
В порушення вимог частин четвертої, п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 18, 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, встановлено зміну предмета і обсяги укладеного Договору від 20.09.2023 №199, які відрізняються від змісту Договору (проєкту) підписаного, скріпленого печаткою ФОП ОСОБА_3 та завантаженого до складу тендерної пропозиції учасника (файл: «Згода з умовами договору про закупівлю»), який визначено переможцем процедури закупівлі (UA-2023-08-11-007456-а).
У зв'язку з виявленими порушеннями Державною аудиторською службою України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", позивачу направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 25.11.2024 №000600-14/14739-2024, в якій відповідач вимагає від позивача наступне: 1) вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат бюджетних коштів, на суму 34 442 220,78 грн (електроенергія) шляхом проведення претензійно-позовної роботи зі стягнення коштів за договорами, відповідно до норм статей 224-226 Господарського кодексу України, чи обравши інший спосіб реалізації права на відшкодування витрат; 2) вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат на суму 1 472 705,70 грн шляхом повернення місцевому бюджету виплаченої працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР матеріальної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами (одруження, народження дитини, лікування, поховання); 3) вжити заходів щодо усунення фінансових порушень під час оплати праці (нарахування премії, інших заохочувальних виплат, у тому числі ЄСВ директору КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР ОСОБА_1 , зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів), які призвели до втрат, на суму 421 003,70 грн та 42 362,67 грн шляхом відшкодування у порядку статей 130-136 Кодексу Законів про працю України, чи обравши інший спосіб реалізації права на відшкодування витрат; 4) вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат, на суму 100 245,91 грн шляхом повернення місцевому бюджету відпускних (у тому числі податки та збори) за надану додаткову відпустку працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС або учасникам ліквідації її наслідків та єдиного соціального внеску; 5) вжити заходів щодо недопущення порушення норм Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 березня 2012 року за №456/20769, під час придбання запасних частин, 6) вжити заходів щодо недопущення порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення закупівель.
Не погодившись з вимогою щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 25.11.2024 №000600-14/14739-2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 року (далі - Закон №2939-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно статті 4 Закону №2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.022016 №43 затверджене Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), відповідно до пункту 1 якого, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення №43).
Відповідно до п.6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23 пункту 6 Положення №43).
За змістом ст.10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема:
пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7);
звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10);
при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п.13).
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 (далі - Порядок №550).
Відповідно до п. 2 цього Порядку № 550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
У пункті 3 Порядку №550 міститься визначення поняття: акт ревізії документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок (пункт 35 Порядку №550).
За правилами пункту 46 Порядку № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об'єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що за результатами ревізії складається акт із зазначенням опису порушень, та в подальшому оформлюється обов'язкова до виконання вимога, яка спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.
За своєю правовою суттю обов'язкова до виконання вимога є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує правові наслідки для особи, щодо якої спрямована така вимога; зобов'язує підконтрольну установу вчиняти певні дії.
На переконання суду, обов'язкова до виконання вимога про усунення порушень є актом індивідуальної дії.
Так, відповідно до п. 19 ч. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У даному випадку спірне рішення суб'єкта владних повноважень - вимога є правовим актом індивіуальної дії, актом одноразового застосування норм права, дію якого поширено на конкретну особу (тобто є персоніфікованим) та має ряд ознак:
містить виражений правозастосовний характер;
містить чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління;
чітка визначеність адресата конкретної особи;
виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Таким чином, оскільки вимога є за своєю суттю рішенням суб'єкта владних повноважень актом індивідуальної дії, то позивач має право оскаржити таке рішення у судовому порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 4 ст. 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини№3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Поняття цивільні права та обов'язки не можна розглядати лише у контексті національного законодавства держави-відповідача; це автономне поняття Конвенції. Стаття 6 § 1 Конвенції застосовується незалежно від статусу сторін, виду законодавства, яке встановлює визначення для терміну спір, а також органу влади, що має повноваження у даному питанні (Georgiadis v. Greece, (Георгіадіс проти Греції), § 34)
Застосування Статті 6 § 1 у цивільних правовідносинах, перш за все, залежить від наявності спору. По-друге, спір має стосуватися прав та обов'язків, які хоча б суперечливо, мають визнаватися національним законодавством. І нарешті ці права та обов'язки мають бути цивільними згідно із Конвенцією, хоча статтею 6 не передбачається їх особливий зміст у законодавстві держав-учасників Конвенції (James and others v. United Kingdom (Джеймс та інші проти Сполученого Королівства), § 81).
Терміну спір (французькою мовою) необхідно надавати основного, а не формального значення (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium (Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії), § 45). Важливо також не звертати уваги на форму та мовні засоби, що використовуються, а спиратися на реалії події відповідно до обставин кожної справи (Gorou v. Greece (no. 2) [GC] (Гору проти Греції №2) [ВП], § 29; і Boulois v. Luxembourg (Boulois проти Люксембургу) [ВП], § 92). Стаття 6 не застосовується у провадженнях, у яких немає спору між сторонами, чи у односторонніх провадженнях, у яких немає двох сторін спору, та за відсутності прав, у якості предмету спору (Alaverdyan v. Armenia, (dйc.) (Алавердян проти Вірменії), § 35)
Коли існує спір стосовно цивільних прав та обов'язків, визначених за вищеперерахованими критеріями, стаття 6 гарантує особі право подати на розгляд суду скаргу, що стосується її прав та обов'язків. Таким чином, у статті представлено право на суд, разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле. До цього додаються гарантії статті 6 § 1 стосовно як організації та складу суду, так і розгляду справи. В загалом, ці права є складовими права на справедливий судовий розгляд (Golder v. the United Kingdom (Голдер проти Сполученого Королівства), § 36).
З огляду на наведене, позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування положень обов'язкової до виконання вимоги контролюючого органу, оскільки остання має усі ознаки акта індивідуальної дії, породжує для заявника правові наслідки, стосується прав та обов'язків заявника.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду заявленого спору в порядку адміністративного судочинства та вирішення такого спору по суті.
Так, щодо пункту 1 вимоги Державної аудиторської служби України, згідно з яким позивача зобов'язано вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат бюджетних коштів, на суму 34 442 220,78 грн (електроенергія) шляхом проведення претензійно-позовної роботи зі стягнення коштів за договорами, відповідно до норм статей 224-226 Господарського кодексу України, чи обравши інший спосіб реалізації права на відшкодування витрат, суд зазначає таке.
01.02.2021 між КП «Дніпровський електротранспорт» (Замовник) та ТОВ "НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ" (Контрагент) укладено договір про закупівлю №27 за предметом закупівлі «КОД ДК 021:2015 09310000-5 - ЕЛЕКТРИЧНА ЕНЕРГІЯ (ЕЛЕКТРИЧНА ЕНЕРГІЯ)» - UA-2020-10-15-003119-b, укладено відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
15.02.2021 між КП «Дніпровський електротранспорт» та ТОВ "НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ" було укладено додаткову угоду б/н, якою сторони дійшли згоди про внесення змін до Додатку № 3 до Договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021р. №27, а також п.5.5. Договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №27.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону замовник через авторизований електронний майданчик самостійно та безоплатно оприлюднює в ЕСЗ повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону - протягом трьох робочих днів із дня внесення змін. Аналогічні вимоги містить ч. 7 ст. 41 Закону.
Частиною 7 статті 41 Закону зазначено наступне: «У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю».
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/ або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті (дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку».
Суд зазначає, що зміни, викладені додатковою угодою б/н від 15.02.2021р. до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021р. №27 змінили умови договору, які не визначені як істотні умови за договором відповідно ЗУ «Про публічні закупівлі».
Таким чином, суд доходить висновку, що у зв'язку з тим, що контролюючим органом не взято до уваги додаткову угоду б/н від 15.02.2021, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи та оригінал якої досліджено судом, за умовами якої до пункту 5.5. договору про закупівлю №27 від 01.02.2021 внесено зміни, висновки відповідача щодо переплати вартості електричної енергії на суму 25 873 561,26 грн. є необґрунтованими.
Також, 31.12.2021 між КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР та ТОВ «НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ» укладено Договір №27.
Відповідно до п. 13.1. Договору №27 від 31.12.2021, договір діє з 01.01.2022 до 31.12.2022, тому вартість електроенергії станом на 31.12.2021 не могла бути врахована відповідачем в розрахунках під час проведення ревізії, оскільки в цей день договір ще не діяв.
Отже, висновки відповідача щодо переплати на суму 4 624 942,85 грн з ПДВ більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів договору від 31.12.2021 №27, чим завдано матеріальної шкоди (втрат) КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР на вищеозначену суму є необґрунтованими.
29.12.2022 між КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР та ТОВ «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» укладено Договір №152/1.
Відповідно до п.5.1.1. договору №152/1 від 29.12.2022, постачання електричної енергії здійснюється за фіксованою ціною, яка складається з таких складових: ціна електричної енергії, як товару та тариф оператора системи передачі. Аналогічне зазначено у додатку №1 до договору «Комерційна пропозиція постачальника електричної енергії».
Згідно з п.5.2 того ж договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.
Пунктом 5.3 договору визначено, що у разі зміни ціни електричної енергії (а не її складових), зазначеної в п. 5.1.1. та комерційній пропозиції, сторонами укладається додаткова угода відповідно до Порядку зміни умов договору.
Відповідно до п. 13.1. Договору про постачання електричної енергії споживачу №152/1 від 29.12.2022 та п.1. Додатку № 3 «Порядок зміни умов договору» до цього ж договору, зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою.
Судом встановлено, що 04.04.2023 сторонами договору була укладена додаткова угода №2 до цього договору, якою було змінено ціну на електричну енергію (у сторону збільшення) на підставі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а тому висновки відповідача щодо сплати вартості електричної енергії ТОВ «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» на суму 3 943 716, 68 грн. з ПДВ більше, ніж передбачено умовами договору від 29.12.2022 №152/1 та завдання матеріальної шкоди (втрат) для КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР на вказану суму, є необґрунтованими.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про те, що пункт 1 оскарженої вимоги щодо вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат бюджетних коштів, на суму 34 442 220,78 грн (електроенергія) шляхом проведення претензійно-позовної роботи зі стягнення коштів за договорами, відповідно до норм статей 224-226 Господарського кодексу України, чи обравши інший спосіб реалізації права на відшкодування витрат є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо пункту 2 вимоги Державної аудиторської служби України, згідно з яким позивача зобов'язано вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат на суму 1 472 705,70 грн шляхом повернення місцевому бюджету виплаченої працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР матеріальної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами (одруження, народження дитини, лікування, поховання), суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» (стаття 2) структура заробітної плати визначає, що до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені зазначеними актами нормами. Матеріальні виплати, що зазначені в даній статті і являються матеріальною допомогою зазначеною в Колективному договорі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 № 1170 визначено, що матеріальна допомога надається окремому працівнику на підставі його заяви, за рішенням директора підприємства у зв'язку з сімейними обставинами: на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.
Відповідно до ст. 10 КЗпП України та ст. 1 Закону № 3356, колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин та узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів. Іншими словами, колективний договір визначає права, обов'язки та взаємні зобов'язання роботодавця та працівників.
Відповідно до ст. 13 КЗпП України та ст. 7 Закону № 3356, у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: встановлення гарантій, компенсацій, пільг.
Як встановлено судом, матеріальна допомога працівникам Комунального підприємства Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради виплачується на підставі Колективного договору, а саме: положення про порядок надання одноразової цільової матеріальної допомоги працівникам підприємства.
