Провадження № 11-сс/821/281/25 Справа № 712/6439/25 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря ОСОБА_6 ,
за участю:
скаржника ОСОБА_7 ,
представника скаржника
адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність посадових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
У травні 2025 року представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Скарга мотивована тим, що на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, було направлено звернення ОСОБА_7 , яке було зареєстроване під № 4027 зкп/к від 25.02.2025.
Суть заяви полягала в тому, що 23.01.2024 близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_7 був незаконно та безпідставно затриманий представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно утримувався протягом доби.
Вказувала, що сам факт затримання та примусової доставки його до ТЦК є незаконним, оскільки він не є військовозобов'язаним та виключений з військового обліку, що підтверджується належно оформленим військово-обліковим документом, як паперовим так і електронним. Але всупереч цьому, працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішили підробити документи, а саме замінили військово-обліковий документ без вилучення попереднього (Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ), в який завідома внесли недостовірну інформацію про перебування на військовому обліку.
23.01.2025 співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 оформили військовий квиток серія НОМЕР_2 з копією якого ОСОБА_7 ознайомився лише в рамках кримінального провадження № 62025100140000379 від 24.01.2025.
Вважала, що в діях співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 є всі ознаки злочину, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України.
Однак, відповідь з Державного бюро розслідувань за № 4027зкп/11-05- 8020/25 від 22.04.2025 було отримано простим листом лише 08.05.2025. Відповідно до даного листа, заяву ОСОБА_7 було перенаправлено до Національної поліції України. Також, не зрозуміло чому в даному листі вказано, що в діях ІНФОРМАЦІЯ_3 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, тоді як в заяві вказувалося на наявність в діях співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 ознак складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Оскільки в даному випадку відмова оформлена не постановою, а листом, і лист про відмову був отриманий 08.05.2025, тому вважала це бездіяльністю Державного бюро розслідувань.
Просила зобов'язати уповноважену (службову) особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) внести відомості про вчинення кримінального правопорушення співробітником ІНФОРМАЦІЯ_4 , передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України до ЄРДР та невідкладно розпочати досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.05.2025 в задоволенні зазначеної скарги відмовлено.
Дослідивши скаргу, вимоги викладені в ній та зміст повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання внести відомості про вчинення кримінального правопорушення співробітником ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України до ЄРДР уповноважену (службову) особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах), так як заяву про можливе вчинення кримінального правопорушення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено для прийняття рішення за підслідністю до Черкаського ГУ НП в Черкаській області.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та зобов'язати службових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР, розташованого в місті Києві, внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, згідно заяви ОСОБА_7 , розпочати розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР.
Вказує, що оскаржувана ухвала винесена незаконно та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства при прийнятті такого рішення.
Питання щодо наявності або відсутності в діях співробітника ІНФОРМАЦІЯ_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ККУ, повинно вирішуватись на стадії досудового розслідування, і у разі встановлення даного факту повинно було оформлено належним процесуальним документом. З аналізу самої заяви, без проведення слідчих дій, неможливо встановити відсутність підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначає, що слідчим суддею до вирішення питання щодо внесення відомостей до ЄРРДР за заявою ОСОБА_7 здійснено формальний підхід.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення скаржника та його представника скаржника, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 звернувся до Генеральної прокуратури України, Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, Центрального апарату Державного бюро розслідувань та Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, із заявою від 19.02.2025 про вчинення злочину співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . У заяві викладені обставини незаконного та безпідставного, на думку заявника, затримання ОСОБА_7 представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 23.01.2024. Вказував, що 16.02.2024 йому було надано направлення на проходження ВЛК. Після проходження ВЛК він надав до ТЦК та СП копію вироку на підставі якого йому було видано Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_3 від 04.03.2024 з відміткою «Виключений з військового обліку 27.02.2024 військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Зазначав, що у витязі з «Резерв+» стоїть інформація «Виключено» та «Не військовозобов'язаний», що підтверджується електронним військово-обліковим документом від 09.07.2024.
Але всупереч цьому, працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішили підробити документи, а саме замінили військово-обліковий документ без вилучення попереднього (Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ) в який завідома внесли недостовірну інформацію.
23.01.2025 року співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 оформили військовий квиток серії НОМЕР_2 , з копією якого ОСОБА_7 ознайомився лише в рамках кримінального провадження № 62025100140000379 від 24.01.2025, де на сторінці 2 зазначено «Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахований в запас 27.02.2024 року»; на сторінці 22 зазначено «Взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 27.02.2024 року» та «Знятий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 23.01.2025 року».
Тобто, всупереч офіційним документам та нормам діючого законодавства співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 оформили та видали військово-обліковий документ з інформацією, яка не відповідає дійсності з метою виконання покладених на них обов'язків щодо мобілізаційного плану військовозобов'язаних громадян. Та нехтуючи всіма нормативно-правовими актами «задніми числами» поставили його на облік.
Вважав, що в діях співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 є всі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Просив прийняти та невідкладно зареєструвати його заяву та внести відповідні відомості до ЄРДР за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України. Розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства у зв'язку із вчиненням дій, які мають ознаки складу злочину та встановити відповідальних посадових осіб, які скоїли злочин. Просив повідомити його письмово у встановленому законом порядку про початок кримінального провадження та надати витяг з ЄРДР.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, листом № 4027зкп/к/11-05-8020/25 від 22.04.2025 повідомило ОСОБА_7 , що викладені у вказаному зверненні факти не містять ознак складу правопорушень підслідних слідчим ДБР, однак вказують на можливі ознаки кримінальних правопорушень, які підслідні слідчим Національної поліції України.
Відповідно до вище вказаного листа звернення ОСОБА_7 направлено до ГУНП в Черкаській області для прийняття рішення згідно чинного законодавства.
На даний час відомості до ЄРДР по вище зазначеній заяві про кримінальне правопорушення не внесені.
Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення має наступне правове регулювання.
Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя, дослідивши її зміст, з'ясувавши оскаржуваний суб'єктний склад, вимоги викладені в ній та зміст повідомлення про вчинення кримінального правопорушення,дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання внести відомості про вчинення кримінального правопорушення співробітником ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України до ЄРДР уповноважену (службову) особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах), так як заяву про можливе вчинення кримінального правопорушення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено керівником Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР у м. Києві для прийняття рішення за підслідністю до Черкаського ГУНП в Черкаській області.
Положення ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, колегія суддів також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, відповідно до якого підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, ст. 216 КПК України визначена підслідність органів досудового розслідування.
Із матеріалів провадження вбачається, що до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, звернувся ОСОБА_7 із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 19.02.2025.
Із листа керівника Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР у м. Києві слідує, що звернення ОСОБА_7 скеровано до ГУНП в Черкаській області, для прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства.
Відтак, із наведеного убачається, що уповноваженими особами Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР у м. Києві заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення повідомлення не розглядалась на предмет наявності в ній підстав для внесення відомостей за таким повідомленням до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а направлена для розгляду до ГУНП в Черкаській області, у відповідності до ст. 216 КПК України.
На переконання колегії суддів, скерування за належністю заяви про вчинення кримінального правопорушення для його розгляду в межах компетенції відповідного органу, в розумінні ст. 303 КПК України не є бездіяльністю посадових осіб ТУ ДБР у м. Києві.
Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку у вирішенні слідчим суддею скарги ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР у м. Києвістосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зводиться до незгоди скаржника з прийнятим слідчим суддею рішенням.
Надаючи оцінку представленим матеріалам у даній справі, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, оскільки матеріали справи не містять даних про невнесення даних з повідомлення до ЄРДР, та саме відсутність процесуального документу унеможливлює слідчого суддю перевірити бездіяльність уповноваженої особи з приводу невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції, зокрема, має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5