12 червня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/2156/21
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/504/25
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шитченко Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
із секретарем: Зіньковець О.О.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
У березні 2021 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) звернулася з позовом до ОСОБА_2 , в якому, уточнивши позовні вимоги, просила: виділити в натурі належні їй 17/25 частин у праві спільної часткової власності на належні частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право власності на окремий об'єкт нерухомості та відповідні надвірні будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити право спільної часткової власності на зазначений об'єкт нерухомості та відповідні надвірні будівлі та споруди; встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, та виділити позивачці у користування 17/25 частин земельної ділянки, яка пропорційна частці наявного на праві власності житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.
Мотивуючи заявлені вимоги, зазначала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 жовтня 2013 року являється власником 17/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 . Відповідачці на праві власності належить 8/25 частин домоволодіння.
Указувала, що між співвласниками садиби виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування, утримання та збереження майна, угоди про спосіб виділення в натурі частки майна не досягнуто. Також не досягнуто згоди щодо порядку користування земельною ділянкою. 27 січня 2021 року на адресу ОСОБА_2 надіслано лист-пропозицію щодо добровільного вирішення питання реального поділу будинку, проте відповідачка відповіді не надала, що зумовило звернення з цим позовом.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2024 року ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено. Поділено в натурі ОСОБА_6 в особисту приватну власність 17/25 часток із спільної часткової власності житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнано за позивачкою право приватної власності на відокремлену частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 84,9 кв м: кухня 2-1 площею 5,9 кв м, передпокій 2-2 площею 8,2 кв м, житлова кімната 2-3 площею 10,6 кв м, житлова кімната 2-4 площею 6,7 кв м, житлова кімната 2-5 площею 9,4 кв м, житлова кімната 2-6 площею 6,8 кв м, коридор 1-6 площею 2,0 кв м, житлова кімната 1-8 площею 20,4 кв м, житлова кімната 1-9 площею 8,1 кв м, житлова кімната 1-10 площею 6,8 кв м; надвірні будівлі та споруди: літня кухня В-1, тамбур в-1. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_6 на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Поділено в натурі ОСОБА_2 в особисту приватну власність 8/25 часток із спільної часткової власності житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнано за відповідачкою право приватної власності на відокремлену частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 47,4 кв м: коридор 1-1 площею 4,1 кв м, передпокій 1-2 площею 10,7 кв м, санвузол 1-3 площею 3,8 кв м, коридор 1-4 площею 5,3 кв м, житлова кімната 1-5 площею 13 кв м, кухня 1-7 площею 10,5 кв м; надвірні будівлі та споруди: сарай В1-1, погріб під частиною будівлі а 1-1, вбиральня Ж-1. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділені співвласникам будинку, необхідно: демонтувати та замурувати дверні прорізи між кімнатами 1-6 та кімнатою 1-7, 1-4; улаштувати дверні прорізи між кімнатами 1-6 та кімнатою 2-2, між кімнатою 1-4 та кімнатою 1-7.
Встановлено наступний порядок користування земельною ділянкою: ОСОБА_6 виділено земельну ділянку площею 292 кв м, в тому числі сервітут 47 кв м для проходу до сараю, погреба, вбиральні ОСОБА_2 відповідно до висновку експерта № 1155-1157/23-24 від 28 серпня 2024 року; ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 137 кв м відповідно до висновку експерта № 1155-1157/23-24 від 28 серпня 2024 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 компенсацію за отримання надлишку вартості виділеного нерухомого майна при його розподілі у розмірі 40 401,76 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким поділити в натурі будинок АДРЕСА_2 та встановити порядок користування земельною ділянкою за зазначеною адресою за варіантом висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 31 січня 2022 року.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачка зазначає, що оскаржуваним рішенням позбавлена права власності у майні, яке набула за власні кошти, натомість, позивачці виділено додаткове майно, яке ОСОБА_4 ніколи не належало, оскільки позивачка його не успадковувала, не придбала за власні кошти, не будувала та в якому ніколи не проживала.
