м. Вінниця
05 червня 2025 р. Справа № 120/19836/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Ридванської Наталі Борисівни
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився
представника заявника: Бертман Руслани Павлівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2022 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (в т.ч. посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення) за період проходження служби з 29.01.2020 по 27.09.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Вінницькій області в особі Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Вінницькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 її грошового забезпечення (в т.ч. посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення) за період проходження служби з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Вінницькій області в особі Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Вінницькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 її грошового забезпечення (в т.ч. посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення) за період проходження служби з 01.01.2021 по 27.09.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру базової величини встановленої ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" розміром 2102 грн., та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
18.04.2025 до суду від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про зміну способу та порядку виконання вказаного рішення суду шляхом стягнення з Головного управління ДФС у Вінницькій області в особі Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованого грошового забезпечення за період проходження служби з 29.01.2020 по 27.09.2021 в розмірі 77004,66 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду у даній справі, в частині виплати нарахованих стягувачу коштів за період проходження служби з 29.01.2020 по 27.09.2021 в розмірі 77004,66 грн досі залишається невиконаним.
Разом із тим, суддя Богоніс М.Б. відповідно до ухваленого Вищою радою правосуддя рішення від 01.06.2023 №595/0/15-23 "Про призначення Богоноса М.Б. на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" не може здійснювати розгляд вказаної заяви.
Враховуючи наведене та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 № 11, на підставі розпорядження керівника апарату суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" від 18.04.2025 №11 проведено повторний автоматизований розподіл заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду між суддями Вінницького окружного адміністративного суду.
Згідно з ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Н.В.
Ухвалою суду від 24.04.2025 прийняти до свого провадження додаткові матеріали, зокрема, заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №120/19836/21-а та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 19.05.2025.
14.05.2025 до суду надійшло клопотання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Бертман Р.П. про перенесення розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у зв'язку з її перебуванням у щорічній відпустці.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.05.2025, задоволено вищевказане клопотання головного державного виконавця та відкладено судове засідання.
02.06.2025 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області подано до суду пояснення, в яких зазначено, що відповідачем на виконання рішення суду у цій справі проведено перерахунок видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 27.09.2021. Однак, забезпечити виконання рішення суду щодо їх виплати не представляється можливим, оскільки видатки на утримання ДФС та її територіальних органів, зокрема на проведення будь-яких виплат за рішенням суду на даний час не передбачено.
Позивач та заявник в судовому засіданні заяву про зміну способу і порядку виконання рішення підтримали та просили її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Вирішуючи питання про наявність підстав для зміни способу, порядку виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Так, як слідує із матеріалів справи, на примусовому виконанні перебувають виконавчі листи Вінницького окружного адміністративного суду № 120/19836/21-а видані 09.05.2021 року.
На підставі виконавчих документів органом Державної виконавчої служби відкрито виконавчі провадження ВП № 69010998 та ВП № 69011112.
На виконання рішення суду у справі №120/19836/21-а, боржником - Головним управлінням ДФС у Вінницькій області видано наказ №6 від 14.11.2022 "Про виконання рішення суду", на виконання якого проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження служби з 29.01.2020 по 27.09.2021 згідно постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
В подальшому, з метою повного фактичного виконання рішення суду, на адресу боржника неодноразово направлялися вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду в повному обсязі, зокрема щодо виплати нарахованих стягувачу коштів в розмірі 77004,66 грн.
Листом від 06.03.2024, на виконання вимог державного виконавця, Комісією з реорганізації ГУ ДФС у Вінницькій області повідомлено, що станом на 06.03.2024 по установі ГУ ДФС у Вінницькій області не затверджено кошторис на 2024 рік ( як не було затверджено, а ні у 2022, а ні у 2023 роках) і відповідно відсутнє фінансування з ДФС України на здійснення будь яких видатків, в тому числі для виплати коштів ОСОБА_1 на виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі Закон 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону №1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Отже, для застосування правил цієї норми повинні бути наявні обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом раніше встановленими.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд дійшов висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять його виконання неможливим.
Для зміни способу чи порядку виконання судового рішення такою обставиною є неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
У заяві про зміну способу і порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/19836/21-а, державний виконавець просить стягнути з Головного управління ДФС у Вінницькій області в особі Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованого грошового забезпечення за період проходження служби з 29.01.2020 по 27.09.2021 в розмірі 77004,66 грн.
Проте, рішення суду на користь позивача має зобов'язальний характер, зміна способу його виконання запропонованим заявником чином щодо стягнення конкретної суми коштів, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.
Тому, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання провести перерахунок та виплату грошового забезпечення на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справах №№21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а.
Так, у постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.
За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 27.02.2023 в справі №340/6875/21, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що встановлені у даній справі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого ст. 378 КАС України.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -
В задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №120/19836/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна