Провадження № 11-сс/821/272/25 Справа № 695/2594/24 Категорія: ст. 303 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.04.2025 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Золотоніської окружної прокуратури по розгляду клопотання про закриття кримінального провадження №12023250370001226 від 03.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України,
ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.04.2025 відмовлено у задоволенні вищезазначеної скарги ОСОБА_7 з посиланням на те, що із доданих до скарги матеріалів не вбачається процесуальний статус ОСОБА_7 у кримінальному провадженні у відповідності до вимог ст. 220, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та слідчому судді не надано належних та достатніх доказів на підтвердження отримання прокурором чи уповноваженою особою клопотання про закриття кримінального провадження.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною, необґрунтованою, адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, якою просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 15.04.2025; скасувати ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.04.2025 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування скарги зазначає, що рішення слідчого судді мотивовано відсутністю доказів щодо процесуального статусу ОСОБА_7 та тим, що скаржником не надано доказів отримання прокурором клопотання про закриття кримінального провадження. Однак процесуальні дії з ОСОБА_7 у кримінальному провадженні не здійснювались, тому він позбавлений можливості надати будь-які докази, проте згідно з п. 16-1 ч.1 ст. 3 КПК України він є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом. Вищевказаний висновок слідчого судді, на думку адвоката, суперечить предмету розгляду скарги ОСОБА_7 . Крім того, представник скаржника після надходження слідчому судді витребуваних матеріалів кримінального провадження подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке залишилось без розгляду слідчим суддею, що є порушенням права на захист. Та в порушення принципу безпосередності дослідження доказів, матеріали кримінального провадження не було досліджено в судовому засіданні.
Також адвокат вказує, що всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства оскаржувану ухвалу їй не було надіслано жодним із передбачених законом способів. Копію ухвали слідчого судді отримано 21.05.2025 після направлення клопотання про надання ухвали від 15.04.2025.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження колегія суддів прийшла до наступних висновків, виходячи з такого.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст.117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
Так, згідно з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді обчислюється з дня її оголошення.
У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, адвокат ОСОБА_6 як представник скаржника, разом з іншим представником ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 була присутня в судовому засіданні при проголошенні вступної та резолютивної частини ухвали слідчого судді від 15.04.2025. Після проголошення повного тексту ухвали 21.04.2025 цього ж дня копію оскаржуваної ухвали було направлено в електронному вигляді ОСОБА_7 (а.с.50) та на електронну адресу адвоката ОСОБА_8 (а.с.51).
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу слідчого судді від 15.04.2025 надіслано судом - 21.04.2025, зареєстровано - 22.04.2025, забезпечено надання загального доступу - 23.04.2025.
Апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку адвокат ОСОБА_6 направила 22.05.2025.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст.37, ст.138, п.1 ч.1 ст.232, п.1 ч.1 ст.336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі ВС від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к).
При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Брумареску проти Румунії», згідно якими поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.
При цьому, в апеляційній скарзі адвокат зазначає, що оскаржувану ухвалу від 15.04.2025 їй не було надіслано жодним із передбачених законом способів, а її копію отримано 21.05.2025 після направлення клопотання про надання ухвали.
Втім, на думку колегії суддів, з урахуванням правової позиції об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді обчислюється з дня її оголошення. Доводи скаржника не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що такий строк значно пропущено, при цьому скаржник була присутня в судовому засіданні при оголошенні резолютивної частини оскаржуваної ухвали 15.04.2025, була обізнана, що повний текст ухвали буде оголошено 21.04.2025 і за даними Єдиного державного реєстру судових рішень забезпечено надання загального доступу до цієї ухвали 23.04.2025, а відповідно до з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Наведена адвокатом підстава - як не надіслання судом копії оскаржуваної ухвали не розцінюється колегією суддів як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, а інших фактичних обставин, які об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк, виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії, безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк та підтверджуються належними доказами скаржником не наведено.
Також варто зауважити на сталу практику ЄСПЛ, згідно з якою сторона, задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання («Чірікоста і Віола проти Італії»).
Враховуючи, що при зверненні з апеляційною скаргою апелянт реалізує своє право, а не обов'язок, він є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи.
Оцінюючи надані пояснення скаржником щодо причини пропуску строку на апеляційне оскарження з урахуванням положень КПК України та практики ЄСПЛ апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку через відсутність підтвердження скаржником поважності причин його пропуску.
Тому, відповідно до ст. 399 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга - поверненню останній.
Керуючись ст.399 КПК України, апеляційний суд,
клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відхилити.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.04.2025 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Золотоніської окружної прокуратури по розгляду клопотання про закриття кримінального провадження №12023250370001226 від 03.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України - повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя-доповідач
Судді