іменем України
11 червня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/14921/24
Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1095/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Мамонової О.Є.,
суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,
із секретарем: Герасименко Ю.О.,
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
боржник: ОСОБА_2 ,-
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2025 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,-
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.04.2025 заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі №750/14921/24 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу районного суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду, як незаконну та необґрунтовану.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що копію судового наказу разом із копією заяви про видачу судового наказу з доданими до неї матеріалами було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 та отримано його матір'ю. Проте боржник за місцем реєстрації не проживає та не отримує за цією адресою поштову кореспонденцію.
Наголошує, що він не отримував заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину, тому не був ознайомлений з вимогами щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини, а також не отримував і судовий наказ. Отже, був фактично позбавлений законного права на захист своїх цивільних прав та інтересів у суді під час вирішення даної справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Теличка А.О., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину, в якому просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі на одну дитину 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 1-2).
21.01.2025 Деснянським районним судом м. Чернігова видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.10.2024 та до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 302,80 грн судового збору. Судовий наказ в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання (а.с. 18).
Згідно з супровідним листом Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.01.2025 копію судового наказу від 21.01.2025 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 з копією заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами направлено ОСОБА_2 на адресу його реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 19).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу копію судового наказу та заяву з додатками 08.02.2025 одержано ОСОБА_4 (мама ОСОБА_2 ) (а.с. 23).
18.04.2025 ОСОБА_2 , посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, в якій просив:
- скасувати судовий наказ від 21.01.2025, який виданий Деснянським районним судом м. Чернігова по справі № 750/14921/24 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.10.2024 та до досягнення дитиною повноліття;
- змінити рішення (судовий наказ) по даній справі № 750/14921/24 про стягнення на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначити про стягнення не менше 50% (1 281,50 грн) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.10.2024 та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 27-29).
Уважав, що строки на перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами не порушені посилаючись на те, що за місцем реєстрації судовий наказ він не отримував, оскільки вже тривалий час проживає в іншому місці та за іншою адресою. Про наявність судового наказу дізнався з телефонної розмови зі своєю мамою декілька тижнів тому.
Як на істотні обставини, що не були відомі та встановлені судом, посилався на те, що він на даний час проживає з іншою особою, яка має малолітню дитину, яких ОСОБА_2 утримує (оплачує харчування, лікування, навчання, купує одяг, сплачує комунальні послуги тощо).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.04.2025 заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі № 750/14921/24 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - залишено без розгляду (а.с. 33-35).
Залишаючи заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами без розгляду, суд першої інстанції, виходив з того, що заява подана з порушенням процесуальних строків, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, та за відсутності обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку з долученням належних та допустимих доказів для підтвердження поважних причин, що перешкоджали заявнику своєчасно звернутись до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, з огляду на наступне.
Положеннями статтей 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, позаяк доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення позову без розгляду з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Аналогічні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 справа №9901/44/19.
Згідно з п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;
З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв'язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного (ч. 2 ст. 424 ЦПК України).
Відповідно до ст. 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
У заяві зазначаються:
1) найменування суду, якому адресується заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) інші учасники справи;
4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
До заяви додаються:
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу;
2) документ про сплату судового збору;
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
4) документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу;
6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується.
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (ч. 3 ст. 427 ЦПК України).
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді.
Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, які існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до ново виявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі №726/938/18).
Однією з обов'язкових вимог, що ставляться до змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, є зазначення нововиявлених обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
У поданій ОСОБА_2 заяві не конкретизовано нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; відсутнє посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 ЦПК України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд першої інстанції залишаючи заяву ОСОБА_2 без розгляду, уважав, що заява подана з порушенням процесуальних строків, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України та за відсутності обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку з долученням належних та допустимих доказів для підтвердження поважних причин, що перешкоджали заявнику своєчасно звернутись до суду. При цьому районний суд не звернув увагу на положення ст. 426 ЦПК України, якою передбачено, що до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами додається у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення, а ч. 3 ст. 427 ЦПК України встановлено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Отже відсутність заяви про поновлення строку на її подання у разі пропуску такого з огляду на приписи ст. 426, 427 ЦПК України є підставою для залишення такої заяви без руху, а відтак висновок районного суду про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є передчасним.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.04.2025 як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 379 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 червня 2025 року.
Головуюча: О.Є. Мамонова
Судді: О.І. Онищенко
Н.В. Шитченко