Це Положення визначає умови та порядок надання одноразової цільової матеріальної допомоги для соціальної підтримки працівників за рахунок коштів підприємства при наявності фінансової можливості підприємства.
Таким чином, висновки відповідача щодо фінансових порушень, які призвели до втрат на суму 1 472 705,70 грн шляхом повернення місцевому бюджету виплаченої працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР матеріальної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами (одруження, народження дитини, лікування, поховання) є необґрунтованими.
Отже, пункт 2 оскарженої вимоги щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат на суму 1 472 705,70 грн шляхом повернення місцевому бюджету виплаченої працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР матеріальної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами (одруження, народження дитини, лікування, поховання) є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо пункту 3 вимоги Державної аудиторської служби України, згідно з яким позивача зобов'язано вжити заходів щодо усунення фінансових порушень під час оплати праці (нарахування премії, інших заохочувальних виплат, у тому числі ЄСВ директору КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР ОСОБА_1 , зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів), які призвели до втрат, на суму 421 003,70 грн та 42 362,67 грн шляхом відшкодування у порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України, чи обравши інший спосіб реалізації права на відшкодування витрат, суд зазначає таке.
Ревізією питання законності здійснення та достовірність відображення витрат на оплату праці установлено: на порушення підпункту 3 пункту 1 Постанови № 859 та внаслідок проведення завищених витрат по оплаті праці і зайвого перерахування єдиного соціального внеску за рахунок фінансової підтримки з місцевого бюджету підприємству завдано матеріальних втрат на загальну суму 42 362,67 гривень. На порушення вимог підпункту 6 пункту 1 Постанови № 859 директору Підприємства зайво нараховувалися та виплачувалися «інші заохочувальні виплати» на загальну суму 421 003,70 грн.
Відповідно до ст. 21 Кодексу Законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі довгострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Відповідно до пункту 4.1 та пункту 4.4 статуту Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 20.03.2024 № 63/48 (затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 22.02.2023 № 51/34, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.04.2022 № 18/20, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 24.02.2021 № 86/4, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 25.03.2020 № 94/55) органом управління підприємством є керівник підприємства, який призначається на посаду розпорядженням місцевого голови і з ним обов'язково укладається трудовий контракт.
Згідно ст. 8 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Відповідно до статті 144 Конституції України: «органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території».
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств» №859 від 19.05.1999 умови, диференційовані показники та розміри преміювання за підсумками роботи за: квартал - у розмірі до трьох місячних посадових окладів керівника підприємства; рік - у розмірі до двадцяти чотирьох місячних посадових окладів керівника підприємства.
При цьому у разі: наявності заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у відповідному квартальному або річному звітному періоді розмір премії за такий період повинен становити не більше 20 відсотків максимально дозволеного розміру премії відповідно до цієї постанови; збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у поточному квартальному або річному звітному періоді порівняно з попереднім аналогічним звітним періодом премія за такий поточний звітний період не нараховується; погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни премія зменшується або не нараховується у тому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення (за окремим рішенням); незатвердження (непогодження) в установленому законодавством порядку річного фінансового плану винагорода (премія) не нараховується.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 Постанови №859 керівникові підприємства (об'єднання державних підприємств) можуть виплачуватися також: грошова допомога у розмірі не більш як шість посадових окладів у разі виходу на пенсію; винагорода за сприяння процесу приватизації об'єкта, що полягає у виконанні завдань органу приватизації, зокрема за забезпечення збереження вартості активів об'єкта приватизації, недопущення зростання його боргових зобов'язань, забезпечення проведення у разі необхідності у визначені строки інвентаризації та переоцінки активів об'єкта приватизації, реєстрації установчих документів, реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та земельні ділянки, забезпечення на вимогу Фонду державного майна доступу до інформації про об'єкт приватизації за визначеним переліком, у відсотковому розмірі від ціни його продажу за результатами завершення приватизації. Рішення про виплату такої винагороди приймається щодо конкретного об'єкта приватизації під час укладання контракту з його керівником згідно із затвердженим Фондом державного майна планом підготовки до приватизації відповідного об'єкта із визначеним переліком завдань органу приватизації.