Указує, що прибудову, до якої входили кухня та три кімнати, за рішенням Деснянського райвиконкому від 20 травня 1981 року прийнято в експлуатацію. Наведене майно перебувало у власності матері відповідачки. Оскільки ОСОБА_2 успадкувала належну матері прибудову, це майно не може бути виділено в натурі позивачці.
Звертає увагу суду на те, що після прийняття у спадок 8/25 часток домоволодіння, за власний рахунок поліпшила свою частку, прибудувавши приміщення, які визначені в додатку № 7 до висновку судового експерта Тарасовської В.В. Наразі частки кожного із співвласників будинку становлять: за позивачкою - квартира АДРЕСА_3 площею 47,6 кв м, за відповідачкою - квартира АДРЕСА_4 площею 84,7 кв м. Зазначає, що ОСОБА_4 не оспорює існуючі межі та розмір площі часток, що є у користуванні кожного із співвласників. Невідповідність розміру часток у праві власності виникла під час виготовлення 14 серпня 1987 Чернігівським МБТІ технічного паспорта на житловий будинок, зважаючи на те, що після введення в експлуатацію прибудови площа квартири АДРЕСА_4 збільшилася до 84,7 кв м.
ОСОБА_2 указує, що кожна із сторін за власний рахунок робила поліпшення успадкованих частин садиби і користується своєю власністю протягом багатьох років.
Позивачкою відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.
11 червня 2025 року під час судового засідання Сергієнко О.Д. надала письмову заяву про затвердження мирової угоди від 11 червня 2025 року, укладеною між нею та ОСОБА_4 , наступного змісту:
« 1. Мирова угода укладається сторонами відповідно до ст. 207 ЦПК України з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується прав і обов'язків сторін щодо житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 .
2. Сторони, які діють свідомо, добровільно, за взаємною згодою і попередньою домовленістю, розуміючи наслідки своїх дій та їх правові наслідки, домовилися про те, що після затвердження мирової угоди між сторонами припиняється право спільної часткової власності на житловий будинок та надвірні будівлі по АДРЕСА_5 .
Сторони домовилися в порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_4 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_5 , яка складається з: кухні 2-1 площею 5,9 кв м, передпокою 2-2 площею 8,2 кв м, кімнати 2-3 площею 10,6 кв м, кімнати 2-4 площею 6,7 кв м, кімнати 2-5 площею 9,4 кв м, кімнати 2-6 площею 6,8 кв м; з надвірних будівель: літньої кухні В-1, тамбура в-1.
Сторони домовилися в порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_5 , яка складається з: коридору 1-1 площею 4,1 кв м, передпокою 1-2 площею 10,7 кв м, санвузла 1-3 площею 3,8 кв м, коридору 1-4 площею 5,3 кв м, кімнати 1-5 площею 13 кв м, коридору 1-6 площею 2 кв м, кухні 1-7 площею 10,5 кв м, кімнати 1-8 площею 20,4 кв м, кімнати 1-9 площею 8,1 кв м, кімнати 1-10 площею 6,8 кв м; з надвірних будівель: погрібу під частиною будівлі а1-1, сараю В1-1, вбиральні Ж-1.
ОСОБА_2 сплачує ОСОБА_4 компенсацію за судові витрати в розмірі 11 600 грн. Претензії щодо компенсації витрат на правничу допомогу у справі № 750/2156/21 відсутні та залишаються за сторонами.
3. Сторони домовилися визначити порядок користування земельною ділянкою площею 426 кв.м, що розташована по АДРЕСА_5 , згідно з фактичним користуванням сторонами відповідно до додатку 1 висновку експерта № С-25023 від 06 червня 2025 року, а саме: ОСОБА_4 виділити у володіння та користування під житловою забудовою, господарськими спорудами, подвір'ям та городом - 193 кв м; ОСОБА_2 виділити у володіння та користування під житловою забудовою, господарськими спорудами, подвір'ям та городом - 233 кв м.
4. Підписанням даної мирової угоди сторони підтверджують, що вони мають повний обсяг цивільної дієздатності та правоздатності (повноважень) для укладення та підписання цієї мирової угоди.
5. Сторони засвідчують, що дана мирова угода повністю відповідає їх інтересам. Сторони стверджують, що не мають один до одного будь-яких претензій щодо поділу житлового будинку, надвірних споруд та земельної ділянки.
Наслідки ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені ст. 207, 208 ЦПК України, в тому числі й те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, сторонам відомі і зрозумілі.
6. Сторони ознайомлені та розуміють наслідки укладення мирової угоди, передбачені ст. 206 ЦПК України. Відповідно до ст. 207 ЦПК України ця мирова угода підлягає затвердженню.
7. Сторонам роз'яснені наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 255, ст. 256 ЦПК України. Сторони заявляють, що умови даної мирової угоди не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
8. Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження та діє до повного виконання зобов'язань, передбачених цією мировою угодою. За невиконання або неналежне виконання цієї мирової угоди сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством».
До мирової угоди додано висновок експерта № С25023 земельно-технічного дослідження щодо визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_5 від 06 червня 2025 року, відповідно до якого запропоновано один варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно з фактичним користуванням співвласниками домоволодіння. План земельної ділянки АДРЕСА_5 з варіантом встановлення порядку користування наведено в додатку № 1 до даного висновку .
Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши думку сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та мирову угоду, апеляційний суд приходить висновку про можливість затвердження мирової угоди, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 , суд першої інстанції виходив з того, що сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_2 , зокрема, позивачці належить 17/25 часток, а відповідачці - 8/25 часток у праві власності . Районний суд дійшов висновку про можливість поділу спірного будинку відповідно до запропонованого судовим експертом у висновку від 28 серпня 2024 року варіантом та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки компенсацію за отримання надлишку при розподілі будинку у розмірі 40 401,76 грн.
Суд зазначив, що право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного із власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Запропонований експертом варіант розподілу земельної ділянки є найбільш доцільним, оскільки найбільше відповідає принципу балансу інтересів сторін. Указаний варіант не завдає шкоди раціональному використанню земельної ділянки, не позбавляє можливості кожного із співвласників користуватись своєю частиною будинку, враховуючи проходи до будинку, споруд та на вулицю.
У справі встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 жовтня 2013 року ОСОБА_7 успадкувала після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі, ОСОБА_8 17/25 частин житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 13).
Указана частка нерухомості належить позивачці на праві спільної часткової власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 а.с. 16-17).
Іншим співвласником житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 червня 1989 року являється ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 103 зворот-104). Розмір її частки становить 8/25 частин.
Відповідно до технічного паспорта, виготовленого 22 травня 2017 року, житловий будинок АДРЕСА_2 складається з квартири АДРЕСА_4 : коридору 1-1 площею 4,1 кв м, передпокою 1-2 площею 10,7 кв м, санвузлу 1-3 площею 3,8 кв м, коридору 1-4 площею 5,3 кв м, кімнати 1-5 площею 13 кв м, коридору 1-6 площею 2 кв м, кухні 1-7 площею 10,5 кв м, кімнати 1-8 площею 20,4 кв м, кімнати 1-9 площею 8,1 кв м, кімнати 1-10 площею 6,8 кв м; та квартири АДРЕСА_3 : кухні 2-1 площею 5,9 кв м, передпокою 2-2 площею 8,2 кв м, кімнати 2-3 площею 10,6 кв м, кімнати 2-4 площею 6,7 кв м, кімнати 2-5 площею 9,4 кв м, кімнати 2-6 площею 6,8 кв м. Загальна площа будинку становить 132,3 кв м, а житлова - 81,8 кв м (т. 1 а.с. 20-23).
27 січня 2021 року ОСОБА_7 звернулася до ОСОБА_2 з письмовою пропозицією вирішити питання щодо поділу житлового будинку з урахуванням належних на праві власності часток та встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок, шляхом підписання нотаріально посвідченого договору (т. 1 а.с. 24).