Рішенням Дніпровської міської ради від 15.11.2017 № 66/26 затверджено Положення про оплату праці керівників підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Дніпра, відповідно до п. 3.1 якого преміювання керівника здійснюється на підставі показників звітів про виконання фінансового плану підприємства, статистичних та бухгалтерських даних за результатами роботи комунального підприємства за звітний період.
Відповідно до пункту 3.2 Положення № 66/26 передбачено встановлення керівнику квартальних та річних премій.
Згідно пунктів 3.3, 3.4 Положення № 66/26 визначено порядок їх погодження.
Інших видів премій Положенням № 66/26 не передбачено.
Суд відзначає, що виплати директору підприємства виплачувалися відповідно до наказів КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР за відсутності рішень міської ради щодо нарахування та погодження зазначених виплат, тому доводи позивача щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу щодо фінансових порушень під час оплати праці (нарахування премії, інших заохочувальних виплат, у тому числі ЄСВ директору КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР ОСОБА_1 є помилковими.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень в спірному випадку діяв правомірно, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 оскарженої вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо пункту 4 вимоги Державної аудиторської служби України, згідно з яким позивача зобов'язано вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, які призвели до втрат на суму 100 245,91 грн шляхом повернення місцевому бюджету відпускних (у тому числі податки та збори) за надану додаткову відпустку працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС або учасникам ліквідації її наслідків та єдиного соціального внеску, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 9.1 наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів та рахунки одержувачів бюджетних коштів, що перебувають на казначейському обслуговуванні, відкриті в органах Казначейства, зараховуються кошти, які надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, відновлення касових видатків тощо.
КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР отримано кошти з державного бюджету на відшкодування відпускних за надану додаткову відпустку працівникам, потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС або учасникам ліквідації її наслідків та перерахування єдиного соціального внеску, кошти, отримані з місцевого бюджету на покриття тих самих витрат, підлягали поверненню до місцевого бюджету відповідно до пункту 9.1 наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» шляхом перерахування на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки.
Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України для всіх бюджетів бюджетний період становить 1 календарний рік з 1 січня по 31 грудня, а тому право на витрачання бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисах (планах) поточного року, припиняється 31 грудня.
З огляду на зазначене, суми виплачених (з місцевого бюджету) відпускних за надану додаткову відпустку працівникам, потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС або учасникам ліквідації її наслідків з нарахуваннями, та у подальшому компенсовані (відновлені) з державного бюджету, мають бути повернуті до місцевого бюджету.
Натомість,, як встановлено судом, позивачем отримані від державного бюджету грошові кошти до місцевого бюджету не повернуті, чим допущено порушення фінансових порушень, які призвели до втрат, на суму 100 245,91 грн шляхом повернення місцевому бюджету відпускних (у тому числі податки та збори) за надану додаткову відпустку працівникам КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС або учасникам ліквідації її наслідків та єдиного соціального внеску.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень в спірному випадку діяв правомірно, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування пункту 4 оскаржуваної вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо пунктів 5, 6 оскарженої вимоги відповідачем під час розгляду справи зазначено, що вони мають рекомендаційний характер, не містять в собі зобов'язальні вимоги, а тому не порушують права позивача, у зв 'язку з чим у суду відсутні підстави для їх скасування.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, суд доходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1004,33 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства “Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 119; ЄДРПОУ 32616520) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. А. Сагайдачного, буд. 4; ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправною та скасування вимоги, задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України "Щодо усунення виявлених ревізією порушень" від 25.11.2024 №000600-14/14739-2024 в частині пунктів 1, 2 означеної вимоги.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. А. Сагайдачного, буд. 4; ЄДРПОУ 40165856) на користь Комунального підприємства “Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 119; ЄДРПОУ 32616520) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1004 (одна тисяча чотири) гривні 33 копійки.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 травня 2025 року.
Суддя О.В. Царікова