16 лютого 2021 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб із ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (т. 2 а.с. 14).
Згідно з висновком експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 31 січня 2022 року (т. 1 а.с. 139-185) виділити в натурі позивачці ОСОБА_7 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 відповідно до фактично складеного порядку користування, а саме: кухню 2-1 площею 5,9 кв м, передпокій 2-2 площею 8,2 кв м, кімнату 2-3 площею 10,6 кв м, кімнату 2-4 площею 6,7 кв м, кімнату 2-5 площею 9,4 кв м, кімнату 2-6 площею 6,8 кв м технічно можливо за умови влаштування санвузла та підведення в частину житлового будинку мереж водопроводу та каналізації. Виділити в натурі відповідачці ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 відповідно до фактично складеного порядку користування, а саме: коридор 1-1 площею 4,1 кв м, передпокій 1-2 площею 10,7 кв м, санвузол 1-3 площею 3,8 кв м, коридор 1-4 площею 5,3 кв м, кімнату 1-5 площею 13 кв м, коридор 1-6 площею 2 кв м, кухню 1-7 площею 10,5 кв м, кімнату 1-8 площею 20,4 кв м, кімнату 1-9 площею 8,1 квм, кімнату 1-10 площею 6,8 кв м технічно можливо. Варіант виділу частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 викладений в дослідницькій частині висновку та показаний в додатку № 7.
Беручи до уваги існуючу забудову, що склалася на території земельної ділянки, фактичний порядок користування співвласниками житловим будинком і господарськими будівлями і спорудами та варіант виділу частин приміщень в житловому будинку та господарських будівель і споруд, експерт дійшов висновку, що варіант порядку користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 , між співвласниками 17/25 часток ( ОСОБА_7 ) та 8/25 часток ( ОСОБА_2 ), при якому ОСОБА_7 можливо було б виділити в користування земельну ділянку площею 268 кв.м (або 250 кв м), що відповідає її ідеальній частці, а ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 126 кв.м (або 118 кв м), що відповідає її ідеальній частці, неможливий (додаток № 9).
Рішенням Чернігівської міської ради від 21 лютого 2023 року «Про перейменування вулиць у місті Чернігові» перейменовано 1-й пров. Короленка на пров. Андрія Карнабіди (т. 2 а.с. 167-168).
Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 207 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам ст. 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У судовому засіданні сторони та їх представники підтримали подану ОСОБА_2 заяву та просили затвердити мирову угоду.
У мировій угоді зазначено, що сторони усвідомлюють правові наслідки укладення мирової угоди та наслідки закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 207-208, 255-256 ЦПК України.
Апеляційний суд, перевіривши умови, визначені ч. 1 ст. 207 ЦПК України, дійшов висновку, що підстави для відмови у затвердженні мирової угоди відсутні.
Ураховуючи, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах сторін по справі, наявні підстави для задоволення заяви сторони відповідача про затвердження мирової угоди від 11 червня 2025 року у справі № 750/2156/21.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Зважаючи на наведені вище норми, наявність заяви ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами, колегія суддів вважає за можливе затвердити мирову угоду, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції належить визнати нечинним, а провадження у справі - закрити.
Апеляційний суд роз'яснює учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Оскільки при зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_2 сплатила судовий збір у розмірі 4 842,26 грн (т. 2 а.с. 122, 137), їй належить повернути 50 % цієї суми, що становить 2 421,13 грн.
Керуючись ст. 142, 207, 208, п. 5 ч. 1 ст. 255, 373, п. 3 ч. 1 ст. 374, 389, 390 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди - задовольнити.
Затвердити мирову угоду від 11 червня 2025 року у справі № 750/2156/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою у такій редакції:
« ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ), з метою повного і остаточного врегулювання спірних відносин та спорів між сторонами уклали мирову угоду про наступне:
1. Мирова угода укладається сторонами відповідно до ст. 207 ЦПК України з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується прав і обов'язків сторін щодо житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 .
2. Сторони, які діють свідомо, добровільно, за взаємною згодою і попередньою домовленістю, розуміючи наслідки своїх дій та їх правові наслідки, домовилися про те, що після затвердження мирової угоди між сторонами припиняється право спільної часткової власності на житловий будинок та надвірні будівлі по АДРЕСА_5 .
Сторони домовилися в порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_4 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_5 , яка складається з: кухні 2-1 площею 5,9 кв м, передпокою 2-2 площею 8,2 кв м, кімнати 2-3 площею 10,6 кв м, кімнати 2-4 площею 6,7 кв м, кімнати 2-5 площею 9,4 кв м, кімнати 2-6 площею 6,8 кв м; з надвірних будівель: літню кухню В-1, тамбур в-1.
Сторони домовилися в порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_5 , яка складається з: коридору 1-1 площею 4,1 кв м, передпокою 1-2 площею 10,7 кв м, санвузла 1-3 площею 3,8 кв м, коридору 1-4 площею 5,3 кв м, кімнати 1-5 площею 13 кв м, коридору 1-6 площею 2 кв м, кухні 1-7 площею 10,5 кв м, кімнати 1-8 площею 20,4 кв м, кімнати 1-9 площею 8,1 кв м, кімнати 1-10 площею 6,8 кв м; з надвірних будівель: погріб під частиною будівлі а1-1, сараю В1-1, вбиральню Ж-1.
ОСОБА_2 сплачує ОСОБА_4 компенсацію за судові витрати в розмірі 11 600 грн. Претензії щодо компенсації витрат на правничу допомогу у справі № 750/2156/21 відсутні та залишаються за сторонами.
3. Сторони домовилися визначити порядок користування земельною ділянкою площею 426 кв м, що розташована по АДРЕСА_5 , згідно з фактичним користуванням сторонами відповідно до додатку 1 висновку експерта № С-25023 від 06 червня 2025 року.
ОСОБА_4 виділити у володіння та користування під житловою забудовою, господарськими спорудами, подвір'ям та городом - 193 кв м;
ОСОБА_2 виділити у володіння та користування під житловою забудовою, господарськими спорудами, подвір'ям та городом - 233 кв м.
4. Підписанням даної мирової угоди сторони підтверджують, що вони мають повний обсяг цивільної дієздатності та правоздатності (повноважень) для укладення та підписання цієї мирової угоди.
5. Сторони засвідчують, що дана мирова угода повністю відповідає їх інтересам. Сторони стверджують, що не мають один до одного будь-яких претензій щодо поділу житлового будинку, надвірних споруд та земельної ділянки.
Наслідки ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені ст. 207, 208 ЦПК України, в тому числі й те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, сторонам відомі і зрозумілі.
6. Сторони ознайомлені та розуміють наслідки укладення мирової угоди, передбачені ст. 206 ЦПК України. Відповідно до ст. 207 ЦПК України ця мирова угода підлягає затвердженню.
7. Сторонам роз'яснені наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 255, ст. 256 ЦПК України. Сторони заявляють, що умови даної мирової угоди не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
8. Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження та діє до повного виконання зобов'язань, передбачених цією мировою угодою. За невиконання або неналежне виконання цієї мирової угоди сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством».
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2024 року - визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою - закрити.
Повернути ОСОБА_2 частину судового збору у розмірі 2 421 (дві тисячі чотириста двадцять одну) грн 13 коп., який сплачено відповідно до квитанції GOVPAY24 ID: 2900-3908-8266-8463 від 27 березня 2025 року:
платник: ОСОБА_2 ;
картка платника: 53635421хххх82;
отримувач: ГУК у Черніг. обл/тг м. Чернігів/22030101;
рахунок отримувача: UA798999980313111206080025739;
банк отримувача: Казначейство України;
код отримувача: 37972475;
призначення платежу: Судовий збір за позовом ОСОБА_2 на рішення від 11 грудня 2024 року у справі № 750/2156/21, Чернігівський апеляційний суд.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: О.Є. Мамонова
О.І. Онищенко